Провадження № 2/727/61/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі: головуючого судді - Кирилюк Л. К.

при секретарях - Веселому С.С., Скрипник Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 (третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль») до ОСОБА_2 інфраструктури України, ОСОБА_3 обласної державної адміністрації (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_4) про зобов’язання погодити та укласти контракт, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 інфраструктури України, ОСОБА_3 обласної державної адміністрації про зобов’язання погодити та укласти контракт. Ухвалою суду від 04 грудня 2015 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4, а ухвалою від 29 березня 2016 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача державне підприємство (скорочено ДП) «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Посилався на те, що наказом ОСОБА_2 інфраструктури України № 180-О від 18 вересня 2014 року його було призначено виконуючим обов’язки генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з 19 вересня 2014 року, де працює до даного часу.

Згідно з чинним законодавством України та статутом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ОСОБА_2 інфраструктури України зобов’язано за попереднім погодженням з ОСОБА_3 обласною державною адміністрацією укласти з ним як керівником ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» контракт, однак відповідачі ухиляються від погодження/укладення контракту з ним, чим порушують вимоги законодавства України та його права.

Як зазначено у статуті ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», затвердженому наказом ОСОБА_2 інфраструктури України № 179 від 23 червня 2011 року, державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління ОСОБА_2 інфраструктури України.

Згідно п.4 ч.1 ст.6 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

Необхідність укладення контракту з ним підтверджується і положенням п.6.1 статуту ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», відповідно до якого керівництво аеропортом здійснює генеральний директор, який призначається ОСОБА_2 інфраструктури України та з яким укладається контракт.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі і матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В ст.65 ГК України визначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

ОСОБА_2 інфраструктури України, поклавши на нього виконання обов’язку керівника ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», зобов’язане укласти з ним відповідний контракт.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» встановлено, що контракт з керівниками підприємств, що є у державній власності, укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають підприємства, за погодженням з Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією відповідно до номенклатурних груп, до яких вони належать за показниками, затвердженими згідно з додатком № 2 цієї постанови, відповідно до якого орган, з яким ОСОБА_2 інфраструктури України зобов’язане погодити укладення з ним контракту, визначається з огляду на середньооблікову чисельність штатних працівників ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Так як кількість працівників ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» станом на 31 жовтня 2015 року склала 4035 осіб, тому ОСОБА_2 інфраструктури України мало б погодити укладення з ним контракту з ОСОБА_3 обласною державною адміністрацією.

Той факт, що його призначено на посаду не за конкурсною процедурою та він фактично вже здійснює повноваження генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», не звільняє ОСОБА_3 обласну державну адміністрацію від обов’язку погодити, а ОСОБА_2 інфраструктури України укласти з ним контракт.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року з керівниками підприємств, раніше обраними чи призначеними на посаду, також укладаються або переукладаються контракти. У разі відмови міністерства або іншого підвідомчого Кабінету Міністрів України органу виконавчої влади укласти контракт з керівником підприємства, трудовий договір розривається на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. У разі відмови керівника підприємства укласти контракт, трудовий договір з ним припиняється на підставі п.6 ст.36 КЗпП України.

Він не відмовляється від укладення контракту, навіть якщо припустити і наявність такої відмови, його звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України є неможливим, оскільки трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» свою діяльність не припиняє, скорочення посади генерального директора без внесення відповідних змін до статуту аеропорту неможливе, жодних змін в організації виробництва і праці, наслідком яких є звільнення/скорочення генерального директора, фінансовим планом аеропорту, як і будь-яким іншим документом, не передбачено.

Отже, відповідачі не мають жодних правових підстав для не погодження/не укладення з ним як особою, що виконує повноваження генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», контракту.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 203, контракт може бути укладений на термін від одного до п’яти років. Враховуючи те, що типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 597 від 02 серпня 1995 року, ОСОБА_3 обласна державна адміністрація зобов’язана погодити, а ОСОБА_2 інфраструктури України укласти з ним контракт у типовій формі строком на п’ять років з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Необхідність укладення з ним контракту на максимальний строк п’ять років пояснюється тим, що при призначенні його виконуючим обов’язки керівника ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ОСОБА_2 інфраструктури України допустило його до здійснення повноважень генерального директора цього підприємства без обмеження будь-яким строком, і при цьому він вже здійснює такі повноваження більше року з 19 вересня 2014 року без будь-яких дорікань з боку ОСОБА_2 інфраструктури України.

Ухилення ОСОБА_3 обласної державної адміністрації від погодження, а ОСОБА_2 інфраструктури України від укладення з ним контракту, необхідність укладення та типова форма якого визначені законодавством, порушує його права на працю в частині неналежного оформлення та визначення її умов.

Просить зобов’язати ОСОБА_3 обласну державну адміністрацію погодити ОСОБА_2 інфраструктури України, а ОСОБА_2 інфраструктури України зобов’язати укласти з ним як керівником державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» контракт строком на п’ять років з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства та на інших умовах, наведених у Типовій формі контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 597 від 02 серпня 1995 року.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить зобов’язати ОСОБА_3 обласну державну адміністрацію погодити ОСОБА_2 інфраструктури України, а ОСОБА_2 інфраструктури України зобов’язати укласти з позивачем як керівником державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» контракт строком на п’ять років з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства та на інших умовах, наведених у Типовій формі контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 597 від 02 серпня 1995 року, з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини.

Доповнив, що заперечення відповідачів проти позову з тих підстав, що укладення з ОСОБА_1 контракту є неможливим, так як посада керівника ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є вакантною і проводиться конкурс з відбору кандидатів на цю посаду, є необґрунтованими. Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» вакансія – вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа. У відповідності до ч.3 ст.50 цього Закону роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам Державної служби зайнятості України інформацію про попит на робочу силу (вакансії) по затвердженій формі звітності № 3-ПН, тобто зобов’язані повідомляти ці органи про наявні вакантні посади в обов’язковому порядку незалежно від способу відбору кандидатів на такі посади. З моменту призначення ОСОБА_1 виконуючим обов’язки керівника ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» відповідач ОСОБА_2 інфраструктури України жодного разу не надсилало до територіальних органів Державної служби зайнятості України форму № 3-ПН про наявність вакансії на посаду генерального директора аеропорту, доказів надсилання цієї форми ним не надано, що спростовує їх доводи про вакантність цієї посади, проведення конкурсу на її зайняття та неукладення з позивачем контракту і свідчить про порушення його права на належне оформлення умов праці на посаді генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» і є підставою для задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 інфраструктури України ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»

управління об’єктами державної власності – це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими органами, іншими суб’єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об’єктів, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно ч.1 ст.4 цього Закону суб’єктами управління об’єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.

На підставі п.4 ч.1 ст.6 даного Закону уповноважені органи управління, відповідно до покладених на них завдань, призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 265-р від 21 березня 2011 року «Питання управління ОСОБА_2 інфраструктури об’єктами державної власності» ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» належить до сфери управління ОСОБА_2. Генеральний директор ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» відповідно до пункту 6 статуту цього підприємства, затвердженого наказом ОСОБА_2 інфраструктури України № 179 від 23 червня 2011 року, призначається Уповноваженим органом управління шляхом укладення з ним контракту та є підзвітним Уповноваженому органу управління.

Згідно з пп.2.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» № 203 від 19 березня 1993 року контракти з керівниками підприємств, що є у державній власності, укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства.

Виходячи із змісту ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Трудовим законодавством передбачена спеціальна форма трудових правовідносин між керівником державного підприємства та власником (уповноваженим органом управління) – контракт.

У зв’язку із звільненням генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ОСОБА_8 відповідно до поданої ним заяви наказом ОСОБА_2 інфраструктури України № 180-О від 18 вересня 2014 року позивач ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов’язки генерального директора підприємства з 19 вересня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства. Підставою для призначення була його заява від 18 вересня 2014 року, якою він виявив свою згоду на укладення строкового трудового договору, а саме: до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління, тобто ОСОБА_2 інфраструктури України.

Відповідно до ч.2 ст.23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Рішенням Уповноваженого органу управління можуть бути: рішення про призначення нового виконуючого обов’язки керівника підприємства, рішення про покладення виконання обов’язків керівника на штатного працівника підприємства або рішення щодо призначення керівника підприємства на умовах контракту за результатами проведеного конкурсу у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до цих вимог ОСОБА_2 інфраструктури України був виданий відповідний наказ № 180-О від 18 вересня 2014 року про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов’язки генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з 19 вересня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління.

За роз’ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» № 30/39 від 29 грудня 1965 року призначення працівника виконуючим обов’язки на вакантну посаду не допускається. Винятком є лише призначення на посаду вищим органом управління. Посада генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» і на цей час залишається вакантною.

ОСОБА_1 виконує обов’язки генерального директора до призначення в установленому порядку генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Процедура призначення керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки регулюється Законом України «Про місцеві державні адміністрації», постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору» № 777 від 03 вересня 2008 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» № 203 від 19 березня 1993 року, постановою Кабінету Міністрів України № 818 від 09 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку погодження з ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 777 від 03 вересня 2008 року «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки» (зі змінами) суб’єктів управління об’єктами державної власності зобов’язано забезпечити призначення керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки виключно за результатами конкурсного відбору. Порядком проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору передбачено забезпечення запровадження обов’язкового конкурсного відбору керівників усіх суб’єктів господарювання державного сектору.

ОСОБА_2 інфраструктури України оголосило конкурсний відбір на заміщення вакантної посади генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» згідно наказу № 160-О від 11 вересня 2015 року «Про оголошення конкурсного відбору керівника державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

12 листопада 2015 року на засіданні постійно діючої комісії було проведено конкурсний відбір на заняття посади генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», за результатами засідання складено протокол № 27, в якому відображено відомості про прослуховування кожного з кандидатів та голосування за кожну із кандидатур.

Відповідно до п.20 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору переможець конкурсного відбору оголошується на засіданні комісії з дотриманням вимог п.13 цього Порядку, ним став ОСОБА_4, який залучений судом в якості третьої особи.

Позивач ОСОБА_1 не є переможцем конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», він навіть не був відібраний кандидатурою для подальшого подання до комітету з призначення Мінекономрозвитку, тому і погодження контракту з ОСОБА_3 обласною державною адміністрацією не може мати місця. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, а також надав письмові заперечення, в яких позовні вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.

Позивач ОСОБА_1, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» та № 597 від 02 серпня 1995 року «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності», не зазначив, що дію даних постанов зупинено стосовно керівників державних підприємств, які призначаються (обираються) на посаду за результатами конкурсного відбору. В той же час чинне законодавство передбачає проведення процедури конкурсного відбору кандидатур на посаду голови виконавчого органу господарських товариств, які належать до державного сектору економіки.

Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 03 вересня 2008 року, кандидатура, відібрана за результатами конкурсного відбору на посаду керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200000000 грн., погоджується Кабінетом Міністрів України за поданням керівника суб’єкта управління (крім випадків, визначених абзацом 3 цього пункту).

У разі проведення конкурсного відбору на посаду керівників особливо важливих для економіки підприємств оголошується від двох до п’яти кандидатур для подання їх до комітету з призначення. Рішення комісії є підставою для укладення контракту між суб’єктом управління (господарською структурою) та переможцем конкурсного відбору. Результати відбору оприлюднюються на офіційному сайті суб’єкта управління.

Відповідно до інформації ОСОБА_2 інфраструктури України від 24 листопада 2015 року Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств, що працює при ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України, визначив кандидата на посаду керівника державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» - ОСОБА_4, обраного серед інших чотирьох претендентів на цю посаду. Остаточне рішення про призначення обраного кандидата буде приймати Кабінет Міністрів України.

Крім того, до ОСОБА_3 обласної державної адміністрації жодних матеріалів про погодження укладення контракту з ОСОБА_1 від ОСОБА_2 інфраструктури України не надходило. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 вважає обґрунтованими та просить їх задовольнити, суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4 ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 03 вересня 2008 року затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, у відповідності до якого було проведено конкурсний відбір керівника ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». За наслідками проведеного конкурсного відбору рішенням комісії ОСОБА_4 оголошено переможцем конкурсу на посаду керівника цього державного підприємства.

Відповідно до п.20 Порядку рішення комісії є підставою для укладення контракту між суб’єктом управління (господарською структурою) та переможцем конкурсного відбору.

Таким чином, саме з ОСОБА_4, як переможцем конкурсу, повинен бути укладений контракт як з керівником ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», тому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2 інфраструктури України, представника третьої особи ОСОБА_4, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до статуту державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», затвердженого наказом ОСОБА_2 інфраструктури України № 179 від 23 червня 2011 року (копія на а.с.6-11), воно є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління ОСОБА_2 інфраструктури України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 265-р від 21 березня 2011 року «Питання управління ОСОБА_2 інфраструктури об’єктами державної власності» державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» належить до сфери управління цього міністерства.

Згідно пункту 6.1 статті 6 статуту ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» керівництво аеропортом здійснює генеральний директор, який призначається Уповноваженим органом управління (в даному випадку ОСОБА_2 інфраструктури України), з яким укладається контракт і якому він є підзвітним.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

Згідно ст.21 ч.ч.2 та 3 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відносно цих вимог закону судом встановлено, що у зв’язку із звільненням генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ОСОБА_8 відповідно до поданої ним заяви наказом ОСОБА_2 інфраструктури України № 180-О від 18 вересня 2014 року (копія на а.с.4) позивач ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов’язки генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з 19 вересня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства.

Підставою для призначення позивача ОСОБА_1 виконуючим обов’язки генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» була його заява від 18 вересня 2014 року (копія на а.с.141), в якій він просив призначити його виконуючим обов’язки генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління, тобто ОСОБА_2 інфраструктури України. Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 04 серпня 2015 року (копія на а.с.4зв.) він надав свою згоду на виконання обов’язків генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

З 19 вересня 2014 року позивач ОСОБА_1 є виконуючим обов’язки генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління, з посадовим окладом згідно з штатним розписом підприємства, що підтверджується копією заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2014 року та копією його трудової книжки (а.с.33, 55-62), на цій посаді він працює до даного часу.

Посада генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не є вакантною, так як обіймається позивачем безстроково.

Процедура призначення керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки регулюється Законом України «Про місцеві державні адміністрації», постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 03 вересня 2008 року «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору», постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», постановою Кабінету Міністрів України № 818 від 09 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку погодження з ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 777 від 03 вересня 2008 року «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки» (з наступними змінами) суб’єктів управління об’єктами державної власності зобов’язано забезпечити призначення керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки виключно за результатами конкурсного відбору. Порядком проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору передбачено забезпечення запровадження обов’язкового конкурсного відбору керівників усіх суб’єктів господарювання державного сектору.

Відповідно до вимог цих нормативних актів відповідач ОСОБА_2 інфраструктури України наказом № 160-О від 11 вересня 2015 року «Про оголошення конкурсного відбору керівника державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» оголосило конкурсний відбір на заміщення вакантної посади генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (а.с.5, 37-38). Позивачем ОСОБА_1 постійно діючій комісії ОСОБА_2 інфраструктури України для проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки було направлено заяву про участь у цьому конкурсі з відповідними документами (копії на а.с.34-36, 39-62).

12 листопада 2015 року на засіданні постійно діючої комісії було проведено конкурсний відбір на заняття посади генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», за результатами засідання складено протокол № 27, в якому відображено відомості про прослуховування кожного з кандидатів та голосування за кожну із кандидатур. Конкурсний відбір пройшли чотири кандидати: ОСОБА_10, Піотр Ікановіч, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, позивач цього відбору не пройшов.

Відповідно до п.20 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору переможець конкурсного відбору оголошується на засіданні комісії з дотриманням вимог п.13 цього Порядку.

Згідно протоколу № 13 засідання Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств при ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України від 24 листопада 2015 року переможцем конкурсного відбору, який пропонується на заміщення посади директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», було визначено ОСОБА_4 (копія на а.с.85-87).

Позивач ОСОБА_1 не є переможцем конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», тому з ним не може бути укладено контракт, який має бути погодженим з ОСОБА_3 обласною державною адміністрацією.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази, суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_1 не є переможцем конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», тому з ним не може бути погоджено та укладено контракт як з керівником цього підприємства строком на п’ять років з посадовим окладом згідно штатного розпису та на інших умовах, наведених у Типовій формі контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 597 від 02 серпня 1995 року, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, ст.43 Конституції України, ст.16 ЦК України, ст.ст.21, 23 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України № 777 від 03 вересня 2008 року «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору», постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», постанови Кабінету Міністрів України № 818 від 09 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку погодження з ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19 березня 1993 року» та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 обласної державної адміністрації та ОСОБА_2 інфраструктури України про зобов’язання погодити та укласти з ним контракт як з керівником державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» строком на п’ять років з посадовим окладом згідно штатного розпису та на інших умовах, наведених у Типовій формі контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 597 від 02 серпня 1995 року, відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК