open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 910/26894/15
Моніторити
Ухвала суду /22.03.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.02.2019/ Господарський суд м. Києва Постанова /14.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.12.2018/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.11.2018/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /23.12.2016/ Верховний Суд України Постанова /06.09.2016/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /25.08.2016/ Вищий господарський суд України Постанова /22.06.2016/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.04.2016/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /01.03.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /09.02.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /26.01.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /20.01.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /28.12.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.12.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.11.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /19.10.2015/ Господарський суд м. Києва
emblem
Справа № 910/26894/15
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /22.03.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.02.2019/ Господарський суд м. Києва Постанова /14.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.12.2018/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.11.2018/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /23.12.2016/ Верховний Суд України Постанова /06.09.2016/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /25.08.2016/ Вищий господарський суд України Постанова /22.06.2016/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.04.2016/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /01.03.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /09.02.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /26.01.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /20.01.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /28.12.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.12.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.11.2015/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /19.10.2015/ Господарський суд м. Києва

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2016 р. Справа№ 910/26894/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю предстаників сторін: від позивача - Кашира Л.О.,

від відповідача 1. - Харчук Р.І.,

від відповідача 2. - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго»

на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016 р.

по справі № 910/26894/15 (суддя - Селівон А.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткиньский район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго»

до 1. Кабінету Міністрів України

2 .Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка»

про стягнення 2 183 023,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2016р. по справі №910/26894/15, враховуючи зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» на користь публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» 3 259,00 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 250 674,34 грн. пені, 35 839,54 грн. процентів річних, 701 830,74 грн. втрат від інфляції та 32 745,35 грн. судового бору, 940 745,60 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію. По решті - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016р. скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог до Кабінету Міністрів України і зменшені на 50% пені та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з Кабінету Міністрів України 3 259,00 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 501 348,67 грн. пені, 35 839,54 грн. процентів річних, 701 830,74 грн. втрат від інфляції та 35 745,35 грн. судового бору, 940 745,60 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Стягнути з Кабінету Міністрів України 42 619,89 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго» прийнято до провадження.

Кабінет Міністрів України заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позивачем заявлено клопотання про зобов'язання казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» надати докази наявності коштів, які перебувають у його розпорядженні для належного виконання своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №396 від 03.03.2004р., з посиланням на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Заявлене клопотання про зобов'язання надати докази київський апеляційний господарський суд розцінює як клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1. який доказ витребовується;

2. обставини, що перешкоджають його наданню;

3. підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4. обставини, які може підтвердити цей доказ.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Клопотання позивача про зобов'язання відповідача 2 надати докази не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, а тому, задоволенню не підлягає.

Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» своїх представників, в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача 2, який належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

03 березня 2004р. між відкритим акціонерним товариством «Сумиобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» (постачальник) та Шосткинським казенним заводом «Зірка», правонаступником якого є казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №396, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати електричну енергію споживачу, а Споживач оплачує постачальнику вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами. /а.с. 14, т.1/.

Згідно п. 9.5 Договору він набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2004 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей Договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд.

Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії встановлено у Додатку №5 до договору №396. /а.с. 18, т.1/.

Додатковою угодою №11 до договору №396 додаток №4 «Порядок розрахунків» викладено у новій редакції. /а.с. 24, т.1/.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно - правових документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».

Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 276 зазначеного Кодексу розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Умовами договору встановлено, що споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами Додатку №4 «Порядок розрахунків»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії». (п.п. 2.2.3., 2.2.4. договору №396).

Згідно з п. 1 додатку № 4 до Договору розрахунковим вважається період з 22 числа місяця до 21 числа наступного місяця включно.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються споживачем 22 числа кожного місяця та оформляються «Актом прийняття-передавання електричної енергії» у 2-х примірниках. по одному для кожної сторони та надаються постачальнику уповноваженою особою споживача, не пізніше наступного дня. В день отримання «Акту прийняття-передавання електричної енергії» постачальник зобов'язаний надати, а уповноважена особа споживача зобов'язана прийняти розрахункові документи на оплату електричної енергії, що передбачені цим Договором.

Розрахунки за активну електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

За дату оплату приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно п. 2 Додатку № 4 обсяг фактично спожитої за розрахунковий період активної електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до «Акту прийняття-передавання електричної енергії».

Згідно п. 3.1. Додатку № 4 до Договору обсяг електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Сума коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається наступним чином: обсяг переданої (спожитої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається відповідно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідні їм обсяги електричної енергії (п.5 Додатку №4 до Договору).

Позивачем за період з 22.06.2014 р. по 21.05.2015 р. здійснене постачання активної електроенергії споживачеві на загальну суму 6 074 898,28 грн., за період з 22.06.2014 р. по 21.05.2015 р. реактивної електроенергії на суму 18 179,87 грн.

В порушення умов договору №396 відповідач 2 свої зобов'язання щодо оплати виконав не у повному обсязі, в результаті чого позивач звернувся до відповідача 2 із вимогою №66-05/2189 на суму 2 583 023,55 грн. /а.с. 29, т. 1/. В матеріалах справи міститься відзив казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка», із змісту якого вбачається, що відповідач 2 визнає наявну заборгованість в сумі 944 004,60грн., в т.ч. за активну електроенергію 940 745,60 грн., за перетікання реактивної електроенергії - 3 259,00 грн. Також відповідач 2 погоджується із нарахованими інфляційними втратами та 3% річних. Щодо пені просить суд зменшити розмір, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 4.2.1. Договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в окремому рахунку.

Згідно із п.10 Додатку № 4 до Договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені 2,5% за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні сплачуються на поточний рахунок постачальника, який зазначається у відповідних рахунках.

Разом з цим, відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право на зменшення розміру неустойки, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Обґрунтовуючи зменшення розміру пені відповідач 2 зазначив про збитковість господарської діяльності та скрутне фінансове становище.

Крім того, згідно Статуту Казенне підприємство Шосткинський казенний завод «Зірка» засноване на державній власності регулювання, контроль та координація діяльності якого здійснюється Державним концерном «Укроборонпром» як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, тобто є суб'єктом господарювання державного сектору економіки України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1734 входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Не зважаючи на тяжкий фінансовий стан, відповідач 2 намагається сплачувати борг, який виник у 2014р., що підтверджується наданими до відзиву платіжними дорученнями.

Пунктом 3.17.4 постанови Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За таких обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені на 50%.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.1998р. №987 «Про перетворення державних підприємств у казенні» КП ШКЗ «Зірка» було створено шляхом перетворення із Шосткинського заводу «Зірка» без зміни його належності до сфери управління Міністерства промислової політики, до якої він належав згідно із постановою КМ України від 06.04.1998 р. №453.

29.12.2010 р. Кабінет Міністрів України виніс постанову №1221, якою було вирішено утворити державний концерн «Укроборонпром» (далі - Укроборонпром) та включити до його складу ряд державних підприємств. Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» увійшло до складу Укроборонпрому відповідно до постанови КМ України від 06.04.2011 р. №347 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1221».

Постановою від 31.08.2011р. №993 Кабінетом Міністрів України вирішено передати в управління Укроборонпрому підприємства, які були раніше включені до його складу, зі сфери управління Міністерства промислової політики, яке було реорганізоване відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» Укроборонпром є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону об'єктом управління є майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу державного концерну «Укроборонпром»".

Таким чином, казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» перебуває в управлінні державного концерну «Укроборонпром», який є суб'єктом управління, однак останній не має статусу органу, до сфери управління якого входить КП ШКЗ «Зірка», та згідно п. 8 статуту Укроборонпрому, не несе відповідальності за зобов'язаннями його учасників, зокрема, відповідача 2 у справі.

Відповідно до ст. 76 Господарського кодексу України казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку із своїм найменуванням, а майно закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 7 ст. 77 Господарського кодексу України казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

Відповідно до ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 2 не відмовляється від задоволення вимог позивача, проте, враховуючи скрутне фінансове становище, не може виконати зобов'язання у встановлений строк.

Крім того, позивачем не подано доказів недостатності коштів у відповідача 2, оскільки Законом тягар доказування покладено на позивача.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Суд першої інстанції при розрахунку суми судового збору помилково не було враховано, що відповідачем 2 сплачено 200 000,00 грн. вже після порушення провадження у справі, а тому до стягнення підлягає 35 745,35 грн. судового збору.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016р. у справі №910/26894/15 зміні, в частині стягнення судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2016р. у справі №910/26894/15 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції: «Стягнути з Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» (вул. Леніна, 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 14315351) на користь публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Д.Коротченка, 7, м. Суми, 40035, код 23293513) в особі філії «Шосткинський район електричних мереж» Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Воровського, 68, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 37785255) на п/р 26003060498325 в СФ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 337546, 35 745,35 грн. судового бору».

По решті рішення залишити без змін.

Видачу відповідного наказу доручити господарського суду міста Києва.

2. Матеріали справи №910/26894/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова

Джерело: ЄДРСР 58577446
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку