Справа № 127/1309/16-ц Провадження № 22-ц/772/2149/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 53 Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_2,суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4,при секретаріОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Оксфорд Медікал - Вінниця» про стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди та зобовязання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ОСОБА_6 звернулася в суд 27 січня 2016 року.

Зазначала, що вона з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року працювала на посаді лікаря-ендокринолога в ТОВ «Оксфорд Медікал-Вінниця» за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 46 а. З директором центру при влаштуванні на роботу досягли домовленості з істотних умов трудового договору. Письмово не оформляли трудові відносини оскільки в цій установі в той час не було особи яка оформляла документи. Оформити трудові відносини обіцяли тоді, коли прийде на роботу бухгалтер по сумісництву працівник кадрів.

З 17 вересня 2015 року ОСОБА_6 була допущена до роботи, працювала повний робочий день, приймала пацієнтів у кабінеті № 7.

Вказала, що коли через кілька днів прийшов бухгалтер-кадровик, то вона написала заяву про прийняття на роботу із зазначенням дати прийняття на роботу, а саме з 17 вересня 2015 року. До заяви було додано копію паспорта, ідентифікаційного номера, диплому про освіту, сертифікату та надано оригінал трудової книжки.

30 листопада 2015 року ОСОБА_6 в кабінет викликала директор ОСОБА_7 та повідомила, що це був останній день її роботи, оскільки центру невигідно мати лікаря-ендокринолога. Їй було повернуто трудову книжку та повідомлено, що розрахунок по зарплаті буде незабаром проведено. Проте, жодних записів в трудовій книжці про роботу в медичному центрі не здійснено. За вересень 2015 р. ОСОБА_6 була виплачена заробітна плата у розмірі 1500 грн., за жовтень 2500 грн., за листопад розрахунок не проведений.

Через деякий час вона звернулась за розрахунком, проте при розмові з ОСОБА_7 08 січня 2016 року остання повідомила, що розрахунку із нею не проведуть, так як засновники клініки не мають такої можливості.

Посилаючись на ці обставини та положення статей 24, 48, 116, 237-1 КЗпП України, позивач просила стягнути з відповідача 12375 грн., з яких; 2500 грн. заробітна плата; 4875 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 листопада 2015 року по 26 січня 2016 року; 5000 грн. компенсація моральної шкоди. Зобовязати відповідача внести до трудової книжки записи про прийняття на роботу та звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України. Зобовязати ТОВ «Оксфорд Медікал-Вінниця» здійснити сплату податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску відповідно до норм чинного законодавства з заробітної плати ОСОБА_6 за період з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року. Стягнути судові витрати.

17 травня 2016 року позивач збільшила вимоги (а.с.124) та за тих же обставин просила зобовязати відповідача оформити трудові відносини з нею, яка з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року працювала на посаді лікаря ендокринолога ТОВ «Оксфорд Медікал-Вінниця» без укладення трудового договору та внести до трудової книжки записи про прийняття на роботу та звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України. Зобовязати відповідача нарахувати їй заробітну плату за період з 17 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 1097 грн., за жовтень 2015 року - 3040, 08 грн., за листопад 2015 року - 2793, 20 грн. та нарахувати і сплатити відповідно до законодавства з заробітної плати податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок за період з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року. Стягнути з відповідача на її користь 26724, 23 грн., з яких: 1097 грн. заплата за період з 17 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року; 3040, 08 грн. зарплата за жовтень 2015 року; 2793, 20 грн. зарплата за листопад 2015 року; 14812, 95 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 листопада 2015 року по 18 травня 2016 року; 5000 грн. компенсація моральної шкоди.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача заперечувала доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно частинам 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду законним і обґрунтованим визнати не можна, оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір та відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні її позову, суд виходив із того, як це вбачається із змісту судового рішення, що позивачем не доведено наявності між нею та ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» трудових відносин в період з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року, оскільки положення частини 1 статті 24 КЗпП України передбачають, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі, а оскільки положення частини 4 вказаної статті цього Кодексу про те, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи, виключено з 1 січня 2015 року, то правових підстав для задоволення позову немає.

Отже, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 через відсутність трудового договору укладеного у письмовій формі, з виданням наказу чи розпорядження, як це передбачено статтею 24 КЗпП України у редакції з 1 січня 2015 року.

Проте, до такого висновку суд дійшов при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме неправильному трактуванні положень статті 24 КЗпП України, а також внаслідок незастосування положень статті 235 цього Кодексу, які підлягають застосуванню.

Так, згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі Закон) внесено зміни, зокрема до статті 24 КЗпП України звідки виключено частину четверту у якій йшлося про те, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Частину третю викладено у новій редакції : "Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Одночасно цим Законом змінено назву статті 235 КЗпП України та доповнено її після частини пятої новою частиною наступного змісту:

"При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи".

Отже зміни, які внесені до трудового законодавства за своїм змістом не тягнуть погіршення становища працівників які фактично були допущені до роботи тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані власником чи уповноваженим ним органом.

Зміст вказаної статті 24 КЗпП України не обмежує право працівника на укладення трудового договору з працедавцем з часу фактичного допущення його до роботи без укладення трудового договору та видання наказу чи розпорядження, а отже суд неправильно витрактував положення цього закону, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Суть внесених змін до зазначених норм матеріального права направлена на, зокрема, легалізацію фонду оплати праці та покращення становища працівників у відносинах з працедавцями при оформленні трудових відносин.

Отже позивач обґрунтовано вимагає від ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» оформити трудові відносини відповідно до вимог частини шостої статті 235 КЗпП України, яку суд безпідставно не застосував до правовідносин, які склались між сторонами.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

За таких обставин рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалось представником відповідача, що ОСОБА_6 дійсно звернулась в ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» з метою працевлаштування. Проте відповідачем заперечується наявність трудових відносин між нею та цим приватним підприємством та день, з якого позивач приступила до роботи.

Заперечуючи обставини, на які посилається позивач обгрунтовуючи свої вимоги, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_6 була прийнята у підприємство без офіційного працевлаштування, як стажер в порядку проходження навчання з метою відкриття ендокринологічного відділення у ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця». Заперечуючи факт працевлаштування, представник відповідача посилається на наданий суду наказ №02/10-15 від 19 жовтня 2015 року про проходження ОСОБА_6 стажування. Згідно з цим наказом їй з метою відкриття ендокринологічного відділення дозволено навчання по організації прийому пацієнтів в приватному Медичному Центрі, під кураторством директора ОСОБА_7 з 19 жовтня по 30 жовтня 2015 року, без офіційного працевлаштування (а.с.57).

Разом із тим, із наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_6 має Диплом спеціаліста згідно з яким вона закінчила у 2003 році Вінницький національний медичний університет ім. Пирогова і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобула кваліфікацію лікаря (а.с.11 копія диплому спеціаліста ВН №21584678 від 25 червня 2003 року).

Згідно Сертифікату №1451 лікаря-спеціаліста від 30 грудня 2009 року ОСОБА_6 присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю ендокринологія. Сертифікат дійсний до 30 грудня 2014 року (а.с.12).

Згідно з Посвідченням №43/685-0115 18 червня 2015 року ОСОБА_6 пройшла атестацію і наказом від 25 червня 2015 року №685-0 їй присвоєно другу кваліфікаційну категорію зі спеціальності ендокринологія. Дійсно до 25 червня 2020 року (а.с.13).

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_6 остання працювала на посаді лікаря-ендокринолога в різних лікувальних закладах з 1 квітня 2010 року по 29 липня 2011 року та з 18 квітня 2012 року по 31 липня 2015 року (а.с.7-10).

Вказані документи надавались ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» для працевлаштування, що не заперечується представником відповідача.

Встановлено і це підтверджується поясненнями представника відповідача, що в ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» відсутній відділ кадрів. Бухгалтер і по сумісництву кадровик знаходиться у декретній відпустці з 2014 року відповідно до наказу №02/06-14 від 06 червня 2014 року до досягнення дитиною трьохрічного віку. Обовязки бухгалтера, згідно з наказами №02/07-14 від 01 липня 2014 року та №02/07-15 від 01 липня 2015 року виконує директор. Згідно з поясненнями директора ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» ОСОБА_7 вказані обовязки виконує вона особисто.

Згідно з наказом №01/09-15 від 02 вересня 2016 року з 3 вересня 2015 року по 16 вересня 2015 року директор ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» ОСОБА_7 перебувала у відпустці (а.с.33).

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 з 17 вересня 2015 року без видання наказу чи розпорядження уповноваженої особи власника ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» фактично була допущена до роботи на посаду лікаря ендокринолога в ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» де виконували ці обовязки до 30 листопада 2015 року.

Ця обставина підтверджується сукупністю наявних доказів у справі, зокрема поясненням позивача, показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9. ОСОБА_8 підтвердила, що позивач у жовтні 2015 року займалась у приміщенні ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця», зокрема рекламуванням медичних послуг якими займалась по спеціальності ендокринологія (знімала відеоролик 7 жовтня 2015 року, підготувала та розмістила консультативну статтю в газеті «33-й канал» 14 жовтня 2015 року). Свідок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що позивач працювала в ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» лікарем, 7 жовтня 2015 року знімався рекламний ролик про лікування в цій клініці ендокринологічного захворювання де ОСОБА_6 була як лікар - ендокринолог. Свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_6 надавала їй 30 листопада 2015 року консультацію як лікар - ендокринолог та надала відповідні направлення на аналізи і УЗД.

Зазначене також підтверджується наданим суду примірником газети «33-й канал» №42 від 14 жовтня 2015 року з відповідною консультативною статтею ОСОБА_6 як лікаря - ендокринолога ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» (а.с.58).

Заперечення представника відповідача колегія суддів приймає як спосіб цивільного захисту від цивільно-правових вимог позивача у справі, що відповідно до положень ЦПК України є її правом.

Докази, на які посилається представник позивача, зокрема наказ від 19 жовтня 2015 року про стажування ОСОБА_6 (а.с.57) не спростовують фактичних обставини допущення позивача до роботи та наявні фактичні трудові відносини між сторонами, оскільки даний наказ колегія суддів вважає як доказ прихованої форми трудових відносин, що підтверджується також і неофіційною оплатою праці, яку частково визнала директор ОСОБА_7, яка у судовому засіданні апеляційного суду визнала, що за жовтень місяць 2015 року заплатила з своїх особистих коштів 2500 грн. позивачу.

Відповідно до вимог статті 212 ЦПК України суд оцінює докази своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням дійшла до висновку про доведеність тих обставин, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, а саме про наявність трудових відносин ОСОБА_12 з ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» та виконання позивачем роботи за посадою лікаря ендокринолога у період з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року повний робочий день.

Відповідно до вимог частини 6 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Виходячи із зазначеного положення закону вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню, а апеляційний суд вирішуючи питання про нарахування та виплату позивачу заробітної плати виходить із розміру не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати

Згідно наданої суду довідки головного управління статистики у Вінницькій області від 29 квітня 2016 року №08-55/327/3818 (а.с.127) середньомісячна заробітна плата працівника за видом діяльності «Охорона здоровя та надання соціальної допомоги» по Вінницькій області (помісячно) становить за вересень 2523,87 грн., за жовтень 3040,08 грн., за листопад 2793,20 грн.

Виходячи із цього заробітна плата яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить, у вересні 1097 грн. (виходячи із розрахунку 10 робочих днів у вересні 2015 року, 2523,87 грн. /23 дні х10 днів). У жовтні 3040,08 грн. та у листопаді - 2793,20 грн.

Відповідно до вимог частини 6 статті 235 КЗпП України слід зобовязати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату у вказаному вище розмірі та зобовязати нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період роботи позивача.

Оскільки відповідач заперечує факт працевлаштування позивача, то слід зобовязати відповідача внести відповідні записи у трудову книжку ОСОБА_6 про прийняття на роботу та звільнення за угодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України, у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

Згідно з вимогами статті 117 КЗпП України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток позивача становить 133, 45 грн. (1097 +3040,08) : (10+21). Затримка розрахунку згідно з заявленими позовними вимогами становить 111 днів (у грудні 21 день, у січні 19, у лютому - 21, у березні - 22, у квітні 21, у травні -7). Отже середній заробіток за затримку розрахунку становить 14812, 95 грн. (133,45 х 111).

Отже за таких обставини рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково. У справі слід ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_6 про зобов'язання відповідача оформити трудові відносини з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року, внесення відповідних записів до її трудової книжки, а також про зобов'язання, відповідно до положення частини 6 статті 235 КЗпП України, нарахування заробітної плати та нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за відповідний період, стягнення заробітної плати за період роботи та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Колегія суддів вважає, що застосовуючи спосіб судового захисту у виді зобов'язання відповідача оформити трудові відносини з ОСОБА_6, як те передбачено положенням частини 6 статті 235 КЗпП України, а також у виді зобов'язання відповідача внести до трудової книжки відповідні записи згідно з вимогами Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях (далі Інструкція), немає необхідності конкретизувати відповідачу його обовязок щодо правильного заповнення трудової книжки, порядку і правил внесення записів у трудову книжку, оскільки це виписано, конкретизовано у вказаній вище Інструкції та є обовязковим до виконання.

Отже, слід зобовязати ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця», ЄДРПОУ 36604084, оформити трудові відносини з ОСОБА_6, яка з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року працювала на посаді лікаря ендокринолога в ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року без укладення трудового договору та зобовязати внести до її трудової книжки відповідні записи із зазначенням про звільнення за угодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України, відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

Зобовязати нарахувати та виплатити ОСОБА_6 заробітну плату за період з 17 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 1097 грн., за жовтень 2015 року - 3040 грн. 08 коп., за листопад 2015 року - 2793 грн. 20 коп. Зобовязати нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 17 вересня по 30 листопада 2015 року.

Слід стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за період з 17 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 1097 грн.; заробітну плату за жовтень 2015 року у розмірі 3040 грн. 08 коп.; заробітну плату за листопад 2015 року у розмірі 2793 грн. 20 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 листопада 2015 року по 18 травня 2016 року у розмірі 14812 грн. 95 коп. Всього підлягає стягненню 21743 грн. 23 коп.

Щодо вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів прийшла до висновку, що ці вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як встановлено судом права ОСОБА_6 на оформлення працевлаштування, оплати праці та належного оформлення звільнення, порушені позивачем і підлягають судовому захисту цим судовим рішенням.

Відповідно до вимог статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За положеннями частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Колегія суддів дійшла до висновку, що внаслідок протиправної поведінки відповідача в особі його представників до ОСОБА_6 остання зазнала душевних страждань, оскільки відповідач використовуючи її працю не оплатив цю працю протягом двох з половиною місяців, поставивши позивача, яка не має інших джерел для існування, у важке матеріальне становище. Крім того, не оформляючи офіційно працевлаштування ОСОБА_6, яка цього обґрунтовано очікувала, оскільки має спеціальну вищу освіту, досвід роботи у галузі медицини з серпня 2003 року за кваліфікацією лікаря і зокрема лікаря-ендокринолога з квітня 2012 року та яка фактично приступила до роботи 17 вересня 2015 року, відповідач завдав їй моральної шкоди яка полягає у душевних стражданнях через протиправну поведінку щодо неї відповідачем. Моральних страждань позивачу завдано також через необґрунтовані та безпідставні висновки керівника клініки про недоліки у роботі ОСОБА_6, невміння вплинути на пацієнтів з метою отримання ним максимальних послуг клініки за напрямом ендокринологічного лікування, що фактично стало підставою для звільнення.

Проте, розмір морального відшкодування, який визначила ОСОБА_6, колегія суддів вважає необґрунтованим та надмірним. Колегія суддів при цьому ураховує, що саме по собі відновлення порушеного права позивача є моральною сатисфакцією, а тому колегія суддів вважає, що достатнім розміром морального відшкодування буде відшкодування моральної шкоди грішми у сумі 1000 грн. Ураховуючи вказане вимоги ОСОБА_6 в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 84 та статті 88 ЦПК України з ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця», ЄДРПОУ 36604084, на користь ОСОБА_6 слід стягнути витрати за надання правової допомоги у розмірі 4000 грн.

Розрахунок розміру витрат наданий представником позивача на суму 3859 грн. 40 коп. станом на 18 квітня 2016 року (а.с.131), де участь у судових засіданнях 2, 23, 31 березня 2016 року становить 2, 5 год., що підтверджується виписками з журналу судових засідань (а.с.65, 84,117). Інші дії по наданню правової допомоги становлять 4,5 год. (підготовка, складання позовної заяви, підготовка письмових клопотань та адвокатських запитів, заяв про збільшення позовних вимог та складання розрахунків), всього 7 год.

Граничний розмір витрат на правову допомогу по цивільні справі згідно статті 1 Закону України «Про граничний розмір витрат на правову допомогу становить у цивільних і адміністративних справах» від 20 листопада 2001 року становить 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину надання правової допомоги. Мінімальна зарплата з 1 грудня 2015 року становить 1378 грн.

Отже 1378 х 0,4 = 551,2 грн. (одна година). 551,2 х 7 = 3858, 40 грн.

Крім того, до розрахунку не увійшов розгляд справи в суді першої інстанції 17 травня 2016 року загальною кількістю часу 2,5 год., що підтверджується випискою з журналу судового засідання (а.с. 140). Тому згідно розрахунку ( 551,2 х 2,5 =1378 грн. ) загальний розмір витрат становить 5236, 40 грн. (3858, 40 грн. + 1378 грн.).

Проте, згідно з квитанціями про оплату послуг адвоката (а.с.129,130) позивачем оплачено послуги адвоката у сумі 4000 грн., а тому відшкодуванню позивачу підлягає саме 4000 грн.

Також, відповідно до положення частини 2 та 5 статті 88 ЦПК України та вимог підпунктів 1, 2, 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з «Оксфорд Медікал - Вінниця», ЄДРПОУ 36604084, в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2315 грн. 04 коп. виходячи із наступного.

У суді першої інстанції до сплати підлягало 551,20 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру та 551, 20 грн. за вимоги немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди). Всього 1102,40 грн.

За подачу апеляційної скарги підлягало сплаті 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 551,20 грн. х 110 % = 606,32 грн. Отже за вимоги майнового та немайнового характеру сплаті за подання апеляційної скарги підлягає судовий збір 1212 грн. 64 коп. ( 606,32 + 606,32). Всього підлягає стягненню з відповідача в дохід держави 2315 грн. 04 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 57- 65, 212, 214, 215, 303, 307 частина 1 пункт 2, 309 частина 1 пункти 3,4, 314 частина 2, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2016 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксфорд Медікал - Вінниця» про стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксфорд Медікал - Вінниця», ЄДРПОУ 36604084, оформити трудові відносини з ОСОБА_6, яка з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року працювала на посаді лікаря ендокринолога в ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» з 17 вересня 2015 року по 30 листопада 2015 року без укладення трудового договору та внести до її трудової книжки відповідні записи із зазначенням про звільнення за угодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України, відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксфорд Медікал- Вінниця», ЄДРПОУ 36604084, нарахувати та виплатити ОСОБА_6 заробітну плату за період з 17 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 1097 грн., за жовтень 2015 року - 3040 грн. 08 коп., за листопад 2015 року - 2793 грн. 20 коп. Зобовязати нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 17 вересня по 30 листопада 2015 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксфорд Медікал- Вінниця», ЄДРПОУ 36604084, на користь ОСОБА_6 заробітну плату за період з 17 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 1097 грн.; заробітну плату за жовтень 2015 року у розмірі 3040 грн. 08 коп.; заробітну плату за листопад 2015 року у розмірі 2793 грн. 20 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 листопада 2015 року по 18 травня 2016 року у розмірі 14812 грн. 95 коп., всього 21743 (двадцять одна тисяча сімсот сорок три) грн. 23 коп.

Стягнути з ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця», ЄДРПОУ 36604084, на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. та витрати за надання правової допомоги у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

У решті у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця», ЄДРПОУ 36604084, в дохід держави судовий збір у розмірі 2315 ( дві тисячі триста п'ятнадцять) грн. 04 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук