-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Ленінський районний суд м.Полтави
37 м. м. Полтава Полтавська область Україна 36022
Справа № 2-1028/11
Провадження № 2/1616/46/2012
Р І Ш Е Н Н Я
13.03.2012
м. м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді - Крючко Н.І.
при секретарі - Закорецькій М.Ю., Артюхової Я.В., Довгенко І.О.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Полтававодоканал» про зобов’язання відновити водопостачання, вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємством «Полтававодоканал» про зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати кран, яким перекривається водопостачання до квартири 31, що у м. Полтаві по вул. Кар’єрна, 33г та відновити водопостачання питної води до квартири АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 6 000 грн.
08 лютого 2012 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила зобов’язати ОСОБА_3 відновити водопостачання питної води у житловому будинку Б-1 домоволодіння за адресою: вул. Кар’єрна,33г у м. Полтаві, шляхом відновлення водопостачання до тієї частини житлового будинку Б-1, що знаходиться у володінні ОСОБА_1 та зобов’язати ОСОБА_3 забезпечити відновлення водопостачання у колодязі, що знаходиться на території домоволодіння за адресою вул. Кар’єрна,33г у м. Полтава, шляхом приєднання водопроводу від житлового будинку Б-1 до водопровідної мережі та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 6 000 грн., посилаючись на те, що вона являється власником ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 у м. Полтава. В свою чергу, відповідачу ОСОБА_3 належить також ? частина вказаного домоволодіння. Вказане домоволодіння, господарчі споруди розташовані на земельній ділянці розміром 598 м.кв., з яких 226 м.кв. земля, на якій розташовано будинок та господарські будівлі, та 372 м.кв. земля під двором.
В позові ОСОБА_1 вказала, що згідно робочого проекту водопостачання жилого будинку №33г, що розташований у м. Полтаві по вул. Кар’єрна, від зовнішньої мережі водопроводу, до її квартири №1 через квартиру №2 прокладений водопровід, на вході до квартири позивачки у квартирі №2 на водопроводі встановлений кран. В зв’язку з тим, що 28 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_3 перекрив постачання води до квартири позивачки та до теперішнього часу відмовляється в добровільному порядку відновити водопостачання, в зв’язку з чим позивачка змушена була звернутися за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивачка та її представник за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні в зв’язку безпідставністю та необґрунтованістю.
Представник третьої особи на стороні відповідача ОК «Полтававодоканал» в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, про що в матеріалах справи мається рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до часткового задоволення за наступних обставин.
Статтею 11 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок № 430 від 16 липня 1990 року, виданого управлінням житлово – комунального господарства, ОСОБА_1 належить ? частина житлового будинку з приналежними до нього будівлями, що розташований у м. Полтаві по вул. Кар’єрна,33г ( а.с. 5).
Як вбачається з робочого проекту водопостачання жилого будинку № 33-г, що у м. Полтаві по вул. Кар’єрна, від зовнішньої мережі водопроводу до квартири № 1 через квартиру №2 прокладений водопровід, на вході до квартири № 1 у квартирі №2 на водопроводі встановлений кран ( а.с.6-7).
Згідно акту від 13 травня 2011 року, складеного службою обліку та реалізації КП «Полтававодоканал», 13 травня 2011 року при перевірці встановлено, що відповідач ОСОБА_3, який являється співвласником будинку, що розтушований у м. Полтаві по вул. Кар’єрна, 33г, незаконно перекрив воду ОСОБА_1, всупереч проектної документації, яка відповідає встановленим вимогам ( а.с. 16).
В судовому засіданні позивачка безпосередньо зазначила, що водопостачання до її помешкання відповідачем було відключено ще 28 квітня 2011 року з погрозами на її адресу. Зважаючи на дані обставини вона була змушена звертатися до правоохоронних органів, саме до Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, за захистом своїх прав. Як остання зазначила в судовому засіданні після бесіди працівників правоохоронних органів з відповідачем водопостачання у її квартирі було відновлено, але вже 10 травня 2011 року останній знову, зловживаючи своїм становищем, перекрив воду до квартири позивачки та до теперішнього часу відмовляється відновити водопостачання, єдиним джерелом отримання питної води є колодязь, з якого вона може користуватися питною водою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка з метою захисту своїх законних прав з даного питання неодноразово зверталась до правоохоронних органів, про що свідчать копії постанов від 06.05.2011 року, 20.05.2011 року, 21.07.2011 року, 23.11.2011 року, 02.12.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно відповідача ОСОБА_3 та його сина (а.с.12-15).
Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини.
В свою чергу законодавець в основу принципу неприпустимості і довільного втручання у сферу приватного життя людини закріпив заборону довільного (спеціально не обумовленого в законі) втручання будь-кого (державних органів, фізичних і юридичних осіб) в приватні справи конкретної людини - суб’єкта цивільних правовідносин саме фізичної особи. Ключовим поняттям в даному принципі визначено приватна справа, під якою розуміється діяльність фізичної особи ( як приватної особи), що заснована на приватному інтересі у сфері застосування приватного, а не публічного права.
Більше того, Конституція України гарантує недоторканність особистого і сімейного життя фізичної особи. Фізична особа має право на особисте життя. Вона самостійно визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з нею інших осіб. Фізична особа має право на збереження таємниці обставин свого особистого життя.
В своїх поясненнях відповідач зазначив, що ніяким чином не порушував права позивачки ОСОБА_1, оскільки 10 травня 2011 року він був змушений перекрити водопостачання, як в своїй квартирі, так і в квартирі позивачки, в зв’язку з тим, що водопровідний кран та безпосередньо водопровід вийшли з ладу з метою їх ремонту. Відповідач зазначив, що вказаний ремонт крану ( в колодязі) здійснений за його власний кошт, про що свідчить квитанція про сплату коштів за проведення ремонтних робіт у сумі 374 грн. 34 коп., більше того, вказав, що даний водопровід здійснений без додержання проектної документації та не розрахований на обслуговування двох квартир.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, а саме актом про відключення від 16 червня 2011 року, складеного службою обліку та реалізації КП «Полтававодоканал», згідно заяви ОСОБА_3 від 14 червня 2011 року відключено водопостачання за адресою м. Полтава, вул. Кар’єрна, 33 г кв. 2 до приведення водопровідної мережі у відповідність до проектної документації ( а.с. 59).
В своїй заяві від 14 червня 2011 року на ім’я Начальника обліку та реалізації КП «Полтававодоканал» ОСОБА_3 прохав відрізати йому водогін, який він незаконно підключив до колодязя, який знаходиться у дворі до літньої кухні, що розташована у м. Полтаві по вул. Кар’єрна,33г ( а.с.130).
Згідно журналу робіт Ленінського району 07 липня 2011 року за адресою м. Полтава вул. Кар’єрна,33г працівниками Комунального підприємства «Полтававодоканал» проводились ремонтні роботи на приватній мережі водопостачання ( у колодязі), яка розташована на території домоволодіння ОСОБА_3. Під час проведення вказаних робіт було тимчасово перекрито водопостачання вказаної мережі, оскільки без перекриття водопостачання проведення ремонтних робіт не можливе. По закінченню проведення вказаних ремонтних робіт, які тривали не великий проміжок часу, водопостачання до приватної мережі будинку по вул. Кар’єрна,33г у м. Полтаві було відновлено.
В судовому засіданні представник третьої особи КП «Полтававодоканал» вказав, що дії відповідача ОСОБА_3 є незаконними, оскільки проектна документація, яка була виготовлена на двох абонентів, що проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 г, відповідає встановленим вимогам та нормам.
Більше того, в судовому засіданні інженери служби обліку та реалізації КП «Полтававодоканал» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали, що при обстеженні квартири позивачки порушень проектної документації виявлено не було та наголосили, що працівниками підприємства не здійснювалось відключення абонентів за адресою м. Полтава, вул. Кар’єрна, 33г.
В свою чергу інший співвласник для огляду домоволодіння водопроводу в своєму помешканні останніх не допустив з невідомих причин.
Так, інженер служби обліку та реалізації КП «Полтававодоканал» ОСОБА_6, в судовому засіданні зазначив, що в зв’язку з надходженням 14 червня 2011 року на адресу підприємства заяви від ОСОБА_3 про відключення водогону було проведено перевірку, якою встановлено невідповідність водопровідної мережі квартири №2 проектній документації. Зокрема, сама водопровідна мережа прокладена не по проекту, саме діаметр труб також не відповідає вимогам проектної документації. Під час візуального обстеження труб у приватному колодязі, який належить ОСОБА_3, після запірного вентеля було виявлено видимий розрив труби, який стався, очевидно, внаслідок корозійних процесів, що було зафіксовано в акті від 16.06.2011 року.
Як встановлено в судовому засіданні вказаний акт носить інформаційний характер та необхідний для припинення нарахування коштів за послуги з водопостачання.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 16 червня 2011 року труба, після запірного вентеля, що знаходиться у приватному колодязі на території домоволодіння ОСОБА_3, була демонтована особисто відповідачем в присутності інженера служби обліку та реалізації ОСОБА_6.
Більше того, як встановлено судом, згідно заяви відповідача ОСОБА_3 про укладення договору на виконання робіт № 90-в від 05 липня 2011 року, яка надійшла на адресу підприємства 16 червня 2011 року, в свою чергу ремонтні роботи були проведені 04 липня 2011 року в об’ємі, який в усній формі зазначив замовник безпосередньо під час їх проведення, зокрема було замінено водозапірний вентель у приватному колодязі ОСОБА_3 В свою чергу, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 виконувати заміну водопровідної труби після вентеля, як замовник робіт, категорично відмовився, оскільки він має водопровідну скважину і централізоване водопостачання йому не потрібне.
З будь-якими заявами до КП «Полтававодоканал» щодо пошкодження водопроводу саме на межі між кв. №1 і кв. №2 даного домоволодіння відповідач не звертався. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження даного факту відповідачем суду надано не було.
Наведені вище факти та матеріали справи спростовують твердження відповідача, про відсутність умислу в його діях щодо відключення квартири позивачки від водопостачання на місці входу до квартири №1 з квартири №2, яка і належить останньому.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» громадянину гарантується право на безперебійне постачання питної води.
Твердження відповідача ОСОБА_3 та його представника за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_4 про те, що відключення квартири позивачки від водопостачання було здійснено безпосередньо підприємством КП «Полтававодоканал» є неспроможними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, що підтверджується матеріалами справи.
Так, з письмових пояснень представника КП «Полтававодоканал» № юр/4 від 02.02.2012 року, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що згідно п. 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. Водопровідна мережа будинку по вул. Кар’єрна,33 г у м. Полтаві не перебуває на балансі підприємства КП «Полтававодоканал», жодних договорів на її обслуговування не укладалось, тому за її технічний стан підприємство не відповідає. Технічні перешкоди для забезпечення вказаного домоволодіння водопостачанням зі сторони підприємства відсутні ( а.с.152-155).
Судом встановлено, що своїми діями відповідач порушив права позивачки щодо безперебійного постачання питної води та порушив вимоги принципу неприпустимості і довільного втручання у сферу приватного життя людини.
Поряд з цим, вимоги позивачки щодо зобов’язання ОСОБА_3 забезпечити відновлення водопостачання у колодязі, що знаходиться на території домоволодіння за адресою вул. Кар’єрна, 33 г у м. Полтава, суд визнає такими, що не знайшли свого підтвердження та безпідставними.
Статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода стосовно фізичних осіб може бути визначена як фізичний або душевний біль та страждання, зазнані у зв’язку з протиправним поводженням інших осіб (завданням каліцтва , іншого ушкодження здоров’я, спричинення смерті близьких людей, знищення або пошкодження майна, приниження честі, гідності).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 являється інвалідом другої групи, в зв’язку з чим, останній необхідний регулярний прийом ліків та дотримання дієтичного харчування, тому без питної води вона не могла та й не може до цього часу повноцінно існувати з обставин, які штучно та навмисно створені відповідачем ОСОБА_3
Тому, вказані обставини є такими, що приносять їй душевний біль та страждання і становлять в незручне становище перед іншими людьми.
Як вбачається з статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Пунктом 2 частини2 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.
При визначенні розміру відшкодування суд повинен враховувати вимоги розумності і справедливості, що відповідають загальним засадам цивільного законодавства.
Враховуючи вище вказані обставини позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання ОСОБА_3 про зобов’язання відновити водопостачання, вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди є такими, що підлягають до часткового задоволення.
Частиною 2 статті 88 Цивільно – процесуального кодексу України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, судові витрати позивачки підлягають стягненню на рахунок держави з відповідача відповідно до задоволених судом вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 30, 60, 88, 209, 212, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16,23, 1167 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Полтававодоканал» про зобов’язання відновити водопостачання, вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_3 відновити водопостачання питної води у житловому будинку Б-1 домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Кар’єрна,33г, шляхом відновлення водопостачання до тієї частини житлового будинку Б-1, що знаходиться у володінні ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 117 грн. 30 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави
ОСОБА_7
скопійовано
-
скопійовано
-
