Справа № 815/6436/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року о 16:20 год. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщені суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_1 інфраструктури України про встановлення відсутності у Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” повноважень щодо встановлення ставки корабельного збору для суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, як для суден у закордонному плаванні; визнання протиправними дій державного підприємства “Адміністрація морських портів України” щодо справляння корабельного збору з суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, за ставками для суден у закордонному плаванні, в тому числі із суден “Eurasia” (прапор - Беліз, ІМО №8321670), “Toledo” (прапор - Беліз, ІМО №7638557), “Corozal” (прапор - Беліз, ІМО №7361532), “Juliana” (прапор - Мальта, ІМО №9655951), “Regal” (прапор - Беліз, ІМО №8908868), стягнення з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” збитки у розмірі 134954,99 дол. США, як безпідставно нарахований корабельний збір із суден “Eurasia” (прапор - Беліз, ІМО №8321670), “Toledo” (прапор - Беліз, ІМО №7638557), “Corozal” (прапор - Беліз, ІМО №7361532), “Juliana” (прапор - Мальта, ІМО №9655951), “Regal” (прапор - Беліз, ІМО №8908868); стягнення з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 25384,92 грн., як проценти, нараховані за безпідставне користування чужими коштами, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_1 інфраструктури України про встановлення відсутності у Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” повноважень щодо встановлення ставки корабельного збору для суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, як для суден у закордонному плаванні; визнання протиправними дій Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” щодо справляння корабельного збору з суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, за ставками для суден у закордонному плаванні, в тому числі із суден “Eurasia” (прапор - Беліз, ІМО №8321670), “Toledo” (прапор - Беліз, ІМО №7638557), “Corozal” (прапор - Беліз, ІМО №7361532), “Juliana” (прапор - Мальта, ІМО №9655951), “Regal” (прапор - Беліз, ІМО №8908868), стягнення з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” збитки у розмірі 134954,99 дол. США, як безпідставно нарахований корабельний збір із суден Eurasia” (прапор - Беліз, ІМО №8321670), “Toledo” (прапор - Беліз, ІМО №7638557), Corozal” (прапор - Беліз, ІМО №7361532), “Juliana” (прапор - Мальта, ІМО №9655951). Regal” (прапор - Беліз, ІМО №8908868); стягнення з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 25384,92 грн., як проценти, нараховані за безпідставне користування чужими коштами.

До судового засідання 31.05.2016 року представником позивача була подана заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.219 т.2). Представник відповідача та представник третьої особи на його боці, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не заявили клопотань про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експертів по цій справі, а тому, відповідно до положень ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення щодо розгляду справи в порядку письмового провадження 31.05.2016 року за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач – Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про морські порти України» є державним підприємством, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в «кожному морському порту (адміністрація морського порту) та має особливий статус на відміну від інших державних підприємств, створене з метою виконання ряду владних управлінських функцій, зокрема: організації та забезпечення безпеки мореплавства; організації розроблення та виконання плану розвитку морського порту, а також справляння та цільового використання портових зборів ст.15, ч.1 ст.16 Закону України «Про морські порти України», а тому його рішення, дії чи бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, ч.1, п.2 ч.1 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК» є морським агентом та здійснює морське агентування суден відповідно до законодавства.

09.10.2015 року в Іллічівський морський торговельний порт зайшло судно «Eurasia», прапор - Беліз, ІМО №8321670, судновласник - «FORT GEORGE SHIPPING&TRADING COMPANY LTD», що прийшло під завантаження з метою перевезення вантажу у Маріупольський морський торговельний порт.

Вказане судно агентується ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК» та здійснює каботажні перевезення (від українського порту в український порт) відповідно до дозволу, наданого ОСОБА_1 інфраструктури України №1747/4/10-15 від 14.02.2015 року.

З початку 2015 року по вересень 2015 року зазначене судно здійснило 18 судно заходів в Іллічівський морський торговельний порт, за кожен з яких Іллічівська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» нарахувала корабельний збір за ставками як для суден у каботажному плаванні.

При останньому заході вказаного судна в Іллічівський морський торговельний порт Іллічівською філією ДП «АМПУ» було нараховано корабельний збір за ставками як для суден у каботажному плаванні у розмірі 671,52 дол. США.

Виставлений Іллічівською філією ДП «АМПУ» рахунок №03/10016018 від 07.10.2015 року позивач оплатив 09.10.2015 року.

Однак, 09.10.2015 року від Іллічівської філії ДП «АМПУ» було отримано ще один такий самий рахунок, з таким самим номером та датою, при цьому розмір корабельного збору в даному випадку вже був розрахований як для суден у закордонному плаванні та становив 12430,28 дол. США, що в 20 раз перевищує попередню суму.

Оскільки несплата встановлених зборів та платежів є підставою для ненадання дозволу на вихід /дна з порту (пункт «в» абз. 2 ст. 91 КТМ України), 13.10.2015 року ТОВ «ПОРТІНВЕСТ KОДЖИСТІК» було вимушене перерахувати Іллічівській філії ДП «АМПУ» ще 11758,78 дол. США (різниця між виставленою сумою в розмірі 12430,28 дол. США та сплаченою по першому іхунку у розмірі 671,52 дол. США) з метою уникнення необгрунтованого простою судна.

Надалі, враховуючи положення ст.91 КТМ України, які вимушують агента здійснювати оплату виставлених рахунків ДП «АМПУ» (в особі її Іллічівської філії) розпочало практику справляння корабельного збору з суден, що заходять в акваторію Іллічівського морського порту та здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, за ставками для суден у закордонному плаванні, зокрема: для судна «Eurasia» (судновласник - «FORT GEORGE SHIPPING&TRADING COMPANY LTD», прапор - Беліз, дата заходу - 19.10.2015 рік) нараховано 12 430, 28 дол. США (рахунок №03/16430); для судна «Тоledo» (судновласник - «ТОLEDO SHIPPING&TRADING COMPANY LTD», прапор - Беліз, дата заходу - 20.10.2015 рік) нараховано 17826,09 дол. США (рахунок №03/16538); для судна «Согozal» (судновласник - «COROZAL TRADING&SHIPPING COMPANY LTD», прапор - Беліз, дата заходу - 20.10.2015 рік), нараховано 13370,72 дол. США (рахунок №03/16539).

Аналогічні дії мали місце і в інших портах та свідчить про системність, узгодженість та централізовану організацію здійснення таких дій з боку відповідача.

Так, починаючи з 22.10.2015 року ДП «АМПУ» (в особі її Южненської філії) почала здійснювати розрахунок корабельного збору для вказаної категорії суден в морському порту Южний на підставі ставок для суден в закордонному плаванні, зокрема: для судна «Соrozal»(судновласник - «COROZAL TRADING&SHIPPING COMPANY LTD», прапор - Беліз, дата заходу - 22.10.2015 рік), нараховано 13947,04 дол. США (рахунок №А20835); для судна «Juliana» (судновласник - «K MARINE LTD», прапор - Мальта, дата заходу – 26.10.2015 рік), нараховано 15582,28 дол. США (рахунок №А20838); для судна «Juliana» (судновласник – «K MARINE LTD», прапор - Мальта, дата заходу – 22.10.2015 рік), нараховано 15582,28 дол. США (рахунок №А30919); для судна «Regal» (судновласник - «TEGUCIGALPA SHIPPING AND TRADING COMPANY (BELIZE) LTD», прапор - Беліз, дата заходу – 22.10.2015 рік та 26.10.2015 рік), нараховано по 16893,00 дол. США за кожен судозахід (рахунок №А20840 та №А30928).

Усі перелічені судна, що заходили в акваторії Іллічівського морського торговельного порту та морського торговельного порту Южний, отримали відповідні дозволи ОСОБА_1 інфраструктури України на здійснення каботажних перевезень та прямували до Маріупольського морського торговельного порту. Агентування перелічених суден здійснював Позивач, у зв’язку з чим, з метою уникнення простою суден, він вимушений був перерахувати Іллічівській та Южненській філії ДП «АМПУ» портові збори, в тому числі неправомірно нарахований корабельний збір.

Представник позивача вважає вказані дії ДП «АМПУ» в особі відповідних філій не відповідають нормам чинного законодавства та свідчать про перевищення посадовими особами ДП «АМПУ» наданих їм повноважень в частині здійснення управлінських функцій, зокрема справляння портових зборів, які не визначені законодавством та незаконне встановлення тарифів корабельного збору для таких суден.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову від 31.03.2016 року (вхідний №8110/16 - а.с.116-120 т.2) в яких простив відмовити у задоволенні позову з огляду на законність дій відповідача і належного застосування положень наказу ОСОБА_1 інфраструктури України «Про портові збори» від 27.05.2013 №316 стосовно справляння корабельного збору із суден, агентське управління якими здійснював позивач.

Розглянувши вказані дії відповідача, з урахуванням положень ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про їхню протиправність з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України визначаються Законом України «Про морські порти України» (далі - Закон).

Пунктом 13 частини 1 статті 15 Закону України «Про морські порти України» (далі - Закон) передбачено, що адміністрація морських портів України утворюється, в тому числі, з метою справляння та цільового використання портових зборів.

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про морські порти України» встановлено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об’ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Частинами 2 та 3 цієї статті передбачено, що розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону встановлено, що тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Згідно пункту 1 Положення про ОСОБА_1 інфраструктури України (далі - Положення про Мінінфраструктури), затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року №581/2011, ОСОБА_1 інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Таким чином, відповідно до ст.22 Закону України «Про морські порти України», підпунктів 4.3.1, 4.3.3 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Мінінфраструктури, наказом ОСОБА_1 інфраструктури України №316 від 27.05.2013 «Про портові збори» затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (далі - Порядок) і Порядок обліку та використання коштів від портових зборів (далі - Порядок обліку).

Пунктом 1.14 Порядку встановлено, що цей Порядок є обов’язковим для застосування усіма суб’єктами господарювання незалежно від підпорядкованості та форми власності, які відповідно до чинного законодавства України є учасниками у справлянні із суден портових зборів.

Пунктами 1.2 та 1.3 Порядку встановлено, що згідно з частинами третьою - п’ятою статті 22 Закону України «Про морські порти України» портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача; канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України»; маяковий збір справляється на користь державної установи, що організовує та здійснює навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства. Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно п. 1.11 Порядку державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначаються за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

Сплата портових зборів здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а податок на додану вартість нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України (п.п. 1.11 та 1.12 Порядку).

Відповідно до ст.97 Митного кодексу України (далі - МК України), під каботажем розуміється перевезення українських та іноземних товарів шляхом завантаження їх на морське (річкове) судно в одному пункті на митній території України і транспортування в інший пункт територій України, де здійснюватиметься їх вивантаження. При цьому товари, ввезені на митну територію України морським (річковим) судном, допускаються до каботажного перевезення між органами доходів і зборів або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів після їх перевантаження на інше морське (річкове) судно, що ходить під прапором України, або, за умови отримання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, на іноземне судно.

Відповідно до положень ст.131 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) зазначеними вище суднами одержано дозвіл від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту (ОСОБА_1 інфраструктури України) на каботажні перевезення вантажів.

У Порядку ставки портових зборів визначено окремо - для суден у закордонному плаванні та окремо - для суден у каботажному плаванні, розміри ставок зазначені у додатках 2-6 та п. 7.1 Прядку.

Згідно п.2.1 Порядку, із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об’єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

Як зазначалось раніше, п. 1.11 Порядку встановлено, що державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначаються за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

Абзацом 2 пункту 2.4 Порядку прямо встановлено, що ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним прапором України.

Ті самі положення були відображені у Положенні про портові збори, яке було затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року № 1544 (п.9 та 14 Положення про портові збори).

Правова позиція представника відповідача полягає в тому: якщо каботажне перевезення здійснює судно під іноземним прапором, то ставки корабельного збору для нього повинні застосовуватись за ставками в міжнародних перевезеннях (за прапором належності судна), оскільки ставки корабельного збору для каботажних перевезень встановлені лише для суден, які ходять під Державним прапором України.

Але така правова позиція не ґрунтується на законі.

Так, діюче законодавство розрізняє два види перевезень: каботажні перевезення (перевезення між портами України, ст.131 КТМ України, ст.97 Митного кодексу України) та міжнародні перевезення (перевезення між портами України та іноземними портами, ст.132 КТМ України).

Виходячи з визначень, наведених у цих правових нормах, неможливо застосовувати до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору для міжнародних перевезень, адже згідно наведеного визначення міжнародних перевезень (ст.132 КТМ України) вони здійснюються виключно між портами України та міжнародними портами (тобто обов’язковою умовою для застосування цієї ставки збору є захід (вихід) судна у закордонний порт), а в даному випадку за своїм визначенням, наведеним у ст.131 КТМ України та ст.97 МК України, каботажні перевезення здійснюються виключно між внутрішніми портами України.

Більш наближеною до вірної є позиція представника позивача, який зазначає, що аналіз вказаної норми та наказу №316 в цілому свідчить про те, що для суден, які виконують рейси у каботажному плаванні під іноземним прапором, ставки корабельного збору діючим законодавством не встановлені. Тобто, склалася така правова ситуація, при якій Порядок справляння та розміри ставок портових зборів, затверджений наказом №316 прямо не встановлює ставки корабельного збору для суден, що ходять під іноземним прапором, які здійснюють каботажні перевезення за відповідним дозволом ОСОБА_1 інфраструктури України.

За таких обставин, відповідач повинен був виходити із загальних принципів державного регулювання в сфері господарської діяльності, які встановлені Господарським кодексом України.

Так, отримавши дозволи ОСОБА_1 інфраструктури України на використання суден під іноземними прапорами для здійснення каботажних перевезень (від 14.02.2015 року №1747/4/10-15 – а.с.54 т.1, від 14.02.2015 року №1741/4/10-15 – а.с.61, від 14.02.2015 року №1752/4/10-15 – а.с.70 т.1, від 18.09.2015 року №10454/4/10-15 - а.с.92 т.1, від 14.02.2015 року №1745/4/10-15 – а.с.103 т.1) згідно положень ст.131 КТМ України, держава фактично допустила на свій внутрішній ринок іноземного суб’єкта господарювання та прирівняла його у правах з суб’єктами господарювання, які використовують для здійснення каботажних перевезень судна під Державним прапором України.

Відповідно до ч.1 ст.31 ГК України під дискримінацією суб’єктів господарювання органами влади визнається, в тому числі надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб’єктів господарювання.

Виходячи з цього, слід зробити висновок про те, що для забезпечення принципу рівності умов суб’єктів господарювання на ринку каботажних перевезень, ДП «АМПУ» в умовах такої правової невизначеності, для уникнення дискримінації суб’єкта господарювання, який використовує для каботажних перевезень судна під іноземними прапорами порівняно із суб’єктами господарювання, які використовують для цього судна під Державним прапором України, повинно було застосовувати для суден позивача ставки корабельного збору для каботажних перевезень на рівні суден, що ходять під Державним прапором України.

Інша поведінка відповідача (як то мало місце в даному випадку) допускає дискримінацію суб’єктів господарювання, які здійснюють каботажні перевезення за ознакою приналежності суден. А відповідно до положень ч.2 ст.31 Господарського кодексу України дискримінація суб’єктів господарювання не допускається.

Оскільки відповідач здійснив не таким чином, як то передбачено законом, його дії не відповідають положенням ч.2 ст.19 Конституції України та згідно положень ч.3 ст.2 КАС України вважаються незаконним, в зв’язку із чим, позовні вимоги про визнання таких дій протиправними підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Щодо заявлених позовних вимог про відшкодування позивачу шкоди, заподіяної незаконними діями суб’єкту владних повноважень, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.21 КАС України позовні вимоги про стягнення шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкту владних повноважень підлягають розгляду в одному провадженні з розгляду публічно-правового спору.

Представник позивача стверджує, що незаконними діями відповідача позивачу, що виступав агентом суден «Eurasia», «Тоledo», «Согozal», «Juliana», «Regal», стягнувши безпідставно нарахований корабельний збір із вказаних суден у розмірі 134954,99 дол. США та відсотків за користування чужими коштами в розмірі 25384,93 грн.

Суд частково погоджується з правомірністю вказаних вимог позивача з огляду на наступне.

Так, в силу ст.116 КТМ України, агент діє у морському порту або поза його територією як постійний представник судновласника та за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

При цьому, форма договору морського агентування не визначена, а ст.14 КТМ України передбачає, що сторони мають право відійти у договорі від правил цього кодексу, що стосується відповідного договору, якщо цими правилами не встановлено інше. Крім того, відповідно до п.«а» ч.2 ст.117 КТМ України морський агент зобов'язаний здійснювати свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування.

Так, специфіка морського міжнародного агентування полягає в тому що, згідно звичаїв та сталої практики, укладення договорів морського агентування здійснюється здебільшого шляхом телексного повідомлення судновласником морського агента або засобами електронної пошти. Зміст таких повідомлень стосується тільки характеристик судна, які є необхідними для сплати канальних, лоцманських, портових та інших обов'язкових зборів. Відповідно, наявність такого повідомлення (номінації) є свідченням укладання договору морського агентування та підставою виникнення прав та обов’язків агента та судновласника.

Вказана форма укладання договору морського агентування не суперечить положенням ст.181, ч.2 ст.184 ГК України, ч.1 ст.207 ЦК України, відповідно до яких допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Крім того, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин п: винні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 ГК України). При цьому, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній : і ері цивільних відносин (ч.1 ст.7 ЦК України).

Важливою умовою, при якій договір вважається укладеним - є досягнення домовленості стосовно істотних умов договору, при цьому якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст.181 ГК України, ст.638 ЦК України).

Таким чином, в даному випадку, враховуючи отримання Позивачем номінацій, відповідно до яких він уповноважувався здійснити агентування суден «Eurasia», «Тоledo», «Согozal», «Juliana», «Regal» та надання послуг з агентування вказаним суднам, можна стверджувати про належне укладання договорів морського агентування з відповідними судновласниками.

Щодо прав та обов’язків агента, відповідно до ст.117 КТМ України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, в тому числі оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, тощо. Таким чином, морський агент етично є представником судновласника, при цьому, враховуючи, що КТМ України не передбачає в який саме спосіб має діяти агент - від свого імені (договір комісії) чи від імені судновласника (договір доручення), сторони мають право на власний розсуд вирішити вказане питання, враховуючи загальні положення цивільного та господарського законодавства, а також усталену практику.

Так, на сьогоднішній день склалась практика, відповідно до якої агенти укладають договори з ДП «АМПУ» про надання послуг, відповідно до яких ДП «АМПУ» зобов’язане надавати судновласникам через агента послуги з обслуговування суден, а також відповідні послуги агенту, необхідні для здійснення ним своїх завдань перед судновласниками.

В даному випадку відносини ДП «АМПУ» та Позивача стосовно агентування суден в Іллічівському морському торговельному порту врегульовані договором від 31.12.2013 року №460-Па-ІЛФ-13. Відповідно до умов вказаного договору агент сплачує рахунки по портовим зборам (п.2.3.3), а також забезпечує своєчасне перерахування відповідних сум від судновласників (п.2.2.5, п.п.3.2-3.4), в результаті чого є платником портових зборів, тобто представником судновласника, діє в його інтересах, при цьому фактично від свого імені.

Схожий договір також укладено між ДП «АМПУ» та Позивачем стосовно агентування суден в морському торговельному порту Южний від 30.12.2014 року №268-П-ЮЖФ-14 (копія додається), відповідно до якого морський агент зобов’язується своєчасно здійснювати усі розрахунки з адміністрацією за надані судну і морському агенту послуги в порядку, визначеному договором (п.2.1.22). Крім того, саме морський агент зобов’язується регулювати усі питання і розбіжності, що виникають між капітаном судна, судновласником (фрахтувальником) та адміністрацією (п.2.17).

Враховуючи вищенаведене агент є належним позивачем та, відповідно, особою, якій завдано шкоду і не лише матеріальну шкоду, а і шкоду його діловій репутації.

Так, враховуючи, що розмір портових зборів встановлений на рівні законодавства, він є загальновідомим та доведеним до відома всіх судновласників, в тому числі іноземних. Відповідно, агент, здійснивши оплату безпідставно нарахованого корабельного збору для судна, яке агентує, фактично здійснює необгрунтовані витрати коштів, що в свою чергу впливає на його ділову репутацію, створює іміджеві ризики для компанії, при цьому завдає йому матеріальну шкоду у розмірі безпідставно перерахованих сум, від оплати яких судновласник може відмовитись, заховуючи незаконність такої вимоги.

Відповідно до ст.ст.22,1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Представником позивача в підтвердження понесення збитків надані рахунки, які були виставлені ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК» для проведення оплати корабельного збору у завищеному розмірі (а.с.49,51,58,65-67,74-76,83-85,87,88,90,96,97,101,107-109,111,113,119,126 т.1, а.с.160,162,164,166 т.2) та платіжні доручення про проведення оплати цих рахунків у доларах США (а.с.50,52,68,77,86,89,98,100,110,112,120,127 т.1, а.с.168,170,172,174,176 т.2).

Різниця між сумою виставлених рахунків на оплату корабельного збору за ставками для міжнародного перевезення та для каботажного перевезення для суден, що ходять під Державним прапором України склала за розрахунком позивача 134954,99 доларів США.

Вказаний розрахунок представником відповідачем не оскаржений, напроти, згідно додатку №1 до листа Южненської філії ДП «АМПУ» від 12.04.2016 року (а.с.180-181 т.2) та додатку до листа Іллічівської філії ДП «АМПУ» від 13.04.2016 року (а.с.182-183 т.2) підтверджені наведені суми нарахованого та сплаченого корабельного збору позивачем за жовтень 2015 року, а тому позовна вимога про стягнення заподіяної шкоди протиправними діями відповідача в розмірі 134954,99 доларів США підлягає задоволенню у заявленому розмірі на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Відносно позовної вимог про стягнення відсотків за користування чужими грошима в розмірі 25384,92 грн., суд вважає, що вона не підлягає задоволенню згідно положень ч.1 ст.162 КАС України, оскільки така відповідальність ст.536 ЦК України та застосовується до збитків, завданих у зв’язку із невиконанням чи неналежним виконанням договірних відносин, тоді як, між позивачем та відповідачем виникли деліктні правовідносини, що виключають можливість застосування вказаного виду додаткової майнової відповідальності.

Щодо заявленої позовної вимоги про встановлення відсутності у відповідача ДП «АМКУ» повноважень щодо встановлення ставок корабельного збору для суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, як для суден у закордонному плаванні, суд вважає, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права, адже згідно положень п.3 ч.2 ст.17 КАС України спори щодо наявності чи відсутності компетенції у суб’єкта владних повноважень розглядають суди адміністративної юрисдикції лише за позовами іншого суб’єкту владних повноважень, який оспорює таку компетенцію, що виключає можливість розгляду такого спору за позовом особи до суб’єкту владних повноважень, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити у задоволенні на підставі ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним протиправними дії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” щодо справляння корабельного збору з суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, за ставками для суден у закордонному плаванні, в тому числі із суден “Eurasia” (прапор - Беліз, ІМО №8321670), “Toledo” (прапор - Беліз, ІМО №7638557), “Corozal” (прапор - Беліз, ІМО №7361532), “Juliana” (прапор - Мальта, ІМО №9655951), “Regal” (прапор - Беліз, ІМО №8908868).

3. Стягнути з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК” збитки, у вигляді безпідставно нарахованої та сплаченої суми корабельного збору із суден «Eurasia» (прапор - Беліз, ІМО №8321670), “Toledo” (прапор - Беліз, ІМО №7638557), «Corozal» (прапор - Беліз, ІМО №7361532), “Juliana” (прапор - Мальта, ІМО №9655951) «Regal» (прапор - Беліз, ІМО №8908868) в розмірі 134954,99 доларів США.

4. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.