Справа

№585/1381/16-ц

Головуючий у суді у 1 інстанції - Євтюшенкова В. І.

Номер провадження 22-ц/788/958/16

Суддя-доповідач - Околот Г. М.

Категорія - 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Околота Г. М.,

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Ромникомунтепло» на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Ромникомунтепло» про визнання правочину недійсним та зобов'язання виконати певні дії,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом та в обґрунтування своїх вимог зазначив, що він проживає у багатоквартирному житловому будинку та сплачує послуги з централізованого опалення квартири згідно показань будинкового лічильника, який придбаний і встановлений за кошти мешканців будинку і знаходиться у їй спільній власності. 24 листопада 2015 року від відповідача він отримав лист №1218 в якому повідомлялося, що у зв'язку з тим, що працівникам підприємства не було надано змоги зробити перевірку готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації, а також не проведена планова перевірка лічильника, нарахування оплати за надані послуги буде проводитись за нормами споживання згідно тарифу без врахування звітів показань лічильника. З жовтня 2015року йому надсилаються повідомлення про оплату послуг за нормами споживання, які він сплачує частково в розмірах згідно показань лічильника, звіт яких щомісячно подається підприємству представником споживачів ОСОБА_4 Позивач вважає, що акти комісій, які не виконали обов'язків по проведенню планових оглядів теплових мереж будинку та вузла обліку теплової енергії є необгрунтованими та неправомірними, оскільки складені в односторонньому порядку, без відому і ознайомлення ОСОБА_4, або інших представників споживачів, що не дає можливості встановити достовірність фактів не допуску для проведення оглядів.

З урахуванням викладених обставин позивач просив визнати правочини відповідача щодо виставлення йому повідомлень на оплату послуг з централізованого опалення квартири згідно норм споживання недійсними; зобов'язати аналювати рахунки на оплату послуг за нормами споживання; надіслати йому повідомлення нарахувань з початку опалювального періоду 2015-2016 року на оплату послуг згідно показань лічильника з урахуванням часткової оплати попередніх нарахувань.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано правочин КП «Ромникомунтепло» щодо складання повідомлень про оплату послуг з централізованого опалення згідно норм споживання за опалювальний період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року включно на ім'я ОСОБА_3 недійсними, аналювати рахунки на оплату послуг з централізованого опалення за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року на ім'я ОСОБА_3 та зобов'язано надіслати ОСОБА_3 рахунки про оплату послуг з централізованого опалення за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року включно, виходячи з фактичних показань приладу обліку теплової енергії, встановленого у буд.АДРЕСА_1 Сумської області з урахуванням вже здійсненої ним оплати. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду представник відповідача КП «Ромникомунтепло» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі; а також просить стягнути з позивача на користь КП «Ромникомунтепло» судовий збір за подання апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що 18 березня 2013р оку між ОСОБА_3 та КП «Ромникомунтепло» Роменської міської ради укладений договір №981 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.18-19).

06 серпня 2015 року КП «Ромникомунтепло» надіслало на адресу ОСОБА_3 повідомлення № 825 згідно якого прохало прибути останнього до абонентного відділу для погодження питання з приводу проведення неплавної повірки засобу обліку теплової енергії, у зв'язку з тим, що підприємство виявляє сумніви щодо коректної роботи приладу комерційного обліку теплової енергії, який встановлено у будинку вище вказаному будинку (а.с.7).

14 вересня 2015 року комісією у складі представників КП «Ромникомунтепло» та житлово-комунального господарства складено акт, відповідно до якого представникам теплопочастачальної організації не було надано вільного доступу до вузла обліку теплової енергії домового комітету м. Ромни АДРЕСА_1, відповідальною особою за вузол обліку ОСОБА_4 Вирішено даний вузол обліку ТЕ в опалювальний період 2015-2016 роки вважати непридатним (а.с.13).

12 жовтня 2015 року комісією у складі представників КП «Ромникомунтепло» та КП «Житло-експлуатація» складено акт обстеження приміщення, з якого вбачається, що комісії не надано змоги провести обстеження індивідуального теплового пункту, запірної арматури, лічильника теплової енергії, оскільки приміщення замкнуте мешканцями будинку і ними було відмовлено в наданні доступу (а.с. 14).

Задовольняючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним, суд першої інстанції, посилаючись на норми Закону України « Про житилово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої види і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, умови договору від 18.03.2013 року, виходив із того, що право ОСОБА_3 як споживача, передбачене Законом України "Про захист прав споживачів" на отримання достовірної інформації щодо вартості послуги з централізованого опалення, порушено, а тому повідомлення про оплату послуг з централізованого опалення згідно норм споживання за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року визнав недійсним, анулював рахунки на оплату за надані послуги з опалення за спірний період та зобов'язав відповідача надіслати рахунки з оплати послуг, виходячи з фактичних показань лічильника теплової енергії та з урахуванням внесених позивачем коштів , які він сплатив у рахунок оплати за надані послуги у спірному періоді.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на судовий захист.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Особа, яка вважає, що її право чи інтерес порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачений ст.16 ЦК України.

Спосіб захисту порушеного права визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, оскільки, завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені вимоги, в яких він на захист своїх прав споживача, просить визнати правочини відповідача щодо виставлення йому повідомлень на оплату послуг з централізованого опалення квартири згідно норм споживання недійсними; зобов'язати анулювати рахунки на оплату послуг за нормами споживання; надіслати йому повідомлення нарахувань з початку опалювального періоду 2015-2016 року на оплату послуг згідно показань лічильника з урахуванням часткової оплати попередніх нарахувань.

Тобто, фактично предметом спору є безпідставне, на думку позивача ОСОБА_3, нарахування КП «Ромникомунтепло» оплати за надані послуги з централізованого опалення за період опалюванного сезону з жовтня 2015 року по квітень 2016 року за тарифами, а не за фактичними показаннями приладу обліку теплової енергії, встановленого у багатоквартирному будинку та зобов'язання у зв'язку з цим анулювати рахунки на оплату послуг за нормами споживання та на надіслати повідомлення про оплату послуг з врахуванням показань лічильника.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи , дії відповідача КП «Ромникомунтепло» щодо складання та направлення позивачеві повідомлень про оплату послуг з централізованого опалення у опалюваний сезон з жовтня 2015 року по квітень 2016 року за тарифами, а не за показаннями лічильника, спрямовані на виконання умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 981 від 18 березня 2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем ( а.с. 18, 16) , а саме на оплату наданих послуг з теплопостачання відповідно до умов договору, а тому не є правочином.

Колегія суддів вважає, що само по собі складання відповідачем та направлення позивачеві повідомлень про оплату послуг не порушує права та інтереси позивача і не встановлює для нього будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховану суму яка оплату за надані послуги, а незгода позивача з нарахованою сумою може бути запереченням у разі пред'явлення до ОСОБА_3 позову про стягнення певної суми заборгованості за послуги централізованого опалення, однак таких позовних вимог КП «Ромникомунтепло» до ОСОБА_3 не заявляло.

Крім того, серед способів захисту цивільних прав та інтересів, які визначені ч.2 ст. 16 ЦК України, не міститься такий спосіб захисту порушеного права, як анулювання рахунків на оплату послуг та зобов'язання надіслати рахунки про оплату послу виходячи з фактичних показань приладу обліку. А тому суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що порушене право позивача підлягає судовому захисту, повинен був вирішити питання, чи може бути воно захищене у обраний позивачами спосіб.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи зазначені вимоги закону, суд не може без згоди позивача самостійно змінювати обраний ним спосіб захисту порушеного права, не вправі самостійно визначити інший спосіб захисту, оскільки це суперечитиме вимогам процесуального і матеріального законодавства.

Таким чином, розглядаючи справу суд першої інстанції на зазначені вище положення уваги не звернув, не врахував, що такий спосіб захисту цивільних прав, як визнання недійсними складання відповідачем повідомлення про оплату послуг з централізованого опалення, анулювання виставлених рахунків, ні ч.2 ст. 16 ЦК України, ні іншим законодавством України не передбачений, а тому ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального і матеріального права, яке не може залишатись в силі і на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ромникомунтепло» - задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 квітня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Ромникомунтепло» про визнання правочину недійсним та зобов'язання виконати певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -