ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2016 року Справа № 913/468/16

Провадження №33пд/913/468/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Істрейт”, м. Дніпропетровськ

до Луганської міської ради, м. Луганськ

про розірвання договору оренди землі

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача – ОСОБА_1, представник за довіреністю б/н від 08.12.2015;

від відповідача – представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Істрейт” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської міської ради про розірвання договору оренди землі укладеного між ТОВ “Істрейт” та Луганською міською радою 26.11.2012, який посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстрований в реєстрі за № 1130, зареєстрований, про що у книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі м. Луганськ 17.12.2012 вчинено запис за №441010004001823.

Позивач, посилаючись на норми ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а також ч.1 ст.32 Закону України “Про оренду землі” просить достроково розірвати вказаний договір у зв’язку з відсутністю у нього можливості здійснювати володіння, користування та розпорядження орендованою земельною ділянкою та майном, що розташоване на ній через перебування його на тимчасово окупованій території України.

Крім того, в обґрунтування підстав позову посилається на ч.2 ст. 652 ЦК України. За доводами позивача обставини непереборної сили, що існують на території Луганської області свідчать про наявність в сукупності всіх умов для застосування цієї норми, а саме: в момент укладення договору сторони виходили з того, що зміна обставин, за яких укладалась угода, не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності; виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (орендар).

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до положень п. 36 договору оренди землі договір може бути розірваний за : взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, або органу, уповноваженого орендодавцем: у разі істотного порушення договору іншою стороною; у випадках, встановлених законом; у випадках, встановлених договором, а саме у разі невиконання або неналежного виконання стороною за договором своїх зобов’язань.

Згідно ч. 1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єктів оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки. Оскільки ТОВ “Істрейт” обмежене у праві власності, втратило право вільно користуватися та розпоряджатися нерухомим майном, це означає, що позивач втратив і можливість використовувати орендовану ним земельну ділянку, на якій розташовано це майно, за її цільовим призначенням.

Крім того, в обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ч.2 ст.652 ЦК України. За твердженням позивача, обставини непереборної сили, що існують на території Луганської області свідчать про наявність сукупності всіх умов для застосування цієї норми, а саме: в момент укладення договору сторони виходили з того, що зміна обставин, за яких укладалась угода, не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності; виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (орендар).

Обставини непереборної сили, що виникли на території Луганської області щодо орендованої земельної ділянки, в тому числі розповсюдження злочинності, окупація зазначених територій незаконними збройними угрупуваннями, бойові дії, позбавлення громадян України та підприємництва захисту, неможливість надання такого захисту правоохоронними органами України, неможливість гарантування такого захисту чинним законодавством є істотною зміною обставин, згідно доводів позивача, які сторони договору оренди не могли передбачити та, якщо б знали про їх настання до моменту укладання договору, то не укладали б його.

Зазначені обставини стали підставами для дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку на вимогу ТОВ “Істрейт”.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.03.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 13.04.2016.

Представником позивача надано докази направлення копії позову разом з додатками на електронну адресу відповідача, а також докази сплати орендних платежів (а.с.94-146).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.04.2016 розгляд справи відкладено на 16.05.2016 у зв’язку з неявкою представника відповідача, з метою надання відповідачу часу для підготовки відзиву із правовою позицією на позовну заяву.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 25.03.2016 місцезнаходженням відповідача є: 91000, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14 (а.с.85).

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” від 26.11.2015 №835 - VIII, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією, наведеною Українським державним підприємством поштового зв’язку “Укрпошта” на своєму сайті, відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 “Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень, зокрема до м.Луганськ.

За таких обставин, на виконання приписів п.п. 4 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" (із наступними змінами) з метою належного повідомлення учасника процесу, що перебуває на території проведення антитерористичної операції, оголошення про час і місце судових засідань були розміщені на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Повідомлення для сторін, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції) офіційного веб-порталу "Судова влада Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздруковані сторінки з мережі Інтернет, наявні в матеріалах справи (а.с. 90, 152).

Господарським судом встановлено, що відповідно до Інтернет ресурсу (http://gorod.lugansk.ua/) відповідач має наступні засоби зв’язку: адресу електронної пошти для надсилання кореспонденції - lgik@ukrpost.ua. Отже, з метою повідомлення відповідача про вчинені процесуальні дії ухвали суду направлялися також на відому адресу електронної пошти відповідача (а.с.89, 151).

Також, суд додатково намагався повідомити відповідача телефонним зв’язком за номером телефону розміщеному на сайті Луганського міського голови, Луганськох міської ради, однак, передати телефонограми не вдалося через відсутність звязку з абонентом (а.с.91, 153).

Таким чином, судом вжито всі необхідні заходи для належного повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).

В судове засідання від 16.05.2016 прибув повноважний представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов повністю.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судових засіданнях, не надав суду відзив на позовну заяву.

Неприбуття представника у судові засідання та не надання відзиву на позовну заяву, за висновком суду, не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі рішення Луганської міської ради від 27.04.2012 № 23/60 між Луганською міською радою (орендодавець, відповідач) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Істрейт” (орендар, позивач) 26.11.2012 укладено договір оренди землі, згідно предмету якого позивачу передана земельна ділянка загальною площею 0,0004 га (кадастровий номер 4410100000:01:027:0059) під розміщений вхід в підвал до вбудованого нежитлового приміщення № 66, який знаходиться за адресою: м. Луганськ, квартал Гаєвого, 19.

Договір оренди землі (надалі – договір) укладено на 49 років.

Договір 26.11.2012 посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за №1130, та зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Луганськ Луганської області, про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено запис від 17.12.2012 №441010004001823.

Укладаючи договір, сторони в п.5, зокрема, засвідчили, що земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, що могли б перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням, не має.

Згідно п. 8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і складає 67 (шістдесят сім) грн 38 коп.

Щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше, чи дорівнює одиниці індексації орендної плати не проводиться (п. 9 договору).

Орендодавець зобов’язувався передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди (п.30.1. договору),

В пункті 36 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- за згодою сторін;

- за рішенням суду на вимогу орендаря або орендодавця, або органу, уповноваженого орендодавцем;

- у разі істотного порушення договору іншою стороною;

- у випадках встановлених законом.

За актом приймання-передачі від 17.12.2012 орендарю передана в оренду земельна ділянка. Стан земельною ділянки відповідає умовам договору – придатна для використання, відповідно до призначення, встановленого рішенням Луганської міської ради №23/60 від 27.04.2012 (а.с. 27).

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що не може володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому об’єктом нерухомості, розташованому на земельній ділянці, а відтак і використовувати земельну ділянку згідно її цільового призначення внаслідок виникнення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що підтверджується, зокрема, сертифікатом від 20.02.2015 № 3334 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою (а.с.30).

Як вбачається, Дніпропетровська торгово-промислова палата засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), пов’язаних з проведенням антитерористичної операції (АТО) на території Луганської та Донецької областей, розпочатої на підставі Указу Президента Україна від 14.04.2014 № 405/2014, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", з урахуванням Закону України від 02.10.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Станом на 20 лютого 2015 року АТО триває, рішення про її припинення не прийнято, та дату її закінчення встановити неможливо. У проведенні АТО, у встановленому законом порядку, задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб’єктів боротьби з тероризмом та інших суб’єктів, відповідно до законів України. В ході проведення АТО уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення заручників, блокування і пошкодження об’єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними угрупуваннями та окремими фізичними особами, створюють загрозу життю і здоров’ю людей, збереженню їх майна, обмежують свободу пересування територією зазначених областей.

Нерухоме майно, що розташоване за адресою: Луганська область, м. Луганськ, квартал Гаєвого, буд. 19, приміщення 66 і знаходиться на території проведення АТО, яка контролюється терористами, а адміністрація ТОВ "Істрейт" знаходиться в Дніпропетровській області, внаслідок чого представники ТОВ "Істрейт" (органи управління і інші працівники) не мають доступу до вказаного нерухомого майна, а тому не можуть забезпечити господарське використання цього майна за його цільовим призначенням.

Період дії форс-мажорних обставин визначено з 01.10.2014, дату закінчення встановити неможливо, обставини непереборної сили тривають.

Неможливість використання земельної ділянки за цільовим призначенням підтверджується також тим, що наказом керівника ТОВ "Істрейт" від 31.12.2014 №06 нерухоме майно за адресою: м. Луганськ, квартал Гаєвого, 19, прим. 66 виведено з експлуатації з одночасним припиненням нарахування амортизації в бухгалтерському на податковому обліку (а.с.49).

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що у зв’язку з захопленням силовим способом магазинів, що належать позивачу, орендар нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, шо є предметом судового спору – ТОВ “АТБ-маркет”, звернулось з заявами про кримінальне правопорушення на ім’я начальника ГУ МВС України у Луганській області (27.10.2014 № б/н) та ім’я голови Служби безпеки України (13.10.2014) (а.с.31-38).

При цьому, згідно доводів позивача, ним сплачувалась орендна плата за землю, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, якими підтверджено виконання позивачем податкового зобов’язання. В додаткових письмових поясненнях позивач вказав про те, що в Артемівському районі м.Луганська були укладені договори оренди відносно земельних ділянок, які знаходяться за адресами: квартал Гаєвого,19 та квартал Героїв Сталнграду, 9а, і відповідно оплата орендних платежів здійснювалася на один розрахунковий рахунок протягом 2014 року – по листопад 2015 року. В подальшому, оскільки на рахунку була наявна переплата за іншими земельними ділянками, ця переплата була зарахована в рахунок орендних платежів за вказаною земельною ділянкою за листопад 2015 року – лютий 2016 року (а.с.94-95).

Суд звертає увагу також на положення статті 6 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, згідно якої суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення такої операції.

Однак, обов’язок сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності регламентовано Податковим кодексом України, пунктом 2.1 статті 2 якого встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися винятково шляхом внесення змін до нього. На сьогоднішній день не внесено відповідних змін в Податковий кодекс України, тому пільги, зазначені ст. 6 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, не можуть застосовуватися, про що роз’яснено в листі Державної фіскальної служби України від 02.12.2014 № 7887/6/99-99-15-03-02-15.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Крім того, під час розгляду спору господарським судом встановлено, що відповідач, а також об’єкт оренди знаходяться в м. Луганськ.

Постановою Кабінету міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 був затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Зокрема, м. Луганськ включене до вказаного переліку населених пунктів.

Крім того, за даними Державного підприємства поштового зв’язку України, розміщеними на офіційному сайті, пересилання кореспонденції до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про те, що надсилання відповідачу пропозицій про розірвання договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, і відповідно недотримання останнім вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з відповідним позовом про розірвання договору.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного суду України у справі № 28/5005/640/2012 від 20.11.2012.

Статтею 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Обставини спору свідчать, що на час укладення договору, 26 листопада 2012 року, сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Дійсно, в 2012 році, коли було укладено договір оренди землі, жодна із сторін не могла передбачити захоплення незаконними збройними формуваннями частини території Донецької та Луганської областей, настання терористичної загрози на зазначених територіях, які несуть пряму загрозу життю, здоров’ю та роблять неможливим та небезпечним здійснення господарської діяльності в зазначених областях, припинення доступу до об’єкту оренди, неможливість здійснювати ним користування для реалізації тих цілей, на виконання яких і укладався договір оренди землі, прийняття нормативно-правових актів, які обмежують діяльність державних органів за місцезнаходженням об’єкту оренди.

Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались (за весь період, від початку захоплення частини Донецької та Луганської областей незаконними збройними формуваннями та по сьогоднішній день, не лише окремо взяті підприємства, але й збройні сили України не можуть зупинити збройну агресію в Луганській та Донецькій областях, не можуть відновити мирне життя та гарантувати захист та верховенство закону).

Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно наданих пояснень представником позивача, належне на праві власності майно, що розташоване на земельній ділянці використовувалося позивачем з метою здійснення господарської діялності для розміщення магазину, приміщення якого здавалися в оренду з метою отримання прибутку. Як свідчать матеріали справи, на орендованій позивачем земельній ділянці за договором №239-2014-Н/и оренди нерухомого майна від 01.06.2014 нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення №66 з підвалом, прибудовою, входом у підвал, ганком, навісами, загальною площею 792,8 кв.м було передане за плату в оренду Товариству з обмеженою діяльність “АТБ-маркет” для здійснення торгівельної діяльності (а.с.40-43).

Однак, в подальшому, згідно доводів позивача, сторони змушені були укласти додаткову угоду від 01.10.2014 якою, зокрема, в зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (перебуванням майна в зоні проведення антитерористичної операції та відсутності доступу до орендованого об’єкту), погодили призупинення сплату орендних платежів за договором, а в подальшому дадтковою угодою від 31.12.2014 вирішили достроково розірвати договір оренди нерухомого майна (а.с.47, 48).

Отже, зазначені обставини об’єктивно призвели до обмеження можливості здійснення позивачем господарської діяльності, використання майна та земельної ділянки за його цільовим призначенням, неможливості отримання прибутку від користування земельної ділянкою та передачі в оренду за плату об’єктів нерухомого майна, які на ній знаходяться, на що обґрунтовано позивач розраховував, укладаючи спірний договір оренди землі в 2012 році.

Враховуючи зазначене, суд зважає на доводи позивача, що при укладенні договору оренди земельної ділянки ТОВ "Істрейт" розраховувало на те, що воно буде платити орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Луганськ, квартал Гаєвого, 19, прим. 66 та буде мати можливість отримувати прибуток від надання в оренду третім особам нерухомого майна, що на ній знаходиться, здійснювати торгівельну діяльність, та використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням. Позивач належним чином виконує зобов’язання орендаря, сплачує орендну плату, але позбавлений можливості при цьому користуватись орендованою земельною ділянкою та використовувати її за призначенням та розташоване на ній майно в результаті бойових дій, існування небезпеки в цьому регіоні та обмеженого доступу до об’єкту оренди.

Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, договором оренди землі від 26.11.2012, зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у м. Луганськ Луганської області від 17.12.2012 №441010004001823, не передбачено обов’язок орендаря платити за те, чим він не може користуватися.

За таких обставин, суд погоджується з доводами ТОВ "Істрейт" та вважає, що витрати у вигляді сплати орендної плати за землю, які несе позивач як орендар земельної ділянки, яка в результаті зміни обставин (захоплення частини території Луганської області незаконними збройними формуваннями) не може ним використовуватись за цільовим призначенням відповідно до умов договору та чинного законодавства (ст. 762 ЦК України) є необгрунтованими.

При цьому, суд враховує, що зазначені форс-мажорні обставини мають об’єктивно негативні наслідки для обох сторін договору. Знаходження об’єкту оренди та відповідача на тимчасово непідконтрольній владі України території, в районі проведення антитерористичної операції на Сході країни, ускладнює можливість врегулювання сторонами спірних відносин та унеможливлює здійснення суб’єктом господарювання підприємницької діяльності в звичайному режимі. В даній ситуації сторони не мають можливості самостійно усунути причини, внаслідок яких склалися обставини, що унеможливлюють подальше користування орендованою земельною ділянкою.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 653 ЦК України, яка регулює правові наслідки зміни або розірвання договору, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторони в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт" до Луганської міської ради про розірвання договору оренди землі від 26.11.2012 задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати договір оренди землі від 26.11.2012, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істрейт", посвідчений 26.11.2012 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за №1130, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Луганськ Луганської області 17.12.2012, про що у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі в м. Луганськ вчинено запис за №441010004001823.

3. Стягнути з Луганською міською ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14, ідентифікаційний код 26070794, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт", м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд.13, ідентифікаційний код 37213365, судовий збір в сумі 689 грн 00 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.2016.

Суддя О.В. Драгнєвіч