КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2016 р. Справа№ 927/451/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від прокуратури міста Києва: Чумаченко А.А. - прокурор відділу

від позивача-1: Климась О.С. - за дов.

від позивача-2: Єршова С.В. - за дов.

від відповідача: Бучковський І.В - за дов.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016

у справі №927/451/15 (суддя Івченко С.М.)

за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави

в особі 1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

2) Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

про стягнення заборгованості у розмірі 207 066 630 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Чернігівської області (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі, позивач-1) та Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі, позивач-2) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (далі, відповідач) про стягнення 46 208 048,63 грн., з яких: основний борг - 29 326 750,68 грн., пеня - 6 498 811,75 грн., інфляційні - 9 354 424,95грн., 1 028 061,25грн.- 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати за поставлений природний газ згідно Договору купівлі-продажу природного газу №1718/14-ТЕ-39 від 28.11.2013.

Під час розгляду справи судом першої інстанції представником прокуратури неодноразово подавались заяви про уточнення позовних вимог, згідно яких змінювалась як загальна сума, заявлена до стягнення, так і її складові.

Так, згідно останньої поданої прокурором заяви про уточнення позовних вимог від 16.01.2016 (том 8, а.с. 142-143), враховуючи повну сплату відповідачем основного боргу, а також експертний висновок №1474/1475/15-24 від 21.12.2015 щодо інфляційних нарахувань, ціна позову була змінена та встановлена у сумі 20 706 630,18 грн.., в т.ч. 9 137 434,66 грн. - пеня, 10 402 885,66 грн.- інфляційні нарахування, 1 166 009,86 грн.- 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 9 137 434,66 грн. пені, 10 402 885,66 грн. - інфляційних нарахувань, 503 554,64 грн. - 3% річних.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» в доход держбюджету 206 700 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі №927/451/15 в частині стягнення пені в розмірі 9 137 434,66 грн., а також судового збору в розмірі 206 700 грн. та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені і стягнути з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції у частині стягнення пені, відповідач посилається на те, що 18.01.2013 було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поширюється на нарахування пені та штрафних санкцій.

Водночас, скаржник наголосив на тому, що оскільки провадження у даній справі було порушене ухвалою від 25.03.2015, а позовна заява датована 18.03.2015, розмір судового збору, який суд першої інстанції повинен був стягнути з відповідача, мав розраховуватись у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній станом на березень 2015 року, та становить 73 080,00 грн., а не 206 700,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 05.04.2016.

28.03.2016 представник прокуратури подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

05.04.2016 представник позивача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У вказаних відзивах прокурор та позивач-2 наголосили на тому, що мораторій на задоволення вимог кредиторів у даному випадку не поширюється на нарахування пені та штрафних санкцій, оскільки останні нараховані не на конкурсні, а на поточні кредиторські вимоги.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача-1 ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 розгляд справи було відкладено на 28.04.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі, третя особа), оскільки рішення з господарського спору може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін, розгляд справи було відкладено на 10.05.2016.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 представниками прокуратури та відповідачем 10.05.2016 були надані через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду докази направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви, рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу.

10.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача-1 надійшли письмові пояснення по суті спору, у яких він просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання, призначене на 10.05.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представники прокуратури та позивачів у судовому засіданні проти доводів, викладених у апеляційній скарзі заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду в частині стягнення пені в розмірі 9 137 434,66 грн., а також судового збору в розмірі 206 700 грн. скасувати та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені і стягнути з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 9 137 434,66 грн., а також судового збору в розмірі 206 700 грн. з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та присудження до стягнення з відповідача судового збору за подання позовної заяви у розмірі 73 080,00 грн. з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 28.11.2013 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу №1718/14-ТЕ-39 (далі, Договір), згідно до якого продавець обов'язувався передати у власність покупця у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець обов'язувався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

За умовами пункту 1.2. Договору газ, що продається, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до пункту 2.1. Договору продавець передає, а покупець має прийняти з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 75 341, тис.куб.м. з розподілом щомісячної поставки в межах відповідних кварталів.

Згідно пункту 3.3. Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пункт 3.4. Договору передбачає порядок складання такого акту та визначає, що акт є підставою для остаточного розрахунку між сторонами.

Як визначено пунктами 6.1. та 6.3. укладеного сторонами Договору, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором, продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

У разі невиконання умов пункту 6.1. Договору сторони в пункті 7.2. Договору передбачили, що покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У пункті 5.1. Договору встановлено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ.

Пунктом 5.2. Договору встановлено ціну за 1000 куб.м. природного газу - 1 118,974грн. без урахування ПДВ та з врахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб.м. природного газу-1118,974 грн.,крім того ПДВ-17%-190,226 грн., всього з ПДВ-1309,20 грн.

Додатковою угодою №1 від 31.01.2014 до Договору пункт 5.2. Договору з 01 січня 2014 року викладено в новій редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу -1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1000 куб.м. природного газу-1091,00 грн., крім того ПДВ-20%-218,2 грн., всього з ПДВ-1309,20 грн. Вказаною додатковою угодою змінено банківські реквізити.

Додатковою угодою №2 від 29.04.2014 до Договору пункт 1.2. Договору викладено у новій редакції та визначено, що газ, який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Додатковою угодою №3 від 01.10.2014 до Договору пункт 6.3. Договору викладено в новій редакцій, згідно якої кошти, що надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим договором або якщо погашення такої заборгованості передбачено договорами про організацію взаєморозрахунків, укладеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 30.

Наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу за період з січня по грудень (включно) 2014 року підтверджується, що позивачем було передано відповідачеві, а відповідачем прийнято за час дії Договору (січень-грудень 2014 року) 62802,640 тис.куб.м. природного газу на суму 82 221 348,52 грн.

Як засвідчують матеріали справи та підтверджується поясненнями представників сторін, розрахунки за спожитий відповідачем газ здійснювались з простроченням встановлених договором термінів остаточних розрахунків. Відповідачем розрахунки по заборгованості за спожитий газ по цьому договору продовжували здійснюватись і у 2015 році, в тому числі і після подання позову та порушення провадження у цій справі.

Під час розгляду справи судом першої інстанції у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо проведення звіряння як сум основної заборгованості, так і сум інфляційних нарахувань, враховуючи, що надані сторонами розрахунки таких нарахувань є суперечливими, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2015 у справі №927/451/15 (з урахуванням ухвали Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2015) було призначено судову-економічну експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню КНДІСЕ.

На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:

- чи підтверджується документально заявлена у позові (з врахуванням зміни позовних вимог заявою від 19.05.2015) заборгованість Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» перед Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за Договором № 1718/14-ТЕ-39 від 28.11.2013 у сумі 14 452 298,68грн. (у розрізі періодів її існування та розмірів).

- чи підтверджується документально та нормативно (з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 року №217 щодо розрахунків за газ та Рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» щодо методології визначення знецінення коштів від інфляції) сума інфляційних у розмірі 17 485 717,39 грн., що заявлена у позові (з врахуванням зміни позовних вимог заявою від 19.05.2015).

За результатами проведення судової-економічної експертизи було надано висновок експерта №1474/1475/15-24 від 21.12.2015 (далі, Висновок експерта; том 8, а.с. 16-50), згідно якого заборгованість ПАТ «Облтеплокомуненерго» перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за Договором по основному боргу станом на 13.05.2015 становить в сумі 14 452 298,67 грн., а станом на 12.08.2015 - у розмірі 11 366 914,67 грн. За результатами дослідження документально та нормативно (з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 року №217 щодо розрахунків за газ та Рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» щодо методології визначення знецінення коштів від інфляції, правових позицій Верховного Суду України) підтверджується сума інфляційних станом на 13.05.2015 у розмірі 10 402 885,66 грн., а станом на 12.08.2015 в розмірі 10 706 239,62 грн.

Колегія суддів, дослідивши Висновок експерта, вважає його повним, обґрунтованим та таким, що є належним доказом у даній справі, який узгоджується з іншими матеріалами справи та здійснений з дослідженням додатково витребуваних судовим експертом документів для проведення судової експертизи.

11.01.2016 відповідачем до матеріалів справи надані копії платіжних доручень №14 від 25.05.2015, №15 від 25.05.2015, №17 від 22.06.2015, №19 від 22.07.2015, №24 від 23.10.2015, №26 від 19.11.2015, №30 від 11.12.2015, а також копії укладених між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Департаментом фінансів Чернігівської облдержадміністрації, ПАТ «Облтеплокомуненерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків (№119 від 19.05.2015, №1118 від 19.05.2015, №1364 від 17.06.2015, №1643 від 20.07.2015, №2130 від 19.10.2015, №2352 від 17.11.2015, №2664 від 10.12.2015), на підставі яких здійснено платежі за вказаними вище платіжними дорученнями, якими підтверджується факт погашення відповідачем основної заборгованості за Договором у повному обсязі. Зазначена обставина підтверджується прокурором, про що, зокрема, свідчить його заява про уточнення позовних вимог від 16.01.2016 №05/1-24-15.

Як уже зазначалося, враховуючи вказану заяву прокурора про уточнення позовних вимог, останнім, з огляду на Висновок експерта, заявлені до стягнення 9 137 434,66 грн. - пені, 10 402 885,66 грн. - інфляційних нарахувань та 1 166 009,86 грн.- 3% річних.

Колегія суддів зазначає, що укладення і виконання згаданих вище спільних протокольних рішень узгоджується з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року №30 «Деякі питання надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувалися органами державної влади та місцевого самоврядування» та затвердженого нею Порядку та умов надання зазначених вище субвенцій.

Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, з укладенням сторонами таких спільних протокольних рішень, якими визначались зобов'язання кожної зі сторін щодо конкретної суми заборгованості та строків її погашення, сторони Договору № 1718/14-ТЕ-39 від 28.11.2013 фактично змінили зобов'язання щодо порядку та строку розрахунків за спожитий газ.

Згідно Висновку експерта протягом 2014 року ПАТ «Облтеплокомуненерго» було здійснено розрахунок за спожитий газ за договором № 1718/14-ТЕ-39 від 28.11.2013 року на загальну суму 48 221 438,25 грн. Протягом 2015року відповідачем продовжено здійснення розрахунків по заборгованості за цим договором. Документально за висновком експерта підтверджується проведення розрахунку станом на 13.05.2015 на суму 19 547 611,60 грн., а станом на 12.08.2015 - на суму 22 632 995,60грн. Внаслідок зазначених розрахунків експертом встановлено документальне підтвердження заборгованості станом на 13.05.2015 в сумі 14 452 298,67грн., а станом на 12.08.2015 - у сумі 11 366 914,67грн. Таким чином, в результаті експертизи, розбіжностей по сумах оплат не встановлено, однак внаслідок застосування сторонами взаємозаліків та зміни законодавства (затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу) експертом виявлено розбіжності у відображенні суми заборгованості та періоду виникнення і існування такої заборгованості, що у свою чергу вплинуло на вихідні дані для визначення сум інфляційних втрат.

З огляду на зміну порядку розрахунків укладенням спільних протокольних рішень та виконання їх згідно до передбаченого в них порядку, у зазначеній частині боргу відсутні підстави для застосування наслідків статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді збільшення боргу на індекс інфляції та нарахування 3% річних.

За висновками експерта, з якими погоджується суд апеляційної інстанції, документально підтверджується правомірність нарахування інфляційних у сумі 10 706 239,62 грн. станом на 12.08.2015. Водночас, прокурором згідно заяви про уточнення позовних вимог від 16.01.2016 заявлено до стягнення інфляційні у розмірі 10 402 885,66 грн., а тому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у сумі 10 402 885,66 грн.

Водночас, виходячи з наведеного експертом розрахунку сум і періодів заборгованості, колегія суддів вважає обґрунтованим розрахунок відповідача у частині нарахування та стягнення з відповідача за вказаний період 3% річних у сумі 503 554,64 грн. (том 8, а.с. 134-135).

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у сумі 10 402 885,66 грн. та 503 554,64 грн. відповідно. Рішення суду першої інстанції у частині стягнення з відповідача зазначених сум є правомірним.

Також, прокурором була заявлена до стягнення з відповідача пеня у розмірі 9 137 434,66 грн.

З приводу цієї частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2013 за заявою ТОВ «Компанія з управлінням активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» (справа №927/16/6б/13) було порушено провадження про банкрутство ПАТ «Облтеплокомуненерго». Одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

На даний час провадження у справі про банкрутство триває, отже, мораторій діє з 18.01.2013 і по сьогоднішній день.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи зі змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 у справі № 28/5005/3240/2012.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення законодавства та фактично встановлені обставини справи, місцевий господарський суд, вирішуючи справу, дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для стягнення пені за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, з огляду на що рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 підлягає скасуванню у частині стягнення з відповідача пені з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «Облтеплокомуненерго» пені.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Так, пунктом 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі №927/451/15 присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» в доход держбюджету 206 700,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Тобто, суд першої інстанції поклав на відповідача максимальну суму судового збору, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» у редакції від 01.09.2015, згідно п.п. 1 пункту 2 частини 2 статті 4 якого за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, та виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яка станом на 01 січня 2016 року становить 1 378,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що розподіл сум судового збору здійснюється виходячи з суми судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом України «Про судовий збір» станом на дату прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор (якби не був звільнений від сплати судового збору) при поданні позовної заяви у березні 2015 року мав сплатити судовий збір у розмірі 73 080,00 грн. відповідно до вимог чинної на той час редакції п.п. 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відтак, доводи скаржника у цій частині є обґрунтованими, а стягненню з відповідача у дохід держбюджету підлягає 73 080,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 9 137 434,66 грн. з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «Облтеплокомуненерго» пені у повному обсязі, а також, до стягнення з відповідача підлягає судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 73 080,00 грн., а не 206 700,00 грн., як помилково обраховано судом першої інстанції. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судового збору за подання апеляційної скарги здійснено судом у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній станом на дату подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі №927/451/15 задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі №927/451/15 скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 9 137 434,66 грн. пені та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» пені у розмірі 9 137 434,66 грн. відмовити повністю.

Розподіл судових витрат за подання позовної заяви здійснити у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі №927/451/15 залишити без змін.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 у справі №927/451/15 викласти у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55-Б, код ЄДРПОУ 03357671) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 10 402 885 (десять мільйонів чотириста дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 66 коп. інфляційних нарахувань та 503 554 (п'ятсот три тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 64 коп. - 3% річних. Видати наказ.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55-Б, код ЄДРПОУ 03357671) у дохід Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви. Видати наказ.»

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55-Б, код ЄДРПОУ 03357671) 45 474 (сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Стягнути з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код ЄДРПОУ 37471933) на користь Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55-Б, код ЄДРПОУ 03357671) 45 474 (сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №927/451/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх