Справа № 1003/7251/12

Головуючий у І інстанції Жарікова О. В.

Провадження № 22-ц/780/2405/16

Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.

Категорія 19

21.04.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Даценко Л.М.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГАЛС АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Головного Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області, приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Поліщука Анатолія Олександровича, третя особа: Реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів, визнання права власності на земельні ділянки та їх витребування,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року позивачі звернулися до суду із вказаним вище позовом який надалі уточнили, доповнили і мотивували тим, що розпорядженням голови Білоцерківської районної державної адміністрації № 717 від 28 вересня 2011 року було затверджено проекти відведення із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянкита передано у власність відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 земельні ділянки площею по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства в межах Фастівської сільської ради, Білоцерківського району Київської області. На підставі даного розпорядження відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки: НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4, НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5, які зареєстровані у встановленому законом порядку.

Посилалися, що передана у власність відповідачів земельна ділянка загальною площею 6 га входить до складу земель колективної власності колишнього КСП «Перемога», що підтверджується державним актом на право колективної власності на землю серії НОМЕР_4 від 01 червня 1996 року, правонаступником якого є ТОВ «Фастівка». КСП «Перемога» було реорганізоване шляхом перетворення у ТОВ «Фастівка», тобто не було ні ліквідовано, ні оголошено банкрутом. У зв'язку з цим право колективної власності в тому числі на землі господарського двору збереглися і державний акт на право колективної власності на землю не скасовано. Вважають, що Білоцерківська районна державна адміністрація неправомірно розпорядилась землями колективної власності, в порушення вимог ст.116 ЗК України, якою надано право райдержадміністрації розпоряджатись лише землями державної власності.Крім того, Білоцерківською районною державною адміністрацією при виділенні земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у приватну власність, змінено цільове призначення земельних ділянок із «землі товарного сільськогосподарського виробництва» на землі «для ведення особистого селянського господарства», що прямо заборонено перехідними положеннями ЗК України. За таких обставин вважають, що оспорюване розпорядження і видані державні акти слід визнати недійсними.

Зазначали, що позивач - ТОВ «Торговий дім «ГАЛС АГРО» набув право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці господарського двору, на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25 березня 2011 року, укладених між ТОВ «Фастівка» та ТОВ «Торговий дім «ГАЛС АГРО». Відповідно до ст.120 ЗК України, до особи яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені без зміни її цільового призначення. Таким чином, ТОВ «ГАЛС АГРО» має першочергове право на користування зазначеною земельною ділянкою, оскільки набув право власності на об'єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці.

Вказували, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 03 грудня 2011 року за договорами купівлі-продажу продали свої ділянки відповідачу ОСОБА_6, а відповідачка ОСОБА_5 в цей же день 03 грудня 2011 року продала земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2Вважають, що дані договори купівлі-продажу згідно ст.ст.203,215 ЦК України є недійсним, оскільки законом, а саме п.п. «б» п.15 Перехідних положень ЗК України (в редакції, що діяла на час укладення договору) не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Після уточнення позовних вимог, просили суд:визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Білоцерківської райдержадміністрації № 717 від 28 вересня 2011 року «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 3-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фастівської сільської ради» згідно додатку: ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та скасувати його; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_1, який зареєстрований за № 322040001003706), виданий Білоцерківською районною державною адміністрацією та Білоцерківським районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_3, кадастровий номер НОМЕР_5 та скасувати його; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_2, який зареєстрований за № 322040001003705), виданий Білоцерківською районною державною адміністрацією та Білоцерківським районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_4, кадастровий номер НОМЕР_6 та скасувати його; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_3, який зареєстрований за № 322040001003707), виданий Білоцерківською районною державною адміністрацією та Білоцерківським районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_5, кадастровий номер НОМЕР_7 та скасувати його; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 2409, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Поліщуком А.О. та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 2411, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Поліщуком А.О. та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 2407, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Поліщуком А.О. та скасувати його державну реєстрацію; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_6, кадастровий номер НОМЕР_6; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_6, кадастровий номер НОМЕР_5; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_2, кадастровий номер НОМЕР_7; визнати за ТОВ «Фастівка» право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер НОМЕР_8, на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер НОМЕР_5, на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер НОМЕР_7; витребувати у ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фастівка» земельну ділянку площею 2,0000 га, яка знаходиться за адресою: Фастівська сільська рада, Білоцерківського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_7; витребувати у ОСОБА_6 на користь ТОВ «Фастівка» земельну ділянку площею 2,0000 га, яка знаходиться за адресою: Фастівська сільська рада, Білоцерківського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_6; витребувати у ОСОБА_6 на користь ТОВ «Фастівка» земельну ділянку площею 2,0000 га, яка знаходиться за адресою: Фастівська сільська рада, Білоцерківського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_5.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2016 року позов задоволено частково. Ухвалено визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Білоцерківської райдержадміністрації №717 від 28 вересня 2011 року в частині передачі у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, визнано незаконними і скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки видані Білоцерківською РДА та Білоцерківським районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, площею по 2 га, що знаходяться за адресою: Фастівська сільська рада Білоцерківського району Київської області. Скасовано державну реєстрацію права власності на земельні ділянки ОСОБА_6, кадастровий номер НОМЕР_6 та на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5., ОСОБА_2, кадастровий номер НОМЕР_7. Визнано за ТОВ «Фастівка» право власності на вказані земельні ділянки та витребувано ці ділянки у ОСОБА_2 і ОСОБА_6 на користь ТОВ «Фастівка».

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що суд неправильно застосував норми матеріального права і дійшов до хибного висновку, що ТОВ «Фастівка» є правонаступником КСП «Перемога» і набуло права власності на спірні земельні ділянки, оскільки згідно статуту ТОВ «Фастівка» є правонаступникуом СВК «Перемога», яке не мало права власності на землю і відповідно не могло передати право на спірні земельні ділянки ТОВ. Суд не врахував, що земельна ділянка належала КСП «Перемога» на праві колективної власності, а ТОВ «Фастівка» є приватним підприємством. Судом не враховано, що земельні ділянки, що не підлягали паюванню, повинні відноситися до земель запасу. Суд неправомірно послався як на доказ на висновок експерта в іншій справі. Крім того, при вирішенні спору судом невірно застосовані положення Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», а також Порядок оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Мінагрополітики України № 63 від 14 березня 2001 року, та положення ст.ст.27 і 28 ЗК України 1990 року. Також, суд порушив правила підсудності, розгляднувши спір в частині вимог до Білоцерківської районної державної адміністрації в порядку цивільного судочинства, хоча такий спір в частині вимог про визнання недійсним розпорядження має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а в частині вимог про визнання права власності на ділянки в порядку господарського судочинства.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у позові ТОВ Торговий дім «ГАЛС АГРО», ТОВ «Фастівка» відмовити у повному обсязі.

Представник ТОВ Торговий дім «ГАЛС АГРО», ТОВ «Фастівка» в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Відповідач Білоцерківська районна державна адміністрація направила до апеляційного суду листа, де вказала, що вважає рішення законним і просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу відхилити.

Решта учасників справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законністьта обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 717 від 28 вересня 2011 року «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 3-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фастівської сільської ради» прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 17, 116 Земельного кодексу України, вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, поза межами власних повноважень, не у спосіб визначений законом та порушує права позивачів, які підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання незаконним розпорядження та недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку.

При цьому суд вірно виходив з того, що передані у власність відповідачівОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5. за розпорядженням райдержадміністрації спірні ділянки перебувають у власності ТОВ «Фастівка» як правонаступника КСП «Перемога», а отже Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області неправомірно розпорядилась землями колективної власності, в порушення вимог ст. 116 ЗК України, якою їй надано право розпоряджатись лише землями державної власності.

Також з огляду на те, що спірні земельні ділянки в послідуючому були відчужені відповідачами, суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу та про необхідність витребування цих ділянок у набувачів відповідно до приписів ст.388 ЦК України.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

За положеннями ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист власного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в редакції на час прийняття оскаржуваного розпорядження, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, зокрема, належить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до вимог п.»а» ст. 17 ЗК України, в редакції на час прийняття оскаржуваного розпорядження, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 116 ЗК України, в редакції яка діяла на час прийняття оскаржуваного розпорядження, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 116 ЗК України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Білоцерківської районної державної адміністрації № 717 від 28 вересня 2011 року «Про затвердження проекту відведення із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки трьом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фастівської сільської ради» ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5 передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки по 2,0000 га кожномув межах Фастівської сільської ради, Білоцерківського району Київської області. На підставі даного розпорядження відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки: НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4, НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5, які зареєстровані у встановленому законом порядку.

Також судом встановлено, що передані у власність відповідачів земельні ділянки загальною площею 6 га входять до складу земель колективної власності колишнього КСП «Перемога», правонаступником якого є ТОВ «Фастівка», що підтверджується державним актом на право колективної власності на землю серії НОМЕР_4 від 01 червня 1996 року та письмовим доказом у вигляді висновку судової експертизи № СЕ-1-1-190/13 від 27 грудня 2013 року, згідно якого спірні земельні ділянки площею 6 га знаходяться повністю в межах земельної ділянки КСП «Перемога» (т.2 а.с.232-249).

Наведені обставини стверджуються матеріалами прокурорської перевірки за зверненням директора ТОФ «Фастівка» до Президента України, якою встановлено, що Білоцерківська райдержадміністрація розпорядилася належними ТОВ «Фастівка» землями плозею 6 га без їх вилучення (т.1 а.с.13).

Ці ж обставини в тому числі підтверджуються матеріалами перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області, яка встановила, що виділення відповідачам ділянок площею 6 га проведено без їх вилучення (т.3 а.с.2-6).

Отже, відповідач Білоцерківська райдержадміністрація розпорядилася землями, які належали ТОВ «Фастівка», не були вільними і не були у встановленому законом порядку вилучені у ТОВ «Фастівка».

Згідно ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, якким ппорушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як зазначено в ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З огляду на те, що Білоцерківська райдержадміністрація не мала повноважень на розпорядження спірними ділянками, які належать ТОВ «Фастівка», суд першої інстанції обгрунтовано визнав визнав незаконним і скасував розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 717 від 28 вересня 2011 року та державні акти на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Крім того, поскільки належні ТОВ «Фастівка» спірні земельні ділянки 3 грудня 2011 року за договорами купівлі-продажу були відчужені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідачу ОСОБА_6, а ОСОБА_5 - відповідачу ОСОБА_2, то суд першої інстанції вірно скасував державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки за ОСОБА_6 і ОСОБА_2, та витребував ці ділянки у ОСОБА_2 і ОСОБА_6 на користь ТОВ «Фастівка».

Такий спосіб захисту повністю відповідає приписам ст.388 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права і дійшов до хибного висновку, що ТОВ «Фастівка» є правонаступником КСП «Перемога», оскільки згідно статуту ТОВ «Фастівка» є правонаступником СВК «Перемога», яке не мало права власності на землю і відповідно не могло передати право на спірні земельні ділянки ТОВ, суперечать матеріалам справи та вимогам закону з наступних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням представника Президента України в Білоцерківському районі № 38 від 28 лютого 1994 року колгосп «Перемога» був реорганізований в КСП «Перемога», якому Білоцерківською районною Радою народних депутатів відповідно до розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області «Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок господарств, які знаходяться на території декількох Рад народних депутатів» № 46 від 04 грудня 1995 року видано Колективному сільськогосподарському підприємству «Перемога» державний акт на право колективної власності на землю від 01 червня 1996 року серії НОМЕР_9, за яким сільськогосподарському підприємству передана в колективну власність земельна ділянка загальною площею 1422,1 гектарів для сільськогосподарського виробництва.

За рішенням загальних зборів КСП «Перемога» протокол № 1 від 21 лютого 2000 року, КСП було реорганізовано у Сільськогосподарський виробничий кооператив «Перемога» (т.4 а.с.52), який у свою чергу за рішенням загальних зборів СВК від 16 квітня 2001 року був реорганізований у ТОВ «Фастівка» (т.4 а.с.64).

Білоцерківською районною державною адміністрацією 15 травня 2001 року зареєстровано Статут ТОВ «Фастівка», із відомостями про правонаступництво (т.4 а.с.66).

Відповідно до приписів ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду (ч.1). При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства (ч.6).

Аналогічні положення були закріплені у Законі України «Про підприємства в Україні», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (2000-2001 роки) і відповідно до ч.1 ст.34 якого ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства (ч.7).

Такі ж положення закріплені у ст.37 ЦК УРСР 1963 року, який був чинним на той період.

Отже поскільки судом встановлено, що мало місце не ліквідація КСП «Перемога», як помилково вважає ОСОБА_2, а перетворення КСП в СВК, а потім у ТОВ, то згідно діючого на той час законодавства до ТОВ перейшли усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства, що підтверджується статутом ТОВ «Фастівка» та повною копією реєстраційної справи товариства, наданої Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, згідно яких ТОВ «Фастівка» є правонаступникком КСП та СВК, що в тому числі чітко вказано у Статуті ТОВ, який пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку і є обов'язковим (том 4).

Отже, при перетворенні КСП «Перемога» в ТОВ «Фастівка» до останнього перейшло, зокрема, право власності колективного сільськогосподарського підприємства на землю,яке мало КСП відповідно до державного акту на право колективної власності на землю від 01 червня 1996 року серії НОМЕР_9, що залишалась не розпайованою та право власності на яке не припинено у порядку, встановленому земельним законодавством.

Крім того, факт переходу прав підтверджується в тому числі тим, що 21 лютого 2000 року, загальними зборами членів КСП «Перемога» затверджено передавальний акт, згідно якого, КСП «Перемога» припиняється шляхом реорганізації (перетворення) в СВК «Перемога». Відповідно до названого акту, до СВК «Перемога» перейшло і право колективної власності на земельну ділянку, відповідно до державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_10 від 01.06.1996 року (т.3 а.с.11-12).

16 квітня 2001 року загальними зборами членів СВК «Перемога» затверджено передавальний акт, згідно якого, СВК «Перемога» припиняється шляхом реорганізації (перетворення) в ТОВ «Фастівка». Відповідно до названого акту, до ТОВ «Фастівка» перейшло і право колективної власності на земельну ділянку відповідно до державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_10 від 01.06.1996 року (т.3 а.с.13-14).

Складання вказаних передавальних актів відбулося у відповідності із Порядком оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Мінагрополітики № 63 від 14 березня 2001 року, зареєстрованого у МЮ України 4 квітня 2001 року, відповідно до п.17 якого обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.

Посилання апелята на те, що суд не врахував, що земельна ділянка належала КСП «Перемога» на праві колективної власності, а ТОВ «Фастівка» є приватним підприємством не спростовують висновків суду про наявність у ТОВ «Фастівка» права власності на землю і необхідність їх захисту.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно застосував положення ст.ст.27 і 28 ЗК України 1990 року, бо земельні ділянки КСП «Перемога», що не підлягали паюванню, автоматично відносяться до земель запасу, не грунтуються на законі.

Відповідно до ст.28 ЗК України 1990 р., право колективної власності та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4,6-8 статті 27 цього Кодексу. Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку передбаченому п.3, а також при вилученні земельної ділянки відповідно до п.4 ч.1 цієї статті, припинення права власності на землю проводиться в судовому порядку. Отже, припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства, передбачене п.3 ст.27 цього Кодексу, не входить до переліку підстав для припинення права колективної власності на земельну ділянку, визначених ст. 28 ЗКу України 1990 року.

Враховуючи встановлені обставини та наведені приписи закону, суд дійшов обґрунтованого висновку, що реорганізація шляхом перетворення КСП «Перемога» у СВК «Перемога», а потім у ТОВ «Фастівка», не є юридичним фактом припинення права колективної власності КСП та його правонаступника на землю, оскільки припинення КСП як юридичної особи не входить до кола підстав припинення права власності на землю, передбачених ст.ст.27,28 чинного на той час ЗК України 1990 року. Отже, створене внаслідок перетворення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога», який є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога», ТОВ «Фастівка» є власником земельної ділянки, що залишилась не розпайованою та право власності на яке не припинено у порядку, встановленому земельним законодавством, не зважаючи на припинення діяльності його права попередника, як юридичної особи.

Колегія суддів враховує, що висновок судової експертизи № СЕ-1-1-190/13 від 27 грудня 2013 року, який проводився у іншій справі і яким встановлено, що спірні земельні ділянки входять до ділянки, на яку ТОВ набув права власнсоті, не є експертним висновком у даній справі, проте це є доказом письмовим, який ОСОБА_2 не спростований. Такі виснови експерта підтверджуються перевіркою сільгосінспекції і прокуратири.

Доводи апеляційної скарги, що, суд порушив правила підсудності, розгляднувши спір в частині вимог ТОВ до Білоцерківської районної державної адміністрації в порядку цивільного судочинства, хоча такий спір в частині вимог про визнання недійсним розпорядження має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, безпідставні. В даному випадку оспорюваним розпорядженням виділено земельні ділянки громадянам, а відтак неможливо вирішувати вимоги ТОВ до громадян без участі райдержадміністрації, бо ці вимоги нерозривно пов'язані між собою.

В той же час, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання за ТОВ «Фастівка» права власності на земльні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_6; НОМЕР_5; НОМЕР_7 не грунтується на матеріалах справи і вимогах закону з наступних підстав.

Як вище вказувалося у зв'язку із правонаступництвом у ТОВ виникло право власності на земельну ділянку вцілому, яка належала на право колективної власності КСП «Перемога» із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В той же час спірні земельні ділянки виділені відповідачам як окремі об'єкти права власності і з іншим цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. На ці ж обставини вказував позивач ТОВ, посилаючись на те, що неправомірно виділено відповідачам ділянки під ОСГ, в той час як це ділянки із цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними чи неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання за ТОВ права власності на спірні земельні ділянки, як на окремі об'єкти права власності та з іншим цільовим призначенням, ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2016 року в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фастівка» права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_6; НОМЕР_5; НОМЕР_7 скасувати і ухвалити нове, яким в позові в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: