open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 314/97/16-к
Моніторити
emblem
Справа № 314/97/16-к
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /22.04.2016/ Апеляційний суд Запорізької областіАпеляційний суд Запорізької області Ухвала суду /22.04.2016/ Апеляційний суд Запорізької областіАпеляційний суд Запорізької області Ухвала суду /12.03.2016/ Апеляційний суд Запорізької областіАпеляційний суд Запорізької області Ухвала суду /11.03.2016/ Апеляційний суд Запорізької областіАпеляційний суд Запорізької області Ухвала суду /03.03.2016/ Апеляційний суд Запорізької областіАпеляційний суд Запорізької області Ухвала суду /05.02.2016/ Вільнянський районний суд Запорізької областіВільнянський районний суд Запорізької області Ухвала суду /05.02.2016/ Вільнянський районний суд Запорізької областіВільнянський районний суд Запорізької області Ухвала суду /11.01.2016/ Вільнянський районний суд Запорізької областіВільнянський районний суд Запорізької області
Єдиний державний реєстр судових рішень

Дата документу Справа № 314/97/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/610/16 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 314/97/16-к Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у Кам`янській виправній колонії № 101 УДПтС України в Запорізькій області,

встановила:

До суду апеляційної інстанції на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.02.2016 року щодо ОСОБА_7 /а.п. 22-23/ з апеляційною скаргою звернувся засуджений ОСОБА_7 /а.п. 28-29/, в якій просить переглянути щодо нього рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що адміністрація колонії не зазначила документально, що він працював раніше займався здійсненням ремонтів та працює у перукарні на теперішній час; має одне заохочення, а накладене на нього стягнення вже погашено, оскільки вже пройшло понад один місяць; на теперішній час порушень не допускає. Крім того, звертає увагу на те, що представник колонії у судовому засіданні пояснював, що він працював, робив ремонти, а в рішенні суду зазначено, що він взагалі не працював.

Згідно з оскаржуваною ухвалою, ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні його заяви про умовно-дострокове звільнення.

В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що засуджений не працевлаштований за власним бажанням, що не дає підстав, на думку суду, вважати про його сумлінне ставлення до праці. Крім того, згідно з довідкою про заохочення та стягнення, на даний період часу має лише одне заохочення, застосоване 01.07.2014 року, що не може свідчити про досягнення стану, передбаченого ст. 6 КВК України, та про те, що засуджений ОСОБА_7 довів своє виправлення.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги; засудженого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити з урахуванням додаткових доказів і звільнити засудженого умовно-достроково від відбування покарання; прокурора на підтримання доводів та вимог апеляційної скарги, яку вважає обґрунтованою; вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.

Нормами ч. 2 ст. 81 КК України передбачено умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношення до праці за весь період знаходження у виправних установах.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому суд має ретельно з`ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.

Згідно з матеріалами провадження та відповідно до змісту ухвали, суд при розгляді подання не дотримався вимог закону, своє рішення належним чином не вмотивував, що відобразилось на його законності та обґрунтованості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 08.08.2013 року був засуджений Василівським районним судом Запорізької області за ст. 190 ч. 2 КК України із застосуванням ст. ст. 71 ч. 1, 71 ч. 2 КК України, остаточно до трьох років двох місяців позбавлення волі /а.п. 2/; засуджений є працездатним, в період з лютого по липень 2014 року був працевлаштований, позитивно характеризується, має соціальні зв`язки, у 2014 році мав заохочення у виді подяки за сумлінну поведінку та ставлення до праці, а також одне стягнення, яке на даний час погашено. Матеріали справи не містять даних про те, що засуджений ухилявся від працевлаштування, а адміністрація колонії з відповідним обґрунтуванням заперечувала проти застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

В судовому засіданні апеляційної інстанції засуджений та його захисник зазначили, що матеріали справи не містять повної інформації і судом не було враховано, що засуджений, як у 2014 році, так і у 2015 році проходив навчання, що підтверджується наданим судом свідоцтвом Серії 12 СВ № 00083 про отримання ним професії лицювальник-плиточник другого розряду, що і перешкоджало працевлаштуванню під час навчання. Також засуджений зазначив, що в колонії він постійно виконує ремонтні роботи, у тому числі в медичній частині установи, що в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив і представник колонії.

Виходячи зі змісту вироку, засуджений визнав вину у вчиненому ним злочині, висловив щире каяття, що знайшло підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Враховуючи викладене та обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання.

Сукупність наведених обставин дають колегії суддів достатні підстави для висновку, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення і може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання.

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 08.08.2013 року засудженому було призначене покарання на строк - три роки два місяці позбавлення волі, початок відбування якого відраховується з 08.08.2013 року, кінець строку - 08.10.2016 року.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.04.2016 року, наданою під час апеляційного розгляду і яка 13 квітня 2016 року набрала законної сили, строк попереднього ув`язнення засудженого з 08.08.2013 року по 10.09.2013 року підлягає зарахуванню в строк відбування покарання за вироком з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі відповідно до норм ст.72 КК України, що складає два місяці чотири дні.

З урахуванням зазначеного, ухвала суду підлягає скасуванню, клопотання засудженого та його апеляційна скарга підлягають задоволенню, засуджений підлягає звільненню від відбування покарання, призначеного вироком Василівського районного суду Запорізької області від 08.08.2013 року умовно-достроково на строк три місяці дванадцять днів на час постановлення ухвали.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 лютого 2016 року щодо засудженого ОСОБА_7 по провадженню скасувати.

Клопотання засудженого ОСОБА_7 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного йому вироком Василівського районного суду Запорізької області від 08.08.2013 року, умовно-достроково на невідбутий строк три місяці дванадцять днів (3 місяці 12 днів).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, проте на неї учасниками судового провадження може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Джерело: ЄДРСР 57359019
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку