Справа № 357/3422/16-а

2-а/357/126/16

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Ліщинська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5 м.Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської виправної колонії №35 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з названим позовом, мотивуючи тим, що він являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р.1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в УПФУ м. Біла Церква і отримує пенсію згідно Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та для обчислення пенсійного забезпечення було взято не вірні дані заробітної плати в зоні відчуження в період з 30.05.1986 р. по 14.06.1986 р. А тому позивач звернувся до відповідача з клопотанням надати нову довідку, яка б відповідала нормативно-правовим актам та постановам, визначеним для нарахування заробітної плати робітникам, службовцям, які були задіяні в роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС в зоні відчуження. Відповідач відмовив видати уточнену нову довідку. Позивач, уточнивши в судовому засіданні позовні вимоги, просив суд, визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати Білоцерківську виправну колонію №35 видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС в період з 30.05.1986 року по 14.06.1986 р. з врахуванням посадового окладу та окладу за звання в подвійному розмірі, кратності третьої зони небезпеки, премії в розмірі 30-ти % посадового окладу, оплати 2-х годин понаднормового часу, і з урахуванням премії у сумі 729 грн. за переопромінення, яка б відповідала ф.122.

Позивач та його представник в судовому засіданні уточнений позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача, згідно довіреності в справі, позов визнав частково.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.7,8)

Встановленим є те, що позивач перебуває на обліку в УПФУ м. Біла Церква та отримує пенсійне забезпечення, яке призначено відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія позивачу була розрахована згідно Довідки про заробітну плату в зоні відчуження за 1986 рік, яка була видана Білоцерківською виправною колонією №35 в 2012 році (а.с.17).

Відповідно до наказу ДДУПВП від 29.11.1999 року за №165, Установа ЮА 45\35 перейменована на Білоцерківську виправну колонію №35 Київської області. А згідно наказу Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011 року №480 Білоцерківська виправна колонія управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області (№35) перейменована в Білоцерківську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (а.с.18).

В судовому засіданні встановлено, що в лютому 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу нової Довідки про заробітну плату в зоні відчуження.

Судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу видати нову, уточнену, довідку про заробітну плату з вказаними даними, посилаючись на відсутність первинних документів /стверджуючих/, які б могли підтвердити відповідні дані в довідці, тобто інформацію про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки. При цьому відповідач послався на Постанову КМ України від 23.11.2011 року за №1210 щодо порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також, відповідач послався на Листи - роз'яснення Департаменту соціального захисту громадян, Міністерства праці України від 22.11.1995 року.

Встановленим є те, що відповідачу було надано Наказ управління внутрішніх справ виконкома Київського обласної ради народних депутатів від 14.08.1986 року за №069 «Про виплату кратних окладів особовому складу, що приймали участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», де чітко зазначено, звання і посада позивача ОСОБА_1, місце його перебування /м. Припять/, час перебування /з 30.05.1986р. по 15.06.1986 р./ та доза опромінення /26,3 Бер/ .

Крім того, встановленим є те, що позивачу було виплачено подвійний оклад за роботу в м. Припять, що підтверджено відомістю про виплату кратних окладів за роботу в зоні відчуження та особовим рахунком позивача. А також, позивач надав відповідачу довідку №87 про відрядження та копію маршрутного листа. Так, маршрутний лист від 16.07.1997 року містить відомості щодо місця несення служби позивачем, час перебування, номер наказа та відомості щодо радіоактивного опромінення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу в червні 1991 року була нарахована і видана разова винагорода (единовременное пособие) в сумі 729 крб., згідно наказу «Про виплату разової винагороди особовому складу апарата, органів і підрозділів УВС, що приймали участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» за №145 від 28.05.1991 року управління внутрішніх справ Київської обласної ради народних депутатів, що підтверджується довідкою Білоцерківської ВК №35 від 25.02.2016 року.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з наступного .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у строки, передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ч.І ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до Постанови центрального комітету КПРС, Президії ВР КПРС Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС №524 \126 від 07.05.1986 року оплата праці працівникам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували службові обов'язки в зоні ЧАЕС, проводилися в подвійному розмірі за посадовим окладом та окладом за спеціальне звання. І відповідно до цієї Постанови було надано право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС по підвищених до 100% тарифних ставках і посадових окладах. Конкретні розміри підвищення зазначених ставок і окладів встановлювалися з урахуванням складності і терміновості робіт.

Відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» було введено зони небезпечності в залежності від рівня радіоактивного забруднення території з відповідною оплатою, а саме: в 3-й зоні небезпечності - в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленим діючим законодавством нормами, в 2-й зоні - чотирикратному розмірі і в 1-й зоні - трьохкратному розмірі. Ці норми в оплаті роботи в зонах небезпечності були поширені на осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ СРСР, які були задіяні на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідності до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031-рс.

На осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ у відповідності до норм розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року №1031-рс поширювалися положення розпорядження Ради Міністрів СРСР №964-рс від 17.05.1986р., де зазначено, що грошове забезпечення начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в 3,2,1 зонах небезпеки проводиться в 5,4,3-кратному розмірі посадових окладів, а особам офіцерського і начальницьких складів, прапорщикам і мічманам також із окладів за військове і спеціальне звання. Процентна надбавка за вислугу років та інші надбавки за основним місцем роботи (служби) нараховувалися на одинарний посадовий оклад.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, якою визначається структура заробітної плати, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата -це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством: премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, яка набрала чинності з 01.01.2012 р., в разі коли особа пропрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

Таким чином, розмір пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Порядку № 1210, ставиться в залежність від одержаного особою заробітку за період роботи в зоні відчуження.

Встановленим є те, що позивачу було виплачено за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Припять за період з 30.05.1986р. по 15.06.1986 р. кошти - посадовий оклад та оклад за звання в подвійному розмірі, а також кошти за 2 години понаднормового часу. І зазначене було отримано позивачем саме за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС . На цій підставі суд приходить до висновку, що отримані позивачем виплати мають бути враховані при обчисленні пенсії, оскільки, вказані кошти отримані позивачем не за результатами роботи в органах внутрішніх справ, а за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, тобто в розрізі ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ці виплати є заробітком, одержаним за роботу в зоні відчуження, а такий заробіток має бути включено при обрахунку пенсії.

Однак, суд не погоджується з вимогами позивача щодо включення в довідку премії /30% посадового окладу/ та разової винагороди /729 крб./, які були отримані ОСОБА_1 за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як було зазначено вище, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). А інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за

спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. (ст.2 ЗУ «Про оплату праці»)

Згідно Розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» від 17.05.1986 року (мовою оригіналу) - В целях ускорения работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции: выделить в распоряжение Минэнерго СССР дополнительный фонд заработной платы в размере 100 тыс. руб.; предоставить право председателю правительственной комиссии по ликвидации аварии выплачивать отличившимся работникам за выполнение особо важных и ответственных работ в зависимости от опасности их проведения ЕДИНОВРЕМЕННОЕ ВОЗНОГРАЖДЕНИЕ в размере до 1 тыс. рублей; разрешить руководителям министерств и ведомств участвующих в ликвидации аварии, по согласованию с председателем правительственной комиссии производить в исключительных случаях оплату труда работников, занятых на указанных работах в III зоне опасности, в пятикратном размере по сравнению с установленными действующим законодательством нормами, по II зоне - в четырехкратном размере и в I зоне - в трехкратном размере.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами

господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 12.04.2013 року особам офіцерського складу було встановлено виплату одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу опромінення в розмірі трьох місячних окладів грошового утримання за посадою та військовим званням (розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс). До середнього заробітку для нарахування пенсії включаються всі елементи грошового забезпечення за умови, що вони не носять разового характеру, тобто одноразова винагорода до середнього заробітку для обчислення пенсії не включається.

Отже, враховуючи викладене вище, вбачається, що премія та одноразова (винагорода) за шкоду заподіяну здоров'ю (переопромінення), в розмірі 729 крб., які були виплачені позивачу згідно наказу ГУ МВС в Київській області №145 від 28.05.1991 р., не входять до середнього заробітку для обчислення пенсії, а тому правомірно були не включені в довідку про грошове забезпечення. Винагорода за шкоду заподіяну здоров'ю при участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - це виплати, які мають мінливий, разовий і тимчасовий характер і відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат, а не до заробітної плати чи додаткової заробітної плати.

Аналогічна позиція викладена і в узагальненні Вищого адміністративного суду України. Так, Вищий адміністративний суд України в довідці від 01.01.2007року за результатами вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах Чорнобильської катастрофи; про пільгове оподаткування суб'єктів господарювання, що діють на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ВИЗНАЧИВ: - Якщо судом буде встановлено, що особа одержала певні кошти в період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як заробітну плату, А НЕ У ЗВ»ЯЗКУ З ОТРИМАННЯМ ПІДВИЩЕНОЇ ДОЗИ РАДІАЦІЇ, позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахування пенсії з урахуванням зазначених сум підлягають задоволенню.

Отже, кошти (729 крб.) які, як вважає позивач, неправомірно були не включені в довідку про його грошове забезпечення, - є нарахованими сумами за шкоду заподіяну здоров'ю (переопромінення), компенсаційними виплатами, тобто премією, а не заробітною платою. Визначений розмір премії (винагороди) в сумі посадового окладу, не означає встановлення нового розміру посадового окладу позивача.

А також, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1006-р від 25.11.1993 року «Про надання дозволу МВС на перерахунок грошового утримання колишніх співробітників апарату МВС - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» та Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 р. за № 1031рс, розрахунок такого грошового утримання здійснюється із посадового окладу і окладу за спеціальним званням, що діяли в період роботи в зоні відчуження ЧАЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу. Іншого порядку чи способу розрахунку грошового утримання чинним законодавством не передбачено.

Проаналізувавши наведене, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що відповідач, неправомірно відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС за період з 30.05.1986 року по 14.06.1986 року з врахуванням посадового окладу та окладу за звання в подвійному розмірі, кратності третьої зони небезпеки, оплати 2-х годин понаднормового часу. А щодо включення в довідку про заробітну плату інших виплат (премій, одноразових винагород), які носять заохочувальний та компенсаційний характер і не належать до заробітної плати чи додаткової заробітної плати - то в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись Законом України «Про оплату праці», Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. за № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розпорядженням Ради Міністрів СРСР «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» (від 23.05.1986р.), Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Розпорядження Кабінету Міністрів України №1006-р від 25.11.1993 року «Про надання дозволу МВС на перерахунок грошового утримання колишніх співробітників апарату МВС - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», та ст. ст.2,6,9, 17,158-163,167,185,186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії посадових осіб Білоцерківської виправної колонії №35 по відмові у видачі довідки про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 30.05.1986 року по 14.06.1986 року відповідної форми 122 з врахування подвійного посадового окладу та окладу за звання, кратності , понаднормових 2-х годин праці - неправомірними.

Зобов'язати Білоцерківську виправну колонію №35 видати ОСОБА_1 довідку (ф.122) про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС в період з 30.05.1986 року по 14.06.1986 року з врахуванням посадового окладу та окладу за звання в подвійному розмірі, кратності третьої зони небезпеки, оплати 2-х годин понаднормового часу.

Стягнути з Білоцерківської виправної колонії №35 в дохід держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя

О. Я. Ярмола