П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Баличевої М.Б.,

секретаря Кашоїди М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною

В С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.

Зазначила, що 01 березня 2016 року вона звернулася до відповідача з заявою про встановлення їй статусу інваліда війни та видачі посвідчення, однак відповідач відмовив їй у встановленні статусу "Інвалід війни".

Посилаючись на те, що вона вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її законні права щодо встановлення статусу інваліда війни та видачу посвідчення, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністраціїщодо відмови у встановленні статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни, зобов'язати відповідача встановити їй статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

У судовому засіданні позивач не з'явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримував, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення проти адміністративного позову в яких просив суд розглядати справу у відсутність їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та інвалідом ІІ групи (а.с. 6)

Відповідно до довідки МСЕК ІІ група інвалідності позивачу була встановлена з 29 січня 1998 року безстроково (а.с. 7).

Як зазначив позивач в позові, що 01 березня 2016 року вона звернулась до відповідача із заявою, в якій просила встановити їй статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Листом від 02 березня 2016 року № 560 Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністраціївідмовило позивачу у встановленні статусу "Інвалід війни".

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життя забезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника Міністра оборони СРСР від 06 липня 1975 року № 90, "в состав формирований зачисляются в обязательном порядке граждане СССР мужчины в возрасте от 16 до 60 лет и женщины от 16 до 55 лет … Невоенизированные формирования гражданской обороны, которые могут использоваться в мирное время для борьбы с массовыми лесными пожарами, ликвидации последствий стихийных бедствий, крупных аварий и катастроф, комплектуются личным составом путём привлечения в эти формирования в обязательном порядке рабочих, служащих и колхозников…".

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в 1986 році працювала в АТПО «Укренергобудтранс» на посаді техніка виробничо - технічного відділу та згідно наказів по підприємству відряджалася до 30-ти кілометрової зони Чорнобильської АЕС, де виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема, у зоні відчуження займалась інвентаризацією, актуванням і списанням з балансу автотранспорта, який через недопустимі рівні радіоактивного забруднення було захоронено у спеціальних могильниках.

Ці роботи виконувалися в рамках забезпечення заходів Цивільної оборони.(а.с.8-15).

Крім того, з довідки Центральної МСЕК від 29 січня 1998 року ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної здатності та безстроково встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з наслідками аварії на ЧАЕС в період відрядження в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС ( а.с. 7).

Отже, наведені документи є доказом того, що позивач постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи в період відрядження в 30-ти кілометрову зону Чорнобильської АЕС, де виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де займалась інвентаризацією, актуванням і списанням з балансу автотранспорта, який через недопустимі рівні радіоактивного забруднення було захоронено у спеціальних могильниках та отримала інвалідність 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із Чорнобильською катастрофою.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.

Згідно з пунктом 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 3 Положення передбачено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни - інвалід».

Абзацом 2 пункту 7 Положення встановлено, що «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно з п. 10 даного положення «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

Необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.

Посилання відповідача на лист Міністерства соціальної політики України суд не бере до уваги, оскільки листи - роз'яснення носять інформаційний характер, не мають ознак нормативно-правового акту, а тому не можуть бути використані як правова підстава, що врегульовує порядок для прийняття рішення про встановлення статусу ветерана війни.

З огляду на викладене та враховуючи наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що оскільки позивач була відряджена в 30-ти кілометрову зону Чорнобильської АЕС, де виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема займалась інвентаризацією, актуванням і списанням з балансу автотранспорта, який через недопустимі рівні радіоактивного забруднення було захоронено у спеціальних могильниках та ці роботи виконувалися в рамках забезпечення заходів Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, то відмова відповідача щодо встановлення їй статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує її право на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту, що зумовлює необхідність визнання судом такої відмови протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі № К/9991/10119/12.

Разом з тим суд вважає за можливе з метою повного захисту прав та інтересів позивача на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо встановлення позивачу статусу інваліда війни та видачі йому відповідного посвідчення.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, ст.ст. 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною задовольнити.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни неправомірними.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністраціїнадати ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.Б. Баличева