У Х В А Л А
15 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді
-доповідача
ГриціваМ.І.,
суддів:
КривендиО.В., Маринченка В.Л., -
розглянувшизаяву Ради адвокатів міста Києва про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року у справі за позовами:
Ради адвокатів міста Києва до недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Ради адвокатів України в особі голови Ради адвокатів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - адвокат ОСОБА_1, керівник групи реєстрації делегатів ІІІ З'їзду адвокатів України Кухар Олексій Іванович, ІІІ З'їзд адвокатів України в особі головуючого З'їзду Гайворонської Вікторії Валентинівни, голова мандатної комісії ІІІ З'їзду адвокатів України Болдін Максим Якович, секретар мандатної комісії ІІІ З'їзду адвокатів України ОСОБА_2, адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Рада адвокатів Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;
адвоката ОСОБА_5 у статусі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Ради адвокатів міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Ради адвокатів України в особі голови Ради адвокатів України, про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 листопада 2015 року залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року, якою цей суд відмовив у задоволенні позову Ради адвокатів міста Києва, а позов адвоката Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_5 задовольнив частково. Цим же рішенням скасував ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, якою виправлено описку у вступній, резолютивній частинах та у повному тексті постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Рада адвокатів міста Києва подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини 5 статті 47, частини третьої статті 54 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року, 29 січня 2015 року (справи №№ К/800/26005/14, К/800/32024/14 відповідно) та постанова Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року (справа № К/800/33101/15).
Покликається також на наявність підстав, передбачених пунктом 5 статті 237 КАС.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Як убачається зі змісту заяви та тексту оскарженого рішення, предмет спору, щодо якого суд касаційної інстанції висловив свою правову позицію, стосувався правовідносини, пов'язаних з організацією, проведенням і оформленням результатів конференцій адвокатів міста Києва 14 листопада 2014 року і 24 січня 2015 року, а також організацією і проведенням ІІІ з'їзду адвокатів України.
У постанові Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року (справа № К/800/33101/15), наданій для порівняння, правозастосовні висновки цього суду основувалися на обставинах про неправомірність дій державного реєстратора щодо скасування запису про нерухоме майно на підставі рішення суду, який скасував державний акт на земельну ділянку та його реєстрацію.
Ради адвокатів міста Києва посилається також на ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року і 29 січня 2015 року (справи №№ К/800/26005/14, К/800/32024/14). Проте ці рішення не можуть братися до уваги, оскільки за видом та юридичним значенням вони відносяться не до остаточних рішень, якими вирішується спір по суті, а до процесуальних, якими з огляду на неповноту фактичних обставин справи були скасовані рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд.
З наведеного висновується, що одне із рішень суду касаційної інстанції, доданих на обґрунтування заяви, ухвалене за неподібних фактичних обставин, а два інші - не містять правових висновків, відмінних від висновку судового рішення, про перегляд якого подана заява.
Такі обставини не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, у зв'язку з цим унеможливлюють допуск справи до провадження Верховного суду України з цієї підстави.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Постанова Верховного Суду України від 8 вересня 2015 року (справа № 21-1767а15), на яку робиться посилання в заяві, не містить правового висновку про те, як саме має застосовуватися норма матеріального права, що була неоднаково застосована. Предметом перегляду у цій справі було неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального закону у подібних правовідносинах. За його наслідками суд не сформулював правового висновку, позаяк не встановив неоднакового правозастосування.
Слід також наголосити, що правовий висновок Верховного Суду України про те, як має застосуватися норма процесуального права в подібних правовідносинах, не може бути підставою для заявленого перегляду, оскільки у розумінні пункту 5 частини першої статті 237 КАС цьому має (може) слугувати тільки висновок про неоднакове застосування норм матеріального права.
Отож , наведене виключає можливість допуску справи до провадження Верховного Суду України й з цієї підстави.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовами Ради адвокатів міста Києва до недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Ради адвокатів України в особі голови Ради адвокатів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - адвокат ОСОБА_1, керівник групи реєстрації делегатів ІІІ З'їзду адвокатів України Кухар Олексій Іванович, ІІІ З'їзд адвокатів України в особі головуючого З'їзду Гайворонської Вікторії Валентинівни, голова мандатної комісії ІІІ З'їзду адвокатів України Болдін Максим Якович, секретар мандатної комісії ІІІ З'їзду адвокатів України ОСОБА_2, адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Рада адвокатів Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; адвоката ОСОБА_5 у статусі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Ради адвокатів міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Ради адвокатів України в особі голови Ради адвокатів України, про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року.
Суддя -доповідач М.І. Гриців
Судді : О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко
