АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3520/16 Справа № 189/2482/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Лукінова К. С. Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Пономарь З.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марини Григорівни про визнання незаконною постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину, -

В С Т А Н О В И Л А:

06 листопада 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, за яким просив суд визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. від 05.11.2015 року за вих. № 508/01-31 у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом; зобов'язати приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою на території Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області площею 50 га. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його рідний дід ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина на майно у вигляді земельної ділянки площею 50,00 га, яка розташована на території Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, яка надана спадкодавцю для ведення селянського фермерського господарства на підставі рішення сесії Покровської районної ради народних депутатів Покровського району Дніпропетровської області від 28.04.1992 року №93-11/21 та посвідченою Державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 ПК-108 від 11.04.2000 року та вказаний акт зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 108. Як єдиний спадкоємець позивач прийняв спадщину після смерті діда (батько позивача помер 29.09.2014 року), оскільки в установленому законом порядку позивач звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 05.11.2015 року приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій відмовила ОСОБА_2 у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно фермерського господарства, в тому числі на земельну ділянку для ведення фермерського господарства після померлого ОСОБА_5, спираючись на те, що земельна ділянка не належить на праві власності фермерському господарству, як юридичній особі та не належить громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності. Позивач вважає, що відсутність права власності у спадкодавця на вказану вище спірну земельну ділянку не є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на користування земельною ділянкою, оскільки чинним законодавством передбачено можливість успадкування права користування земельною ділянкою, яка надавалась для сільськогосподарчих потреб - ведення фермеровського господарства і право на користування якою у встановленому порядку посвідчене за особою, спадкоємцем якої є позивач.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року ухвалено: позов ОСОБА_2- задовольнити; скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.11.2015 року № 508/01-31 прийняту приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г.; зобов'язати приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, на право на постійне користування земельною ділянкою, розташованою на території Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області площею 50 га., що належало ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року для ведення селянського фермерського господарства на підставі рішення сесії Покровської районної ради народних депутатів Покровського району Дніпропетровської області від 28.04.1992 року № 93-11/21 та посвідченої Державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_4 ПК-108 від 11.04.2000 року; кадастровий номер НОМЕР_3; судові витрати компенсуванню не підлягають та відносяться на позивача.

В апеляційній скарзі прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як особи які не брали участі у справі у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про права та обов'язки землевпорядної організації, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Єдиним спадкоємцем після його смерті є його онук - позивач по справі ОСОБА_2 У встановленому законом порядку та строки він звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого діда ОСОБА_5 05.11.2015 року приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що суд не може погодитися з такою відмовою нотаріуса з огляду на те, що у порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Користування спірною земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до діючого на час прийняття рішення (1995 рік) законодавства, а саме ст.51 Земельного кодексу України в редакції 1990 року. Відповідно до норм Земельного кодексу України в редакції 1990 року, який діяв на час набуття спадкодавцем права постійного користування та норм діючого законодавства смерть особи користувача земельної ділянки не являється підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Проте погодитись із такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення у справі, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Суд першої інстанції не з'ясував, які спірні відносини виникли між сторонами, і не застосував до них діючі норми права.

З позовних вимог випливає, що спір виник з приводу незаконної відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, однак задовольняючи позов суд першої інстанції не навів обґрунтування незаконності дій нотаріуса та безпідставно скасував постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.11.2015 року.

Фактично суд першої інстанції вдався до обґрунтування визнання права у порядку спадкоємства за законом на земельну ділянку сільськогосподарчого призначення у зв'язку з чим вийшов за межі позовних вимог всупереч положенням статті 11 ЦПК України та не залучив до участі у справі землевпорядну організацію та власника земельної ділянки, яка фактично стала предметом спору, таким чином, вирішив питання про права та обов'язки власника земельної ділянки та землевпорядної організації без їх участі у справі всупереч положенням статті 33 ЦПК України.

Зобов'язавши нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом позивачу, суд не з'ясував коло спадкоємців після смерті спадкодавця, хоча з матеріалів справи вбачається, що у померлого ОСОБА_5 є дружина ОСОБА_6 (а.с.24).

У відповідності до ч.1 ст. 1261 ЦК України, - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Вирішуючи спір, суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, як незаконне, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до п.п.1-4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо визнання незаконною відмову приватного нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом та зобов'язання приватного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом, на право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

Статтею 50 Закону N 3425-XII«Про нотаріат» передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.

Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Обов'язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч. 3 ст. 49 Закону N 3425-XII, де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Як випливає з п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону N 3425-XII, підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст. 49 Закону N 3425-XII, не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону N 3425-XII, на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Колегія суддів встановила, і це підтверджується матеріалами справи, що оскаржується позивачем постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.11.2015 року № 508/01-31 прийнята приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., згідно якої нотаріус розглянула подані позивачем документи, відповідно до яких позивач, як онук померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5, заявив про спадкові права та просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка була в постійному користуванні померлого на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, виданого Покровською районною радою Дніпропетровської області 11 квітня 2000 року. Встановлено, що в провадженні приватного нотаріуса Головко М.Г. знаходиться спадкова справа № 97/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5. У зв'язку з тим, що земельна ділянка не належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі, не належить громадянам - членам фермеровського господарства на праві приватної власності, свідоцтво про право на спадщину за законом на майно фермеровського господарства, в тому числі, на земельну ділянку, не може бути видано. (а.с.11).

Згідно копії спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 (а.с.18-28) позивач звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. 27.08.2015 року із заявою про прийняття спадщини (а.с.19). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.20). Позивач є його онуком. Його батько, а син померлого ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 21, 9). Згідно довідки виконкому Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 2352 від 03.11.2015 року (а.с.24) ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року дійсно постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_6, яка мешкає за цією адресою по цей час. Від імені померлого в Вишнівській сільраді заповіт не посвідчувався.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_4 ПК-108 від 11.04.2000 року земельна ділянка, яка розташована на території Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області площею 50 га., надана ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства на підставі рішення сесії Покровської районної ради народних депутатів Покровського району Дніпропетровської області від 28.04.1992 року № 93-11/21 та внесені зміни в землекористуванні рішенням Покровської районної ради № 132-7/23 від 29.12.1999 року на земельну ділянку 17,6 га, державний акт зареєстровано в Книзі державних актів на право постійного користування землею за 07.2000 №108, кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с.10).

Відмовляючи у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, нотаріус керувалась статтіми 49, 66-68 Закону України «Про нотаріат», ст. 126 Земельного кодексу України, ст..ст. 19,23 Закону україни «Про фермерське господарство» та п. 4 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Згідно ст. 67 Закону України «Про нотаріат», - свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів (цивільно-правових угод щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтва про право на спадщину), державного акта на право власності на землю.

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушення нотаріусом вимог закону при постановленні відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Виходячи з положень ст. 1225 ЦК України та ст.131 ЗК України до спадкоємців на загальних підставах може перейти виключно право власності на земельну ділянку або право користування земельною ділянкою на якій розміщений житловий будинок, інші будівлі та споруди, на яке перейшло право власності.

Відповідно до ч.3 ст. 102-1 ЗК України право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності, що виникло у особи на підставі державного акту або договору емфітевзису відчуженню не підлягає.

Посилання суду першої інстанції на те, що законом передбачена можливість успадкуванняправа постійного користування земельною ділянкою і таке право позивачем було успадковане, не узгоджується з наведеними вимогами чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 407 ЦК України та ч. 5 ст. 1021 ЗК України, якими передбачено лише договірний порядок установлення емфітевзису та не передбачено судового порядку його встановлення. Наявність чи відсутність такого договору судом не встановлено.

Згідно ч.2 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст. 407 ЦК України передбачає, що право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Водночас, право постійного користування земельною ділянкою це безстрокове, не відчужуване та не успадковуване право володіння і користування земельною ділянкою державної або комунальної власності, яке виникає на підставі державного акту на право постійного користування (ст. 92 ЗК України).

Із вказаних норм закону випливає, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) підтверджується лише договором, а право постійного користування земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, і ці правовідносини є різними і регулюються різними нормами права.

Таким чином, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми права, які регулюютьправо користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів встановила, що підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на це, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем йому не компенсуються, сплачений апелянтом прокуратурою Дніпропетровської області судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 535,92 грн. підлягає стягненню з позивача на користь апелянта.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року - скасувати з ухваленням нового рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марини Григорівни про визнання незаконною постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь прокуратури Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02909938, м. Дніпропетровськ, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ) сплачений судовий збір в сумі 535,92 грн. (п'ятсот тридцять п'ять гривень 92 копійки).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді З.М. Пономарь

М.Ю. Петешенкова