ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2016 р.Справа № 916/789/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 (доповідач), ОСОБА_2 та ОСОБА_3

(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматизованого розподілу справи між суддями)

при секретарі судових засідань - ОСОБА_4

за участю представників:

Біляївської районної державної адміністрації - не зявився,

Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп не зявився,

Яськівської сільської ради Одеської області - не зявився,

Біляївської міської ради Одеської області не зявився,

Державного підприємства „Укрриба ОСОБА_5 ( на підставі довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Державного підприємства „Укрриба на рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2015 р. у справі № 916/789/15-г

за первісним позовом: Біляївської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Яськівської сільської ради Одеської області;

2. Біляївської міської ради Одеської області;

3. Державного підприємства „Укрриба

про визнання припиненим договору оренди землі, визнання частково недійсним статуту, визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та зобовязання звільнити земельні ділянки,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп

до Біляївської районної державної адміністрації

про визнання права користування,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2015 р. Біляївська районна державна адміністрація (далі Біляївська РДА або позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп (далі ТОВ „Одесарибгосп) про:

- визнання припиненим з 09.09.2011р. договору оренди землі, укладеного 04.01.2005р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та Закритим акціонерним товариством „Одесарибгосп, зареєстрованого в Біляївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 11.01.2005р. № 0405.516.00001;

- визнання недійсним пункту 2.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп (код 36973902) в частині щодо передання Товариству з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп прав та обовязків, які перейшли на підставі розподільчого балансу, зокрема у частині щодо зазначення правонаступництва Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп (код 36973902) на договір оренди земель водного та болотного фондів площею 521 га, розташованих на територіях Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради, укладений між Закритим акціонерним товариством „Одесарибгосп (код 00476731) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області на 49 років від 04.01.2005р., зареєстрованого Біляївським відділом земельних ресурсів 11.01.2005р. за № 04.05.516.00001;

- визнання недійсною додаткової угоди № 21 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.01.2005р., що укладена 29.03.2010р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп (код 36973902);

- усунення Біляївській районній державній адміністрації перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована на території Яськівської сільської та Біляївської міської рад Біляївського району Одеської області, кадастрові номери: 5121085600:01:001:0592, 5121085600:01:001:0591, 5121010100:01:001:0107, загальною площею 521,0049 га, в т.ч.: по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них під болотом 266,79 га, під дамбою 9,81 га, підводящий канал 2,70 га, відводящий канал 2,48 га; по Біляївській міській раді 239,22 га, з них під болотом 288,22 га, під водою 8,0 га, покритих лісовою рослинністю 3 га, шляхом зобовязання ТОВ „Одесарибгосп звільнити вищезазначену земельну ділянку та повернути її Біляївській районній державній адміністрації;

- стягнення з ТОВ „Одесарибгосп (код 36973902) на користь Біляївської районної державної адміністрації судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог, з посиланням на норми матеріального права, позивач зазначив наступне.

04.01.2005 р. між Біляївською райдержадміністрацією Одеської області та Закритим акціонерним товариством «Одесарибгосп» (далі ЗАТ «Одесарибгосп») укладено договір оренди землі.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців ЗАТ «Одесарибгосп» було реорганізовано 27.03.2009 р. у ТОВ «Одесрибгосп».

Розподільчим балансом, складеним між ТОВ «Одесрибгосп» та ТОВ «Одесарибгосп» було фактично відчужено право оренди землі за договором від 04.01.2005 р., що на думку позивача суперечить вимогам ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» та ч. 3 ст. 407 ЦК України.

Посилаючись на приписи норм чинного законодавства України позивач вважає, що договір повинен був припинитись 09.09.2011 р. із припиненням ТОВ «Одесрибгосп».

29.03.2010 р. між Біляївською райдержадміністрацією Одеської області та ТОВ «Одесарибгосп» було укладено додаткову угоду № 21 про внесення змін до вищевказаного договору оренди, згідно із якою, пункт 32 договору доповнено словами «ліквідації юридичної особи, якщо немає правонаступників».

Крім того, Біляївська районна державна адміністрація у позові зазначила, що ТОВ «Одесарибгосп» не стало та не могло стати новим орендарем за договором оренди землі від 04.01.2005 р., а тому у ТОВ «Одесарибгосп» були відсутні повноваження, щодо укладення зазначеної додаткової угоди, а у Біляївська районна державна адміністрація були відсутні повноваження щодо укладення даної додаткової угоди із цією юридичною особою. (т. 1 а.с. 3-8)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2015 р.(суддя Желєзна С.П.) порушено провадження у справі за даним позовом (т. 1 а.с. 1)

17.03.2015 р. до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп, в якій це товариство просило суд визнати право користування земельною ділянкою площею 521 га, в т.ч. по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них під болотом 266,79 га, під дамбою 9,81 га, по Біляївській міській раді 239,22 га, з них під болотом 288,22 га, під водою 8,0 га, покритих лісовою рослинністю 3 га, розміщеною на відстані 1150 м. від с. Яськи, 1 км від м. Біляївка, за ТОВ „Одесарибгосп відповідно до договору оренди земель водного та болотного фондів площею 521 га, розташованих на територіях Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради, укладеного між Закритим акціонерним товариством „Одесарибгосп та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області на 49 років від 04.01.2005 р.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що в статуті ТОВ Одесарибгосп зазначено, що воно є частковим правонаступником ТОВ Одесрибгосп, а саме прав та обовязків, які перейшли до нього на підставі розподільчого балансу, зокрема:

- на договір оренди водного та болотного фондів площею 521 га, розташованих на територіях Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради, укладений між ЗАТ Одесарибгосп та (код 00476731) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області на 49 років від 04.01.2005 р.

У відповідності до п. 32 спірного договору оренди землі від 04.01.2005 р. дія договору припиняється у разі, зокрема, ліквідації юридичної особи - орендаря. Додатковою угодою від 29.03.2010р., укладеною між Біляївською РДА та ТОВ „Одесарибгосп, було внесено зміни до спірного договору оренди землі, зокрема, п.32 договору доповнено словами ліквідації юридичної особи, якщо немає правонаступників. Тому, на думку ТОВ „Одесарибгосп, ним були повністю додержані норми діючого на той час законодавства. Це підтверджується договором оренди землі від 04.01.2005р. та додатковою угодою до нього. (т. 1 а.с. 57-58)

18.03.2015 р. ТОВ «Одесарибгосп» до місцевого господарського суду подало клопотання про зупинення провадження у справі, у звязку із розглядом повязаної з цією справою справи № 916/479/15-г. (т. 1 а.с. 84)

18.03.2015 р. ТОВ «Одесарибгосп» до місцевого господарського суду подало заперечення на первісний позов, в якому зазначило, що перелік майна та прав, які внесені до статутного фонду міститься у Статуту ТОВ «Одесарибгосп». А у п.2.3 Статуту вказується відповідно до діючого законодавства перелік прав правонаступником яких залишається ТОВ «Одесарибгосп», який створений шляхом виділу з ТОВ «Одесрибгосп» (код 00476731). Статутний ТОВ «Одесарибгосп» (код 36973902) сформований без внесення прав на оренду земельної ділянки. Тому п. 2.3 Статуту ТОВ «Одесарибгосп» повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Біляївська РДА вимагаючи зобов'язати ТОВ «Одесарибгосп» звільнити земельну ділянку загальною площею 521 га, в т. ч.: по Яськівської сільської раді - 281,78 га, з них під болотом 266,79 га, під дамбою - 9,81 га; по Біляївській міській раді - 239,22 га, з них під болотом 288,22 га. під водою 8.00 га, покритих лісовою рослинністю -3 га, розміщену на відстані 1150 м від с. Яськи, 1 км від м. Біляївка не залучає Яськівську сільську раду стороною по справі.

Щодо вимоги про визнання недійсним пункту 2.3 статуту ТОВ „Одесарибгосп (код 36973902) в частині щодо передання ТОВ „Одесарибгосп прав та обовязків, які перейшли на підставі розподільчого балансу, зокрема у частині щодо зазначення правонаступництва ТОВ „Одесарибгосп (код 36973902) на договір оренди земель водного та болотного фондів площею 521 га, розташованих на територіях Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради, укладений між ЗАТ „Одесарибгосп (код 00476731) та Біляївською РДА Одеської області на 49 років від 04.01.2005 р., зареєстрованого Біляївським відділом земельних ресурсів 11.01.2005р. за № 04.05.516.00001 просив застосувати строк позовної давності.

Також ТОВ «Одесарибгосп» зазначило, що вимога про визнання припиненим договору не може бути задоволена, з огляду на те, що вона є вимогою про встановлення юридичного факту. За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, встановлення юридичних фактів не відноситься до компетенції господарського суду. Крім того, способи захисту порушеного права визначені ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої суд може захистити цивільне право або інтерес сторони лише способом, що встановлений договором або Законом. Визнання договору припиненим не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільних прав. При невірно обраному способі захисту в позові слід відмовити. (т. 1 а.с. 86-87)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2015р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. (т. 1 а.с. 89)

25.03.2015 р. Біляївською РДА Одеської області до місцевого господарського суду подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Яськівську сільську раду Одеської області та Біляївську міську раду Одеської області. (т. 1 а.с. 96)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2015р., в порядку ст. 27 ГПК України, було залучено Яськівську сільську раду Одеської області та Біляївську міську раду Одеської області до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. (т. 1 а.с. 107-109)

06.04.2015 р. Біляївська РДА до суду першої інстанції подала заяву про доповнення підстав позову та уточнення позовних вимог, в якій просила:

- визнати припиненим з 09.09.2011р. договір оренди землі, укладений 04.01.2005р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та Закритим акціонерним товариством „Одесарибгосп, зареєстрованого в Біляївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 11.01.2005р. № 0405.516.00001;

- визнати недійсним пункт 2.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп (код 36973902) в частині правонаступництва Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп (код 36973902) на договір оренди земель водного та болотного фондів площею 521 га, розташованих на територіях Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради, укладений між закритим акціонерним товариством „Одесарибгосп (код 00476731) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області на 49 років від 04.01.2005р., зареєстрованого Біляївським відділом земельних ресурсів 11.01.2005р. за № 04.05.516.00001;

- визнати недійсною додаткову угоду № 21 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.01.2005р., що укладена 29.03.2010р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп (код 36973902);

- усунути Біляївській районній державній адміністрації перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована на території Яськівської сільської та Біляївської міської рад Біляївського району Одеської області, кадастрові номери: 5121085600:01:001:0592, 5121085600:01:001:0591, 5121010100:01:001:0107, загальною площею 521,0049 га, в т.ч.: по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них під болотом 266,79 га, під дамбою 9,81 га, підводящий канал 2,70 га, відводящий канал 2,48 га; по Біляївській міській раді 239,22 га, з них під болотом 288,22 га, під водою 8,0 га, покритих лісовою рослинністю 3 га, шляхом зобовязання ТОВ „Одесарибгосп звільнити вищезазначену земельну ділянку та повернути її Біляївській районній державній адміністрації;

- стягнути з ТОВ „Одесарибгосп (код 36973902) на користь Біляївської районної державної адміністрації судові витрати по справі. (т. 1 а.с. 111-119)

27.04.2015 р. Біляївська міська рада до місцевого господарського суду подала письмові пояснення щодо предмету спору, в яких зазначила, що підтримує позовні вимоги Біляївської РДА. (т. 1 а.с. 193)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2015 р. справу №916/789/15-г в порядку ст. 4-6 ГПК України було призначено до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Желєзна С.П., судді Дяченко Т.Г., Рога Н.В. (т. 1 а.с. 202-203)

09.07.2015 р. Державне підприємство «УКРРИБА» (далі ДП «УКРРИБА») звернулось до місцевого господарського суду з заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Біляївської РДА. (т. 1 а.с. 239)

Ухвалою господарського суду від 13.07.2015р. було залучено державне підприємство „Укрриба до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. (т. 2 а.с. 11-14)

20.07.2015 р. ДП «УКРРИБА» подало до суду першої інстанції письмові пояснення в яких зазначило, що позовні вимоги Біляївської РДА підтримує у повному обсязі. (т. 2 а.с. 20-24)

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015 р. (повний текст якого підписано 03.08.2015 р.) відмовлено повністю в задоволенні як первісного позову так і зустрічного позову ТОВ „Одесарибгосп

Відмовляючи в задоволені первісного позову, господарський суд дійшов наступних висновків.

Щодо визнання договору оренди від 11.01.2005р. припиненим. Судом встановлено, що на теперішній час договір оренди від 11.01.2005р., який укладено терміном на 49 років, є діючим та чинним, в той час як доводи щодо його припинення, наведені Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, в процесі розгляду справи не знайшли свого підтвердження. Первісний орендар за договором оренди від 11.01.2005р. Закрите акціонерне товариство „Одесарибгосп, було реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю „Одесрибгосп, із повним переходом до останнього прав та обовязків реорганізованого товариства, в тому числі щодо прав землекористування відповідно до умов спірного договору. Оскільки умовами договору від 11.01.2005 р. не передбачено необхідності внесення будь-яких змін до договору та не визначено реорганізацію орендаря як підставу для розірвання договору, суд дійшов висновку, що до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесрибгосп перейшли права та обовязки орендаря за договором оренди від 11.01.2005р.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним п. 2.3 статуту ТОВ „Одесарибгосп в частині щодо передання відповідачу прав та обовязків, які перейшли на підставі розподільчого балансу, зокрема у частині щодо зазначення правонаступництва ТОВ „Одесарибгосп (код 36973902) на договір оренди від 11.01.2005р.

Судом при розгляді справи було встановлено факт правомірності переходу до відповідача прав та обовязків орендаря за договором оренди від 11.01.2005р., доказів які б підтверджували неправомірність дій державного реєстратора, що повязані із проведенням реєстрації статуту ТОВ „Одесарибгосп, позивачем суду надано не було.

Також судом зроблено висновок, що статут за своєю правовою природою є актом, який, в даному випадку, ніяким чином не впливає на правовий статус і права держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки остання не є учасником ТОВ „Одесарибгосп, у звязку з чим, спірні положення статуту відповідача не зачіпають прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсною додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р. до договору оренди від 11.01.2005р.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 33103858 від 03.02.2015р., № 33097951 від 03.02.2015р., № 32782137 від 28.01.2015р., за ТОВ „Одесарибгосп було зареєстроване право оренди щодо спірних земельних ділянок. Отже, з моменту державної реєстрації вказаних прав, ТОВ „Одесарибгосп належним чином оформило право оренди земельної ділянки, яке виникло відповідно до умов договору оренди від 11.01.2005р. та перейшло до відповідача в порядку правонаступництва.

Отже, господарським судом зроблено висновок, що обставини, покладені позивачем в обґрунтування вимог щодо недійсності додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р., не свідчать про її невідповідність закону, у звязку з чим, вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована на території Яськівської сільської та Біляївської міської рад Біляївського району Одеської області.

Судом встановлено факт переходу до відповідача права оренди вказаних земельних ділянок на підставі договору оренди від 11.01.2005р., строк чинності якого спливає 11.01.2054р., а також належної реєстрації відповідного права за ТОВ „Одесарибгосп, а отже суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині також.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для захисту права користування земельною ділянкою ТОВ Одесарибгосп через недоведеність факту його порушення, виходячи із висновків щодо відмови в задоволенні первісного позову. (т. 2 а.с. 102-115)

Слід зазначити, що ані позивач ані відповідач не оспорили це судове рішення в апеляційному порядку незважаючи на це що обом відмовлено в задоволенні їх вимог.

13.08.2015 р. не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції ДП «УКРРИБА» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в який просить рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2015 р. у справі №916/789/15-г в частині відмови у задоволенні вимоги про усунення Біляївській районній державній адміністрації Одеської області перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» звільнити вищезазначену земельну ділянку та повернути її Біляївській районній державній адміністрації Одеської області скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Біляївської районної державної адміністрації задовольнити.

Усунути Біляївській районній державній адміністрації Одеської області перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована на території Яьківської сільської та Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, кадастрові номери: 5121085600:01:001:0592, 5121085600:01:001:0591, 51210010100:01:001:00107, загальною площею 521,0049 га, в т.ч. по Яськівській сільській раді - 281,78 га, з них під болотом 266,79 га, під дамбою - 9,81 га, підвідний канал - 2,70 га, відвідний канал - 2,48 га, по Біляївській міській раді - 239,22 га, з них під болотом 288,22 га, під водою 8,00 га, покритих лісовою рослинністю - 3 га, шляхом зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» звільнити вищезазначену земельну ділянку та повернути її Біляївській районній державній адміністрації Одеської області. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2015 р. у справі №916/789/15-г залишити без змін.

В обґрунтування вимог викладених у скарзі скаржник послався на приписи норм чинного законодавства України та зазначив, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки всім обставинам справи, а також невірного застосував норм матеріального права.

На думку скаржника, місцевий господарський суд не надав належної оцінки правовідносинам з виділу та правомірності застосування у вказаних відносинах положень ч. 4 ст. 32 ЗУ Про оренду землі.

Щодо наданої судом правової оцінки відносинам з передачі прав та обовязків за договором оренди, скаржник зазначив, що передане у спірних правовідносинах в порядку виділу право оренди землі за своїм суттєвим змістом є відчуженням права оренди землі державної власності, на яке законодавчо встановлена пряма заборона. Вказаної позиції також дотримується Вищий господарський суд України, яка викладена в постанові від 14.02.2012 р. за результатами розгляду справи № 7/64-10. Фактичне відчуження права оренди землі державної власності за наявності законодавчої заборони щодо такого відчуження не породжує відповідних правових наслідків, а тому відповідне право оренди земельної ділянки за спірним договором залишилось за ТОВ «Одесрибгосп».

Щодо висновку суду про набуття ТОВ «Одесарибгосп» права оренди землі у визначеному законом порядку, то скаржник зазначив, що рішення відповідного органу виконавчої влади щодо надання в оренду ТОВ «Одесарибгосп» земельної ділянки, не приймалось, з матеріалів справи також не вбачається фактів проведення земельних торгів щодо вказаної земельної ділянки.

Щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання договору припиненим, скаржник зазначив, що суд першої інстанції не дослідив, внаслідок якого зі способів припинення юридичної (реорганізації чи ліквідації) внесений відповідний запис до ЄДРЮО та ФОП. Крім того скаржник зазначив, що у ЄДРЮО та ФОП відсутні відомості про наявність правонаступників ТОВ «Одесрибгосп», а тому є підстави стверджувати, що останнє припинилось внаслідок ліквідації.

Щодо підстав судового рішення, які обґрунтовують відмову у задоволенні позовних вимог про визнання додаткової угоди № 21 від 29.03.2010 р. недійсною, то скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що додаткова угода № 21 є укладеною, оскільки не укладений правочин не може зі спливом часу та прийняттям нормативно-правових актів змінювати свій статус та ставати укладеним.

Щодо зустрічної позовної заяви, скаржник зазначив, що висновок суду першої інстанції вірний, однак мотивувальна частина рішення повинна бути змінена.

Щодо звільнення земельної ділянки, скаржник вважає, що ТОВ «Одесарибгосп» користується земельною ділянкою без належних правових підстав. Підстави для набуття права оренди спірної земельної ділянки ТОВ «Одесарибгосп» відсутні. (т. 2 а.с. 154-165)

Як вбачається зі змісту цієї скарги скаржник повністю не погоджується з обґрунтуванням суду першої інстанції, однак у прохальній частині просить скасувати лише у певній частині.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 р. у складі колегії суддів (ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8В.) апеляційну скаргу ДП "Укрриба" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2015р. по справі №916/789/15-г без змін. (т. 2 а.с. 185-195)

Постановою Вищого господарського суду України від 27.014.2016 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі скасовано, а справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду на новий перегляд.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції Вищій господарський суд України зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позовів, залишивши рішення суду першої інстанції без змін, мотивуючи постанову тим, що ТОВ "Одесарибгосп" у визначеному законом порядку набуло прав та обовязків орендаря за договором оренди від 11.01.2005, які виникли відповідно до умов цього договору, умовами якого не передбачено необхідності внесення змін до договору та не визначено реорганізацію орендаря як підставу для розірвання договору. Однак в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції відсутні посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обовязки сторін у спірних правовідносинах, а також не надано оцінки доводам заявника апеляційної скарги, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції наведених вище норм процесуального права та дає підстави для її скасування із направленням справи на новий перегляд до суду апеляційної інстанції. (т. 3 а.с. 37-43)

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі суддів: Мирошниченка М.А. (доповідач), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та призначено до розгляду на 15.03.2016 р. о 11:00 год., про що всі учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р., у звязку з незявленням в судове засідання всіх учасників процесу, розгляд справи було відкладено на 07.04.2016 р. о 10:00 год., про що всі учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Фіксація судового засідання здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представники Біляївської районної державної адміністрації, Яськівської сільської ради Одеської області та Біляївської міської ради Одеської області в судове засідання (вдруге) не зявились, хоча були повідомлені про розгляд справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення їм поштового відправлення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесарибгосп також в судове засідання вдруге не зявився. Направлене на його адресу поштове відправлення повернулось до суду з позначкою «за закінченням строку зберігання», що згідно розяснень Вищого господарського суду України слід вважати, що обовязок суду щодо повідомлення вказаної особи виконано належним чином.

Учасники процесу, які не зявились в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого незявлення суд не повідомили.

Враховуючи вказані обставини та думку представника скаржника, суд прийняв рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

Представник скаржника (ДП „Укрриба) в усних поясненнях наданих суду в судовому засіданні підтримав скаргу і просив задовольнити її в повному обсягу.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Переглянувши відповідно до приписів ст. 101 ГПК України справу повторно, в повному обсягу, заслухавши усні пояснення представника скаржника, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи та це встановив суд першої інстанції, розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 16.12.2004 р. № 939/2004 було вирішено:

- затвердити проект відведення земельних ділянок ЗАТ „Одесарибгосп під будівництво ставків для рибогосподарської діяльності із земель Одеського державного лісогосподарського обєднання „Одесаліс на території Біляївського району Одеської області, розроблений державним підприємством „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою;

- передати ЗАТ „Одесарибгосп в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 521,00 га під будівництво ставків для рибогосподарської діяльності із земель Одеського державного лісогосподарського обєднання „Одесаліс на території Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області, в т.ч. по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них: під болотом 266,79 га, під дамбою 9,81 га, підводящий канал 2,70 га, відводящий канал 2,48 га; по Біляївській міській раді 239,22 га, з них: під болотом 228,22 га, під водою 8,00 га покритих лісовою рослинністю 3,00 га. (т. 1 а.с. 91-91)

На виконання рішення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 16.12.2004 р. № 939/2004, 04.01.2005 р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та ЗАТ „Одесарибгосп (Орендар) було укладено договір землі (а.с.16-22,т.1), який зареєстровано у Біляївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 11.01.2005р. за № 04.05.516.00001 (далі Договір оренди), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове, платне користування земельну ділянку, яка розташована на території Яськівської та Біляївської міської рад Біляївського району Одеської області із земель Одеського державного лісогосподарського обєднання „Одесаліс.

Відповідно до п. 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 510,00 га, в т.ч.:

- по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них: під болотом 266,79 га, під дамбою 9,81 га, підводящий канал 2,70 га, відводящий канал 2,48 га;

- по Біляївській міській раді 239,22 га, з них: під болотом 228,22 га, під водою 8,00 га покритих лісовою рослинністю 3,00 га. Дана земельна ділянка розміщена на відстані 1150 м від с. Яськи, 1 км. від м. Білявки.

Згідно з п. 3 Договору оренди на земельній ділянці відсутні будь-які обєкти нерухомого майна, а також відсутні інші обєкти інфраструктури.

Відповідно до п. 4 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась.

Договір оренди укладено на 49 років (п. 6 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду під будівництво ставків для рибогосподарської діяльності. Умови збереження стану обєкта оренди: використання ділянки тільки за цільовим призначенням з урахуванням природоохоронних заходів (п. 12 та п. 13 Договору).

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.18 Договору).

Дія Договору оренди припиняється у разі: закінчення строку на який було укладено договір оренди землі; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи Орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 32 Договору).

Матеріали справи свідчать, що на підставі актів приймання-передачі обєкта оренди строком на 49 років ЗАТ „Одесарибгосп під будівництво ставків для рибогосподарської діяльності від 11.01.2005р. Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області було передано, а ЗАТ „Одесарибгосп було прийнято в користування наступні земельні ділянки:

- по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них: під болотом 266,79 га, під дамбою 9,81 га, підводящий канал 2,70 га, відводящий канал 2,48 га;

- по Біляївській міській раді 239,22 га, з них: під болотом 228,22 га, під водою 8,00 га покритих лісовою рослинністю 3,00 га.(а.с.23,24,т.1)

З наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.11.2014 р. вбачається, що ЗАТ „Одесарибгосп (код ЄДРПОУ 00476731), яке було орендарем спірної земельної ділянки згідно вищевказаного Договору оренди, за рішенням власників було реорганізоване (перетворено) в ТОВ „Одесрибгосп (код ЄДРПОУ 00476731), яке стало правонаступником ЗАТ „Одесарибгосп, про що 26.03.2009 р. до реєстру було внесено запис за №15311120008000379 (а.с.35-32.т.1).

Згідно приписів ст.31 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час вищевказаної реорганізації (станом на 26.07.2009р.) , договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем.

Статтею 32 вказаного Закону , в редакції чинній на час вищевказаної реорганізації (станом на 26.07.2009р.) визначено , що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Положеннями ст. ст. 104, 108 ЦК України (в редакції чинній на час вищевказаної реорганізації (26.07.2009р.) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Аналіз вищевказаних встановлених судом фактичних обставин, з урахуванням вищенаведених норм матеріального права, надає можливість зробити висновок, що ТОВ „Одесрибгосп (код ЄДРПОУ 00476731) було створеною шляхом реорганізації, а саме перетворення юридичної особи - ЗАТ „Одесарибгосп і стало правонаступником останнього, а відтак до нього перейшли всі права та обовязки ЗАТ „Одесарибгосп, зокрема як орендаря за Договором оренди і з цього приводу власником земельної ділянки не було необхідності примати додаткові рішення, укладати якість додаткові документи та погодження, щодо наявності або виникнення права оренди у зазначеної створеною шляхом реорганізації (перетворення) юридичної особи.

Слід зазначити, що учасники процесу. в т.ч. позивач і скаржник не оспорюють факт вказаного правонаступництва ТОВ „Одесрибгосп та його законність.

Проте позивач вважає, і цієї позиції також притримується скаржник, що відповідач ТОВ „Одесарибгосп не є правонаступником прав та обовязків ТОВ „Одесрибгосп за договором оренди і що цей договір припинив дію з моменту ліквідації ТОВ „Одесрибгосп,тобто 09.09.2011р.

Відповідач - ТОВ „Одесарибгосп в обґрунтування своїх заперечень на первісний позов та вимог за його зустрічним позовом навпаки посилається на те, що його створено шляхом виділу з ТОВ „Одесрибгосп і що він є правонаступником частини прав та обовязків ТОВ „Одесрибгосп, зокрема в частині прав на оренду земельних ділянок за вищевказаним Договором оренди.

В обґрунтування цієї позиції він послався на свій Статут та розподільчий баланс, затверджений рішенням засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Одесрибгосп від 26.01.2010р. (а.с.62-63,т.1).

Оцінюючи вказані доводи сторін спору, а також скаржника, з урахуванням наявних у справі і зазначених учасниками процесу, доказів, у співвідношенні до норм матеріального права які регулюють спірні питання, суд апеляційної інстанції зазнає наступне.

З наявного в матеріалах справи розподільчого балансу, затвердженого рішенням засновників ТОВ „Одесрибгосп від 26.01.2010р. вбачається, що засновники ТОВ „Одесрибгосп на виконання рішення загальних зборів засновників від 25.09.2009р. здійснили розподіл активів та пасивів ТОВ „Одесрибгосп та його прав і зобовязань та визначили, що до створеного шляхом виділу ТОВ „Одесарибгосп, серед інших, переходять права орендаря за Договором оренди. (а.с.62-63,т.1)

У Статуті ТОВ „Одесарибгосп, держану реєстрацію якого згідно запису на титульному листі статуту здійснено 28.01.2010р., також визначено (закріплено), що це товариство створено шляхом виділу з ТОВ „Одесрибгосп і що воно є, правонаступником останнього в частині, серед іншого, прав на оренду землі згідно Договору оренди. (а.с.64-69.т.1)

У наявних у матеріалах справи даних ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області (а.с.33-37,т.1) зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявна інформація про те, що 28.01.2010р. було зареєстровано юридичну особу ТОВ „Одесарибгосп (код ЄДРПОУ 36973902), яке значиться правонаступником юридичної особи „Одесрибгосп (код ЄДРПОУ 00476731).

Водночас того матеріали справи свідчать, що ТОВ „Одесрибгосп після вищевказаного виділу з нього 28.01.2010р. ТОВ „Одесарибгосп продовжувало існувати і припинило свою діяльність лише 09.09.2011року, тобто через рік 9 місяців після вказаної реорганізації.

Згідно приписів ч. 1 ст. 59 Господарського Кодексу України, чинної на час вказаного виділу (28.01.2010р.) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.(ч.2)

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.(ч.3)

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.(ч.4)

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання (ч.5)

Змістовний аналіз зазначеної правової норми надає можливість суду апеляційної інстанції зробити висновок, що законодавець, незважаючи на те, що у частині першої вказаної норми не зазначав такий шлях (від) реорганізації як «виділ», у частині четверті вказаної статті визначає, серед інших, таки види (шляхи) реорганізації як «поділ» і «виділ» підприємства.

При цьому за змістом та суттю ці види реорганізації, на переконання суду, відрізняється лише тим, що при «поділі» замість «старого» підприємства виникають (створюються) «нові» два і більше підприємства, а «старе» підприємство, у звязку з цим, припиняє своє існування (ліквідується), а при «виділі» зі «старого» підприємства виділяється (виділяються) (створюються) одне «нове» або декілька «нових» підприємств, а «старе» підприємство залишається діючим.

Відповідно до цього розподіл активів, пасивів, прав і обовязків «старого» підприємства здійснюється таким чином .

У разі «поділу» активи, пасиви, права і обовязки «старого» підприємства переходять за розподільчим балансам до «нових» створених підприємств, а у «старого» підприємства цих активів, пасивів, прав і обовязків не залишається.

А у разі «виділу» зі «старого» підприємства до «нового» або «нових» підприємств за розподільчим балансам частково переходять активи, пасиви, права і обовязки «старого» підприємства, а частина їх (активів, пасивів, прав і обовязків) залишається у старого підприємства.

Згідно приписів ст. 109 Цивільного Кодексу України, в редакції чинній на час реєстрації ТОВ „Одесарибгосп, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно частини другою вказаної правової норми до виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини першої ст. 105 ЦК України Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

А частиною четвертою цієї статті встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Статтею 106 ЦК України визначено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

А статтею 107 ЦК України визначено, порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, яким передбачено наступне.

1. Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

2. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

5. Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.

Статтею 32 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", в редакції чинній на час реєстрації ТОВ „Одесарибгосп, визначено особливості проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу.

Так цією статтею передбачено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа крім документів, які передбачені частинами першою - сьомою статті 24 цього Закону, повинні додатково подати нотаріально засвідчену копію розподільчого балансу. Прийом документів державним реєстратором для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, проводиться в порядку, встановленому частинами восьмою - дванадцятою статті 24 цього Закону. Державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом виділу, проводиться в порядку, встановленому статтями 25 - 27 цього Закону, не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення про виділ у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом щодо виділу здійснюється за процедурами, передбаченими статтею 34 цього Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом щодо припинення юридичної особи.

Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу.

З викладеного вбачається, що законодавець враховуючи спільність правових конструкцій виділу та способів припинення юридичних осіб застосовує до виділу положення статей 105, 106, 107 Цивільного Кодексу України , крім п. 3 ст. 105.

Водночас статтею 32 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час вищевказаної реорганізації (28.01.2010р.), визначено , що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі, а як зазначалось вище Договором оренди не передбачено в якості підстави припинення його дії реорганізацію орендаря.

При цьому у зазначеній правовій нормі не робиться будь - яких виключень щодо окремих видів (шляхів) реорганізації, що свідчить, про те , що ця норма застосовується до всіх видів (шляхів) реорганізації, тобто в т.ч. до реорганізації здійсненої шляхом виділу.

Аналіз вищевказаних встановлених судом обставин справи, з урахуванням вищезазначених правових норм надає можливість зробити висновок, що створення ТОВ „Одесарибгосп було здійснено шляхом його виділу з ТОВ „Одесрибгосп, у порядку передбаченому законодавством, і відповідно ТОВ „Одесарибгосп є правонаступником частини прав та обовязків ТОВ „Одесрибгосп, зокрема як орендаря за Договором оренди і з цього приводу власнику земельної ділянки не було необхідності приймати рішення та не було необхідності укладати якість додаткові документи та здійснювати погодження, щодо наявності або виникнення права оренди у зазначеної створеною шляхом реорганізації (виділу) юридичної особи, а відтак цей договір продовжує діяти на строк визначений в ньому і є обовязковим до виконання як позивачем так і ТОВ „Одесарибгосп.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, про те, що в матеріалах справи відсутні данні про те, що ТОВ „Одесарибгосп є правонаступником ТОВ „Одесрибгосп і що суд не врахував, що діяльність останнього припинена, а відтак договір оренди слід вважати припиненим з моменту припинення діяльності ТОВ „Одесрибгосп, тобто з 09.09.2011р., не приймаються до уваги, оскільки ці доводи суперечать вищевказаним встановленим судом фактичним обставинам та наведеним нормам права.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції допустився неповноти дослідження обставин справи, а саме не встановив підстави припинення (ліквідації) ТОВ „Одесрибгосп, що на думку скаржника має значення при вирішення цього спору також не приймаються судом до уваги, з огляду на таке.

Ліквідацію ТОВ „Одесрибгосп, як вбачається з наявних у справі доказів, про що зазначалось вище, було здійснено 09.09.2011р., тобто після одного року девяти місяців з моменту виділу з нього ТОВ „Одесарибгосп, і до цього часу ці два підприємства (товариства) існували одночасно роздільно одне від одного, а відтак підстави цієї ліквідації не можуть впливати на наслідки розгляду цього спору і факт припинення 09.09.2011р. ТОВ „Одесрибгосп не є підставою для визнання припиненим договору оренди, оскільки як зазначалось вище права за цим договором перейшли ще 28.01.2010 року до ТОВ „Одесарибгосп, яке на цей час продовжує існувати.

Доводи скаржника про те, що передане у спірних правовідносинах в порядку виділу ТОВ „Одесарибгосп право оренди землі за своїм суттєвим змістом є відчуженням права оренди землі державної власності, на яке законодавчо встановлена пряма заборона і що фактичне відчуження права оренди землі державної власності за наявності законодавчої заборони щодо такого відчуження не породжує відповідних правових наслідків, а тому відповідне право оренди земельної ділянки за спірним договором залишилось за ТОВ «Одесрибгосп», не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Дійсно статтею 8 -1 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час вищевказаної реорганізації (28.01.2010р.), передбачено, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Однак ця норма носить загальний характер, щодо випадків відчуження цього права.

Водночас, як зазначалось вище, частиною четвертою статті 32 цього Закону, в редакції чинній на час вищевказаної реорганізації (28.01.2010р.), визначено, що реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, що свідчить, що вказаною спеціальною правовою нормою законодавець передбачив виключення з загальної норми, яке (виключення) допускає у разі реорганізації орендаря земельної ділянки перехід прав орендаря до створеного в результаті реорганізації підприємства, тобто в даному випадку до ТОВ „Одесарибгосп і такий перехід не є відчуженням цьому товариству або внесенням до статутного фонду цього товариства прав на оренду, заборона чого дійсно встановлена статтею 8 -1 Закону України «Про оренду землі».

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не дослідив питання чи дійсно в даному випадку мала місце реорганізація ТОВ „Одесрибгосп, і відповідно можливість застосування до відносин сторін положень ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», тоді як на думку скаржника реорганізація у розумінні правових норм які визначають поняття та види реорганізації, не передбачають виділ як від реорганізації, також не приймаються до уваги, оскільки як встановлено вище зазначений виділ згідно приписів вищезазначених правових норм є різновидом та одних із шляхів реорганізації.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, з урахуванням вищенаведених норм матеріального права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовна вимога позивача за первісним позовом про визнання припиненим договору оренди з 09.09.2011р. є необґрунтованою, отже місцевий суд вмотивовано відмовив у задоволені цієї вимоги і підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового в цієї частині відсутні.

Крім того, при вирішенні цього питання суд апеляційної інстанції враховує,що відповідно до наявних у справі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 33103858 від 03.02.2015р., № 33097951 від 03.02.2015р., № 32782137 від 28.01.2015р., за ТОВ „Одесарибгосп було зареєстроване право оренди щодо спірних земельних ділянок, отже, з моменту державної реєстрації вказаних прав ТОВ „Одесарибгосп належним чином оформило право оренди земельної ділянки, яке виникло відповідно до умов Договору оренди та перейшло до відповідача в порядку правонаступництва і це право офіційно визнано державою в особі уповноваженого на це органу.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним п. 2.3 статуту ТОВ „Одесарибгосп в частині щодо передання відповідачу прав та обовязків, які перейшли на підставі розподільчого балансу, зокрема у частині щодо зазначення правонаступництва ТОВ „Одесарибгосп (код 36973902) на договір оренди від 11.01.2005р.,то суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції при розгляді справи було встановлено факт правомірності переходу до відповідача прав та обовязків орендаря за Договором оренди, а позивач і скаржник у порушення приписів ст.33 ГПК України не надали судам доказів які б підтверджували неправомірність дій державного реєстратора, що повязані із проведенням реєстрації статуту ТОВ „Одесарибгосп.

Крім того статут ТОВ „Одесарибгосп. за своєю правовою природою є актом, який, в даному випадку, ніяким чином не впливає на правовий статус і права держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки остання не є учасником ТОВ „Одесарибгосп, у звязку з чим, спірні положення статуту відповідача не зачіпають прав та охоронюваних законом інтересів позивача або будь-яких інших осіб , в т.ч. скаржника.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсною додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р. до договору оренди та висновків місцевого суду з цього питання .

Скаржник, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що додаткова угода № 21 є укладеною, оскільки не укладений правочин не може зі спливом часу та прийняттям нормативно-правових актів змінювати свій статус та ставати укладеним.

Оцінюючи вищенаведені та інші доводи скаржника суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, у відповідності до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У п.п. 2.1, 2.5.2, 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Виходячи з положень ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на час вчинення додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р.) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

При цьому, згідно зі ст. 18, 20 Закону України „Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р.) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, на момент підписання додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р. обовязковою вимогою, дотримання якої було необхідним для укладення договору оренди землі та/або договору про внесення змін до нього, було проведення державної реєстрації відповідної угоди. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідна державна реєстрація додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р. проведена не була, у звязку із чим, вказаний договір не міг вважатись укладеним виходячи із вимог чинного на час його вчинення законодавства.

Водночас суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду , що вимогами законодавства, якими було врегульовано питання проведення державної реєстрації договорів оренди землі, не було встановлено будь-якого конкретного строку на проведення державної реєстрації підписаного договору оренди земельної ділянки. Суд також погоджується з доводами місцевого суду про те,що з 01.01.2013р. відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI із положень Закону України „Про оренду землі було виключено обовязкову умову щодо проведення державної реєстрації договорів оренди землі та встановлено обовязковість державної реєстрації права користування земельною ділянкою, що виникає із відповідного договору,а тому саме із 01.01.2013р. додаткову угоду № 21 слід вважати такою, що породжує передбачені нею правові наслідки.

При цьому суд враховує, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 33103858 від 03.02.2015р., № 33097951 від 03.02.2015р., № 32782137 від 28.01.2015р., за ТОВ „Одесарибгосп було зареєстроване право оренди щодо спірних земельних ділянок. Отже, з моменту державної реєстрації вказаних прав, ТОВ „Одесарибгосп належним чином оформило право оренди земельної ділянки, яке виникло відповідно до умов договору оренди від 11.01.2005р. та перейшло до відповідача в порядку правонаступництва.

При цьому, як вірно зазначив місцевий суд, що укладання додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р. для належного оформлення за відповідачем права землекористування не є обовязковим.

Основними твердженнями позивача, покладеним в основу доводів щодо недійсності додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р., є не проведення її державної реєстрації, а також укладення даної угоди неналежним орендарем ТОВ „Одесарибгосп, однак ці твердження, виходячи з вищезазначених встановлених обставини не можуть прийматись до уваги та свідчити про недійсність даної додаткової угоди.

Крім того, позивач наголошує, що в результаті укладення додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р. сторонами було погоджено зміну цільового призначення орендованої відповідачем земельної ділянки із „будівництво ставків для рибогосподарської діяльності на „будівництво ставків для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Згідно з ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час підписання додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р.) у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Крім того, як свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 33103858 від 03.02.2015р., № 33097951 від 03.02.2015р., № 32782137 від 28.01.2015р., спірні земельні ділянки за своїм цільовим призначенням є землями водного фонду.

Отже, з наведеного вбачається, і до цього висновку обґрунтовано дійшов місцевий суд, що внесення до п. 12 договору оренди від 11.01.2005р. змін щодо визначення цілей використання спірних земельних ділянок не мало наслідком зміну їх цільового призначення та вказані землі залишились у статусі земель водного фонду, що повністю спростовує протилежні твердження позивача

Таким чином, обставини, покладені позивачем в обґрунтування вимог щодо недійсності додаткової угоди № 21 від 29.03.2010р.,не свідчать про її невідповідність закону.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства України суд апеляційної інстанції вважає, висновок суду першої інстанції повним та таким який прийнято з дотриманням норм діючого законодавства України, а тому доводи скаржника з приводу того, що додаткова угода № 21 не не укладеною, оскільки не укладений правочин не може зі спливом часу та прийняттям нормативно-правових актів змінювати свій статус та ставати укладеним, не приймається судом апеляційної інстанції та не заслуговує на увагу, з підстав їх недоведеності.

Що стосується вимог Біляївської РДА про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована на території Яськівської сільської та Біляївської міської рад Біляївського району Одеської області, кадастрові номери: 5121085600:01:001:0592, 121085600:01:001:0591, 5121010100:01:001:0107, загальною площею 521,0049 га, в т.ч.: по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них під болотом 266,79 га, під дамбою 9,81 га, підводящий канал 2,70 га, відводящий канал 2,48 га; по Біляївській міській раді 239,22 га, з них під болотом 228,22 га, під водою 8,0 га, покритих лісовою рослинністю 3 га, шляхом зобовязання ТОВ „Одесарибгосп звільнити вищезазначену земельну ділянку та повернути її Біляївській районній державній адміністрації, то вказані вимоги на переконання суду апеляційної інстанції також обґрунтовано не задоволенні судом першої інстанції, оскільки як судом першої так і апеляційної інстанції встановлено факт законного переходу до відповідача права оренди вказаних земельних ділянок на підставі Договору оренди , строк чинності якого спливає 11.01.2054р., а також належної реєстрації відповідного права за ТОВ „Одесарибгосп, а відтак вимога позивача про усунення йому перешкод у користуванні цими земельними ділянками в т.ч. шляхом їх звільнення є необґрунтованими та порушують права відповідача, як орендаря цих земельних ділянок, надані йому Договором оренди та відповідно до приписів закону України про оренду землі»

Що стосується позовних вимог ТОВ „Одесарибгосп за зустрічним позовом про визнання за відповідачем права користування земельною ділянкою площею 521 га, в т.ч. по Яськівській сільській раді 281,78 га, з них під болотом 266,79 га, під дамбою 9,81 га, підводящий канал 2,70 га, відводящий канал 2,48 га; по Біляївській міській раді 239,22 га, з них під болотом 288,22 га, під водою 8,0 га, покритих лісовою рослинністю 3 га, розміщеною на відстані 1150м. від с. Яськи, 1 км від м. Біляївка, що набуте на підставі договору оренди землі від 04.01.2005р., укладеного між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та закритим акціонерним товариством „Одесарибгосп, зареєстрованого в Біляївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 11.01.2005р. № 0405.516.00001, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, право на судовий захист гарантується законом щодо субєктивного права, яке є порушеним або існує реальна загроза його порушення, в той час як відсутність факту порушення права унеможливлює його судовий захист.

Так, в обґрунтування зустрічного позову відповідач посилається на той факт, що позивачем вчиняються дії, направлені на позбавлення його (відповідача) права оренди спірної земельної ділянки. Проте, приймаючи до уваги, що вказані дії укладаються у зверненні до суду із даним позовом, тобто у реалізації особою свого права на судовий захист, а також враховуючи, що відповідне право користування землею на умовах оренди набуте на правових підставах, залишається чинним та зареєстроване в установленому порядку, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для захисту даного права через недоведеність факту його порушення.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції повинен був відмовити в задоволенні цього зустрічного позову з інших підстав , а саме у звязку з невірно обраним відповідачем способом захисту не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України передбачений такий спосіб захист права , як визнання права, тобто відповідач мав субєктивне право звернутись з позовом про визнання за ним права на користування спірними земельними ділянками, якщо вважав що це право порушується позивачем, однак ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено вище, це право не порушується позивачем.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012р. Про судове рішення рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному зясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав у відповідності до приписів ст.43 ГПК України повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, дотримавшись при цьому вимог та приписів господарського процесуального законодавства, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування (часткового або повного) судового рішення та ухвалення нового про часткове задоволення первісного позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.33, 43, 99, 101-105, ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2015 р. по справі № 916/789/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Укрриба - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у двадцятиденний строк у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

Судді: О.Л. Воронюк

ОСОБА_3