ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/224/1611 год. 36 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Оржинської Е.І., Мальцева У.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області Державної екологічної інспекції України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Херсонській області № 06-ос від 26.01.16 про звільнення його з посади заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області Державної екологічної інспекції у Херсонській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області, просить поновити його на посаді заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області Державної екологічної інспекції у Херсонській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області, стягнути з Державної екологічної інспекції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Вважає, що притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади безпідставно та незаконно. Позовні вимоги мотивовані тим, що при звільненні не було взято до уваги, що позивач був відсутній на робочому місці (лікарняний та відпустка), а від так, фізично не міг виконувати завдання керівника інспекції щодо розгляду звернення Громадської організації «Екологічна безпека Херсонщини» від 03.11.2015 № 03-95 та вжиття відповідних заходів. Не може вважатися порушенням трудової дисципліни, невиконання позивачем своїх трудових обов'язків, під час перебування на лікарняному та на час відпустки, тобто з поважних причин, такі дії не дають підстав для його звільнення на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП). В порушення ст. 43 КЗпП України ОСОБА_1, який є членом профспілкового комітету, був звільнений від займаної посади без згоди профспілкового комітету.

Позивач прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна екологічна інспекція у Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що наказом начальника Держекоінспекції № 0143-ос від 06.10.2015 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків шляхом оголошення догани, зазначене дисциплінарне стягнення не погашене, не зняте достроково та не оскаржене у судовому порядку. ОСОБА_1 повторно не виконав посадові обов'язки щодо розгляду звернення Громадської організації «Екологічна безпека Херсонщини» від 03.11.2015 № 03-95, яке отримав особисто 09.11.15 о 13.35 хв. Проте, на зазначений документ не надано відповіді. Позивачем порушено п.п. 182, 183, 186, 192 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р., які передбачають, що відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі, резолюції керівника установи, та працівники, яким безпосередньо доручено виконання. Виконання документа передбачає збирання та опрацювання необхідної інформації, підготовку проекту відповіді на документ чи нового документа, його оформлення, узгодження, подання для підписання (затвердження) керівникові установи, а у деяких випадках - керівникові структурного підрозділу, а також у разі потреби - підготовку для пересилання адресату. Працівник, відповідальний за виконання документа, у разі відпустки, відрядження, звільнення зобов'язаний передати іншому працівникові за погодженням із своїм безпосереднім керівником усі невиконані документи та поінформувати службу контролю про передачу документів, виконання яких перебуває на контролі, іншому виконавцеві. Документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту реєстрації документа в установі, до якої надійшов документ. Відповідач вважає, що якщо позивач пішов у відпустку, він повинен передати документи, які потребують відповіді, іншому працівникові.

Також відповідач зазначає, що ОСОБА_1 міг ще 09.11.15 підготувати відповідь заявникові, оскільки питання, підняті у зверненні Громадської організації, обговорювались на оперативних нарадах Держекоінспекції, зокрема, у протоколі № 51 від 26.10.16 року ОСОБА_1 доручено посилити контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства щодо поводження з відходами в пунктах пропуску на постах. Щодо самої процедури звільнення ОСОБА_1, то їй передували: службова записка начальника відділу ОСОБА_4 від 04.01.16 щодо неналежного виконання посадових обов'язків ОСОБА_5, пояснення ОСОБА_1 від 04.01.2016, звернення до профспілкового комітету від 06.01.16 за № 10-27/49 та отримання від нього відповіді. Тобто, процедура по звільненню ОСОБА_1. з займаної посади повністю витримана. На думку відповідача, не можна поновити на посаді державного службовця, який не пройшов перевірку з очищення влади, а згідно висновку Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.01.16 № 9/10/21-02-06-17 «Про результати перевірки відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_5 у декларації за 2014 рік, набутого на час перебування на посадах зазначених у пунктах 1-10 ч. І ст. 2 Закону «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації.

Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити в задоволенні позову. Пояснили, що на сьогоднішній день в Держекоінспекції діє штатний розпис на 2016 рік, в якому відсутня посада, на яку претендує позивач.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, свідка, суд встановив, що ОСОБА_1 працював в Державній екологічній інспекції у Херсонській області з 2008 року, з 12.03.15 на посаді заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області Державної екологічної інспекції у Херсонській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області.

06.10.2015 наказом начальника Держекоінспекції № 0143-ос ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків шляхом оголошення догани. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали матеріали службового розслідування щодо звернення громадської організації «Народний контроль Херсонщини» від 13.07.15 №1, та Депутатське звернення від 14.07.15 № 8-Г відносно фактів, які можуть свідчити про недодержання посадовими особами Держекоінспекції вимог антикорупційного законодавства, а саме посадовими особами, які здійснюють екологічний та радіологічний контроль у сфері експорту металобрухту (додається). Зазначене дисциплінарне стягнення не погашене, не зняте достроково та не оскаржене позивачем у судовому порядку.

Наказом Державної екологічної інспекції у Херсонській області Державної екологічної інспекції України №06-ос від 26.01.2016 року ОСОБА_1 старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області, звільнено з посади заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором. Підставою для звільнення відповідач в наказі визначив попереднє притягнення до дисциплінарної відповідальності наказом №153-ос від 06.10.2015 року та службову записку начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області ОСОБА_4 від 04.01.2016 року за №1.

Зі змісту наданої суду службової записки вбачається, що ОСОБА_1 до виконання 09.11.2015 о 13 год. 30 хвилин. був переданий лист громадської організації «Екологічна безпека Херсонщини» від 06.11.2015 року №01-30/553 про засмічення прилеглої території до пунктів пропуску «Чонгар» та «Каланчак», притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Держекоінспекції у Херсонській області, які не вживають дієвих заходів з усунення порушень природоохоронного законодавства. Також ОСОБА_4 вказує, що позивач у період з 10 по 13 листопада 2015 року перебував на лікарняному (листок непрацездатності АГУ №503211), з 16 листопада по 24 грудня 2015 року перебував у відпустці, після якої в період з 25 по 31 грудня 2015 року перебував на лікарняному (листок непрацездатності АГУ №503513). В службовій записці ОСОБА_4 зазначає, що всупереч п.3.1 посадової інструкції організація роботи відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області протягом 2015 року велась ОСОБА_5 неналежним чином, що призвело до відсутності контролю на пункті пропуску «Каланчак», передбаченого п. 1.12 наказу Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 08.09.99 № 204 (чинного до 08.10.15). Згідно зазначеного наказу до обов'язків спеціалістів відділу екологічного та радіологічного контролю Держеконінспекції у Херсонській області входить вивчення порушення природоохоронного законодавства, керівник відділу протягом доби зобов'язаний доповісти керівництву Держеконінспекції у Херсонській області та Держеконінспекції України про всі випадки забруднення навколишнього природного середовища. Також ОСОБА_4 вказує, що протягом 2015 року контроль за екологічним станом на прилеглих територіях прикордонних пунктів та притягнення до адміністративної відповідальності порушників природоохоронного законодавства не здійснювалось, що призвело до забруднення побутовими відходами земельних ділянок, прилеглих до постів митного контролю.

До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (частина 1 статті 149 КЗпП). ОСОБА_1 надав суду копію письмового пояснення від 04.01.16, яке він надавав відповідачу, та з якого вбачається, що він не погоджується з фактами неналежного виконання службових обов'язків, вказує, що до 21.10.15 начальником відділу був ОСОБА_6, а позивач керував відділом після звільнення ОСОБА_6 З 21.10.15 керівником інспекції доручено ОСОБА_1 активізувати роботу по встановленню порушників природоохоронного законодавства, які засмічують територію тимчасових пунктів контролю з АР Крим «Каїрка» та «Ставки», після чого підлеглим складом було виявлено 4 факти засмічення території та притягнуто до адміністративної відповідальності винних осіб, про що повідомлено керівника інспекції на оперативній нараді 09.11.15.

Профспілковий комітет відмовив в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1, зазначивши, що ОСОБА_1 вибраний до складу профспілкового комітету Херсонської міської профспілкової організації працівників Державної екологічної інспекції у Херсонській області, і його звільнення допускається тільки за наявності попередньої згоди виборного органу; звільнення по п. 3 ст. 40 КЗпП передбачає систему порушень трудової дисципліни, ОСОБА_1 притягувався до відповідальності протягом року лише 1 раз, що не говорить про систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

З вказаним наказом про звільнення позивач не погодився, тому звернувся до суду з даним позовом.

Підстави припинення державної служби передбачені ст. 30 Закону «Про державну службу» №3723, згідно з якою державна служба припиняється в тому числі на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Пункт 3. ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України встановлює, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Те саме регламентує п.23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 0.11.1992 № 9: «За передбаченими п. 3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року».

Однією з вимог чинного законодавства є належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Важливою умовою для звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП є невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Зокрема, статтею 139 КЗпП передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, вчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Згідно посадової інструкції заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області одним із завдань є контроль обліку та зберігання документів, що утворюються в процесі діяльності у відповідності до номенклатури справ (п. 3.22), відповідно до компетенції розглядати звернення громадян, депутатські запити та звернення з інших питань, які не суперечать чинному законодавству (п. 3.23), виконувати інші доручення, пов'язані з функціями відділу та Держекоінспекції по завданню керівництва інспекції (п. 3.25). Під терміном «невиконання працівником обов'язків» зазвичай розуміють вчинення працівником певних діянь, які мають протиправний характер. Тобто йдеться про вчинення дій, які працівник відповідно до законодавства, колективного договору, правил внутрішнього трудового розпорядку, трудового договору не мав права вчиняти, або, навпаки, про невчинення певних дій, які працівник на підставі зазначених актів зобов'язаний був учинити.

Згідно ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Принцип вини кваліфікує поведінку працівника як порушення трудової дисципліни та поширюється на звільнення як один із видів дисциплінарного стягнення. Слід зазначити, що у трудовому праві, аналогічно до кримінального й адміністративного, на відміну від цивільного, діє принцип презумпції невинуватості. Тобто працівник уважається невинуватим, поки не доведено його вини. Обов'язок доводити вину працівника покладається на роботодавця.

Відповідач не заперечує факту знаходження ОСОБА_1 з 10.11.15 по 31.12.15 на лікарняних та у відпустці. Таким чином, позивач на законних підставах був відсутній на робочому місці, а від так, фізично не міг виконувати роботу. Отже, не може вважатися порушенням трудової дисципліни, невиконання позивачем обов'язків, які виходять за межі трудових або службових обов'язків. Відповідач, як роботодавець, не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП), а саме - виходити на роботу у період відпустки. В службовій записці до даного листа громадської організації керівник інспекції вказав позивачу таке: «ОСОБА_1 посилити роботу, надати звіт за 10 місяців». Як пояснює ОСОБА_1 в судовому засіданні, йому було передано копію листа громадської організації, оригінал не передавався. Суд прийшов до висновку, що дійсно ОСОБА_1 мав можливість передати невиконані документи іншому працівнику в період відпустки, але це не є обов'язковим. В свою чергу Держекоінспекція також мала необхідні умови для своєчасного розгляду листа громадської організації. У кого з посадових осіб знаходився оригінал листа та причини не передачі даного листа іншому працівникові в період відсутності ОСОБА_1 на роботі представники відповідача суду не повідомили.

ОСОБА_5 до 06.11.15 виявлено 4 факти засмічення території та притягнуто винних осіб до адміністративної відповідальності. В службових записках від 09.11.15, копії яких надано суду, ОСОБА_1 просив покласти обов'язки заступника начальника відділу на головного спеціаліста відділу ОСОБА_4, а також повідомляв керівництво про складання станом на 09.11.15 відділом 4 адміністративних протоколів. Представники відповідача вказують, що ОСОБА_4 став начальником даного відділу у середині грудня 2015 року, проте ніякого доказу не надали. Відповідач не пояснив суду, чому з яких причин відповідь на звернення громадської організації не була дана іншим працівником, наприклад, начальником відділу ОСОБА_4, чи іншою особою, на яку покладались обов'язки начальника відділу на період відпустки позивача.

Оскаржуваний наказ про звільнення позивача з посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, не містить посилання на те, який саме дисциплінарний проступок став приводом для звільнення позивача з посади. З наявних у справі доказів, які надані сторонами, неможливо встановити наявність чи відсутність порушень обов'язків, покладених на ОСОБА_1 трудовим договором (про що йдеться в наказі про звільнення), або іншим наказом керівника.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що тимчасова непрацездатність позивача та знаходження його у відпустці унеможливлювали виконання ним роботи за трудовим договором із поважних причин і на законних підставах звільняли його від виконання трудових обов'язків, обумовлених службовими інструкціями, та відповідальності за їх невиконання.

Аналогічної практики дотримується і Верховний Суд України, зокрема у постанові Судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, він вказує, що суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення. Згідно з пунктом 1.3. Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189, непрацездатність (утрата непрацездатності) - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я. Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання з працівником трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу (профкому, профспілкового представника - далі - профкому) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

Свідок ОСОБА_7 - голова профспілкового комітету Херсонської міської профспілкової організації працівників Державної екологічної інспекції у Херсонській області, пояснила суду, що між керівником та позивачем склались особисті неприязні стосунки. На думку свідка, підстав для звільнення не було, тому згоди на таке звільнення профком не давав.

Суд дійшов висновку, що позивача було звільнено незаконно, оскільки роботодавець не отримав згоду виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, членом якого є працівник, та вищестоящого виборного органу цієї профспілки, що передбачено ст. 43 та 252 КЗпП. Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Аналогічної думки дотримується Верховний Суд України. Такі, у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 квітня 2014 року у справі № 6-30цс14 зазначено, що звільнення особи відбулось без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації та вищого виборного органу цієї професійної спілки, що суперечить вимогам частини третьої статті 252 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 та пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП України). Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" № 1045-XIV звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок). Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються, крім дотримання загальних норм.

Оскільки ОСОБА_1 є членом виборного органу первинної профспілкової організації працівників Державної екологічної інспекції у Херсонській області, то для його звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відповідач повинен був отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації та вищестоящого виборного органу цієї профспілки.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправним та скасовує наказ Державної екологічної інспекції у Херсонській області № 06-ос від 26.01., поновлює ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області Державної екологічної інспекції у Херсонській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області з 27 січня 2016 року.

Посилання відповідача на те, що з 01.01.2016 відсутня посада заступника начальнику відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області, на яку просить поновити його позивач, суд не приймає до уваги, оскільки встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд відповідно до положення частини першої статті 235 КЗпП України, у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі, а відтак закон у таких випадках не наділяє суд, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, у тому числі шляхом зміни посади, на яку поновлюється звільнений працівник. У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду.

Доводи відповідача про те, що позивач не пройшов люстрацію ніяким чином не впливають на даний спір, оскільки цей факт не був причиною звільнення. Надані відповідачем документи про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за попередні роки на правильність висновків суду також не впливають та не стосуються предмету розгляду в даній справі.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з Державної екологічної інспекції у Херсонській області і середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.11.2015 року по дату постановлення судового рішення, суд зазначає наступне. За правилами частини другої статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок). З урахуванням цих норм, зокрема абзацом 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 надав довідку Державної екологічної інспекції у Херсонській області про заробітну плату протягом листопада-грудня 2015 року, з якої вбачається що середньомісячна зарплата становить 2673 грн. 92 коп. За період з 27 січня по 24 березня 2016 року розмір виплати за час вимушеного прогулу становить 4983 грн. 14 коп. За 26 січня 2016 року суд не стягує середню заробітну плату, оскільки він був звільнений саме 26 січня 2016 року і за цей день повинний був отримати зарплату при розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4, 5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують відповідність дій при звільненні позивача, натомість їх протиправність в певній частині підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керючись ст.ст.159-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Херсонській області № 06-ос від 26.01.16.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області Державної екологічної інспекції у Херсонській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області з 27 січня 2016 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 4983 грн. 14 коп. (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три гривні чотирнадцять копійок) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 січня 2016 року по 24 березня 2016 року.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області Державної екологічної інспекції у Херсонській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області з 27 січня 2016 року та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 2673 грн. 92 коп. (дві тисячі шістсот сімдесят три гривні дев'яносто дві копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

З повним текстом постанови сторони можуть ознайомитись через п'ять днів.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 березня 2016 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 12.3