ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2016 р.

Справа № 916/221/16

За позовом: комунального підприємства "Одескомунтранс"

до відповідача: жилого-будівельного кооперативу "Малиновський-13"

про стягнення 23 736,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю)

ОСОБА_3 (керівник)

У відповідності до приписів ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.03.2016р. до 10 год. 00 хв. 15.03.2016р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, комунальне підприємство «Одескомунтранс», звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Малиновський-13" 23 736,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2016р. позовну заяву (вх.№236/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/221/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

09.03.2016р. позивач подав до суду письмові пояснення (вх.№5696/16) відповідно до яких просить суду стягнути з відповідача на його користь 23 736,00 грн.

Представник позивача заявлені в позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№4153/16 від 19.02.2016р.).

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

06 травня 2016р. між комунальним підприємством «Одескомунтранс» (Виробник) та житлово-будівельним кооперативом «Малиновський-13» (Замовник) було укладено договір №615, згідно умов п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виробник приймає на себе зобов’язання щодо виконання послуг зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів (далі по тексту "вивіз ТПВ"), накопичених у Замовника, на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.2. Договору сума Договору визначається виходячи з кількості мешканців помноженої на норму сміттєнакопичення (2,92м3 на рік) на одного мешканця, помноженої на вартість вивезення 1 м3 ТПВ, складає: 43056,00 грн. (сорок три тисячі п’ятдесят шість грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 7176 грн. (сім тисяч сто сімдесят шість грн. 00 коп.).

Пунктами 2.4., 2.5. Договору встановлено, що вартість вивезення 1 м3 ТПВ складає 26,71 грн., в тому числі ПДВ 4,45 грн. Кількість мешканців на 01.05.2015р. складає 552 чол.

Умовами п.п.3.1., 3.3. Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Замовник вносить плату за послуги на поточний рахунок Виробника не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, у якому надані послуги.

У відповідності до п.5.2. Договору Замовник підписує Акт надання послуг Виробником не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.7.1. Договору, Договір діє з "01" травня 2015р. до "31" грудня 2017р. та до повного виконання фінансових зобов’язань.

Зі змісту п.7.2. Договору вбачається, що якщо жодна сторін не заявить про бажання припинити дію цього Договору за 30 календарних днів, до дати його закінчення, цей Договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах.

Приписами п.п.10.4., 10.5. Договору встановлено, що у разі відмови Замовника від підписання актів, передбачених умовами цього Договору, він зобов’язаний обґрунтувати причини відмови у письмовій формі та надати їх Виробнику в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним. У разі, якщо Замовник не надав Виробнику в строк, вказаний у п.10.4. цього Договору, обґрунтовану відмову від підписання актів наданих послуг, а також не підписав акт наданих послуг, послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі, а акт наданих послуг – підписаними.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №143 від 28.05.2015р. "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для наседення міста Одеси" було вирішено встановити нові тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для населення міста Одеси з 01.07.2015р.

Згідно зазначеного рішення ВК Одеської міської ради №143 від 28.05.2015р. тариф на послуги з вивезення побутових відходів для населення міста, яке мешкає в багатоквартирних житлових будинках, виходячи з діючої норми накопичення відходів, складає:

47,27 грн./м³ *2,92м³/люд. на рік/12 міс. = 11,50 грн./міс. на 1 людину (з ПДВ).

10 листопада 2016р. позивач, з підстав існування заборгованості, звернувся до відповідача з вимогою, згідно якої вимагав сплати заборгованості за надані послуги в розмірі 18 216,00 грн.

20 листопада 2015р. відповідач у відповідь на зазначену вимогу звернувся до позивача з листом №25, згідно якого повідомив, що у зв’язку з неналежним виконанням КП "Одескомунтранс" умов договору, ЖБК "Малиновський-13" відмовляється від Договору №615 від 06.05.2015р.

Також, зі змісту зазначеного листа відповідача вбачається, що позивач 19.11.2015р. надав відповідачу разом із вимогою про сплату проект додаткової угоди від 01.07.2015р. до договору №615 від 06.05.2015р. відповідно до якої запропонував змінити вартість послуг.

20 листопада 2015р. між житлово-будівельним кооперативом "Малиновський-13" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ" (Виробник) було укладено договір на вивіз твердих побутових відходів №10076м15, згідно умов п.1.1. якого, Виробник на умовах, передбачених цим Договором, надає послуги зі збору та вивозу твердих побутових відходів (надалі ТПВ), що утворюються в процесі господарської діяльності Замовника та розміщуваних останнім в контейнери для збору ТПВ, що надаються йому у тимчасове користування Виробником, а Замовник сплачує отримані послуги на умовах, передбачених в додатку №1 цього Договору.

Факти неналежного надання послуг, відповідачем було зафіксовано в актах від 15.11.2015р., від 19.11.2015р. та від 22.11.2015р.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищенаведеним договором в частині здійснення оплати вартості отриманих послуг зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів за договором №615 від 06.05.2015р. в сумі 23 736,00 грн. і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Із системного аналізу тексту договору №615 від 06.05.2015р., укладеного між сторонами, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, 20.11.2015р., звернувся до позивача з повідомленням про відмову договору №615 від 01.05.2015р., яке позивачем було отримано 20.11.2015р., що було підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Згідно ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст.907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Отже, з врахуванням того, що чинним законодавством України, що регулює спірні правовідносини сторін передбачено розірвання укладеного між сторонами договору в порядку односторонньої відмови відповідача від договору, суд дійшов висновку, що зазначений договір припинив свою з 21.11.2015р.

Таким чином, судом встановлено, що укладений 06.05.2015р. між позивачем та відповідачем договір №615 діяв в період з 01.05.2015р. по 20.11.2015р., що складає 204 календарних дні, згідно наступного розрахунку:

травень – 31 день;

червень – 30 днів;

липень – 31 день;

серпень – 31 день;

вересень – 30 днів;

жовтень – 31 день;

листопад – 20 днів;

У відповідності до п.2.2. Договору сума Договору визначається виходячи з кількості мешканців помноженої на норму сміттєнакопичення (2,92м3 на рік) на одного мешканця, помноженої на вартість вивезення 1 м3 ТПВ, складає: 43056,00 грн. (сорок три тисячі п’ятдесят шість грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 7176 грн. (сім тисяч сто сімдесят шість грн. 00 коп.).

Таким чином, відповідач за період з 01.05.2015р. по 20.11.2015р. мав грошові зобов'язання перед позивачем за договором №615 від 06.05.2015р. в сумі 24 063,84 грн., згідно наступного розрахунку:

552 (кількість мешканців)

Х

2,92 (норма сміттєнакопичення на одного мешканця на рік)

Х

26,71 (вартість вивезення 1 м3 ТПВ)

Х

204 (кількість днів дії договору №615 від 06.05.2015р.)

*

365

= 24 063,84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем позивачу за договором №615 від 06.05.2015р. було сплачено 27 514,00 грн. вартості отриманих послуг зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

1) №59 від 11.06.2015р. на суму 3 588,00 грн.;

2) №110 від 07.10.2015р. на суму 3 588,00 грн.;

3) №98 від 09.09.2015р. на суму 3 588,00 грн.;

4) №87 від 19.08.2015р. на суму 3 588,00 грн.;

5) №78 від 20.07.2015р. на суму 3 588,00 грн.;

6) №139 від 11.12.2015р. на суму 3 588,00 грн.;

7) №124 від 03.11.2015р. на суму 3 588,00 грн.;

8) №28 від 14.03.2016р. на суму 2 398,00 грн.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання відповідача перед позивачем за договором №615 від 06.05.2015р. відсутні.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, поданий позивачем розрахунок суми заборгованості відповідача за період з 01.02.2013р. по 30.04.2015р. та з 21.11.2015р. по 31.12.2015р. на увагу суду не заслуговує, оскільки охоплює період існування заборгованості, що перевищує термін дії правовідносин сторін за договором №615 від 06.05.2015р.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні "Одескомунтранс" не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому задоволенню судом не підлягають.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог, судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові – відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 березня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський