open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 826/1072/15
Моніторити
emblem
Справа № 826/1072/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/33573/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року у справі за позовом Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування актів, вимог,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування актів, вимог, в якому просило:

- скасувати оформлені Харківською митницею Державної фіскальної служби України актів про настання гарантійного випадку № 1 від 13.01.2015 року, № 2 від 13.01.2015 року, № 3 від 13.01.2015 року;

- скасувати оформлені Харківською митницею Державної фіскальної служби України вимоги про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 1 від 13.01.2015р., № 2 від 13.01.2015р., № 3 від 13.01.2015р.;

- визнати протиправними дії та рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України щодо складання актів про настання гарантійного випадку № 1 від 13.01.2015 року, № 2 від 13.01.2015 року, № 3 від 13.01.2015 року та вимог про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 1 від 13.01.2015 року, № 2 від 13.01.2015 року, № 3 від 13.01.2015 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2015 року адміністративний позов ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано вимоги Харківської митниці Державної фіскальної служби України про сплату належної суми митних платежів за гарантією від 13 січня 2015 року № 1, № 2, № 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Харківська митниця Державної фіскальної служби України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Харківської митниці Державної фіскальної служби України задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 22.11.2012 року між Державною митною службою України (Держмитслужба України) та позивачем ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» (гарант) укладено угоду № 770 про надання фінансових гарантій митним органам незалежним фінансовим посередником, яка регулює взаємовідносини між Держмитслужбою України та гарантом щодо надання фінансових гарантій сплати митних платежів у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятих перед митним органом зобов'язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України.

За умовами вказаної Угоди ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» зобов'язалось за зверненням декларантів вирішувати питання про надання митним органам у встановлених Митним кодексом України випадках фінансових гарантій та у строк не більше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та акту про настання гарантійного випадку безумовно перерахувати суму митного боргу за вказаними у вимозі реквізитами.

Пунктом 1.3 угоди № 770 сторони визначили, що гарантійним випадком є факт невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятого на себе зобов'язання, що підтверджується актом про настання гарантійного випадку, у зв'язку з настанням якого гарант зобов'язується сплатити митному органу кошти в сумі митного боргу за відповідною гарантією.

Відповідно до контракту № 423.17121.13-269 від 17.10.2013 року та специфікації № 10 від 04.07.2014 року, ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» придбало у ЗАТ «Тихвінський вагонобудівний завод» (Росія) колеса цільнокатані.

Вантаж на адресу ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» було направлено залізничним транспортом згідно залізничних накладних № АХ680691, № АХ680692, № АХ680656, № АХ680655, № АХ680654, № АХ680699, № АХ 680701, № АХ680651, № АХ680697 та попередніх вантажних митних декларацій типу ІМ 40ЕЕ № 807100000/2014/49811 від 28.11.2014 року, № 807100000/2014/49569 від 27.11.2014 року, № 807100000/2014/49643 від 28.11.2014 року.

При цьому, відповідно до специфікації № 10 від 04.07.2014 року поставка товару здійснюється на мовах СРТ, Україна, м. Луганськ, а відповідно до зазначених залізничних накладних пунктом призначення є станція «Луганськ-Північний», при заповненні попередніх вантажних митних декларацій митним брокером було вказано:

- у графі 20 «Умови поставки» - CPT UA Луганськ;

- у графі 30 «Місцезнаходження товарів» - станція «Основа», м. Харків.

27.11.2014 року позивачем видано гарантійний документ № 0678-00064-01-271114 код 1567349432, яким Державній митній службі України надано гарантію щодо сплати 2 100 000 грн. митного боргу у разі порушення перевізником зобов'язання про доставку товару до митниці призначення - митний пост «Харків-Центральний» відповідно до залізничних накладних № АХ680691, № АХ680692, № АХ680656, № АХ680655, № АХ680654, № АХ680699. Строк доставки 26.12.2014 року.

Відповідно до гарантійного документа № 0678-00065-01-281114 код 0718242223 від 28.11.2014 року, позивач зобов'язався сплатити 350 000 грн. митного боргу у разі порушення перевізником зобов'язання щодо доставки у строк до 29.12.2014 року товару до митниці призначення - митний пост «Харків-Центральний» відповідно до залізничної накладної № АХ 680701.

Відповідно до гарантійного документа № 0678-00066-01-281114 код 2042888015 від 28.11.2014 року, позивач зобов'язався сплати 650 000 грн. у разі недоставляння перевізником до 29.12.2014 року товару до митниці призначення - митний пост «Харків-Центральний» відповідно до залізничних накладних № АХ680651, № АХ680697.

Придбаний ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» товар 10.12.2014 року був доставлений на станцію призначення «Луганськ-Північний» та 16.12.2014 року останнім сплачено на депозитний рахунок Луганської митниці Міндоходів 376 000 грн. в якості попередньої оплати за митне оформлення товару.

17.12.2014 року митний брокер (ТОВ «Євро-Диліжанс») звернувся до Державної фіскальної служби України з листом № 165, у якому просив надати дозвіл на здійснення митного оформлення додаткової декларації на митному посту Старобільськ, Луганської митниці, однак відповіді не отримав.

31.12.2014 року ТОВ «Франко Трейд», як уповноваженою особою ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського», подано додаткову декларацію до Луганської митниці Міндоходів.

31.12.2014 року декларанту була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702170000/2014/00004, оскільки попередню митну декларацію оформлено Харківською митницею Міндоходів.

13.01.2015 року Харківською митницею Державної фіскальної служби України було складено акт про настання гарантійного випадку № 1 від 11.03.2014 року та вимогу про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 1 у розмірі 1 984 037 грн. 06 коп., акт про настання гарантійного випадку № 2 та вимогу про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 2 у розмірі 320 223 грн. 54 коп., акт про настання гарантійного випадку № 3 та вимогу про сплату належної суми митних платежів за гарантією № 3 у розмірі 640 447 грн. 08 коп.

Відповідно до зазначених актів про настання гарантійного випадку перевізником (ДП «Укрзалізниця») не доставлено товар «колеса до колісної пари» у строк до 26.12.2014 року та 29.12.2014 року до митниці призначення - митний пост «Харків-Центральний».

Відповідно до частин 1, 2 статті 305 Митного кодексу України, у випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов'язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури. Надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною1 статті 306 Митного кодексу України, фінансові гарантії є одним із способів забезпечення митних платежів.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 307 Митного кодексу України, юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов'язань перед органами доходів і зборів України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом. Взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод. Фінансова гарантія видається гарантом і надається органам доходів і зборів особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 311 Митного кодексу України, органи доходів і зборів як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів.

Як встановлено частиною 4 статті 311 Митного кодексу України, орган доходів і зборів направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів у разі: 1) перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого); 2) встановлення органом доходів і зборів факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами; 3) настання терміну сплати податкових зобов'язань відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу; 4) встановлення органом доходів і зборів факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу ХІІ цього Кодексу.

Частиною 1 статті 95 Митного кодексу України, встановлені строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною 1 статті 312 Митного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, суми митних платежів, що підлягають сплаті, повинні бути перераховані гарантом на рахунок органу доходів і зборів впродовж трьох банківських днів з дня отримання гарантом вимоги органу доходів і зборів про таку сплату.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказ Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 у графі 30 «Місцезнаходження товарів» зазначаються відомості про зону митного контролю, в якій знаходяться задекларовані товари. У періодичній або попередній митній декларації зазначаються відомості про зону митного контролю, до якої доставлятимуться товари з метою пред'явлення їх митному органу.

Відповідно до частини 4 статті 261 Митного кодексу України, додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація.

Відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 2 статті 337 Митного кодексу України визначено, що формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту, крім стаціонарних засобів транспортування (трубопроводи та лінії електропередачі) регламентовано Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1066 від 09.10.2012 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2012 р. за № 2120/22432.

Згідно із пунктом 1.8 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, у разі виявлення порушень законодавства на будь-якому етапі здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадова особа митного органу зобов'язана вжити необхідних заходів, передбачених законодавством.

Пунктом 3.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає в пункті пропуску посадовій особі митниці відправлення документи та відомості, передбачені статтею 335 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється після перевірки посадовою особою митниці відправлення наявності електронної копії попередньої митної декларації поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України. Перевірка здійснюється шляхом запиту до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України за номером попередньої митної декларації поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа та встановлення відповідності інформації, що міститься у поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документах, відомостям, заявленим в електронній копії ПД або ЕПД.

Враховуючи, що товар, який переміщувався з використанням попередніх митних декларацій № 807100000/2014/49811 від 28.11.2014 року, № 807100000/2014/49569 від 27.11.2014 року, № 807100000/2014/49643 від 28.11.2014 року, не підлягав пропуску через митний кордон України, оскільки зазначені в них відомості щодо зони митного контролю, до якої доставляються товари з метою пред'явлення їх митному органу, не відповідали відомостям про станцію призначення, зазначеним у залізничних накладних, а тому суди дійшли вірного висновку, що у Харківської митниці Державної фіскальної служби України були відсутні підстави для направлення «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» спірних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року у справі за позовом Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування актів, вимог - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз

Джерело: ЄДРСР 56641018
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку