ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року м. Київ К/800/21685/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства «Кристал ХХІ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Кристал ХХІ» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про скасування постанови та рішення,-

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «Кристал ХХІ» звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 000085 від 28.10.2013 та рішення про вжиття корегувальних (обмежувальних) заходів № 000052 від 28.10.2013.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних рішень як таких, що прийняті Інспекцією незаконно, за відсутності з боку позивача порушень законодавства про захист прав споживачів в частині введення в обіг продукції без нанесення Національного знаку відповідності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі приватне підприємство «Кристал ХХІ» із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 16.09.2013 № 430 та направлення від 16.09.2013 № 000276 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві проведено позапланову перевірку продукції, що вводилася в обіг ПП «Кристал XXI», (підсвітка HSL-13 CHR+CHR, лампа люмінесцентна PL-SP 15W/827 Е27 techno Br, GE лампа рефл. 40 R 50/Е14, GE лампа рефл. 30 R 39/Е14, під світка HSL-12-SB, лампа розжарювання G80 60W Е27) на предмет відповідності вимогам технічних регламентів, дія яких розповсюджується на зазначену продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Листом від 10.10.2013 відповідачем повідомлено ПП «Кристал XXI» про проведення позапланової невиїзної перевірки в термін з 14.10.2013 по 25.10.2013 та встановлено триденний термін з моменту отримання листа для надання необхідних для проведення перевірки документів: супровідної документації, що додається до продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); висновків експертиз та протоколів випробувань; документів, що дають змогу відстежити ланцюг постачання відповідної продукції та їх подальший обіг (договори, товаросупровідна документація), повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбачено технічним регламентом та інші документи.

Відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення лист отримано позивачем 15.10.2013.

За результатами перевірки Інспекцією складено Акт перевірки характеристик продукції від 25.10.2013 № 000168, в якому встановлено, що станом на 25 жовтня 2013 року жодного з вищезазначених документів (їх копій) позивачем не надано. Документів, які б підтверджували, що продукція пройшла оцінку відповідності згідно з вимогами технічних регламентів, а саме, Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 №1149, ПП «Кристал XXI» не надано. На підставі частини сьомої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ПП «Кристал XXI» визнано особою, що ввела в обіг продукцію, перелік якої зазначено в акті перевірки під номерами 1-6.

Також, за результатами перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві складено Протокол від 25.10.2013 № 000095 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», в якому ПП «Кристал XXI» кваліфікується як особа, що вводить в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на продукції відсутній Національний знак відповідності, який засвідчує відповідність продукції вимогам технічних регламентів.

28 жовтня 2013 року відповідачем винесено постанову № 000085 про накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 25500,00 грн. відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та рішення № 000052 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким обмежено надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, та тимчасово заборонено надання продукції на ринку відповідно до частини п'ятої статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Вважаючи постанову Інспекції від 28.10.2013 № 000085 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.10.2013 №000052 протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на правомірність оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладення санкцій як таких, що прийняті на підставі обґрунтованих висновків акту перевірки, які не спростовано позивачем.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган у справах захисту прав споживачів, а також його територіальні органи мають право в тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання копії необхідних документів; давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону тощо.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами (частина перша).

Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;

2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію (частина п'ята).

Суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено:

1) виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг;

2) уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції (частина шоста).

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію (частина сьома).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку приватного підприємства «Дублер-люкс» за адресою магазину «Brille»: вулиця Автозаводська, 24, м. Київ. В ході планового заходу оглянуто зразки продукції, її пакування та маркування. Встановлено, що приватне підприємство «Дублер-люкс» розповсюджує продукцію, на якій відсутній Національний знак відповідності. В наданих видаткових накладних зазначено, що постачальником продукції є ПП «Кристал XXI».

Під час перевірки позивачем не надано запитуваних Інспекцією документів, що дають можливість ідентифікувати перелічену в акті перевірки продукцію, а відтак Інспекцією правомірно, на підставі вказаних норм законодавства, визнано ПП «Кристал XXI» особою, що ввела продукцію в обіг.

За змістом пункту другого частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції

За змістом положень статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються, зокрема, шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, внесення змін до таких рішень чи їх скасування приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України.

За таких обставин, враховуючи той факт, що ПП «Кристал XXI» в розумінні чинного законодавства є особою, що ввела в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам в частині нанесення Національного знаку відповідності, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішень відповідача про накладення на ПП «Кристал XXI» штрафних санкцій та про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Посилання заявника касаційної скарги на відсутність у ПП «Кристал XXI» продукції, щодо якої проводилась перевірки, обґрунтовано не взято судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки зазначений факт жодним чином не звільняє підприємство від відповідальності за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим законодавствам вимогам.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу приватного підприємства «Кристал ХХІ» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: