Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2016 року м.Житомир справа № 806/104/16
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чернової Г.В.,
секретар судового засідання Захарченко О.Є.,
за участю: представника позивача,
представників відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира, житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у забезпеченні жилим приміщенням або грошовою компенсацією за належне ОСОБА_1 для отримання жиле приміщення;
- зобов`язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира та житлову комісію військової частини НОМЕР_1 надати житлове приміщення для проживання згідно з нормами, встановленими законодавством України, або виплати належну грошову компенсацію;
- зобов`язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира та житлову комісію військової частини НОМЕР_1 в місячний строк надати звіт про виконання рішення суду у цій справі у порядку, передбаченому ст. 267 КАС України.
В обґрунтування позову зазначає, що 22.08.2013був звільнений з військової служби у запас та перебуває на квартирному обліку в житловій комісії військової частини НОМЕР_1 з 30.09.2013, однак при зверненні з метою отримання належного житла, не отримав будь-якої відповіді. Таким чином, відмова вирішувати квартирне питання порушує його законні права та інтереси.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, заявлених у позові.
Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у запереченні.
Вислухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Збройних силах України. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) наказом першого заступника начальника генерального штабу Збройних Сил України від 14.03.2013 № 81 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. "б" частини шостої ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я) та з 19.06.2013 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення (а.с.8).
Згідно з довідкою, виданою головою житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , позивач перебуває на квартирному обліку в Житомирському гарнізоні при військовій частині НОМЕР_1 : в загальній черзі під номером 1106 від 30.01.2013, в першочерговій під номером 206 від 30.01.2013 та позачерговій під номером 271 від 30.09.2013, позачерговій встановленим терміном 2 роки під № 12 від 30.09.2013 згідно п.18 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (а.с.59).
Відповідно до списку військовослужбовців, які мають право на позачергове та першочергове отримання жилих приміщень № 249, ОСОБА_1 з сім`єю перебуває на обліку позачергової черги як інвалід війни 3 групи на підставі протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2013 № 10 (а.с.25,31-34).
Позивач є інвалідом війни, що підтверджується посвідченням, виданим УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира 22.08.2013 (а.с.9).
ОСОБА_1 звернувся до начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира та голови житлової комісії військової частини НОМЕР_1 з заявою про забезпечення житлом або виплатою компенсації за належне жиле приміщення (а.с.10,11).
Листом від 18.12.2015 № 6173 начальник квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира повідомив, що забезпечення позивача житлом буде вирішено згідно черговості (а.с.12).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХII визначає основні засади державної соціальної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією для отримання жилого приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР (далі - Житловий кодекс) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно до пункту 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним до них особам надається пільга - позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Статтею 43 Житлового кодексу передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
За статтею 46 Житлового кодексу громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Частиною першою цієї статті визначено перелік осіб, яким жилі приміщення надаються поза чергою, в тому числі в цей перелік входять інваліди Великої Вітчизняної війни і прирівняні до них у встановленому порядку особи, що забезпечуються житлом протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інваліди першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
Згідно з пунктом 22 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Відповідно до пункту 29 вказаного Порядку с військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктом 32 Порядку визначено, що військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.
Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Відповідно до пункту 4.1. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №737 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012р. за № 24/20337) військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у ЗС України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток 10), або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (додаток 11).
З аналізу наведених правових норм убачається, що законодавством не передбачено критеріїв для визначення порядку черговості забезпечення житлом, крім дати отримання відповідної пільги та постановки на чергу, а військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Передумовою для виникнення обов`язку щодо реалізації права військовослужбовців бройних Сил України та членів їх сімей на забезпечення житловим приміщенням є наявність житлової площі та наближення черги за списком на отримання такого житла, оскільки в іншому випадку буде порушуватись конституційне право на забезпечення жилими приміщеннями інших громадян, що перебувають на обліку і також потребують поліпшення житлових умов.
Як вже зазначалося, позивач перебуває на квартирному обліку у житловій комісії Житомирського гарнізону, номер в черзі осіб, які мають право на забезпечення житлом позачергово - 12 від 30.09.2013 року.
Суд не вправі порушувати право осіб на отримання житла, які були раніше взяті на облік, ніж позивач.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду України від 07.07.2015 у справі № 2а -9526/12/2670.
Таким чином, позов в частині зобов`язання квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 надати житлове приміщення для проживання згідно з нормами встановленими законодавством України, а також визнати їх дії протиправними щодо відмови у забезпеченні житловим приміщенням - задоволенню не підлягає.
Що стосується вирішення позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів виплатити позивачу грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян" затверджено Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення ( далі - Порядок №728).
Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:
рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім`ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;
довідка про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування);
копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
копія свідоцтва про шлюб (за наявності);
копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);
копія облікової картки фізичної особи платника податків (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;
дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім`ї компенсації у випадках, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.
Позивачем не дотримано приписи пункту 11 Порядку №728.
З урахуванням наведеного позовні вимоги щодо зобов`язання відповідачів виплатити позивачу грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення є передчасними та задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Г.В. Чернова
Повний текст постанови виготовлено: 29 лютого 2016 р.
