ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2016 р. м.Київ К/800/10720/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів:

Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представника

третьої особи - Константинова С.А.,

інші учасники процесу не з»явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року

у справі №826/17078/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків

фінасових послуг

третя особа: Державна Регуляторна Служба України

про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лемма" звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання незаконним розпорядження.

Товариство обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначило, що оскаржене розпорядження прийнято з порушенням Порядку накладення санкцій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319 та статті 37 Закону України «Про страхування».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване розпорядження прийнято з метою визначеною Положенням про Нацкомфінпослуг. Крім того, тимчасове зупинення дії ліцензії товариства оскарженим розпорядженням, не позбавляє права позивача на усунення порушень, які слугували підставою для прийняття такого розпорядження, з подальшим вирішенням питання щодо прийняття рішення про відновлення дії ліцензії.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лемма" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свою касаційну скаргу товариство обґрунтовує тим, що Нацкомфінпослуг в порушення процедури застосування заходів впливу одразу було винесено Розпорядження про тимчасове зупинення дії ліцензій відносно ПАТ СК «Лемма», що не відповідає законодавству про фінансові послуги.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінасових послуг направила на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника третьої олсоби, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг складено акт про правопорушення законодавства про фінансові послуги ПАТ «Страхова компанія «Лемма» від 14.08.2014 №1014/13-15/13/3.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем статті 31 Закону України «Про страхування» у частині обов'язковості відповідності кредитного рейтингу банківської установи. В якій розміщені кошти страхових резервів, інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України, п. 2.3 розділу ІІІ Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 08.10.2009 №741, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2009 року №1099/17115 у частині відповідності кредитного рейтингу банківської установи, в якій розміщені активи Товариства, що включаються до суми прийнятих активів із метою дотримання нормативу достатності активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, інвестиційному рівню за національною рейтинговою шкалою, визначеною законодавством України, складає 103001,00 тис грн., а саме АБ "Експрес-Банк" у розмірі 48 000,00 тис. грн; ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" у розмірі 1,00 тис. грн; ПАТ "ІнтерКредитБанк" у розмірі 55 000,00 тис. грн.

Для представлення страхових резервів з урахуванням вимог статті 31 Закону України „Про страхування", пункту 2.3 розділу III Положення та з урахуванням вимог пункту 2.2 розділу IV Положення у частині включення до суми прийнятних активів, що розраховується з метою дотримання нормативу достатності активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, банківських вкладів (депозитів) в кожному банку не більше 20 відсотків страхових резервів, можуть включатися банківські вклади (депозити) у розмірі 44 017,24 тис. грн.: АБ "Експрес-Банк" у розмірі 22 008,12 тис. грн; ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" у розмірі 1,00 тис. грн; ПАТ "ІнтерКредитБанк" у розмірі 22 008,12 тис. грн.

З урахування викладеного відповідач дійшов висновку, що зазначена інформація свідчить про порушення Товариством станом на 30.06.2014 року вимог пункту 2.2 розділу IV Положення у частині включення до суми прийнятних активів, що розраховується з метою дотримання нормативу достатності активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, банківських вкладів (депозитів) в кожному банку не більше 20 відсотків страхових резервів.

Крім того, в акті перевірки відповідач вказує, що величина сформованих страхових резервів на 30.06.2014 складає 110 040,6 тис. грн., з яких активами визначених категорій, з урахуванням вимог статті 31 Закону України „Про страхування" та з урахуванням вимог та обмежень, встановлених у розділах III та IV Положення, може бути представлено коштів страхових резервів у розмірі 93 031,7 тис. грн., а саме:

- грошовими коштами на поточних рахунках - 5 790,10 тис. грн.;

- банківськими вкладами - 44 017,24 тис. грн;

- акціями-33 012,18 тис. грн,

- правами вимоги до перестраховиків - 10 212,2 тис. грн.

Таким чином, сформовані товариством страхові резерви на 30.06.2014, представлені визначеними категоріями активів не у повному обсязі (не представлено визначеними категоріями активів страхові резерви у обсязі 17 008,88 тис.грн.).

За результатом розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження якої розпочато актом від 14.08.2014 року №1014/13-15/13/3, відповідачем винесено розпорядження від 28.08.2014 року №2523, яким тимчасово зупинено дію ліцензій ПАТ «Страхова компанія «Лемма» на провадження страхової діяльності.

Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про страхування» встановлено, що уповноважений орган має право видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Пункт 7.1 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 р. №40 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 р. за №805/8126, визначає тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії, як тимчасове позбавлення страховика права на провадження страхової діяльності.

Тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії передбачає

можливість на підставі відповідного рішення Нацкомфінпослуг

відновлення права на провадження страхової діяльності у разі

усунення причин, які стали підставою для тимчасового зупинення

(обмеження) дії ліцензії, без отримання нової ліцензії.

Згідно пункту 7.2 Ліцензійних умов, підставами для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії, зокрема, є недотримання страховиком на будь-яку дату вимог законодавства в частині формування та/або розміщення страхових резервів, інших

гарантійних страхових резервних фондів, а також обов'язкових

критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності,

ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості

операцій, інших показників і вимог, що обмежують ризики за

операціями з фінансовими активами.

Відповідно до статті 39, частини 1 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за:

1) провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації - у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення Уповноваженого органу про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, в разі ухилення від виконання розпорядження відповідачем може бути застосовано захід впливу у вигляді штрафу.

Разом з цим, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням відповідача від 20 листопада 2012 року №2319, Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Таким чином, вказаними нормами визначено чіткий перелік заходів впливу, які можуть бути застосовані відповідачем у разі необхідності та обґрунтованості.

Судами встановлено, що відповідачем застосовано захід впливу у вигляді тимчасового зупинення дії ліцензій на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг. Однак відповідачем в оскаржуваному розпорядженні не обґрунтовано, чому тимчасове зупинення дії ліцензій є належним та необхідним заходом впливу по відношенню до позивача.

Відповідачем в даному випадку в порушення норм чинного законодавства України не виносилось розпорядження про усунення порушень, а відразу було винесено розпорядження про зупинення дії ліцензії.

Крім того, в матеріалах справи міститься розпорядження Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 02.10.2014 року №104, яким зобов»язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінасових послуг, скасувати розпорядження від 28.08.2014 року №2523 про тимчасове зупинення дій всіх ліцензій Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма".

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що використання Нацкомфінпослуг в якості заходу впливу тимчасове зупинення дії ліцензій позивача на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг є виходом за межі наданих повноважень та порушенням норм чинного законодавства, що має наслідком визнання розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 серпня 2014 року №2523 про тимчасове зупинення дії ліцензій ПАТ "Страхова компанія "Лемма" на право здійснення страхової діяльності протиправним та є підставою для його скасування.

Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанцій є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає на необхідне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Висновки судів попередніх інстанцій при задоволенні позовних вимог не відповідають фактичним обставинам та положенням закону.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Керуючись статтею 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі №826/17078/14 - скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінасових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження від 28 серпня 2014 року №2523 про тимчасове зупинення дії ліцензій ПАТ "Страхова компанія "Лемма" «Про тимчасове зупинення дії всіх ліцензій Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма"».

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді