ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року м. Київ П/800/418/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Зайця В.С., Калашнікової О.В., Сороки М.О., Чалого С.Я.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Біркіної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 5 листопада 2015 року звернулася в суд з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просила визнати протиправними дії та рішення відповідача від 05.10.2015р. про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення з посади судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за порушення присяги судді та скасувати його.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що питання надання оцінки законності та обґрунтованості судових рішень не входить до компетенції Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Крім того, обставини винесення позивачем ухвали є предметом розгляду кримінального провадження щодо судді ОСОБА_1, що розглядається. Скасування ухвали про відмову слідчому в продовженні строку тримання під вартою не є підставою для дисциплінарної відповідальності

В письмових запереченнях на позов Вища кваліфікаційна комісія суддів України просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримала та пояснила, що ухвалою від 19.09.2014 р. при розгляді клопотання слідчого в особливо важливих справах головного слідчого управління ГПУ щодо продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою відмовила та за клопотанням захисника обрала запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваного ОСОБА_4 негайно звільнено з-під варти в приміщенні суду. При ухваленні вказаного рішення нею враховувалися наявні ризики згідно ст.177 КПК України, особу підозрюваного, вважає, що прийняла законне рішення, діючого законодавства не порушувала, скасування її ухвали апеляційним судом передували зміни обставин при апеляційному розгляді, скасовуючи ухвалу апеляційний суд не кваліфікував її як незаконну.

На підставі скарги адвоката Титича В.М. щодо прийнятої ухвали відносно ОСОБА_4 та проведеної членом Комісії перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 5 червня 2015 року порушене дисциплінарне провадження відносно неї.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України 5 жовтня 2015р. прийняла рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення з посади судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за порушення присяги судді.

Вказане рішення прийняте з порушеннями, оскільки було ухвалене за її відсутності, коли вона хворіла та за наявності її заяви про слухання справи за її участю. Також відповідачем не перевірено у зв'язку з чим адвокат Титич В.М. звертався із заявою про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, який участі у неї по справах не приймав. ОСОБА_1 також пояснила, що проти неї порушена кримінальна справа з тих же підстав що і дисциплінарне провадження, тому має місце двічі притягнення її до відповідальності за одні і ті ж дії, однак, відповідач даних обставин не врахував.

Позивач зазначає, що відсутні підстави, які б вказували на порушення нею присяги судді, просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Аналогічні пояснення представника позивача ОСОБА_2

В судовому засіданні представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Біркіна А.В. заявлений позов не визнала та пояснила, що до ВККСУ звернувся адвокат Титич В.М. про порушення дисциплінарного провадження за порушення присяги при ухваленні суддею рішення про від 19.09.2014 р. про відмову у задоволенні клопотання слідчого щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, за результатами поведеної перевірки та складеного висновку рішенням Комісії від 5 червня 2015 року стосовно судді ОСОБА_1 була відкрита дисциплінарна справа за зверненням Титича В.М.. Розгляд дисциплінарної справи був призначений на 28.08.2015 р., однак, позивач на засідання ВККСУ не з'явилася повідомивши телеграмою про хворобу та просила не розглядати справу за її відсутності, хоча не було надано ніякого документу щодо захворювання. На засідання Комісії 5 жовтня 2015 р. ОСОБА_1 не з'явилася, завчасно була повідомлена, позивачем знову була надіслана телеграма про хворобу, заперечувала проти розгляду справи за її відсутності, телеграма також не підтверджена жодним висновком медичного закладу. ВККСУ визнала причину неявки ОСОБА_1 неповажною та заслухала справу, зачитавши письмові пояснення позивача. При розгляді дисциплінарної справи встановлено, що ухвалу судді ОСОБА_1 від 19.09.2014 р. про відмову у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 відмовлено, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із звільненням з з-під варти в приміщенні суду, що є порушенням процесуального закону, оскільки, за попередньою ухвалою судді строк тримання під вартою підозрюваного закінчувався 28.09.2014 р.. Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 6 жовтня 2014 року ухвала суду першої інстанції скасована, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокуратури про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 задоволено. Підставою скасування ухвали є висновок апеляційного суду що ухвала місцевого суду є незаконною, слідчий суддя під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою не дотримувалася вимог частини 4 статті 194 та статті 177 цього ж Кодексу. Постановлення суддею ОСОБА_1 незаконної ухвали призвело до негативних процесуальних наслідків, оскільки, перебуваючи під домашнім арештом, підозрюваний ОСОБА_4 скористався призначеним йому менш суворим запобіжним заходом і зник, надалі переховуючись від правосуддя. Вища кваліфікаційна комісія суддів України , розглянувши матеріали прийшла до висновків, що в діях судді ОСОБА_1 має місце порушення присяги та прийняла рішення 05.10 2015 р. про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за порушення присяги. Представник відповідача наголошує, що спірне рішення прийняте в межах наданих повноважень з дотриманням законодавства, просить відмовити в задоволенні позову, при цьому наголосила, що рішення носить рекомендаційний характер для ВРЮ.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 від 19.09.2014 р. відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Басова Д.М. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту із звільненням з-під варти із зали суду.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 6 жовтня 2014 року ухвала суду першої інстанції скасована, постановлена нова ухвала, якою клопотання прокуратури про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 задоволено. Підставою скасування є висновок апеляційного суду про те, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам КПК України, а також, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про здовження строку тримання під вартою не дотримувалася вимог ст.194 та ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Комісією встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 29 липня 2014 року підозрюваному ОСОБА_4 продовжений строк тримання під вартою до 28 вересня 2014 року і станом на дату постановлення суддею ОСОБА_1 ухвали (19 вересня 2014 року) попередня ухвала районного суду міста Києва про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою була чинною і строк тримання під вартою не закінчився. Звільнивши підозрюваного з-під варти до закінчення строку тримання, який був встановлений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 29 липня 2014 року, суддя не виконала вимог статті 21 КПК України щодо обов'язковості судових рішень, що набули чинності. Крім того, на час апеляційного розгляду ухвали судді ОСОБА_1 підозрюваний ОСОБА_4 зник та перебуває в розшуку

Голова адвокатського об'єднання „Віталій Титич і партнери" адвокат Титич В.М. 27.10.2014 р. звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргою за вих.№69 від 24.10.2014 р. на дії судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1, яка, на його думку, порушила присягу судді, заявник просив притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності та направити до Вищої ради юстиції рекомендацію для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади у зв'язку з порушенням нею присяги судді. Адвокат Тиимч В.М., згідно наданих Вищою кваліфікаційною комісією суддів України матеріалів, захищає інтереси потерпілої ОСОБА_9 по кримінальній справі за фактом вбивства та замаху на вбивство співробітниками роти МВС Беркут під час масових протестних акцій в м.Києві 20.02.2014 р., тому відповідно ст.93 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" мав право на звернення зі скаргою до ВККСУ.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_10 провів перевірку даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності при постановленні 19.09.2014 р. ухвали Печерського районного суду м.Києва, за результатами перевірки 16.04.2015 р. ОСОБА_10 складений висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді.

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 05.06.2015 р. (далі - відповідач або Комісія) прийняте рішення №1604/дп-15 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за зверненням голови адвокатського об'єднання „Віталій Титич і партнери" адвоката Титича В.М..

Вища кваліфікаційна комісія суддів України 05.10.2015 р. за наслідками розгляду дисциплінарної справи прийняла рішення направити рекомендацію до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення з посади судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за порушення присяги судді.

Судом також встановлено, що дисциплінарна справа призначалася до розгляду на 28.08.2015 р. із завчасним повідомленням позивача, однак не розглядалася у зв'язку з неявкою судді ОСОБА_1, яка направила телеграму про неможливість з'явитися на засідання з підстав хвороби та бажанням приймати участь у засіданні, на повторне засідання комісії 05.10.2015 р. ОСОБА_1, не з'явилася з аналогічних підстав, доказів щодо хвороби Комісії не було надано. ВККСУ визнала неявку ОСОБА_1 неповажною та заслухала дисциплінарну справу за її відсутністю з урахуванням її письмових пояснень, що відповідає вимогам діючого законодавства. При цьому суд зазначає, що позивачем до позову були надані ксерокопії листків непрацездатності, однак, ОСОБА_1 не надавала вказані документи Комісії.

Позивач вважає, що рішення Комісії від 05.10.2015 р. прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, яке гарантує незалежність суддів і встановлює особливий порядок їх звільнення з посади, негативно впливає на права позивача, є протиправним, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав

Дані спірні правовідносини регламентуються Конституцією України, Законом України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Законом України "Про Вищу раду юстиції".

Згідно п.5 ч.5 ст.126 Конституції України суддя звільняється з посади у разі порушення ним присяги.

Відповідно ст.105 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", діючої на час спірних правовідносин, звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції". Факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією судді України або Вищою радою юстиції. На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

Частиною 5 ст.87 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", діючої на час спірних правовідносин, передбачено, що за наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.

Аналогічні положення закріплені в ст.32 Закону України "Про Вищу раду юстиції", в якій зокрема, визначено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб'єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою. Якщо процесі розгляду питання про звільнення судді Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти рішення про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності, а щодо інших суддів - про направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми колегія суддів зазначає, що звільнення судді за порушення присяги відбувається за поданням Вищої ради юстиції. Тобто до повноважень Вищої ради юстиції відноситься внесення подання, після розгляду цього питання на її засіданні, до Верховної Ради України.

При цьому, до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії України відноситься надання висновку з направленням відповідної рекомендації до Вищої ради юстиції.

Разом з тим, вказаний висновок ВККСУ не є обов'язковим для Вищої ради юстиції. Оскільки згідно ст.32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" на своєму засіданні ВРЮ при розгляді справи проводить перевірку наявності чи відсутності доказів щодо порушення присяги суддею та приймає відповідне рішення. Тобто, надання Вищою кваліфікаційною комісією України висновку про порушення суддею присяги є підставою для розгляду вказаного питання Вищою радою юстиції та встановлення відповідних обставин щодо наявності чи відсутності порушення суддею присяги і прийняття у встановленому порядку відповідно наданих повноважень рішення.

Згідно оскаржуваного рішення Кваліфікаційна комісія суддів України направила рекомендацію до Вищої ради юстиції про звільнення позивача з посади з підстав, передбачених пунктом п'ятим частини п'ятої статті 126 Конституції України. Тобто вказане рішення носить рекомендаційний характер для Вищої ради юстиції.

Відповідно ст.2 КАС України при оскарженні рішень суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи вказане рішення приймалося у відповідності з діючим законодавством, чи не порушені прядок і процедура його прийняття та чи прийняте рішення в межах наданих повноважень.

Виходячи з наведених законодавчих норм та повноважень в даних спірних правовідносинах суд повинен перевірити чи прийняте спірне рішення в порядку, передбаченому чинним на час спірних правовідносин законодавству, та чи в межах наданих повноважень.

Судом не встановлено порушення порядку та процедури прийняття оскаржуваного рішення. Разом з тим, при розгляді дисциплінарної справи ВККСУ встановлені порушення процесуального законодавства суддею ОСОБА_1 при ухваленні рішення від 19.09.2014 р. при розгляді клопотання слідчого ГПУ про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4.

З урахуванням положень ч.2 ст.105 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст.32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" рішення Вищої кваліфікаційної комісії України щодо направлення рекомендації до Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_1 з посади з підстав, передбачених пунктом п'ятим частини п'ятої статті 126 Конституції України прийняте в межах наданих повноважень та згідно діючого законодавства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись статтями 122, 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,