open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 826/7713/15
Моніторити
Ухвала суду /19.05.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2021/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2021/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.04.2021/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /31.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.01.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /04.12.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /04.12.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.10.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /03.10.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Постанова /16.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Постанова /16.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /11.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /09.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /15.06.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /14.04.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /08.04.2016/ Вищий адміністративний суд України Постанова /30.03.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.03.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.03.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.03.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Постанова /12.02.2016/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /08.06.2015/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /06.05.2015/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /06.05.2015/ Окружний адміністративний суд міста Києва
emblem
Справа № 826/7713/15
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /19.05.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2021/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2021/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.04.2021/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /31.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.01.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /04.12.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /04.12.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.10.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /03.10.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Постанова /16.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Постанова /16.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /11.05.2018/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /09.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /15.06.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /14.04.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /08.04.2016/ Вищий адміністративний суд України Постанова /30.03.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.03.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.03.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.03.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Постанова /12.02.2016/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /08.06.2015/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /06.05.2015/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /06.05.2015/ Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2016 року письмове провадження № 826/7713/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України,

Державної фінансової інспекції України

про визнання протиправним та скасування розпорядження

Позивач - ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач 1), Державної фінансової інспекції України (далі по тексту - відповідач 2), в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України № 285-р від 04.04.2015 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної фінансової інспекції України";

визнати протиправним і скасувати наказ Державної фінансової інспекції України від 24.04.2015 року № 275-о "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2015 року № 258-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної фінансової інспекції України»;

- поновити його, ОСОБА_1, на роботі, а саме на посаді Голови Державної фінансової інспекції України»;

стягнути із відповідача 2, Державної фінансової інспекції України» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.04.2015 року по день поновлення на роботі.

Обґрунтовуючи позов позивач посилався на те, що в оскаржуваному розпорядженні не зазначено у чому конкретно полягає порушення ним Присяги державного службовця. Крім того у розпорядженні № 285-р від 04.04.2015 року не зазначено підстави його звільнення із займаної посади, тобто не вказано у відповідності до якого документа встановлено факт порушення ним Присяги.

Крім того, позивач посилався на порушення ст. 40 Кодексу законів про працю про працю України, оскільки його звільнено з посади у період тимчасової непрацездатності.

В судових засіданнях позивач та його представник позивача підтримали позовні вимоги повністю та просили суд скасувати оскаржувані розпорядження та наказ як протиправні, а з метою відновлення порушеного права позивача зобов'язати відповідачів поновити його на роботі та посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача - Кабінету Міністрів України заперечував щодо задоволення позову, зазначивши, що при прийнятті розпорядження № 285-р від 04.04.2015 року КМУ діяв на підставі, в межах повноважень і відповідно до діючого законодавства, оскільки факти порушення позивачем Присяги державного службовця встановлені комісією та наведені у висновках, які зазначені в акті службового розслідування від 03.04.2015 р.

Представник відповідача - Державної фінансової інспекції України в наданих суду письмових запереченнях стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ виданий на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 285-р від 04.04.2015 року.

Суд за сумісним клопотанням сторін, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №301-р від 05.04.2014 р. ОСОБА_1 призначено Головою Державної фінансової інспекції України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. №146-р. ОСОБА_1 відсторонено від виконання повноважень за посадою Голови Державної фінансової інспекції України до завершення службового розслідування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2015 р. №191-р тимчасово, на час проведення службового розслідування, виконання обов'язків Голови Державної фінансової інспекції України покладено на заступника Голови Держфінінспекції України ОСОБА_4

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 12.03.2015 р. №51 «Про проведення службового розслідування» затверджено склад комісії для проведення службового розслідування у Державній фінансовій інспекції України відносно Голови Державної фінансової інспекції України ОСОБА_1

За результатами службового розслідування Національним агентством України з питань державної служби складено акт від 03.04.2015 р., яким за низький рівень організації роботи підрозділів Держфінінспекції та неналежне виконання службових обов'язків, запропоновано розглянути питання щодо про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної фінансової інспекції України.

Оскаржуваним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.04.2015 року № 285 р звільнено ОСОБА_1 з посади Голови Державної фінансової інспекції України за порушення Присяги державного службовця (п. 6 ч.1. ст. 30 Закону України «Про державну службу»).

На підставі вказаного розпорядження, Державною фінансовою інспекцією України наказом №275-о від 24.04.2015 р. оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2015 року № 285-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної фінансової інспекції України» з 04.04.2015 року (із внесеними змінами відповідно до наказу № 371-о від 08.06.2015).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України № 794-VII від 27.02.2014 (далі - Закон) Уряд, зокрема, здійснює заходи щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади, вживає в межах своїх повноважень заходи щодо заохочення та приймає відповідно до закону рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Закону встановлено, зокрема, що Уряд спрямовує і координує роботу центральних органів виконавчої влади, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. Центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Уряду, спрямовується і координується міністрами до сфери спрямування і координації яких належать ці органи. Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади.

Державна фінансова інспекція України відповідно до п. 1 Положення про Державну фінансову інспекції України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 310, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 вказаного Закону керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Порядок розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. №298.

Відповідно до п. 2 п.п. 4 вказаної Постанови керівник центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України;

Пропозиції Прем'єр-міністрові України щодо кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади, його першого заступника та заступника вносить міністр, який спрямовує та координує діяльність такого органу.

У пропозиції щодо звільнення з посади обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються завізований керівником відповідного органу проект рішення про звільнення з посади із зазначенням причини, біографічна довідка з фотокарткою, що засвідчується підписом керівника кадрової служби і скріплюється печаткою, заява особи про звільнення, пояснення особи, що звільняється за порушення трудової дисципліни, у разі потреби - матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.

Згідно п. 15 Порядку на підставі акта Президента України або Кабінету Міністрів України щодо призначення на посаду чи звільнення з посади особи в установленому порядку відповідним органом або підприємством у триденний строк видається наказ (розпорядження) за місцем її роботи, в якому зазначається дата початку роботи на відповідній посаді або припинення роботи.

Проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування регулюється Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. №950.

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування, зокрема:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Національне агентство України з питань державної служби проводить службові розслідування за дорученням вищих посадових осіб України.

Згідно п. 3 вказаного Порядку рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

У разі коли рішення щодо проведення службового розслідування прийнято вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, склад комісії з проведення службового розслідування, мета і дата початку та закінчення службового розслідування визначаються керівником органу державної влади, якому доручено проведення службового розслідування.

Службове розслідування у цьому випадку повинне бути проведено у термін, визначений посадовою особою, яка прийняла рішення про його проведення.

Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться таке розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій інших держав, а також час ознайомлення такою особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та керівником органу, в якому вона працює, з актом службового розслідування.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

- факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань);

- заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення;

- висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру;

- обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, дорученням Прем'єр-міністра України від 04.03.2015 р. № 50 ОСОБА_5, ОСОБА_6 (Нацдержслужба) за участю центральних органів виконавчої влади доручено провести у строк до 20 березня 2015 року службове розслідування відносно Голови Державної фінансової інспекції України ОСОБА_1 щодо неналежного виконання службових обов'язків, зокрема, щодо об'єктивності проведення державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки та ефективності контролю за використанням бюджетних коштів, станом збереження державного майна.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. №146-р. ОСОБА_1 відсторонено від виконання повноважень за посадою Голови Державної фінансової інспекції України до завершення службового розслідування.

Дорученням Прем'єр-міністра України від 26.03.2015 року № 65 продовжено строк службового розслідування до 04.04.2015 року.

На виконання Доручення Прем'єр-міністра України від 04.03.2015 р. № 50 головою Національного агентства України з питань державної служби ОСОБА_6 прийнято Наказ від 12.03.2015 р. № 51 яким утворено комісію з проведення службового розслідування.

Отже, призначення та проведення службової перевірки відносно Голови Державної фінансової інспекції України ОСОБА_1 як керівника центрального органу виконавчої влади та його відсторонення від виконання повноважень за посадою здійснено з дотримання норм чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службового розслідування Національним агентством України з питань державної служби складено акт від 03.04.2015 р., висновками якого зокрема встановлено, що комісія встановила неналежне виконання службових обов'язків Голови Державної фінансової інспекції України ОСОБА_1, формальне виконання поставлених перед ними завдань, відсутність ефективних показників по виконанню постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 214 «Про окремі заходи щодо забезпечення фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки».

Відсутність з боку Голови Держфінінспекції ОСОБА_1 контролю виконання посадовими особами службових обов'язків стало однією з причин низької ефективності проведення фінансового аудиту суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Враховуючи систематичне затягування та невиконання доручень Прем'єр-міністра України, відсутність ефективної взаємодії з Міністерством фінансів України, низький рівень показників роботи Державної фінансової інспекції України за 2014 рік, низький рівень претензійно-позовної роботи в органах Державної фінансової інспекції, що призводить до значних втрат сум нарахованих порушень, виявлених під час контрольно-ревізійних заходів, незабезпечення ефективного впровадження та функціонування операційного аудиту, невчасне і неякісне виконання службових обов'язків, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді Голови Державної фінансової інспекції України, що не дозволяє повноцінно та системно реалізувати політику у сфері державного фінансового контролю.

За низький рівень організації роботи підрозділів Держфінінспекції та неналежне виконання службових обов'язків комісією запропоновано внести на розгляд КабінетуМіністрів України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Державної фінансової інспекції України.

За аналізом висновків акту розслідування та наданих суду доказів суд зазначає наступне:

Щодо невиконання доручень Прем'єр-міністра України та Кабінету-міністрів України.

Згідно акту службового розслідування, за період з 05.04.2014 року по 04.03.2015 року Державній фінансовій інспекції України було доручено провести перевірки ревізії на підставі 26 доручень Прем'єр-міністра України ОСОБА_7, 3 доручень Віце-прем'єр-міністра України ОСОБА_8, 2 рішень Уряду та 1 доручення Міністра Кабінету Міністрів України ОСОБА_9, 1 доручення Першого віце-прем'єр-міністра України ОСОБА_10

Комісією було проаналізовано виконання 33 доручень, з них

- виконано - 14 доручення (43%)

- виконано частково - 4 доручення (12%)

- не виконано - 12 доручень (36%)

- в стадії виконання - 2 доручення (6%)

- термін виконання не настав - 1 доручення (3%).

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що Держфінінспекцією не виконано 13 доручень або 39 % загальної кількості поставлених Урядом завдань. На думку Комісії, майже половина наданих доручень виконані формально або взагалі не виконані.

1) Доручення Прем'єр-міністра України від 02.06.2014 р. № 15665/1/1-14 щодо проведення комісійної перевірки ДП «Антонов».

Комісією встановлено, що на порушення вимог пункту 11 Порядку проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2006 № 886, керівництво Державної фінансової інспекції України не повідомило Кабінет Міністрів України про блокування ДП «Антонов» проведення комісійної перевірки шляхом не ненадання необхідних документів та не надало пропозицій щодо вирішення цієї проблеми;

- формальне ставлення керівництва Державної фінансової інспекції до блокування ДП «Антонов» комісійної перевірки, фактично свідчить про його самоусунення від якісного та об'єктивного виконання доручення Прем'єр - Міністра України від 02.06.2014 р. № 15665/1/1-14;

- відсутність належного контролю з боку керівництва Держфінінспекції за ходом комплексної перевірки ДП «Антонов» та не вжиття вчасно заходів реагування на фактичне блокування підприємством перевірки могло спровокувати прийняття Кабінетом Міністрів України необ'єктивного рішення відносно цього підприємства;

- ймовірно неузгодженість результатів комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Антонов» із попередніми висновками комісії Мінекономрозвитку України, що на підставі наказів Мінекономрозвитку від 19.02.2015 № 150 та від 20.-3.2015 № 279 наразі здійснює перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Антонов»;

- не проведення державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ДП «Антонов» свідчить про невиконання Держфінспекцією своєї основної функції - здійснення державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна.

Також зазначено, що маючи негативні висновки щодо діяльності ДП "Антонов" навіть з урахуванням лише результатів комісійної перевірки, що фактично свідчить про проведення цим підприємством ризикових операцій, Держфінінспекцією державний фінансовий аудит діяльності ДП "Антонов" в 2014 році та в 1 кварталі 2015 року не проводився.

Разом з цим, із акту службового розслідування вбачається, що Держфінінспекцією проведено комісійну перевірку, під час ревізій на ДП «Антонов» встановлені збитки у розмірі 345, 7 млн. грн. та 44, 708 млн. грн.

Крім цього, вказано, що Держфінінспекцією України було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Антонов» за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 роки, в т.ч. з питань охоплених комісійною перевіркою, в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013000000000199 за фактами вчинення службовими особами ДП «Антонов» зловживання службовим становищем, привласнення розтрати державних коштів та службової недбалості при укладанні та виконанні господарських договорів у період 2006-2012 років за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч.І та ч. 5 ст. 191 КК України.

Генеральною прокуратурою України зареєстровані кримінальні провадження за фактами вчинення службовими особами ДП «Антонов» кримінальних правопорушень.

Під час розгляду справи відповідачем 1 не надано суду доказів перевірки та дослідження складених контролюючим органом документів за наслідками проведених перевірок ДП «Антонов» у 2014 році (довідки, акту), не з'ясовано причин, щодо не проведення органом державного фінансового контролю державного аудиту окремих господарських операцій ДП «Антонов». Також, відповідачем не надано пояснень, щодо того які необ'єктивні рішення міг прийняти Кабінет Міністрів України щодо ДП «Антонов» у зв'язку з вчасним невжиттям заходів реагування на блокування перевірки; у чому саме полягає неузгодженість результатів комісійної перевірки Держфінінспекції із попередніми висновками комісії Мінекономрозвитку.

Водночас, позивачем під час розгляду справи не надано відповідних пояснень, щодо причин не проведення органом державного фінансового контролю державного аудиту окремих господарських операцій ДП «Антонов», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 214 «Про окремі заходи щодо забезпечення фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

2) Доручення Прем'єр-міністра України від 22.04.2014 р. № 12028/1/1-14 щодо перевірки ефективності використання коштів, спрямованих на виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій за 2006-2007 року та 9 місяців 2008 року, також доручень від 22.05.2014 р. № 17-12/278, від 14.07.2014 р. № 12028/6/1-14, від 03.09.2014 № 12028/8/1-14.

Так, згідно акту службового розслідування листом від 22.05.2014 №17-12/278 за підписом Голови Держфінінспекції ОСОБА_1 Держфінінспекція повідомила, що проведення перевірки ефективності використання державних коштів є проблематичним з огляду на закінчення у 2010 році строку виконання комплексної програми, низький рівень фінансування заходів програми та ризику відсутності документів у відповідальних виконавців (міністерства, державного агентства) з фінансування заходів програми у 2009-2010 роках.

У відповідь на лист Секретаріату Кабінету Міністрів України від 17.06.2014 № 12028/4/1-14 Держфінінспекція листом від 19.06.2014 № 17- 12/310 за підписом першого заступника Голови Держфініспекції Г. Р. Берадзе поінформувала про проблематичність проведення такої перевірки та необхідність прийняття остаточного рішення щодо доцільності проведення контрольно-ревізійних дій на виконання доручення Прем'єр-міністра країни.

Таким чином, протягом майже двох місяців після надання доручення Прем'єр-міністром України Держфінінспекцією не проведено жодних організаційних дій щодо здійснення відповідного контрольного заходу.

Дорученням Прем'єр-міністра України від 17.07.2014 №12028/6/1-14 наголошено про недопустимість формального підходу до виконання доручень Прем'єр-міністра України та визначено необхідність проведення перевірки ефективності використання державних коштів та надання інформації про вжиті заходи на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 18531/1/1-08 та від 20.02.2009 №18531/6/1-08, зокрема щодо притягнення до відповідальності осіб, діяльність яких призвела до неефективного використання коштів, спрямованих на виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій протягом 2006-2008 років.

Комісія дійшла висновку, що Держфінінспекцією не виконані доручення Кабінету Міністрів України від 22.05.2014 №17-12/278, від 14.07.2014 № 1028/6/1-14, від 03.09.2014 № 12028/8/1-14 без наявності об'єктивних причин для не проведення перевірки ефективного використання коштів Державного бюджету на виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій, що підтверджується результатами службового розслідування Нацдержслужби та матеріалами, опрацьованими комісією.

За поясненнями Позивача заходи організаційного характеру щодо необхідності, доцільності та можливості виконання вищезазначеного доручення Прем'єр - міністра України вживалися, проте, об'єктивно виконати зазначене доручення було неможливо з підстав втрати контролю за м. Новоазовськ з 16 квітня 2014 року.

3) Доручення Прем'єр-міністра України від 29.10.2014 № 39997/1/1-14 щодо перевірки у сфері державних закупівель ПАТ Київгаз» при закупівлі робіт з реконструкції газорозподільчих пунктів Києві на загальну суму 19,42 млн. гривень.

Комісія дійшла висновку, що позивачем не забезпечено виконання вказаного доручення. Вказано, що для виконання даного доручення Держфінінспекція повинна була розробити проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про надання дозволу Державній фінансовій інспекції та її територіальним органами на проведення перевірки у сфері державних закупівель ПАТ «Київгаз» при закупівлі робіт з реконструкції газорозподільних пунктів у Києві на загальну суму 19.42 млн. гривень». Проте, такий проект не було розроблено та не подано до Кабінету Міністрів України.

Позивачем відомостей та доказів звернення до Уряду про надання дозволу на проведення перевірки у сфері державних закупівель ПАТ «Київгаз» метою виконання вищевказаного доручення Прем'єр - міністра України не надано, тому суд відхиляє доводи позивача про відсутність підстав здійснення заходів контролю. Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про безпідставне невиконання вказаного доручення.

4) Доручення Прем'єр-міністра України від 21.10.2014 № 38580/1/1-14 щодо перевірки дотримання вимог законодавства керівником державного підприємства «Укрспирт» ОСОБА_12

На підставі листа народного депутата України ОСОБА_13 13.10.2014 № 125/7-274, в якому зазначені численні порушення керівництвом державного підприємства «Укрспирт», зокрема, щомісячне розкрадання державних коштів та майна підприємства на суму близько 150 млн. гривень, здійснення господарських операцій із сумнівними контрагентами на поставку товару по завищеним цінам на суму 147 млн. гривень., Прем'єр-міністр України доручив Держфінінспекції перевірити дотримання вимог законодавства керівником державного підприємства «Укрспирт» ОСОБА_12

Враховуючи наявність в провадженні МВС кримінального провадження №12014000000000444 за ч. 5 ст. 191 КК України щодо розкрадання ОСОБА_12 протягом квітня-червня 2014 року майже 300 млн. грн. коштів державного підприємства «Укрспирт» комісія встановила, що головою Держфінінспекції ОСОБА_1 не було вжито вичерпних заходів щодо проведення перевірки та виконання доручення Прем'єр-міністра України від 21.10.2014 № 38580/1/1-14.

Суд не погоджується із таким висновком відповідача, оскільки останнім не надано розпорядження Кабінету Міністрів України «Про надання дозволу Держфініспекції та її територіальним органам на проведення ревізій у 2014 році» або судового рішення про проведення перевірки в рамках кримінального провадження, звернення правоохоронного органу, тощо.

З акту перевірки вбачається, що листом від 19.01.2015 № 07-12/81 за підписом ОСОБА_1, Держфінспекцією проінформовано Кабінет Міністрів України, що у 1 кварталі 2015 року буде розпочато ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Укрспирт». Дана перевірка була розпочата, та станом на 24.03.2015 року тривало її проведення.

Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про невиконання позивачем доручення Прем'єр міністра України від 21.10.2014 № 38580/1/1-14.

5) Доручення Прем'єр-міністра України від 26.04.2014 № 14598/1/1-14 щодо перевірки всієї тендерної документації ПАТ «АК «Київводоканал» за період 2012-2014 роки з метою з'ясування цільового використання бюджетних коштів та дотримання законів України і рішень Київради при проведені тендерів.

На підставі звернення народних депутатів України ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 15.04.2014 року, в якому зазначається інформація про грубі порушення законодавства у сфері державних закупівель товарів і послуг за державні кошти та нецільове використання державних коштів ПАТ «АК «Київводоканал» на суму 14,1 млн. грн. (виконання проектних робіт «Київпроектом») на 16 млн. грн. (за послуги зі стягнення заборгованості, неустойки, збитків, процентів, які виникли внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань підприємствами, що надають послуги у сфері житлово-комунального господарства та іншими юридичними особами) Прем'єр-міністр України надав доручення Держфінінспекції провести перевірку всієї тендерної документації ПАТ «АК «Київводоканал» за період 2012-2014 роки.

Листом Дежфінінспекції від 05.05.2014 № 31-11/305 за підписом Голови Держфінінспекції ОСОБА_1 поінформовано Кабінет Міністрів України, що Дежфінінспекція в м. Києві перевірить зазначені питання під час планової ревізії фінансово-господарської діяльності, яка розпочата 03.03.2014 відповідно до п. 1.1.4.1 плану контроль-ревізійної роботи Дежфінінспекції в м. Києві на І квартал 2014 року.

В акті перевірки зазначено, що до Секретаріату Кабінету Міністрів України не надходила інформація Держфінінспекції щодо результатів проведення планової ревізії фінансові господарської діяльності ПАТ «АК «Київводоканал».

Водночас отримано усну інформацію про проведення ревізії ПАТ «АК «Київводоканал» та складення відповідного акту, який передано до правоохоронних органів, про що також повідомлено народного депутата ОСОБА_14

Комісія встановила формальне проведення ревізії, а саме: Держфінінспекція не провела контрольні заходи мотивуючи це тим, що не мала можливості отримати та дослідити документи щодо виконання договорів окремих контрагентів з ПАТ «АК «Київводоканал» та сплати за ними, не проведенням аналізу регістрів аналітичного обліку щодо відображення господарських операцій.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держфінінспекція мала всі правові можливості для проведення контрольних заходів, проте з невстановлених причини не здійснила їх з надуманих підстав.

З огляду на зазначене та враховуючи відсутність інформації в Секретаріаті Кабінету Міністрів України про виконання доручення Прем'єр-міністра України, комісія дійшла висновку, що Головою Держфінінспекції ОСОБА_1 не забезпечено виконання доручення Прем'єр-міністра України від 26.04.2014 № 14598/1/1-14 щодо перевірки всієї тендерної документації ПАТ «АК «Київводоканал» за період 2012-2014 роки, метою з'ясування цільового використання бюджетних коштів та дотримання законів України і рішень Київради при проведенні тендерів на загальну суму 30,1 млн. гривень.

Позивач вказує, що дане доручення Прем'єр - міністра України було виконано. Ревізія фінансово-господарської діяльності ПАТ «АК «Київводоканал» була проведена, Кабінет Міністрів України про її результати був проінформований, матеріали направлені до правоохоронних органів. Однак, до матеріалів справи відповідних доказів повідомлення відповідача 1 про виконання вказаного доручення сторонами не надано.

6) Доручення Прем'єр-міністра України від 12.05.2014 № 17200/1/1-14 щодо проведення перевірки Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд».

На підставі листа ДПВП «Укрпроектхімзахист» від 06.05.2014 № 3/05, з якому зазначалося про те, що зміни керівництва корпорації не відбулось та ситуація із численними зловживаннями і збільшенням боргів лише посилилась, Прем'єр-міністр України 12.05.2014 дорученням № 17200/1/1-14 Держфінінспекції доручив провести перевірку Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд».

Листом від 27.06.2014№ 05-12/788 Держфінінспекція повідомила Кабінет Міністрів України, що працівники Держфінінспекції в м. Києві 24.06.2014 здійснили вихід на об'єкт контролю для проведення ревізії, але керівництво Корпорації не підписало направлення та програму ревізії і відмовило у допущенні на об'єкт для її проведення, про що складено відповідний акт. Про не допуск до проведення контрольного заходу поінформовано Головне управління МВС України в м. Києві. Більше ніяких заходів Держфінінспекція не вживала для виконання доручення Прем'єр- міністра.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» працівники правоохоронних органів зобов'язані сприяти службовим особам органу державного фінансового контролю у виконанні їх обов'язків. У разі недопущення працівників органу державного фінансового контролю на територію підприємства, установи, організації, відмови у наданні документів для ревізії та будь-якої іншої протиправної дії органи міліції на прохання цих осіб зобов'язані негайно вжити відповідних заходів для припинення такої протидії, забезпечити нормальне проведення ревізії, охорону працівників органу державного фінансового контролю, документів та матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів для притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Отже, комісія дійшла висновку, що Держфінінспекцією не вжито заходів для забезпечення виконання доручення Прем'єр-міністра України, не проведено контрольно-ревізійні заходи щодо виявлення порушень використання бюджетних коштів Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд».

Позивач зазначає, що той факт, що працівниками міліції за інформацією Держфінінспекції не виконано вимоги закону щодо негайного припинення протидії проведенню ревізії Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» не свідчить про те, що Держфінінспекцією не вжито усіх можливих і передбачених законом заходів для забезпечення виконання доручення Прем'єр-міністра України.

Однак під час розгляду справи позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо проведення перевірки вказаного підприємства та виконання доручення Уряду.

Так, приписами пункту 23 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою КМУ від 20.04.2006 року за № 550, передбачено, що у разі відсутності бухгалтерського обліку на об'єкті контролю, недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення ревізії та ненадання необхідних для перевірки документів, наявності інших об'єктивних і незалежних від контролюючого органу обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню ревізії, посадовою особою контролюючого органу складається акт із зазначенням таких фактів, який підписується та вручається об'єкту контролю у тому ж порядку, що і акт ревізії.

За таких обставин ревізія не вважається проведеною і контролюючий орган має право вдруге організувати та провести ревізію об'єкта контролю, зокрема в плановому порядку, протягом того ж календарного року.

Про факти недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення ревізії, ненадання необхідних для перевірки документів та інші незалежні від контролюючого органу обставини, що перешкоджають проведенню ревізії, контролюючий орган письмово інформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Перешкоджання посадовим особам контролюючого органу у проведенні ревізії є підставою для застосування до об'єкту контролю санкцій, передбачених законодавством, і для притягнення керівника об'єкта контролю до адміністративної відповідальності.

Відповідно до абз. 5 п. 26 Порядку № 550, стосовно осіб об'єкта контролю, які чинять перешкоди у проведенні ревізії посадові особи контролюючого органу вживають заходів для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 9 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", ст. 2341 КУпАП правом Держфінінспекції є розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративних стягнень.

Доказів притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у зв'язку із не допуском працівників контролюючого органу до перевірки Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» суду не надано та про наявність таких не повідомлено. Таким чином, суд погоджується із висновком відповідача про невжиття заходів для забезпечення виконання доручення Прем'єр-міністра України від 12.05.2014 № 17200/1/1-14 щодо проведення перевірки вказаного підприємства.

7) Доручення Прем'єр-міністра України від 22.04.204 № 13506/1/1-14 щодо проведення перевірки Генеральної прокуратури України з окремих питань фінансово-господарської діяльності, зокрема виконання будівельних (монтажних) робіт за період з 01.01.2013 по 01.09.2014.

Комісія встановила, що Держфінінспекцією не забезпечено належної взаємодії з правоохоронними органами, що є одним із чинників від яких залежить ефективність виконання покладених на органи Держфінінспекції завдань і функцій, повернення збитків, нанесених державному бюджету.

В акті службового розслідування вказано, що відповідно до листа Держфінінспекції від 09.10.2014 № 08-12/1606 до Кабінету Міністрів України за підписом ОСОБА_1 встановлено, ще ревізією виявлені фінансові порушення, які призвели до збитків на суму 5 556,12 тис. грн.

При цьому, в наданій Кабінету Міністрів України інформації не міститься відомостей про обсяг перевірених коштів, кошторисну вартість будівництва, стан розрахунків з підрядниками, фактичне відшкодування завищеної вартості виконаних будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями на суму 5 414,5 тис. грн. Даним листом не проінформовано про вжиті Держфініспекцією заходи, зокрема чи були передані матеріали перевірки та вимоги, щодо відшкодування збитків виявлених під час ревізії до Генеральної прокуратури України.

Комісія встановила, що Держфінінспекція направила до Генеральної прокуратури України з вимогами щодо усунення порушень лист від 09.10.2014 року № 08-17/187т.

Генеральна прокуратура України листом від 17.11.2014 року № 18-222 вих. - 14 повідомила Держфінінспекцію, що матеріали вивчаються в рамках кримінального провадження у ході досудового розслідування.

Станом на 26.03.2015 в Держфінінспекції відсутня інформація щодовідшкодування збитків, встановлених ревізією, відкриття кримінальних проваджень та ухвалених судових рішень по ним.

Позивач вважає, що вказане доручення Прем'єр-міністра України виконано. Вказує, що комісією не зазначено в чому конкретно полягає не забезпечення належної взаємодії Держфінінспекції з правоохоронними органами, яке відношення до такого висновку має ревізія за дорученням Прем'єр-міністра України Генеральної прокуратури України, не наведено жодних прикладів відсутності такої взаємодії.

Генеральна прокуратура України має встановити винних осіб і вжити заходів, передбачених Кримінально - процесуальним кодексом України, для відшкодування заподіяних збитків.

Разом з тим, судом встановлено, що за наслідками проведеної ревізії контролюючим органом заходи дисциплінарного впливу та адміністративні стягнення передбачені ст. ст. 164-2, 164-12 КУАП не застосовувалися.

8) Доручення Прем'єр-міністра України від 10.04.2014 № 1302/0/1-14 щодо перевірки наявності цукру бурякового в Аграрному фонді за 2013 рік, січень-березень 2014 року.

Листом Держфінінспекції від 29.05.2014 №07-12/687 за підписом заступника Голови Держфінінспекції ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів направлено результати перевірки наявності цукру бурякового в Аграрному фонді за 2013 рік та січень-березень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушень, що призвели до втрат на суму 46,5 млн. грн, а саме недостача 27,9 тисяч тон зерна у зберігача Дочірнього підприємства «Нафком-Агро» (м. Київ).

Комісія встановила, що в процесі перевірки Держфінінспекцією не вжито вичерпних заходів, щодо підтвердження фактичної наявності 4 540,718 тонн цукру через недопуск членів комісії до складських приміщень. Тобто наявність у державній власності 4 540,718 тонн цукру державний фінансовий контроль не підтвердив. Вартість не підтвердженого у наявності цукру не визначена.

Під час службового розслідування Держфінінспекцією надана інформація щодо звернення до територіальних органів МВС про сприяння у виконанні службових обов'язків посадовими особами Держфінінспекції.

Відповіді органів МВС під час службового розслідування Держфінінспекцією не надані.

Зазначене є порушенням вимог п. 2 та п. 11 ст. 10, ч. 4 ст. 14 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

За інформацією Держфінінспекції стосовно обґрунтованості вартості послуг зі зберігання цукру встановлено наступне.

Мінагрополітики наказом від 30.05.2011 року № 213 довів Аграрному фонду норму відшкодування витрат за послуги зі складського зберігання цукру в розмірі 12,5 грн. за 1 тонну на місяць (фіксована ціна).

Перевіркою умов договорів на зберігання цукру та розрахунків по ним фактів укладання договорів Аграрним фондом зі зберігачами та дотримання встановленого нормативу не виявлено.

Інформація до Кабінету Міністрів України щодо підтвердження наявності у державній власності 4 540,718 тонн цукру від Держфінінспекції не надходила.

Матеріали перевірки передано до Генеральної прокуратури України.

За даними юридичного департаменту Держфінінспекції судові справи за проведеною перевіркою Аграрного фонду відсутні, і свідчить про відсутність контролю за відшкодуванням збитків на суму 46,5 млн. грн.

З огляду на зазначене, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не забезпечено виконання доручення Прем'єр-міністра України від 10.04.2014 № 1302/0/1-14 щодо перевірки наявності цукру бурякового в Аграрному фонді за 2013 рік та січень-березень 2014 року.

Позивач вказує, що той факт, що працівниками міліції за інформацією Держфінінспекції не виконано вимоги закону щодо негайного припинення протидії проведенню ревізії не свідчить про те, що ним не забезпечено виконання доручення Прем'єр-міністра України.

Держфінінспекція була позбавлена можливості, у тому числі в зв'язку з невиконанням органами міліції своїх повноважень, скористатися своїми правами, передбаченими Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю України», а не порушувала цей закон, як зазначено в акті службового розслідування.

Суд зауважує, що контролюючий орган наділений необхідними повноваженнями для виконання покладених на нього завдань, зокрема, щодо притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю, а тому погоджується із доводами відповідача, що позивачем не забезпечено виконання вказаного доручення Прем'єр-міністра України .

9) Доручення Прем'єр-міністра України від 25.04.2014 № 15840/0/1-14 щодо здійснення перевірки цільового та ефективного використання у 2010-2013 роках коштів Держекоінвестагенством в рамках реалізації проектів цільових екологічних інвестицій.

З акту службового розслідування вбачається, що у зв'язку з невиконанням зазначеного доручення у встановлені строки, неотриманням результатів проведеної перевірки дорученням Прем'єр-міністра України від 28.05.2014 № 15840/4/1-14 Держфінінспекції доручено прискорити здійснення запланованих заходів та завершити перевірку до 01.06.2014, про результати поінформувати Кабінет Міністрів України.

Листом від 02.06.2014 № 07-12/700 за підписом ОСОБА_1 Держфініспекція проінформувала про виконання вказаних доручень Прем'єр-міністра України.

З наданої інформації, комісія встановила фактичне не проведення державного фінансового контролю за цільовим використанням коштів Держфінспекцією та ігнорування доручення Прем'єр-міністра України шляхом надсилання загальних відомостей про укладені правочини з реалізації проектів цільових екологічних інвестицій.

Комісія дійшла висновку, що Держфінінспекцією не було вжито заходів щодо витребування податково-бухгалтерської звітності про фактичне виконання робіт та надання послуг, не забезпечено проведення фінансового аудиту реалізації укладених договорів, не здійснено перевірок контрагентів, їх фінансових та технічних можливостей, що свідчить про повне невиконання доручення Прем'єр-міністра України від 25.04.2014 № 15840/0/1-14 щодо здійснення перевірки цільового та ефективного використання у 2010-2013 роках коштів Держекоінвестагенством в рамках реалізації проектів цільових екологічних інвестицій.

На думку Комісії, формальний підхід, зволікання та фактичне невиконання доручення Прем'єр-міністра України від 25.04.2014 № 15840/0/1-14 щодо здійснення перевірки цільового та ефективного використання у 2010-2013 роках коштів Держекоінвестагенством в рамках реалізації проектів цільових екологічних інвестицій призвели до значних збитків, адже протягом квітня-серпня 2014 року фінансування проектів продовжувалось з наявними порушеннями, кошти направлялись до суб'єктів господарювання, 36 % з яких зареєстровані в зоні проведення АТО та окупованій території АР Крим.

Зазначені дії ОСОБА_1 щодо незабезпечення виконання Державної фінансовою інспекцією України доручень Прем'єр-міністра України свідчать про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків. Суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про те, що дії посадової особи могли завдати шкоди охоронюваним законом інтересам держави і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

Під час проведення перевірки Комісією також було встановлено, що:

Держфінінспекцією не виконано в повному обсязі вимоги постанови КМУ від 25.06.2014 № 214 «Про окремі заходи щодо забезпечення фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки» щодо запровадження операційного аудиту суб'єктів господарювання за переліком, затвердженим КМУ.

За інформацією Держфінінспекції, отриманої в рамках проведення службового розслідування, протягом другого півріччя 2014 року Держфінінспекцією операційним аудитом охоплено 11 із 36 визначених Урядом суб'єктів господарювання, або 30,6 відсотка, у 2015 році операційним аудитом охоплено 20 із 36 визначених Урядом суб'єктів господарювання;

Держфінінспекцією не забезпечено підготовку повного та узгодженого зі змістом Річного плану роботи Держфінінспекції на 2014 рік Звіту про його виконання, чим не дотримано підпункт г) пункту 6.2. Розділу VI Порядку взаємодії з Мінфіном та інші вимоги законодавства;

Держфінінспекцією порушено вимоги статті 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та пункту 10 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 375, щодо належного планування та організації роботи колегії Держфінінспекції за період: квітень 2014 року - лютий 2015 року;

претензійно-позовна робота органів Держфінінспекції є непрофесійною та неефективною, такою, що призводить до значних збитків Державному бюджету (більше 1 млрд. гривень) та свідчить про неможливість компетентного захисту порушених прав держави в цілому. Зазначено, що координація правової роботи у Держфінінспекції віднесена саме до відповідальності Голови Держфінінспекції;

Держфінінспекцією не були ініційовані контрольно-ревізійні дії щодо резонансних загальновідомих зловживань попередньої влади більше, ніж на 20 млрд. гривень. Держфінінспекцією опрацьовано лише частину виявлених зловживань, в тому числі щодо проведення тіньових тендерів, нецільове використання коштів за державними програмами та ін.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Додержання Конституції України та інших актів законодавства України є основним обов'язком державного службовця (абзац другий частини першої статті 10).

Як встановлено ст. 10 Закону № 3723-XII, основними обов'язками державних службовців є: - додержання Конституції України та інших актів законодавства України; - забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; - недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; - безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; - сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 14 цього Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється, зокрема, у разі: відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3723-XII, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

З тексту закріпленої у статті 17 зазначеного Закону присяги вбачається, що державний службовець, серед іншого, зобов'язаний сумлінно виконувати свої обов'язки, суворо дотримувати Конституції та законів України.

Поряд з цим, аналізуючи текст Присяги, суд приходить до висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недотримання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Суд приймає до уваги той факт, що припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою.

Проте, на переконання суду, численні порушення позивачем імперативних приписів Конституції України та Законів України, які були виявлені у ході службового розслідування, та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи свідчить про скоєння позивачем вчинку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, а відтак розпорядження Кабінету Міністрів України № 285-р від 04 квітня 2015 р. "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної фінансової інспекції України" є правомірним та скасуванню не підлягає.

Суд враховує доводи позивача про скорочення у 2014 році видатків органів Держфінінспекції, масове звільнення працівників, проведення службового розслідування стосовно питань не пов'язаних із його службовою діяльністю, однак, несумлінне виконання вищевказаних доручень Уряду, значну частину яких надано до прийняття Закону України від 31.07.2014 № 1622, не вжиття дієвих заходів щодо їх виконання у повному обсязі, свідчить про невиконання керівником контролюючого органу завдань та функцій держави, що не відповідає меті, з якою цей орган було створено.

При цьому, відповідно до п. 15 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 298 на підставі акта Президента України або Кабінету Міністрів України щодо призначення на посаду чи звільнення з посади особи в установленому порядку відповідним органом або підприємством у триденний строк видається наказ (розпорядження) за місцем її роботи, в якому зазначається дата початку роботи на відповідній посаді або припинення роботи.

Копія зазначеного наказу (розпорядження) надсилається у триденний строк після його видання до Адміністрації Президента України та Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Таким чином, відповідачем 2 наказ № 275 о від 24.04.2015 року, яким оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2015 року № 258-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної фінансової інспекції України було прийнято в межах наданих повноважень, у зв'язку із чим підстави для його скасування також відсутні.

Не можуть бути також задоволені за вказаних обставин і інші пов'язані вимоги позивача про поновлення його на посаді Голови Державної фінансової інспекції України, на роботі в Державній фінансової інспекції України та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У той же час, суд не може прийняти до уваги доводи позивача про відсутність підстав для його звільнення відповідачем 1 у період тимчасової непрацездатності, що підтверджується листом непрацездатності серії АГЧ № 703143, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 звільнено з посади Голови Державної фінансової інспекції України за пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» (за порушення Присяги державного службовця).

Водночас, відповідно до правових позицій, неодноразово викладених у судових рішеннях ВАСУ та ВСУ, у разі звільнення особи під час проходження публічної служби в період його тимчасової непрацездатності, пріоритетними є норми спеціальних законів, а не КЗпП України. Тобто, на звільнення особи за порушення Присяги державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу» не поширюються гарантії КЗпП України щодо заборони звільнення у період його тимчасової непрацездатності.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254, ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов

Джерело: ЄДРСР 55868085
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку