open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42014260000000060 апеляційну скаргу заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області ОСОБА_10 та старшого прокурора відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури області ОСОБА_6 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2014 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, працюючий обрубником гілок Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», не одружений, раніше несудимий, - засуджений за ч.1 ст. 367 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень в доход держави з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-господарськими обов`язками на строк один рік, за ст. 191 ч.3 та ст. 366 ч.1 КК України ОСОБА_7 судом виправданий,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Вашківці Вижницького району, мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, працює обрубником гілок Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», раніше несудимий, - за ст. 191 ч.3 та ст. 366 ч.1 КК України судом виправданий,

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області ОСОБА_10 та старший прокурор відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури області ОСОБА_6 просять вирок суду першої інстанції в

Кримін.пров. № 11-кп/794/9/16 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_11 Категорія: ст.ст. 191 ч.3, Доповідач: ОСОБА_1

366 ч.1 КК України

частині виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.1 КК України скасувати та постановити новий, яким визнати їх винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, т а призначити їм відповідні покарання. Крім того, апелянти вважають, що ОСОБА_7 суд призначив за ч.1 ст.367 КК України занадто м`яке покарання, а тому просять і в цій частині вирок скасувати та призначити ОСОБА_7 за ст.367 ч.1 КК України покарання у виді 3-х років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків строком на один рік. Після призначення обвинуваченим покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Апелянти посилаються на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а висновок суду про те, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діяли на виконання договору № 140 від 14 серпня 2013 року, укладеного між НПП «Вижницький» та ПП ОСОБА_12 , є помилковим та безпідставним. Крім того, в апеляційній скарзі зазначається про невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.367 КК України ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого внаслідок м`якості.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що перебуваючи на посаді майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення національного природоохоронного парку «Вижницький», що розташований за по вул. Центральна № 27-А селища Берегомет Вижницького району Чернівецької області, будучи матеріально-відповідальною особою, якій ввірено під охорону квартали № 29, 45, 47, 48, 49 площею 591 га обходу № 8 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», неналежно виконував свої службові обов`язки, не здійснював належних перевірок на ввіреному йому обході, не здійснював належних дій щодо попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства, не здійснював належної охорони природних комплексів національного парку в межах ввіреного йому обходу, в результаті чого допустив незаконну порубку 38 дерев породи ялина, ялиця та бук у кварталі № 49 виділ 11, яку здійснили невстановлені особи у період з 18 березня по 01 травня 2013 року. В подальшому, продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_7 не виявив цієї незаконної рубки та не повідомив керівництво НПП «Вижницький» про неї, що призвело до неможливості встановити осіб, якими вчинена незаконна рубка, внаслідок чого охоронюваним законом державним інтересам завдано істотної шкоди на загальну суму 84 221 гривня.

Цим же вироком обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнані невинуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та виправдані.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він, працюючи на посаді майстра з охорони природи Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», 15 серпня 2013 року за попередньою змовою із ОСОБА_8 , начальником Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», вчинили розтрату майна, що перебувало у їх віданні, а саме лісодеревини - пиловника хвойного ялицевого в кількості 25,23 куб.м. вартістю 8636 гривень 89 коп. на користь приватного підприємця ОСОБА_13 , заподіявши збитки НПП «Вижницький» на вказану суму.

Зокрема, 15 серпня 2013 року ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що відпуск лісодеревини з території НПП «Вижницький» проводиться тільки на підставі попередньо здійсненої оплати, наряду на відпуск лісопродукції, підписаного керівництвом НПП «Вижницький», а також на підставі виписаних товарно-транспортних накладних та специфікацій-накладних, перебуваючи на території Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», одержав незаконну вказівку від начальника Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_8 забезпечити завантаження та відпустити з лісу, а саме з кварталу № 49 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», пиловник хвойний ялицевий у кількості 25,23 куб. м. приватному підприємцю ОСОБА_13 , завантаживши його в автомобіль УРАЛ-4320 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 . На виконання зазначеної вказівки ОСОБА_7 , знаходячись на території обходу № 8 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», приблизно о 13 годині запустив на територію кварталу № 49 автомобіль УРАЛ-4320 під керуванням ОСОБА_14 . Далі, після завантаження вказаного автомобіля колодами пиловника ялицевого в кількості 34 штуки в період часу між 14 годиною та 14 годиною 30 хвилин, знаючи, що оплата за деревину не здійснювалася і ніяких документів на її відпуск не оформлялося, ОСОБА_7 протиправно випустив з території ввіреного йому обходу № 8 Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» вантажний автомобіль УРАЛ-4320 з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 , завантажений пиловником ялицевим в кількості 25,23 куб.м. для подальшої доставки розтраченої ним лісодеревини приватному підприємцю ОСОБА_13 . У подальшому, приблизно о 15 годині 30 хвилин вказаний автомобіль, завантажений пиловником хвойним ялицевим в кількості 25,23 куб.м., було затримано працівниками УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області.

Після цього ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , з метою укриття вчиненого ними злочину, достовірно знаючи, що затримана лісодеревина без оформлення будь-яких документів була незаконно розтрачена ними з метою реалізації ОСОБА_13 , вчинили службове підроблення, а саме 15 серпня 2013 року ОСОБА_8 дав вказівку ОСОБА_7 заповнити документи, згідно яких затримана працівниками УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області лісодеревина начебто була відпущена через водія ОСОБА_14 приватному підприємцю ОСОБА_12 згідно наряду на відпуск лісодеревини № 287 від 15 серпня 2013 року, а також на підставі здійснення ОСОБА_12 оплати. Цього ж дня ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 ,

перебуваючи в приміщенні Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», що розташований в смт. Берегомет по вул. Кобилянської № 150, за допомогою економіста І категорії Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_15 , яка не перебувала з ним та з ОСОБА_8 у злочинній змові, заповнив

офіційні документи, а саме: товарно-транспортну накладну серія ЛГ № 007277 від 15 серпня 2013 року та специфікацію-накладну № 007277 від 15 серпня 2013 року, до яких вніс завідомо неправдиві відомості щодо відпуску пиловника хвойного ялицевого 3 сорту в кількості 22,5 куб.м. вартістю 7312 гривень 50 коп. на підставі наряду № 287 від 15 серпня 2013 року приватному підприємцю ОСОБА_12 через водія ОСОБА_14 . Після заповнення ОСОБА_7 товарно-транспортної накладної серії ЛГ № 007277 від 15 серпня 2013 pоку та специфікації-накладної № 007277 від 15 серпня 2013 pоку, які містили завідомо неправдиві відомості, документи були підписані ним, а також ОСОБА_8 і в подальшому надані працівникам УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області з метою укриття вчиненого ними злочину.

Крім того, у товарно-транспортну накладну серії ЛГ № 007277 від 15 серпня 2013 року та специфікацію-накладну № 007277 від 15 серпня 2013 року ОСОБА_7 було внесено кількість пиловника хвойного ялицевого - 22,5 куб.м 3 сорту вартістю 7312 гривень 50 коп, незважаючи на те, що фактично ОСОБА_7 за попередньою змовою з 3 ОСОБА_16 було розтрачено пиловника хвойного ялицевого в кількості 25,23 куб.м.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що наявні та досліджені в судовому засіданні документи по справі не можуть свідчити про події кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України, оскільки відповідно до договору купівлі продажу за №140 від 14 серпня 2013 року НПП «Вижницький» зобов`язаний продати ОСОБА_12 100 куб.м лісоматеріалу, згідно квитанції ПАТ КБ «Приват-Банк» ОСОБА_12 вніс на рахунок НПП «Вижницький» 32500 гривень. На підставі даного договору та квитанції були виписані наряди № 287 та № 288, товарно-транспортна накладна та специфікація-накладна і відпущено ОСОБА_12 100 куб.м лісопродукції.

Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала доводи апеляційної скарги і просила скасувати вирок районного суду та постановити новий, обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , які заперечувати проти задоволення апеляційних вимог та просили вирок районного суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, допитавши обвинувачених та свідків, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, вирок суду в частині виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ст.ст.191 ч.3, 366 ч.1 КК України підлягає скасуванню з постановленням нового вироку, та постановленням окремого судового рішення - ухвали.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» у випадках, коли апеляційний суд відповідно до вимог ст.420 КПК України (2012 р.) постановляє свій вирок лише щодо частини обвинувачення, яке має окрему

кримінально-правову кваліфікацію, він цим вироком частково скасовує вирок суду першої інстанції із погіршенням становища засудженого, а іншим процесуальним документом - ухвалою той же вирок у частині засудження за іншими статтями КК України залишає без змін (змінює чи скасовує з направленням у цій частині на новий судовий розгляд).

Дослідивши в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги всі представлені сторонами кримінального провадження докази, допитавши безпосередньо в судовому засіданні свідків обвинувачення та захисту, судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку дослідженим доказам та безпідставно зробив висновок про відсутність події інкримінованих обвинуваченим злочинів, передбачених ч.3 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України, не мотивував належним чином своє рішення та виправдав обвинувачених. При цьому резолютивна частина вироку суду першої інстанції

не в повній мірі відповідає вимогам п.1 ч.4 ст.374 КПК України (визнання особи невинуватою у пред`явленому обвинуваченні та виправдання). А тому колегія суддів вважає, що вирок районного суду в частині виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягає скасуванню як необґрунтований.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 15 серпня 2013 року, працюючи на посаді майстра з охорони природи Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Вижницький», вступивши у попередню змову з ОСОБА_8 , який працював на посаді начальника Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький», будучи службовими особами, які виконували відповідно організаційно розпорядчі ( ОСОБА_7 ) та адміністративно-господарські і організаційно-розпорядчі ( ОСОБА_8 ) обов`язки, та працівниками правоохоронного органу - служби державної охорони природно-заповідного фонду України, а також будучи матеріально-відповідальними особами за збереження ввіреного їм майна - заготовленої лісодеревини, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, вчинили розтрату майна НПП «Вижницький». Зокрема, діючи за вказівкою ОСОБА_8 обвинувачений ОСОБА_7 протиправно без будь-яких документів дозволив завантаження на автомобіль УРАЛ-4320 під керуванням водія ОСОБА_14 та випустив із ввіреного йому кварталу № 49 НПП «Вижницький» лісодеревину - 34 колоди пиловника хвойного ялицевого у кількості 25,23 куб.м, тобто розтратив ввірену лісодеревину, незаконно безоплатно передав майно на користь третьої особи, заподіявши збитки НПП «Вижницький» в сумі 8636 гривень 89 коп.

Після того, як приблизно о 15 годині 30 хвилин автомобіль УРАЛ-4320 під керуванням ОСОБА_14 , завантажений лісодеревиною у кількості 25,23 куб.м та без будь-яких відповідних документів був затриманий працівниками УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою укриття скоєного ними злочину вчинили службове підроблення. Зокрема, обвинувачені з допомогою економіста 1 категорії Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_15 , яка не перебувала з ними у злочинній змові, заповнили та підписали офіційні документи - товарно-транспортну накладну серії ЛГ № 007277 та специфікацію-накладну № 007277 від 15 серпня 2013 року, до яких внесли завідомо неправдиві відомості про відпуск пиловника хвойного ялицевого у кількості 22,5 куб.м вартістю 7312 гривень 50 коп. на підставі наряду № 287 про відпуск лісопродукції від 15 серпня 2013 року приватному підприємцю ОСОБА_12 через водія ОСОБА_14 , при цьому достовірно знаючи, що на час випуску ОСОБА_7 з території кварталу № 49 завантаженого лісодеревиною автомобіля під керуванням ОСОБА_14

оплата за цей товар не була проведена і наряд на відпуск лісодеревини посадовими особами НПП «Вижницький» не виписувався.

Допитаний судом апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 показав, що у серпні 2013 року він працював начальником Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» і у його підпорядкуванні були майстри з охорони природи, в тому числі ОСОБА_7 , і він, і майстер ОСОБА_7 були матеріально-відповідальними особами. Винуватим себе у розтраті майна НПП «Вижницький» та службовому підробленні не визнав та показав, що 15 серпня 2013 року приблизно о 9-10 годині на той час в.о. начальника НПП «Вижницький» ОСОБА_17 та приватний підприємець ОСОБА_12 повідомили йому, що напередодні 14 серпня 2013 року підписаний договір про купівлю ПП ОСОБА_12 100 куб.м

лісодеревини, що останній їде оплачувати вартість лісодеревини і хоче в той день забрати деревину. По телефону він від працівників бухгалтерії ОСОБА_18 та ОСОБА_15 дізнався про наявність наряду на відпуск хвойної лісодеревини 3-го сорту та приблизно о 13-14 годині він дав вказівку ОСОБА_7 відпустити з кварталу майстра ОСОБА_19 № 33 лісодеревину для ОСОБА_12 . Наряду на відпуск лісодеревини ОСОБА_12 він тоді особисто не бачив, так само і не перевіряв наявність договору з ним від 14 серпня 2013 року. Також показав, що ОСОБА_7 у лісництві у смт Берегомет Вижницького району в бухгалтерії заповнив документи, він, ОСОБА_8 , їх підписав після обіду 15 серпня 2013 року, прийшов ОСОБА_12 , якому він, ОСОБА_8 , передав документи на лісодеревину, потім приблизно о 17 годині йому по телефону повідомили, що затримана машина з деревиною.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе у розтраті майна (лісодеревини) НПП «Вижницький» та службовому підробленні не визнав та показав, що він, працюючи майстром з охорони природи Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» та будучи матеріально-відповідальною особою, 15 серпня 2013 року приблизно о 13 годині по телефону отримав від безпосереднього керівника ОСОБА_8 вказівку завантажити з сусіднього обходу № 33 лісодеревину на автомобіль під керуванням ОСОБА_14 . Порядок відпуску лісодеревини йому був відомий, однак він дозволив ОСОБА_14 приблизно о 13 годині завантажити лісодеревину у кількості 22,5 куб.м на автомобіль без будь-яких документів, при цьому особисто заміряв завантажену деревину, сказав водію чекати його та пішов у лісництво у смт Берегомет, де заповнив товарно-транспортну накладну разом з ОСОБА_15 . Водій ОСОБА_14 документів не дочекався та поїхав. Про наявність договору про купівлю лісодеревини ПП ОСОБА_12 у НПП «Вижницький» та про оплату лісодеревини він не знав, оскільки це не його компетенція, кому призначався відвантажений ліс він також не знав. Обвинувачений визнав, що помилився, вказавши у товарно-транспортній накладній свій квартал № 49 замість кварталу № 33, звідки він фактично завантажив деревину.

Допитані в процесі розгляду апеляційної скарги у режимі видеоконференції свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 показали, що вони 15 серпня 2013 року, працюючи відповідно начальником відділу УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області та оперуповноваженим цього відділу, приблизно о 15 годині 30 хвилин згідно наявної у них оперативної інформації на об`їзній дорозі неподалік пилорами ПП ОСОБА_13 у смт Берегомет зупинили та затримали автомобіль УРАЛ, завантажений лісодеревиною, водій автомобіля документи на вантаж на надав та пояснив, що автомашина належить ПП ОСОБА_13 і що він перевозить деревину з НПП «Вижницький», яку відпустив ОСОБА_8 , на пилораму до ОСОБА_22 . Потім приїхала ОСОБА_13 і сказала, що лісодеревину водій віз їй. Приблизно через дві години після

затримання автомобіля з деревиною приїхав ПП ОСОБА_12 і надав їм документи товарно-транспортну накладну, специфікацію-накладну, наряд та чек банку про оплату лісодеревини. Достовірність наданих документів у них викликала сумніви, вони зателефонували на «02» та викликали оперативну групу, пізніше ввечері затримана лісодеревина була здана на зберігання у ДП «Берегометське ЛМГ».

Як вбачається зі змісту рапортів оперуповноваженого в ОВС УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_21 , які зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення 16 серпня 2013 року в УБОЗ УМВС за № 264 та Вижницькому РВ УМВС за № 1662 (том 2 а.с.83-84), 15 серпня 2013 року приблизно о 15 годині 30 хвилин було зупинено автомобіль марки УРАЛ з державним номером НОМЕР_1 з причепом під керуванням ОСОБА_14 , який перевозив 22,5 куб.м хвойної лісодеревини без жодних підтверджуючих походження та якість деревини документів, водій пояснив, що деревина була відпущена майстром з НПП «Вижницький» і він перевозив вантаж на пилораму ПП ОСОБА_23 .

Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_14 показав, що він працював водієм спецавтомобіля УРАЛ у ПП ОСОБА_13 і 15 серпня 2013 року вона сказала йому їхати в урочище «Сухий», де його зустрінуть, та завантажити лісодеревину, однак майстер ОСОБА_7 документи на вантаж йому не надав, сказав, щоб він їхав «помалу», чекав біля шлагбаума, а він по дорозі дасть документи. Приїхав він до лісу перед обідом, завантажувався приблизно дві години. За 100-300 метрів від пилорами ПП ОСОБА_23 його автомобіль зупинили, перегородивши дорогу, представились працівниками міліції, документів на лісодеревину він не мав і тому не надав їх працівникам міліції. Він зателефонував до ОСОБА_13 , яка приїхала та розмовляла з працівниками міліції.

Також свідок ОСОБА_14 підтвердив, що під час проведення з ним слідчої дії слідчого експерименту він показав місце, де завантажував деревину 15 серпня 2013 року, неподалік вказівника кварталу з № 49 (том 1 а.с.100-105), чим спростовуються показання ОСОБА_7 про те, що він відпустив ОСОБА_14 лісопродукцію з квартату Грибюка № 33.

Показання допитаного у якості свідка ОСОБА_14 в суді першої інстанції щодо обставин перевезення ним лісодеревини 15 серпня 2013 року та затримання його автомобіля працівниками міліції з лісопродукцією без супровідних документів були завідомо неправдиві, що встановлено вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 липня 2015 року (том 3 а.с. ).

Згідно наказів НПП «Вижницький» № 46-к від 20 серпня 2010 року та № 145-о від 10 листопада 2010 року ОСОБА_7 прийнятий на посаду майстра з охорони природи Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» (том 1 а.с.205, 210), згідно договору від 02 січня 2013 року (том 1 а.с.209) на майстра з охорони природи ОСОБА_7 покладено повну індивідуальну матеріальну відповідальність та зобов`язано його приймати заходи для запобігання нестачі, розкраданню, знищенню, псуванню переданих йому цінностей. Згідно акту приймання-здачі обходу (дільниці) від 18 березня 2013 року (том 2 а.с.334) ОСОБА_7 прийняв обхід № 8, який складається з кварталів 29, 45, 47, 48, 49.

ОСОБА_8 згідно наказу № 33-к від 28 травня 2012 року прийнятий на посаду дільничного інспектора з охорони природно-заповідного фонду Солонецького

ПНДВ НПП «Вижницький» з 01 червня 2012 року та наказом від 06 серпня 2013 року № 33 переведений з цього числа на посаду начальника Солонецького ПНДВ (том 2 а.с.50-51), 06 серпня 2013 року НПП «Вижницький» уклав з ОСОБА_8 договір про повну індивідуальну

матеріальну відповідальність (том 2 а.с.53).

Положенням про службу державної охорони природно-заповідного фонду України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 14 липня 2000 року, визначено, що служба державної охорони природно-заповідного

фонду України забезпечує охорону та збереження природних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів тощо, посади начальника природоохоронного науково-дослідного відділення та майстра з охорони природи віднесені до посад, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України (том 2 а.с.59-63).

Згідно п.1 ч.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 року зі змінами та ст..61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року зі змінами служба державної охорони природно-заповідного фонду України (лісової охорони) має статус правоохоронного органу.

Посадовою інструкцією майстра з охорони природи (том 1 а.с.136-137) передбачено, що майстер з охорони природи безпосередньо підпорядкований начальнику природоохоронного науково-дослідного відділення та зобов`язаний забезпечувати додержання режиму охорони території та об`єктів НПП «Вижницький» у межах ввіреного відділення, попереджати та припиняти порушення природоохоронного законодавства, здійснювати охорону природних комплексів національного природного парку, забезпечувати порядок використання природних ресурсів, нести безпосередньо охорону лісу та іншого державного майна на ввіреній дільниці тощо.

Порядок реалізації лісопродукції на підприємствах лісового господарства України визначено Інструкцією по обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах лісового господарства України, затвердженою Наказом Держкомлісгоспу № 205 від 19 грудня 2003 року. Так, пунктом 3.9 Інструкції передбачено, що для відпуску лісопродукції підприємство виписує покупцю наряд на відпуск лісопродукції ф.ЛГ-20, покупець розписується про отримання наряду у відповідному журналі і з`являється у лісництво для виписки рахунка на оплату, після оплати рахунка виписується товарно-транспортна накладна ф.1-ТН (том 2 а.с.57-58).

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 показали, що відпуск лісопродукції повинен проводитись відповідно до вищезазначеної Інструкції лише після оплати закупленої лісодеревини та надання таких відомостей у лісництво.

Допитані судом апеляційної інстанції в якості свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_24 та ОСОБА_17 показали, що ними складено та підписано наряд № 287 від 15 серпня 2013 року на відпуск лісопродукції ФОП ОСОБА_12 , підставою для чого був договір купівлі-продажу № 140 від 14 серпня 2013 року між НПП «Вижницький» та ФОП ОСОБА_12 на продаж 100 куб.метрів лісоматеріалу на умовах 100% попередньої оплати та квитанція Приватбанку № 22974.487.1 від 15 серпня 2013 року, операційний час 15:58, про внесення на рахунок НПП «Вижницький» ОСОБА_12 32500 гривень (том 1 а.с.95-96,78). При цьому свідок ОСОБА_18 показала, що особисто виписувала наряд на відпуск

лісопродукції № 287 після того, як їй була надана квитанція банку про оплату, а свідок ОСОБА_17 показав, що підписав зазначений наряд після підпису головного бухгалтера за директора НПП «Вижницький», оскільки на той час виконував обов`язки директора (том 1 а.с.98).

Проаналізувавши досліджені докази, судова колегія вважає доведеним факт відпуску лісопродукції обвинуваченими з порушенням порядку відпуску лісодеревини 15 серпня 2013 року через водія ОСОБА_14 іншим, третім особам, тобто розтрати ввіреного їм майна НПП «Вижницький». Достовірно встановлено, що на час завантаження автомобіля УРАЛ під керуванням ОСОБА_14 лісодеревиною та на момент затримання цього автомобіля працівниками міліції о 15 годині 30 хвилин документів про відпуск цієї лісопродукції на підставі оплати покупки виписано не було.

Розтрата це умисне протиправне розпорядження ввіреним винному майном, у результаті чого це майно переходить у фактичне володіння третіх осіб.

Заволодіння, розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем це протиправне та безоплатне обернення службовою особою чужого майна на свою користь чи користь третіх осіб, вчинене з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби. Закінченим такий злочин вважається з моменту, коли винний фактично заволодів таким майном чи передав іншій особі чуже майно, а отже не потребує обов`язкового встановлення відомостей про іншу, третю особу.

Судова колегія вважає доведеним вчинення обвинуваченими розтрати ввіреного їм майна НПП «Вижницький» (лісопродукції) шляхом зловживання ними як службовими особами, які виконували організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, своїм службовим становищем, яке вони використали всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб, і їх дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.191 КК України.

Твердження органу досудового розслідування про те, що обвинувачені, протиправно розпорядившись майном НПП «Вижницький», вчинивши розтрату 25,23 куб.м лісодеревини, діяли в інтересах саме ПП ОСОБА_13 , не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки допитана у якості свідка ОСОБА_13 такий факт заперечувала, пояснивши, що її працівник ОСОБА_14 віз лісодеревину на територію належної їх пилорами лише для розпилювання, лісопродукція нею не виписувалась і їй не належала, спецавтомобіль вона надала на прохання ПП ОСОБА_12 для перевезення деревини. Будь-яких інших беззаперечних доказів того, що обвинувачені 15 серпня 2013 року діяли в інтересах ОСОБА_13 , в тому числі без відома ОСОБА_13 , суду надано не було.

Колегія суддів вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у службовому підробленні, тобто у внесенні ними до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Так, достовірно встановлено, що наряд на відпуск лісопродукції № 287 від 15 серпня 2013 року виписаний після 16 години, підставою для чого був документ про оплату покупки лісодеревини за відповідним договором, так само як і товарно-транспортна накладна та специфікація-накладна за №№ 007277 від 15 серпня 2013 року виписані та підписані після того, як обвинуваченим стало відомо про затримання завантаженого лісопродукцією автомобіля під керуванням ОСОБА_14 , та з метою укриття вчиненої розтрати чужого майна. Саме з цією метою, для пояснення та підтвердження походження затриманої працівниками міліції лісопродукції, як це підтвердив під час допиту в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_12 , він після 17 години 15 серпня 2013 року особисто привіз до місця затримання автомобіля ОСОБА_14 документи та вивезений ліс.

Дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.366 КК України, оскільки вони з метою укриття вчиненого раніше злочину внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про належність затриманої працівниками міліції

лісопродукції ПП ОСОБА_12 . При цьому судова колегія вважає доведеним, що всі відомості, зазначені у наряді на відпуск лісопродукції № 287, у товарно-транспортній накладній та специфікації-накладній № 007277 від 15 серпня 2013 року, є завідомо неправдиві, доведення окремо факту зазначення кількості лісодеревини юридичного значення не має, кількість розтраченої деревини, об`єм та її вартість встановлені шляхом проведення замірів лісопродукції, прийнятої на відповідальне зберігання начальником нижнього складу ДП «Берегометське ЛМГ» ОСОБА_26 (том1 а.с.87, 114, 115,116).

При вирішенні питання про призначення обвинуваченим виду та міри покарання судова колегія у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відноситься до тяжких злочинів, дані про особу винних, а також пом`якшуючі покарання обставини. Так, колегія суддів приймає до уваги те, що обоє обвинувачених раніше не судимі, позитивно характеризуються за місцем проживання, що тяжких наслідків в результаті скоєного ними не наступило, що вони звільнені з посад, які обіймали на час скоєння злочинів, а також те, що обтяжуючих покарання обставин не встановлено. А тому колегія суддів приходить до висновку про призначення обвинуваченим покарання в межах санкцій ч.3 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України та про можливість застосування вимог ст.75 КК України, оскільки приходить до висновку про можливість виправлення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без відбування покарання, та про звільнення їх від відбування основного покарання з випробуванням. Крім того, колегія суддів враховує, що злочини, передбачені ст.ст. 191 ч.3 та 366 ч.1 КК України, вчинені ОСОБА_7 до ухвалення вироку Вижницьким районним судом Чернівецької області від 14 листопада 2014 року, і тому при призначенні ОСОБА_7 остаточного покарання застосовує положення ч.4 ст.70 КК України.

Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 409, 411, 420 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області ОСОБА_10 та старшого прокурора відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2014 року у частині виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ст.ст.191 ч.3, 366 ч.1 КК України скасувати.

Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.1 КК України. Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.191 КК України у виді обмеження волі на чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах лісового господарства України строком на три роки, за ч.1 ст.366 КК України у виді двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах лісового господарства України строком на два роки. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-

розпорядчих обов`язків на підприємствах лісового господарства України строком на три роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2014 року, який змінений ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області від 17 лютого 2016 року, більш суворим покаранням за даним вироком остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах лісового господарства України строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та зобов`язати ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.1 КК України. Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст.191 КК України у виді обмеження волі на чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах лісового господарства України строком на три роки, за ч.1 ст.366 КК України у виді двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах лісового господарства України строком на два роки. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах лісового господарства України строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та зобов`язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на вирок може бути подана до суду касаційної інстанції, яким є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Джерело: ЄДРСР 55853076
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку