Справа № 2-а-6408/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2011 року суддя Корюківського районного суду Чернігівської області –Чурупченко М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
В С Т А Н О В И В :
На початку липня 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області і просить: визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною; зобов’язати відповідача здійснити призначення, нарахування і виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період в межах строку позовної давності.
13.07.2011 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по адміністративній справі, копії якої направлено сторонам, але в установлений законодавством строк відповідач не надав до суду письмові заперечення на позов.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині, що вказані в ухвалі про відкриття скороченого провадження, але за період з 10.01.2011 року по 10.07.2011 року включно, оскільки Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 14.06.2011 року №3491-VІ, який набрав чинності 19.06.2011 року, були внесенні обмеження до застосування ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в частині розміру виплат. Право на застосування даних обмежень вищезазначеним Законом покладено на Кабінет Міністрів України. Постанова КМУ №745 від 06.07.2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка фактично регулює здійснення даних виплат, набрала чинності 23 липня 2011 року.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач підтвердив обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, надавши суду копію пенсійного посвідчення.
Виходячи із того, що позивач є дитиною війни, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 зазначеного Закону.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”була зупинена на 2007 рік, однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 дане положення було визнано таким, що не відповідають Конституції України.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року були внесені зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якими передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, однак рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вище вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
До 23.07.2011 року положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не змінювалось, не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та виплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону.
Так в своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Керуючись ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 14.06.2011 року №3491-VІ, ст.ст.2,3,6,10,11,18,94,99,100,104,105,158-163,183-2 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості з пенсії, визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період з 10 січня 2011 року по 10 липня 2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.
Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду, залишити за ним.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в 10 –денний строк з дня отримання її копії.
Суддя М. І. Чурупченко