АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 22а-26515/11 Номер провадження 22-а/1690/15889/11

у 1-й інстанції Свістєльник Ю.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року

. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Дорош А.І.

Суддів: Дряниця Ю.В., Кривчун Т.О.

розглянула у письмовому провадженні в м. Полтаві адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної доплати до пенсії дітям війни.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за 2007рік - з 02 серпня 2007року по 31 грудня 2007року, за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік -з 01 січня 2009року по 31 грудня 2009 року та провести відповідні виплати.

Вирішено питання про судові витрати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення з підстав порушення норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки не враховано, що органи Пенсійного фонду вправі здійснювати виплати лише у межах коштів, отриманих з Державного бюджету України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню.

У відповідності з ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відповідно до ст.6 вказаного Закону має право на отримання державної соціальної підтримки підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку по здійсненню позивачу доплати до пенсії, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за вищевказані періоди.

Такі висновки суду ґрунтуються на рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №Ю-рп/2008, якими визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Оскільки вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України визнавалися неконституційними положення Законів, якими зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно, з дня ухвалення рішення, вони втрачали чинність і не підлягали застосуванню.

За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган, уповноважений призначати та виплачувати пенсії та доплати до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу належні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не провів, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав або встановлював інший розмір немає, тому застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті є правомірним.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір підвищення до пенсії позивачу в 2008 році повинен виплачуватись, не відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.

Обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на правомірність своїх дій по нездійсненню належних доплат позивачу, як дитині війни, через відсутність бюджетних коштів для цієї мети, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається .

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання його коштів, оскільки судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст.. 186-2,195,197, 198,200,206 КАС України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Глобинському районі Полтавської області - відхилити.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

судді