open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року м. Київ справа № 800/381/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Головчук С.В., Кочана В.М., Ліпського Д.В., Ситникова О.Ф.,

Секретар судового засідання Пасічніченко А.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_6,

представника позивача ОСОБА_7,

представника відповідача Білопольської Н.А.,

представника третьої особи Кіцнака П.О.,

розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України про скасування рішення щодо відсторонення від посади судді,-

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2015 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із вказаною позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України про скасування рішення щодо відсторонення від посади судді.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що Комісія не мала права виносити стосовно нього рішення від 02 вересня 2015 року №57/вп-15 про відсторонення від посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, на один місяць (призначеного на цю посаду вперше 7 жовтня 2005 року; обраного безстроково - 02 грудня 2010 року), оскільки не було досліджено та не надано належної оцінки на засіданні Комісії пояснення, щодо відсутності в нього статусу підозрюваного по кримінальному провадженню (письмове повідомлення про підозру здійснене в порушення вимог статті 22 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), зокрема складене заступником Генерального прокурора України, натомість вручене слідчим); наявності порушеної процедури заступником прокурора Київської області продовження строку досудового розслідування (не направлення йому та його захиснику клопотання про продовження такого строку). В оскаржуваному рішенні відтворена частина перша статті 157 КПК України, без наведення будь-яких доказів, аргументів про необхідність відсторонення від посади. Абсолютно безпідставним є твердження про те, що нібито перебуваючи на посаді він матиме доступ до судових справ, зокрема і тієї, за постановленням неправосудного рішення у якій його безпідставно обвинувачують, так як всі необхідні, на думку органу досудового розслідування матеріали, приєднані до справи, інших просто бути не може. Єдиний свідок по справі, якого допитали під час досудового розслідування, і на якого він мав можливий вплив, його помічник судді яка звільнена з цієї посади 30 липня 2015 року, і в Києво-Святошинському суді не працює.

Вважає, що рішення ВККС України від 02 вересня 2015 року №57/вп-15 є незаконним, прийнятим з грубим порушенням чинного законодавства України, а тому просить його скасувати.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні письмовим запереченням та доповненням до неї, які містяться в матеріалах справи, де зазначила, що клопотання, яке надійшло до Комісії 18 серпня 2015 від Генерального прокурора України про відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності (кримінальне провадження № 42015110200000004 за фактом винесення позивачем завідомо неправосудного судового рішення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, внесене 16 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 7 квітня 2015 року повідомлено про підозру) строком на два місяці подано із додержанням вимог статті 155 КПК України. У зв'язку з чим ВККС України прийшла до висновку про необхідність його відсторонення від посади строком на один місяць. Мотивами прийняття даного рішення слугувало обґрунтоване клопотання Генерального прокурора України, з якого вбачалось, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він 29 січня 2014 року, обіймаючи посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, тобто професійного судді, маючи відповідну фахову підготовку та досвід роботи, перебуваючи у приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Мельниченка, 1, діючи в особистих інтересах, постановив завідомо неправосудне рішення у справі №369/342/14-п про адміністративне правопорушення, безпідставно визнавши ОСОБА_11 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та застосувавши до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на шість місяців. Доказом незаконності прийнятого рішення слугує постанова апеляційного суду Київської області від 03 березня 2014 року, якою було скасовано постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6, а провадження у справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (рапорт та складений протокол про адміністративне правопорушення мають суттєві розбіжності щодо часу вчинення адміністративного правопорушення; показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтверджуються послідовним показами ОСОБА_11, і вказують на відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення; матеріали адміністративної справи не містять доказів про застосування технічних засобів для виявлення та фіксування порушень ПДР). Тому, твердження позивача про необґрунтованість оскаржуваного рішення Комісії є такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження. Посилання позивача на те, що Комісією при прийнятті рішення про відсторонення його від посади не надано оцінки наявності статусу підозрюваного та встановленим кримінальним процесуальним законом строкам досудового розслідування, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження. Повідомлення про підозру судді ОСОБА_6. складено заступником Генерального прокурора України ОСОБА_15 06 березня 2015 року. Вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України доручено старшому слідчому другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_16 7 квітня 2015 року старшим слідчим другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_16 позивачу було вручено повідомлення про підозру разом з пам'яткою про процесуальні права та обов'язки, які підозрюваному оголошено та роз'яснено.

Здійснення повідомлення про підозру за своєю суттю є процесуальною дією, метою якого є отримання письмового повідомлення про підозру особою, яка повідомляється про підозру, у встановлений законом спосіб. Позивач суб'єктивно тлумачить норми Кримінального процесуального кодексу України стосовно обов'язку вручення йому повідомлення про підозру особисто заступником Генерального прокурора України в день його складення. Положення чинного законодавства не містять вимоги щодо вручення письмового повідомлення про підозру професійному судді особисто Генеральним прокурором України або його заступником, а також не передбачають юридичних наслідків недійсності вручення письмового повідомлення про підозру не в день його складення слідчим або прокурором. Крім того, ВККС України, розглядаючи клопотання про відсторонення судді від посади, не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час підготовчого провадження. Комісія, на підставі оцінки сукупності наданих доказів лише визначає чи є причетність особи до вчинення злочину імовірною та достатньою для застосування до судді такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади.

Наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні кримінального правопорушення з огляду на норми Кодексу суддівської етики не узгоджується із встановленими ним морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Тому, оскаржуване рішення Комісії від 02 вересня 2015 року було прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку з чим, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Крім зазначеного, з наявних в матеріалах справи письмових заперечень представника відповідача вбачається, що згідно з постановою прокуратури Київської області від 26 травня 2015 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110200000004 за підозрою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 продовжено до трьох місяців (до 27 червня 2015 року). Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2015 року № 45/ВП-15 ОСОБА_6 на підставі клопотання Генерального прокурора України від 03 червня 2015 року було відсторонено від посади судді строком на два місяці. Згідно з постановою прокуратури міста Києва від 26 червня 2015 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110200000004 за підозрою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 до шести місяців (до 27 вересня 2015 року).

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив.

Заслухавши сторони по справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановила наступне.

Позивач, громадянин України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів» від 07.10.2007 року №1429/2005 призначений на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області в межах п'ятирічного терміну, а постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 02 грудня 2010 року №2759-IV, обраний на цю посаду безстроково.

Як вбачається з витягу з кримінального провадження №42015110200000004, 16 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за фактом винесення суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 завідомо неправосудного судового рішення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 Кримінального Кодексу України (далі - кримінальне провадження).

На підставі чого, Заступник слідчого відділу прокуратури міста Києва юрист 1 класу ОСОБА_17, склав доручення старшому слідчому слідчого відділу прокуратури міста Києва юристу 3 класу ОСОБА_18 на проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженню.

03 червня 2015 року Заступник прокурора міста Києва старший радник юстиції ОСОБА_19, виніс постанову про призначення групи прокурорів для здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні. В подальшому, 23 червня 2015 року, Заступником Генерального прокурора України ОСОБА_20 були внесені зміни до складу групи прокурорів.

В ході досудового розслідування, зокрема старшим слідчим другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області юристом 3 класу ОСОБА_16, проводились ряд процесуальних заходів, таких як: 23.02.2015 року - допит потерпілого; 24,25 лютого, 02, 03, 03, 23 березня 2015 року - допит свідків; 03 березня 2015 року визнано речовим доказом та приєднано до кримінального провадження копії матеріалів адміністративної справи №369/342/14-п на 98 арк.

06 березня 2015 року Заступником Генерального прокурора України державним радником юстиції 2 класу ОСОБА_21, винесено повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 375 КК України, - постановлення суддею завідомо неправосудної постанови, вчинене в інших особистих інтересах.

Вказану підозру, ОСОБА_6, доручено вручити старшому слідчому другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області юристу 3 класу ОСОБА_16, що було виконано останнім 07 квітня 2015 року об 11 год. 00 хв., про що свідчить підпис позивача в графі «Підозрюваний».

Згідно з постановою прокуратури Київської області від 26 травня 2015 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців (до 27 червня 2015 року).

Листом від 26 травня 2015 року (вих. №15/1-701вих-15) за підписом Заступника прокурора Київської області старшого радника юстиції ОСОБА_22, адресованого на адресу Заступника прокурора м. Києва старшому раднику юстиції ОСОБА_19, матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню направлені для подальшого розслідування.

Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - старший прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області молодший радник юстиції ОСОБА_23 постановою від 26 травня 2015 року, визначив підслідність кримінального правопорушення у кримінального провадженні за Слідчим Управлінням прокуратури м. Києва.

03 червня 2015 року за вих. № 06/01-20415/15 Генеральний прокурор України, держаний радник юстиції 2 класу ОСОБА_24 звернувся до ВККС України із клопотанням, в порядку, передбаченому частиною третьою статті 154 Кримінального процесуального Кодексу України та частини 4 статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зареєстрованим 08 червня 2015 року) про відсторонення позивача від посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строком на два місяці. Як свідчить копія даного клопотання до нього було додано: копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання (без вказівки на кількість аркушів); документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують (без вказівки на кількість аркушів).

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач, перебуваючи на посаді судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, діючи з прямим умислом підозрюється у вчиненні діяння щодо постановлення завідомо неправосудного рішення (постанови). Обіймаючи посаду судді має безперешкодний доступ до службових приміщень, судових справ та іншої документації суду, що дасть йому змогу знищити чи підробити речі які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, клопотання вказує, що ОСОБА_6, перебуваючи на посаді судді, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема під виглядом необхідності розгляду судових справ уникати слідства та суду у кримінальному провадженні. При цьому, зазначено, що відсторонення позивача від посади судді не призведе до будь-яких негативних наслідків для інших осіб, а забезпечить повне, всебічне, неупереджене дослідження обставин кримінального провадження у розумні строки.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2015 року №45/вп-15 ОСОБА_6 на підставі вказаного клопотання Генерального прокурора України від 03 червня 2015 року було відсторонено від посади судді строком на два місяці. Рішення мотивоване тим, що вказане клопотання є обґрунтованим та підтвердженим відповідними матеріалами кримінального провадження, зокрема, перебуваючи на посаді судді Києво-Святошинського районного суду Київської області та користуючись наданими йому владними повноваженнями, ОСОБА_6, як суддя, матиме доступ до службових приміщень, судових справ, зокрема до тієї, яка є предметом дослідження у кримінальному провадженні, а також до іншої документації суду. Комісія вбачає ризики впливу судді ОСОБА_6 на помічника, як свідка у кримінальній справі. Також, Комісія вбачає ризики впливу ОСОБА_6, як судді, на свідків та інших учасників провадження, які були чи можуть бути допитані під час досудового розслідування, зокрема, на суддів, працівників суду та інших осіб, що може призвести до перешкоджання у здійснені кримінального провадження.

Згідно з постановою прокуратури м. Києва від 26 червня 2015 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців (до 27 вересня 2015 року).

В подальшому, в ході досудового розслідування, зокрема старшим слідчим слідчого відділу прокуратури м. Києва юристом 3 класу ОСОБА_25 проводились ряд процесуальних заходів, таких як: допит свідків - 16, 30 липня 2015 року; допит підозрюваного - 17 липня 2015 року.

Вдруге, 18 серпня 2015 року за вих. №17/7-20415-15 Генеральний прокурор України держаний радник юстиції 2 класу ОСОБА_24 в порядку, передбаченому частиною третьою статті 154 Кримінального процесуального Кодексу України та частини 4 статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернувся до ВККС України із клопотанням (зареєстрованим 18 серпня 2015 року) про відсторонення позивача від посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строком на два місяці. Як свідчить копія даного клопотання до нього було додано: копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання на 115 арк.; документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують на 1 арк.

Вказане клопотання є аналогічним клопотанню Генерального прокурора України від 03 червня 2015 року за вих. № 06/01-20415/15, в якому повністю співпадають мотиви та обставини щодо необхідності відсторонення позивача від посади судді.

Відповідно до наявної в матеріалах справи розписки позивача, 18 серпня 2015 року він отримав копію вказаного клопотання від 18 серпня 2015 року про відсторонення його від посади разом з копією матеріалів, якими обґрунтовується клопотання на 115 арк.

ВККС України, листом від 21 серпня 2015 року (вих. №19-11486/15) повідомив позивача, викликавши його для участі у засіданні Комісії 02 вересня 2015 о 10 год. 00 хв., про розгляд питання про відсторонення його від посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі клопотання Генерального прокурора України.

Листом від 26 серпня 2015 року (вих. №23064/2015) Голова Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_26 повідомив Голову ВККС України ОСОБА_27 про ознайомлення позивача 25 серпня 2015 року, під підпис із викликом на засідання Комісії, яке відбудеться 02 вересня 2015 року.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 вересня 2015 року №57/вп-15 ОСОБА_6, вдруге, на підставі повторного клопотання Генерального прокурора України від 18 серпня 2015 року було відсторонено від посади судді строком на один місяць.

Дане рішення Комісії, прийняте з цих же підстав, що й попереднє рішення від 24 червня 2015 року №45/вп-15, а тому не містить нових мотивів доцільності відсторонення позивача від посади судді.

Про прийняте рішення Комісії від 02 вересня 2015 року №57/вп-15, Заступник Голови Комісії ОСОБА_28, повідомив Голову Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_26 листом від 02 вересня 2015 року (вих. №19-12234/15). В цьому ж листі зобов'язано повідомити Комісію про вжиті заходи.

Листом від 03 вересня 2015 року (вих. №24264) Голова Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_26 повідомив Заступника Голови Комісії ОСОБА_28, про повідомлення відповідного рішення щодо відсторонення позивача від посади судді на зборах суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області, де було прийнято рішення про передачу невирішених ним справ для повторного автоматизованого розподілу.

Супровідним листом від 17 вересня 2015 року (вих. №19-12853/15) ВККС України направило позивачу копію рішення від 02 вересня 2015 року про відсторонення його від посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Вважаючи, друге рішення Комісії від 02 вересня 2015 року №57/вп-15 про відсторонення від посади судді незаконним, позивач звернувся до суду.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 року (тут і надалі в редакції від 29 березня 2015 року, далі - Закон №2453) Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року № 1802/зп (із змінами, внесеними рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 жовтня 2011 року № 3142/зп-11, від 15 листопада 2011 року № 3745/зп-11, від 17 січня 2012 року № 4/зп-12, від 27 березня 2012 року № 11/зп-12, від 10 квітня 2012 року № 14/зп-12, від 23 квітня 2012 року № 17/зп-12, від 25 вересня 2012 року № 30/зп-12, від 18 жовтня 2012 року № 34/зп-12, від 12 лютого 2013 року № 4/зп-13, від 18 листопада 2013 року № 58/зп-13, від 14 серпня 2014 року № 11/зп-14, від 3 квітня 2015 року № 13/зп-15, від 22 червня 2015 року №41/зп-15, від 08 липня 2015 року № 49/зп-15) (далі - Регламент), Кримінальним процесуальним Кодексом України № 4651-VI від 13.04.2012 року (тут і надалі в поточній редакції; далі - КПК України).

Відповідно до частини першої статті 100 Закону №2453 Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.

В силу положень статті 101 Закону №2453 Вища кваліфікаційна комісія суддів України: <…> на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності…

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 49 Закону №2453 судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником.

Суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців.

Продовження строку відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше одного місяця. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від посади подається не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

У відповідності до частини третьої статті 100 Закону №2453 порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом. Вища кваліфікаційна комісія суддів України більшістю голосів від її складу, передбаченого законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, установлених цим Законом.

Порядок прийняття рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності передбачено Розділом XV Регламенту.

Пунктами 15,1-15,2 Регламенту передбачено, що Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України.

Питання про відсторонення судді від посади на підставі клопотання Генерального прокурора України вноситься Головою Комісії до порядку денного чергового засідання Комісії з урахуванням вимог частини восьмої статті 105 Закону.

Згідно із частинами 7-8 статті 105 Закону №2453 засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її палат проводяться відкрито, крім випадків, установлених законом.

Засідання Комісії, її палат є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від установленого законом складу Комісії або палати відповідно.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, та оприлюднює цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім засідань з організаційних питань). Голови палат Комісії визначають дату, час і місце проведення засідань відповідних палат, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляють про це осіб, щодо яких має розглядатися питання, та оприлюднюють цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідні положення узгоджуються із пунктами Регламенту, зокрема 15.3., де зауважено, що Голова Комісії у строки та в порядку, що визначені Законом та цим Регламентом, повідомляє суддю щодо якого має розглядатися питання про відсторонення від посади та Генерального прокурора України про дату, час і місце засідання Комісії із зазначеного питання, та оприлюднює цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Пунктами 15.4., 15.7. та 15.9. Регламенту, передбачено, що при вирішенні питання про відсторонення судді від посади присутність на засіданні Комісії Генерального прокурора України або уповноваженої ним особи є обов'язковою.

Неявка на засідання Комісії судді, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду Комісією питання про відсторонення його від посади.

За результатами розгляду питання про відсторонення судді від посади Комісія приймає відповідне рішення, копія якого направляється Генеральному прокурору України.

У разі прийняття Комісією рішення про задоволення клопотання Генерального прокурора України і відсторонення судді від посади копія рішення направляється також:

- судді, якого відсторонено від посади;

- голові суду, в якому займає штатну суддівську посаду відсторонений від посади суддя;

- Державній судовій адміністрації України.

З метою забезпечення виконання рішення про відсторонення судді від посади, проведення пов'язаних з цим організаційних заходів, у день прийняття рішення Комісією забезпечується повідомлення голови суду, в якому займає штатну суддівську посаду відсторонений суддя, про прийняте рішення.

Повідомлення здійснюється шляхом використання офіційних засобів зв'язку: електронної пошти та/або факсу (телефаксу) відповідного суду, з допомогою Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень та даних офіційного веб-порталу «Судова влада».

Як вбачається з матеріалів справи, рішення від 02 вересня 2015 року прийнято Комісією з підстав розгляду клопотання Генерального прокурора України від 18 серпня 2015 року про відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Про розгляд засідання, призначеного на 02 вересня 2015 року позивач був повідомлений листом від 21 серпня 2015 року, за підписом Голови ВККС України, доведеного до його відома Головою Києво-Святошинського районного суду Київської області під підпис 25 серпня 2015 року.

З вступної частини вказаного рішення вбачається, що Комісія розглядаючи клопотання Генерального прокурора діяла у складі 11 членів, а саме: головуючого - ОСОБА_27., членів комісії: ОСОБА_29., ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_28, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 ОСОБА_37, що становить більшість від складу ВККС України, передбаченого частиною першою статті 102 Закону №2453.

З описової частини рішення Комісії вбачається, що вона заслуховувала пояснення позивача при розгляді клопотання Генерального прокурора України про відсторонення його від посади судді.

Про прийняте рішення 02 вересня 2015 року №57/вп-15 негайно (в цей же день), був повідомлений голова Києво-Святошинського районного суду Київської області листом №19-12234/15 за підписом Заступника Голови Комісії.

Копія рішення ВККС від 02 вересня 2015 року №57/вп-15 , надіслана позивачу супровідним листом за підписом Голови Комісії 17 вересня 2015 року.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити, що Комісія, розглядаючи відповідне клопотання Генерального прокурора України, не допустила процедурних порушень під час його розгляду.

Натомість, визначаючи відсутність вказаних порушень у відповідача, суд вважає за необхідне дослідити питання законності оскаржуваного рішення ВККС України.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2453 суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно із частиною першою та четвертою, вже згадуваної статті 49 Закону №2453 суддя є недоторканним. Затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.

Суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців.

Вказані положення кореспондуються із приписами статті 154 КПК України, де частинами другою та третьою визначено, що відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення від посади Директора Національного антикорупційного бюро України здійснюється слідчим суддею на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законом.

При цьому, в силу пункту 15.5 Регламенту клопотання Генерального прокурора України має бути подано з дотримання вимог частини другої статті 155 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 155 КПК України у клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) посада, яку обіймає особа;

5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Тобто, Комісія, під час отримання відповідно клопотання Генерального прокурора України зобов'язана встановити його відповідність наведеному положенню і тільки тоді приймати його до свого провадження. У іншому випадку, клопотання підлягає поверненню, з наведеними мотивами такого повернення (п. 15.5 Регламенту).

Згідно із абз. другим пункту 15.6 Регламенту вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує:

- мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України;

- правову підставу для відсторонення судді від посади;

- наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.

В системному зв'язку, вказані положення Закону, Кодексу та Регламенту визначають можливість прийняття Комісією рішення про відсторонення судді від посади (за умови дотримання відповідної процедури), але до прийняття слід встановити відповідність клопотання Генерального прокурора України вимогам частини 2 статті 155 КПК України, а при його прийнятті та розгляді мають бути враховані підстави визначені в абз. другому пункту 15.6 Регламенту, та абз. першому частини четвертої статті 49 Закону №2453 (обґрунтованість клопотання).

Тобто, ВККС України при розгляді клопотання Генерального прокурора України відносно суддів при відстороненні їх від посади, наділена функціями і повноваженнями слідчого судді.

Категорія обґрунтованості, є оціночною категорією, яка встановлюється в сукупності підстав визначених статтею 155 КПК України. Тобто, мають враховуватись обставини інкримінованого діяння, в даному випадку підозрюваному, ступінь його доведеності, наявність побоювань (реальних), що дана особа перебуваючи на своїй посаді, маючи управлінський вплив буде здійснювати тиск, або затягувати розслідування кримінального правопорушення, і не з'являтись на вимогу слідчого.

В судовому засіданні представник ВККС України пояснила, що ці відомості ВККС України на своєму засіданні не перевіряла, так як це перевірялось Генеральною прокуратурою України.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються клопотання Генерального прокурора України від 18 серпня 2015 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України відповідних підстав, обґрунтованості відсторонення позивача від посади судді, не находить. Дані матеріали містять поодинокі протоколи допитів свідків та підозрюваного, датовані лютим, березнем, липнем 2015 року, а також, наявний протокол визнання речовим доказом копії матеріалів адміністративної справи 369/342/14-п.

Як вбачається з матеріалів справи всі слідчі дії проведені до винесення клопотання про відсторонення судді Лиснека В.В. від посади Генеральним прокурором України до ВККС України.

Жодних доказів, що підозрюваний перебуваючи на посаді знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, надані матеріали, які обґрунтовують клопотання, не містять.

Комісія приймаючи клопотання Генерального прокурора України, в повній мірі не встановила відповідність його змісту частини 2 статті 155 КПК України, а під час розгляду його на засіданні не врахувала змісту абз. другого частини четвертої статті 49 Закону №2453 та підстав визначених в абз. другому пункту 15.6 Регламенту, що вказує на необґрунтованість прийнятого рішення Комісії від 02 вересня 2015 року.

Крім того колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

ВККС України, діючи як слідчий суддя, при розгляді клопотання Генерального прокурора України про відсторонення від посади судді ОСОБА_6 від 18 серпня 2015 року повинна була керуватися в своїй діяльності Главою 14 (ст.ст. 154-158) КПУ України.

Частина третя статті 154 КПК України встановлює, що питання про відсторонення судді від посади здійснюється ВККС України на підставі мотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.

Законодавством, а саме частиною другою статті 154 КПК України, регламентовано, що відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог стаття 158 цього Кодексу.

Рішенням ВККС України від 24.06.15. позивача відсторонено від посади судді строком на два місяці. Зазначений факт не оспорюється сторонами по справі у судовому засіданні.

Генеральний прокурор України, у невстановлений законодавством спосіб, замість подання клопотання про продовження строку відсторонення від посади судді ОСОБА_6, звернувся ВККС України з повторним клопотанням про відсторонення позивача як судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.08.15. за підозрою у вчиненні злочину за який позивач вже був відсторонений від посади.

ВККС України приймаючи і розглядаючи це клопотання не звернула уваги на зазначене порушення законодавства Генеральним прокурором України, повторно, всупереч частини 2 статті 154 КПК України, відсторонила позивача від посади за одне і теж діяння, що є недопустимим, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України.

Також, суд зазначає, що строк досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчинення кримінального діяння закінчився 27 вересня 2015 року, а рішенням ВККС України від 02.09.2015. позивача відсторонено від посади до 02 жовтня 2015 року, що також є недопустимим.

Допущенні порушення є підставами для скасування рішення ВККС України від 02.09.15. про відсторонення ОСОБА_6 від посади судді.

На виконання Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її (п.1). Судді можуть бути тимчасово усунуті від посади або звільнені тільки з причин їх нездатності виконувати свої обов'язки чи поведінки, невідповідної до посади, яку вони займають (п. 18). Усі процедури покарання, усунення від посади і звільнення мусять визначатися відповідно до встановлених правил судової поведінки (п. 19).

Статтею 6, 10 Загальної (Універсальної) хартії судді, ухваленої 17 листопада 1991 року Центральною Радою Міжнародної Асоціації суддів в Тайпеї (Тайвань) визначено, що Суддя має ефективно і старанно виконувати свої обов'язки без будь-яких невиправданих затримок. Цивільний позов, в країнах, де це дозволено, та кримінальне переслідування, включаючи арешт, може бути застосоване щодо судді тільки за умови, що це не вплине на його (її) незалежність.

Пунктом другим висновків першої експертної комісії Міжнародної Асоціації Суддів, Відень, 9-12 листопада 2003 року «Роль та функції Вищої Ради Юстиції чи аналогічного органу в організації та управлінню національною системою» визначено, що Якщо Вища Рада Юстиції чи аналогічний орган не побудовано таким чином, щоб забезпечувати та захищати незалежність суддів, то завжди виникає загроза підриву такої незалежності.

Пунктом 4 цих же висновків зазначено, що в будь-якому випадку, такий орган має бути буфером між судовою та виконавчою владою, і діяти таким чином, щоб захистити суддів від впливу з боку інших владних органів, а не бути їх інструментом.

Висновками №3 (2002) Консультативної Ради європейських судів для Комітету Ради Європи про принципи й правила, що регулюють професійну поведінку судів, зокрема етичні норми, несумісну поведінку та неупередженість (Стразбург, 19 листопада 2002 року) передбачено, що повноваження, якими наділені судді, визначаються не тільки національним правом, виразом волі народу цієї країни, але й принципами міжнародного права й правосуддя, як це визначається в сучасних демократичних суспільствах.

Колегія суддів із застосуванням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України зазначає про правомірність заявленого адміністративного позову, так як відповідачем (Комісія, ВККС України) покладних на неї обов'язків під час винесенню оскаржуваного рішення від 02 вересня 2015 року не виконано.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України про скасування рішення щодо відсторонення від посади судді, підлягає задоволенню.

Доводи позивача про неврахування Комісією факту відсутності в нього статусу підозрюваного по кримінальному провадженню (письмове повідомлення про підозру здійснене в порушення вимог статті 22 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), зокрема складене заступником Генерального прокурора України, натомість вручене слідчим), не можуть бути підставою для скасування рішення Комісії 02 вересня 2015 року, оскільки такими повноваженнями відповідач при розгляді питання відсторонення судді від посади не наділений. Здійснення повідомлення про підозру за своєю суттю є юридичним процесом, метою якого є отримання письмового повідомлення про підозру особою, яка повідомляється про підозру, у встановлений законом спосіб, а тому судом не приймаються до уваги.

Керуючись статтями 18, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України про скасування рішення щодо відсторонення від посади судді задовольнити.

Скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 вересня 2015 року №57/вп-15 про відсторонення від посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: С.В. Головчук

В.М. Кочан

Д.В. Ліпський

О.Ф. Ситников

Джерело: ЄДРСР 55315024
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку