ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року

Справа № 908/3422/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Гончарука П.А. (доповідача),

Суддів

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 3 серпня 2015 року у справі №908/3422/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" про стягнення суми, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою, в якій, з урахуванням уточнень, просив скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 квітня 2015 року про арешт коштів ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" в частині накладення арешту на рахунки №26049962488481 (код валюти рахунку: 980), №26008962491936 (код валюти рахунку: 980) в ПАТ "Перший український міжнародний банк", код банку 334851, прийняту в результаті виконання рішення господарського суду Запорізької області від 7 листопада 2014 року у справі №908/3422/14 та постанови державного виконавця від 10 квітня 2015 року про стягнення виконавчого збору, та зняти арешт з коштів на цих рахунках.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року у справі №908/3422/14 (із урахуванням ухвали про виправлення описки від 18 червня 2015 року) скаргу ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови від 10 квітня 2015 року про арешт коштів ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" у справі №908/3422/14 задоволено частково.

Знято арешт з коштів на рахунку боржника №26008962491936 (код валюти рахунку: 980) у ПАТ "Перший український міжнародний банк", код банку: 334851. В іншій частині - скаргу залишено без задоволення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 3 серпня 2015 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року скасовано частково. Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 квітня 2015 року про арешт коштів ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" в частині накладення арешту на рахунок №26008962491936 (код валюти рахунку: 980) скасовано. В іншій частині ухвалу - залишено без змін.

У касаційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 3 серпня 2015 року у справі №908/3422/14 в частині задоволення скарги скасувати, відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач (боржник), вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 7 листопада 2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 18 березня 2015 року, позов ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" 10 309 173,07 грн. основного боргу, 2 047 623,36 грн. пені, 546 636,95 грн. 3 % річних, 2 141 689,34 грн. інфляційних втрат задоволено частково. В частині стягнення 1 376 037,92 грн. основного боргу провадження у справі припинено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 652 301,32 грн. основного боргу, 1 021 541,62 грн. пені, 544 655,22 грн. 3 % річних, 2 139 215,33 грн. інфляційних втрат, 71 672,18 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

12 лютого 2015 року господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

24 березня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - відділ ДВС) відкрито виконавче провадження №46994227, про що винесено відповідну постанову, а 10 квітня 2015 року, у зв'язку з невиконанням боржником у наданий строк рішення суду - постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та розпочато примусове виконання рішення суду.

Відділом ДВС 10 квітня 2015 року винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунках: №26049962488481 (код валюти рахунку: 980), №26008962491936 (код валюти рахунку: 980) в Публічному акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк", код банку 334851; №26006055875287 (код валюти рахунку: 980) в ФІЛІЇ "Запорізьке регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", код банку 313399; №26007044068000 (код валюти рахунку: 980), №26041044068000 (код валюти рахунку: 980) в Публічному акціонерному товаристві "Укрсиббанк", код банку 351005; №26009020100006 (код валюти рахунку: 980) в Публічному акціонерному товаристві "Український інноваційний банк ", код банку 300142; №26035301640599 (код валюти рахунку: 980), №26032304640599 (код валюти рахунку: 980), №26033303640599 (код валюти рахунку: 980), №26034302640599 (код валюти рахунку: 980) в Філії - Запорізьке обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", код банку 313957, а також на всіх інших рахунках, відкритих в даних фінансових установах (в тому числі й тих рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту), крім коштів, що зараховані на окремий рахунок і у передбачених чинним законодавством випадках не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів на підставі виконавчих документів, та крім коштів на рахунках із спеціальним режимом використання (ст. 19^{1 Закону України "Про теплопостачання"), і належать ТОВ "Мелітопольські теплові мережі".}

^{Звертаючись зі скаргою на вказані дії державного виконавця ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" зазначив, що державним виконавцем накладено арешт, крім інших, і на рахунки №26049962488481 (код валюти рахунку: 980), №26008962491936 (код валюти рахунку: 980) в Публічному акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк", код банку 334851, кошти на яких передбачені на оплату заробітної плати працівникам товариства, а також на виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та пов'язані з цим податки.}

^{Місцевий господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 8, 9, 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97, ст. 115, ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 1, ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці", абз. 6 п. 3.7 ст. З Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", ч. 1, п. 6 ч. 3 ст. 11, ч.ч. 2, 3, 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 1 липня 1949 року №95, ратифікованої Україною 4 серпня 1961 року, вказав на те, що накладення арешту на рахунок №26008962491936, перешкоджає своєчасній виплаті заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві боржника, що є порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" в частині обов'язку державного виконавця, використовувати його права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.}

^{При цьому, судом було вказано, що оскаржувана постанова державного виконавця відділу ДВС не підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець на момент винесення цієї постанови не міг знати про цільове призначення рахунків, в зв'язку з чим арешт має бути знято не шляхом її скасування, а на підставі судового рішення.}

^{На підставі зазначеного, скарга відповідача на дії державного виконавця відділу ДВС в частині накладення арешту на рахунок №26008962491936 була задоволена шляхом зняття арешту з цього рахунку.}

^{В задоволенні скарги в частині накладення арешту на рахунок №26049962488481 (код валюти рахунку: 980) місцевий господарський суд відмовив, оскільки, як було з'ясовано, на кошти, що на ньому знаходяться арешт не накладено.}

^{Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині неправомірності дій державного виконавця відділу ДВС щодо накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку №26008962491936 і призначені для виплати заробітної плати працівникам боржника, вказавши, що накладення арешту на ці кошти суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" і порушують конституційні права громадян на оплату праці. Проте, вказуючи на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимог скаржника про скасування постанови державного виконавця про арешт коштів, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу в цій частині слід скасувати, а скаргу щодо скасування постанови державного виконавця відділу ДВС про арешт коштів на рахунок №26008962491936 слід задовольнити.}

^{З вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій не можна погодитись з огляду на наступне.}

^{Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.}

^{Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".}

^{Стаття 1 цього Закону встановлює, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)}

^{Одним із заходів примусового виконання рішень, відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.}

^{Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.}

^{Відповідно до ст. 57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.}

^{При цьому, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання ст.ст. 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", ст. 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки.}

Особливості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи визначені в главі 5 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець, приймаючи оспорювану постанову про накладення арешту, зокрема, і на рахунок відповідача №26008962491936 керувався виключно положеннями Закону України "Про виконавче провадження", не порушуючи при цьому будь-яких правових норм щодо заходів примусового виконання судового рішення, а тому його дії при винесенні постанови не можуть бути визнані неправомірними, а прийнята ним постанова такою, що підлягає скасуванню.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи вимоги ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" в частині зняття арешту зі спірного банківського рахунку та скасування спірної постанови з посиланням на положення Конституції України щодо прав особи на оплату праці, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" не врахували того, що даними нормами матеріального права регулюються трудові правовідносини, в той час як дані правовідносини виникли при виконанні судового рішення господарського суду і які регулюються Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, та іншими Законами.

За таких обставин, ухвалу господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 3 серпня 2015 року у справі №908/3422/14 в частині задоволення скарги на дії державного виконавця відділу ДВС щодо арешту коштів на рахунку №26008962491936 підлягають скасуванню, у задоволенні скарги на дії державного виконавця в цій частині слід відмовити, а в решті судові рішення підлягають залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України суми судового збору, сплаченого останнім за подання апеляційної скарги у розмірі 609 грн., а за подання касаційної скарги у розмірі 1 218 грн., який підлягав сплаті при поданні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 106, 111^{5, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16 червня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 3 серпня 2015 року у справі №908/3422/14 в частині скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 квітня 2015 року про арешт коштів ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на рахунку №26008962491936 (код валюти рахунку: 980) скасувати і в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в цій частині відмовити.

В решті судові рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код юридичної особи: 05541114) на користь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий

П.А. Гончарук

Судді

І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко