Справа № 284/909/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року смт. Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Діброви О.В.

з секретарем Куничик Ю.В.

з участю

представників відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов’язання призначити щомісячне грошове утримання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України у Народицькому районі Житомирської області щодо відмови у призначенні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними та зобов’язати відповідача призначити та виплачувати йому, починаючи з 26.11.2015 року, довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.11.2015 року він звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України у Народицькому районі Житомирської області про призначення у відповідності до ст.141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, однак, рішенням від 04.12.2015 року №3954/02 йому було відмовлено на тій підставі, що редакція ст.141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка визначала право заявника на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 01.06.2015 року втратила свою чинність.

Позивач в судове засідання не з’явився, але надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року стаття 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» втратила свою чинність з 01.06.2015 року, а позивач звернувся із заявою 27.11.2015 року, а тому, на їх думку, на момент звернення про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вже не мав права на призначення даної виплати.

Заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3(позивач по справі), який обіймав посаду судді Житомирського апеляційного адміністративного суду, 12.03.2015 року звернувся до Вищої ради юстиції із письмовою заявою про відставку.

16.07.2015 року Вища рада юстиції ухвалила рішення №228/0/15-15 про внесення подання до Верховної ОСОБА_4 України про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Верховної ОСОБА_4 України №788-VIII від 12.11.2015 року суддю Житомирського апеляційного адміністративного суду Хаюка Сергія Миколайовича звільнено з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Наказом в.о.голови Житомирського апеляційного адміністративного суду №150-к від 25.11.2015 року суддю Хаюка Сергія Миколайовича відраховано зі штату Житомирського апеляційного адміністративного суду з 25.11.2015 року у зв’язку зі звільненням з посади судді Житомирського апеляційного адміністративного суду у відставку.

27.11.2015 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області (надалі - Управління) про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та листом Управління №3954\02 від 04.12.2015 року йому було відмовлено на тій підставі, що редакція ст.141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка визначала право заявника на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 01.06.2015 року втратила свою чинність.

Зазначені обставини підтверджуються копіями заяви ОСОБА_3 від 12.03.2015 року(а.с. 13), рішення Вищої ради юстиції №228/0/15-15(а.с. 14), постанови Верховної ОСОБА_4 України №788-VIII від 12.11.2015 року(а.с. 15-21), наказу в.о.голови Житомирського апеляційного адміністративного суду №150-к від 25.11.2015 року(а.с. 22), листа Управління №3954\02 від 04.12.2015 року (а.с. 27) та представниками відповідача не заперечуються.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача, суд виходить з таких міркувань.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до ОСОБА_5 та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України.

Відповідно до ч.3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції від 12.02.2015 року, яка була чинною на момент звернення позивача до Вищої ради юстиції із письмовою заявою про відставку, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» частину 3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було викладено у новій редакції, яка набрала чинності 28.03.2015 року, й у відповідності до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Також зазначеним Законом було викладено в новій редакції частину 5 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.8 ОСОБА_5 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Статтею 22 ОСОБА_5 України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У відповідності до ст.58 ОСОБА_5 України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням наведеного вище і приймаючи до уваги тривалий час розгляду Вищою радою юстиції та Верховною ОСОБА_4 України заяви ОСОБА_3 про відставку, що позбавило позивача можливості вчасно звернутись до управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області, суд дійшов переконання, що до правовідносин, які виникли під час вирішення питання про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, мають бути застосовані норми законодавства, чинного на момент подання позивачем заяви про відставку до Вищої ради юстиції, тобто, станом на 12.03.2015 року.

Дослідивши процедуру, за якою було звільнено позивача з посади судді, суд зважає на таке.

Пунктом 9 ч.5 ст.126 Коституції України визначено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.131 ОСОБА_5 України в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції затверджує регламент Вищої ради юстиції, положеннями якого регулюються процедурні питання здійснення нею передбачених ОСОБА_5 України та цим Законом повноважень.

Пункт 2 § 2.1. глави 1 розділу II регламенту Вищої ради юстиції, затверджений рішенням Вищої ради юстиції від 04.10.2010 № 791/0/15-10 (який був чинним на момент ухвалення рішення про внесення подання до Верховної ОСОБА_4 України про звільнення позивача у зв’язку з поданням заяви про відставку) містить вичерпний перелік документів, які мають міститись у матеріалах про звільнення суддів за загальними обставинами, а у відповідності до п.3 § 2.1. глави 1 розділу II зазначеного регламенту про неналежне оформлення матеріалів щодо звільнення судді з посади ОСОБА_4 або Заступник повідомляють суб'єктові, який надіслав ці матеріали, та встановлюють строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів.

Статтею 216-1 Закону України «Про Регламент Верховної ОСОБА_4 України» визначено, що відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, статті 126 ОСОБА_5 України, законів України "Про Конституційний Суд України" та "Про судоустрій і статус суддів" Верховна ОСОБА_4 звільняє суддів, обраних Верховною ОСОБА_4 безстроково.

Подання про звільнення судді, обраного Верховною ОСОБА_4 безстроково, вноситься до Верховної ОСОБА_4 Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п'ятою статті 126 ОСОБА_5 України.

За наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.

Рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної ОСОБА_4.

Суд приймає до уваги той факт, що під час процедури звільнення позивача з посади судді, уповноваженими на це ОСОБА_5 України установами не було висловлено жодних зауважень до подання про звільнення або щодо неналежного оформлення матеріалів, чи відсутності підстав для звільнення за заявою про відставку.

З огляду на викладене, на думку суду, позивач набув право на відставку з призначенням щомісячного довічного грошового утримання, оскільки має стаж роботи на посаді судді більше 20 років.

Обмірковуючи розмір довічного грошового утримання судді у відставці, на який має право позивач, суд виходить з наступного.

Вища рада юстиції, ухвалюючи рішення про внесення подання до Верховної ОСОБА_4 України про звільнення позивача у зв’язку з поданням заяви про відставку, зазначила, що ОСОБА_3 має достатній для відставки стаж, встановлений чинним законодавством, оскільки, крім стажу роботи на посаді судді, до стажу, який надає ОСОБА_3 право на відставку, відповідно до п.3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою в Українській державній юридичній академії та календарний період проходження строкової військової служби, а також робота на посадах помічника, старшого помічника та виконуючого обов’язки заступника Овруцького міжрайонного прокурора.

Дослідженням копій війського квитка серії НК №5083604(а.с. 39), трудової книжки серії ВТ-І №1872690 (а.с. 30-37) та диплома спеціаліста серії КК №017067(а.с. 38) встановлено, що позивачу мають бути зараховані наступні періоди служби, навчання та роботи:

11.04.1985 року – 15.05.1987 року – строкова військова служба в Збройних силах СРСР;

01.09.1989 року – 31.07.1993 року – навчання за денною формою в Українській державній юридичній академії;

01.08.1993 року – 05.04.1994 року – стажист помічника прокурора Овруцького району;

06.04.1994 року – 20.10.1994 року – стажист помічника Овруцького міжрайонного прокурора;

21.10.1994 року – 08.10.1995 року – помічник Овруцького міжрайонного прокурора;

09.10.1995 року – 13.09.1998 року – старший помічник Овруцького міжрайонного прокурора;

14.09.1998 року – 01.07.1999 року – в.о.заступника Овруцького міжрайонного прокурора;

02.07.1999 року – 25.07.1999 року – суддя Народицького районного суду Житомирської області;

26.07.1999 року – 28.10.1999 року – в.о.голови Народицького районного суду Житомирської області;

29.10.1999 року – 07.05.2007 року – голова Народицького районного суду Житомирської області;

08.05.2007 року – 04.01.2011 року – суддя Житомирського окружного адміністративного суду;

05.01.2011 року – 25.11.2015 року – суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду.

На підставі викладеного вище, суд дійшов переконання, що стаж позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 26 років 3 місяці 29 днів, а тому, з урахуванням вимог ч.3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції від 12.02.2015 року, яка була чинною на момент звернення позивача до Вищої ради юстиції із письмовою заявою про відставку, позовні вимоги в частині призначення ОСОБА_3 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, підлягають задоволенню.

Відповідно до абзацу 6 частину 5 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в чинній редакції) довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, суд дійшов переконання, що існує достатньо підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

На підставі п.1 ч.1 ст.256 КАС України суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання постанову в частині здійснення призначення та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за один місяць, та, у відповідності до ч.1 ст 267 КАС України, зобов’язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

Позивач при поданні до суду позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 487,20 грн., а тому, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, сплачену позивачем суму слід повернути із Державного бюджету України.

Керуючись ст.58 ОСОБА_5 України, ст.ст.8-11, 18, 71, 160-162, 256, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці – протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду в Народицькому районі Житомирської області призначити та виплачувати з 26.11.2015 року ОСОБА_3 довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області виконати постанову негайно у межах суми стягнення за один місяць.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

Повернути із Державного бюджету України ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 487,2 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :