open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа

№ 130/2046/15-ц Провадження № 22-ц/772/3394/2015

Головуючий в суді першої інстанції Сенько Л. Ю.

Категорія 50

Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року

м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Іванюка М.В.,

за участю секретаря: Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися, -

встановила:

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу та пенсії) щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення сином навчання-липень 2016 року.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що між нею та відповідачем 05.07.1987 року був зареєстрований шлюб відділом ЗАГС міста Жмеринка Вінницької області. Від даного шлюбу у них народилось двоє синів: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак спільне життя з відповідачем у них не склалося через непорозуміння пов'язане із-за різних поглядів на сімейне життя. На момент подання даної позовної заяви спільне господарство із відповідачем припинено, відповідач проживає окремо, офіційні шлюбні відносини з відповідачем припинені з 16.12.2014 року, на підставі отримання нею свідоцтва про розірвання шлюбу, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області.

На рахунок питання щодо утримання та виховання дітей із відповідачем домовленості у них не має. На сьогоднішній день їхній син ОСОБА_4 навчається в національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» у місті Харкові. Згідно договору навчання сина закінчується в липні 2016 року. Зі свого боку, вона прикладає усі зусилля для забезпечення потреб сина, але це не дозволяє їй повністю забезпечити та задовільнити потреби сина на його повноцінне харчування, купівлю одягу та взуття, ліків, у разі хвороби, здійснювати оплату коштів на навчання та на інші життєві потреби сина. Відповідач не вважає за потрібне утримувати сина. На її неодноразові прохання та вимоги до відповідача про сплату аліментів на утримання його сина, він не звертає ніякої уваги, відповідач працездатна особа та може надавати матеріальну допомогу для своєї дитини.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), уродженця м. Молодогвардійськ Краснодонського району Луганської області та жителя АДРЕСА_1 ( зареєстрований по АДРЕСА_2), працюючого директором Жмеринського психоневрологічного будинку - інтернату ( м. Жмеринка, вул. Петровського,12), на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2), мешканки АДРЕСА_2, аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23 липня 2015 року до закінчення сином навчання в Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого, а саме до липня 2016 року; а також на користь держави суму судового збору в розмірі 243 ( двісті сорок три ) грн. 60 коп. ( Банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку: 31211206700006, код ЄДРПОУ суду 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001, Призначення платежу: судовий збір, Пункт 1.1).

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи просив оскаржуване рішення змінити, змінивши розмір стягуваних аліментів на 1/7 частини від усіх видів його заробітку (доходу).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропуіцення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, навчається на денній формі навчання 3-го курсу 9 групи Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України в національному юридичному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (а.с.18).

Відповідно до договору про навчання №426/1ф від липня 2012 року ОСОБА_4 закінчує навчання у липні 2016 року (а.с.19).

Оплата позивачкою ОСОБА_3 навчання сина ОСОБА_4 у вищезазначеному вищому навчальному закладі та його проживання в гуртожитку підтверджено відповідними квитанціями.

Відповідно до ст. ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За змістом ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з вимогами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, як то: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Обґрунтовано встановивши наявність у ОСОБА_3 потреби у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням сина у Інституті підготовки кадрів для органів прокуратури України національного юридичного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» та вказавши на обов'язок відповідача, який має постійний заробіток та має можливість надати таке утримання, разом із позивачем його утримувати, суд дійшов правильного висновку про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на повнолітнього сина в період навчання.

Визначений судом розмір аліментів може забезпечити лише незначну частину першочергових потреб ОСОБА_4 в період здобуття освіти і він не перевищує можливостей відповідача надавати допомогу сину. Будь-яких обґрунтованих доказів наявності об'єктивних причин неможливості виконувати обов'язок, передбачений ст. 199 СК України в розмірі, визначеному рішенням суду, відповідач не надавав.

Доводи апеляційної скарги про неспроможність надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину у визначеному судом розмірі та тяжкий матеріальний стан у зв'язку з тим, що на його утриманні знаходяться непрацездатний батько та батьки дружини не є підставою для зміни розміру аліментів з 1/4 частини на 1/7 частину, оскільки вказані особи мають самостійні доходи у вигляді пенсії за віком, аліменти на їх утримання відповідач не сплачує.

Наявні у відповідача хвороба та кредитні зобов'язання також не вказують на неможливість сплачувати ним аліменти у визначеному судом розмірі.

Доводи апелянта, які фактично зводяться до заперечень на позовну заяву, були перевірені судом першої інстанції та вмотивовано відхилені, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на викладене. колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, посилання апелянта носять формальний характер та не спростовують вірний висновок суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : /підпис/

Судді:/підписи/

З оригіналом вірно:

Джерело: ЄДРСР 54392774
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку