ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/56690/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Єрьоменка В.В., Іванова С.Г.

відповідача - Савенко Ю.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014

та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2014

у справі № 823/1351/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско»

до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 23.12.2013 № 0000882200 та № 0000892200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТДВ «СК «Сяйво» (яке є правонаступником ТДВ «Страховик»), ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд», ТДВ «СК «Рада» за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, складено акт № 33/23-25-22-010/32291375 від 05.12.2013, в якому зафіксовані порушення: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 2 059 007 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року на 150 000 грн., 1 квартал 2011 року - 356 825 грн., 2 квартал 2011 року - 207 000 грн., 3 квартал 2011 року - 207 000 грн., 4 квартал 2011 року - 107 000 грн., 1 квартал 2012 року - 189 000 грн., 2 квартал 2012 року - 189 000 грн., 3 квартал 2012 року - 553 182 грн.; п. 121.1 ст. 121 ПК України в частині ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, у випадках передбачених Кодексом.

23.12.2013 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000882200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 562 099 грн., у т.ч.: 2 059 007 грн. основного платежу та 503 092 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000892200 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000882200 від 23.12.2013, слід зазначити наступне.

В обґрунтування заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток, контролюючий орган посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТДВ «СК «Сяйво» та ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд».

Так, щодо ТДВ «СК «Сяйво» відповідач зазначає, що згідно акту Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 22.07.2013 № 28/22-1/32704920 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «СК «Сяйво» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012», вказаний контрагент формував власні валові витрати від сумнівних контрагентів - ТДВ «СК «Зеніт», ПАТ «СК «Прогрес-Фонд», ТДВ «СПК «Впевненість - безпека», ТДВ «СК «Рада» (ТДВ «СК «Відродження України»), на підставі укладених договорів страхування, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат. Крім того, в акті перевірки ТДВ «СК «Сяйво» зазначено, що валові внески, одержані платником або нараховані на його користь за договором страхування і перестрахування, у тому числі комісійні винагороди резидента, отримані від перестрахувальника у 2012 році складають 629 148 грн., на думку контролюючого органу, є меншими за суму, яку задекларував позивач у складі витрат (4 434 197 грн). Також, в додатку до акту перевірки вказаного контрагента відсутні взаємовідносини з позивачем протягом 2012 року.

Вказане на думку відповідача свідчить про те, що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з створенням штучної видимості законності фінансово - господарських операцій з метою незаконного завищення витрат та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами, шляхом оформлення документів (податкових та видаткових накладних) на користь таких підприємств без реального здійснення господарських операцій.

По контрагенту ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» відповідач посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.07.2013 № 445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012», згідно якого вказаний контрагент укладав договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховими компаніями, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків (ТДВ «СК «Впевненість - безпека», ТДВ «Страховик» (ТДВ «СК «Сяйво»), ТДВ «СК «Рада»).

Вказане на думку відповідача, свідчить про те, що позивач скористався послугами страхової компанії ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд», яка в свою чергу формувала свої податкові зобов'язання за рахунок підприємств, задіяних у схемах мінімізації доходів, а тому дані операції суперечать законодавству.

Окрім наведеного, згідно акту перевірки для дослідження включених до складу валових витрат сум по взаємовідносинах позивача з ТДВ «СК «Сяйво» та ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» використано акт планової виїзної перевірки від 18.11.2011 № 197/23-010/32291375 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2011» та акт від 25.06.2013 № 26/22-010/32291375 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012».

Однак, як встановлено в судовому порядку, згідно актів від 18.11.2011 № 197/23-010/32291375 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2011» та від 25.06.2012 № 26/22-010/32291375 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТЕП Транско» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012» під час проведення перевірок контролюючим органом не перевірялася реальність господарських операцій з ТДВ «СК Сяйво» та ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд».

Щодо господарських операцій з ТДВ «СК «Сяйво» (ТДВ «Страховик»), судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між позивачем (страхувальник) та ТДВ «Страховик» (страховик) укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 05.10.2010 № 1005/01-0, за умовами якого страховик зобов'язується відшкодувати збитки страхувальнику при настанні страхових випадків згідно п. 3.1 цього договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що страховим випадком є подія, що сталася під час дії договору страхування і з настанням якої виникає обов'язок страхувальника відшкодувати завдану ним в результаті своєї підприємницької (господарської) діяльності в якості експедитора, шкоду життю, здоров'ю та/або збитки майну третіх осіб. Страховий платіж становить 2 400 000 грн., який сплачується рівними частинами по 300 000 грн. Строк дії договору до 13.07.2011. Також позивачем на ім'я керівника страховика було подано заяву страхування відповідальності перед третіми особами.

Додатковою угодою від 05.07.2011 № 01 продовжено строк дії договору до 13.07.2012; змінено страховий платіж за новий період страхування на 3 600 000 грн.

Додатковою угодою від 12.12.2011 № 02 змінено преамбулу договору, у зв'язку із зміною найменування страховика на ТДВ «СК «Сяйво».

На підтвердження оплати страхового платежу частинами, позивачем надано платіжні доручення від 04.11.2010 № 3399, від 08.12.2010 № 4075, від 11.01.2011 № 4657, від 07.02.2011 № 5144, від 01.03.2011 № 5614, від 29.03.2011 № 705, від 12.05.2011 № 6940, від 07.06.2011 № 870, від 05.07.2011 № 923, від 01.08.2011 № 993, від 05.09.2011 № 1045, від 04.10.2011 № 1099, від 02.11.2011 № 1154, від 02.12.2011 № 1227, від 10.01.2012 № 693, від 06.02.2012 № 1278, від 01.03.2012 № 15943, від 02.04.2012 № 17348, від 03.05.2012 № 1590, від 05.06.2012 № 1690, від 03.07.2012 № 21179, кожне на суму 300 000 грн.

Також, 03.07.2012 між позивачем (страхувальник) та ТДВ «СК «Сяйво» (страховик) укладено аналогічного змісту договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 0703/01-О. Страховий платіж по цьому договору становить 2 400 000 грн., який сплачується рівними частинами по 300 000 грн.

На виконання умов договору позивачем на ім'я керівника страховика було подано заяву страхування відповідальності перед третіми особами.

На підтвердження оплати страхового платежу, позивачем надано платіжне доручення від 18.07.2012 № 21463 на суму 1 734 196,91 грн. та від 03.08.2012 № 1836, від 04.09.2012 № 1918 кожне по 300 000 грн.

02.07.2012 між позивачем (страхувальник) та ТДВ «СК «Сяйво» (страховик) укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків № 0702/18-Ф, відповідно до якого останній зобов'язується за обумовлену в договорі плату (страховий платіж) при настанні передбаченого в договорі страхового випадку відшкодувати страхувальнику заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої договором страхової суми. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з фінансовим ризиком в його підприємницькій (господарській) діяльності.

Так, згідно з п. 2.1 договору страховим випадком є збитки страхувальника внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентами страхувальника зобов'язань по договорах, зазначених у додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору, що сталися внаслідок надзвичайних та непереробних при даних умовах обставин, зокрема, дія стихійних лих під час та на місці виконання зобов'язань; банкрутство контрагента страхувальника, підтвердженого судовим рішенням; банкрутство банку, який обслуговує страхувальника. Відповідно до п. 4.2 страховий платіж складає 1 734 196,91 грн.

Додатком 1 передбачений перелік застрахованих договорів з контрагентами, які також наявні в матеріалах справи, а саме з ДП «Сантрейд» від 01.08.2011 № 01/08-11/6, від 23.07.2010 № 23/07-10, з Startlex Resourscer Inc. від 06.09.2011 № 060911-ппв, від 05.03.2012 № 050312-пв01, з ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» від 30.08.2010 № 300810-пв01, від 30.06.2011 ТЕО-ЛДКУ-04, з ПАТ «Компанія «Райз» від 28.11.2011 № 28/11-11, з ПАТ «Райз-Максимко» від 07.12.2011 № 07/12-11, з ТОВ «Кернел-Трейд» від 11.07.2006 № 11/07 Т.

Щодо господарських операцій з ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд», судами обох інстанцій встановлено наступне.

Між позивачем (страхувальник) та ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» (страховик) укладено договір добровільного страхування вантажів від 28.03.2011 № 0328/01-309, предметом якого є майновий інтерес страхувальника, пов'язаний з вантажем, що перевозиться. Умови перевезення вантажу та його характеристики зазначені в заяві - опитувальнику на добровільне страхування вантажу, яка є невід'ємною частиною договору. Страхова сума складає 3 235 203 грн.; безумовна франшиза за договором становить 3% від страхової суми перевезення, що знаходилось на страхуванні під час страхового випадку, по одному та кожному страховому випадку; страховий тариф встановлюється в розмірі 5,65% від страхової суми; страховий платіж становить 182 788,97 грн., який повністю сплачується до 07.04.2011.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надана заява - опитувальник на добровільне страхування вантажу: на залізничні вагони у кількості 36 шт., 2442,4 т, вантаж - жито продовольче.

Платіжним дорученням від 07.04.2011 № 734 сплачено страховий платіж у розмірі 182 788,97 грн.

Аналогічного змісту між позивачем (страховик) та ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» (страхувальник) укладено договір від 29.03.2011 № 0329/04-309. Страхова сума складає 9 064 572,54 грн.; безумовна франшиза за договором становить 3% від страхової суми перевезення, що знаходилось на страхуванні під час страхового випадку, по одному та кожному страховому випадку; страховий тариф встановлюється в розмірі 3,8% від страхової суми; страховий платіж становить 344 453,76 грн., який повністю сплачується до 07.04.2011.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надана заява - опитувальник на добровільне страхування вантажу: на залізничні вагони, 1205,2 т, 327,9 т, 469 т, 787,35 т, 340,95, 271,9 т, 1102,85 т, вантаж - пшениця продовольча.

Платіжним дорученням від 07.04.2011 № 735 сплачено страховий платіж у розмірі 344 453,76 грн.

Крім того, згідно листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07.11.2013 № 8536/13-9 повідомлено, що фактів порушення вимог Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 08.10.2009 № 741 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2009 за № 1099/17115) ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» не встановлено. Також зазначено, що за результатами перевірки звітних даних ТДВ «СК «Сяйво» були встановлені порушення, проте вимоги розпорядження Нацкомфінпослуг були усунуті у встановлені строки.

В судовому порядку встановлено, що господарські операції позивача з зазначеними вище страховими компаніями здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Також, встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 № 810/5421/13-а, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 07.08.2013 № 0000212200, що винесено на підставі акту від 22.07.2013 № 28/22-1/32704920 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «СК «Сяйво» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012», на який посилається відповідач в даній справі як на підтвердження безтоварності господарських операцій позивача з ТДВ «СК «Сяйво».

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2013 у справі № 826/18310/13а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.09.2013 № 0004752202, що винесено на підставі акту від 19.07.2013 № 445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012», на який посилається відповідач в даній справі як на підтвердження безтоварності господарських операцій позивача з ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд»

Зазначеними судовими рішеннями встановлена реальність господарських операцій ТДВ «СК «Сяйво» з контрагентами ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд», ТДВ «СК «Рада» (ТДВ «СПК «Впевненість - безпека»), та ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» з контрагентами ТДВ «СК «Впевненість - безпека», ТДВ «Страховик» (ТДВ «СК «Сяйво»), ТДВ «СК «Рада».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Аналогічні положення наведені і в Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. п. 138.4, 138.6 ст. 138 ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених сум за придбані товари (послуги) до валових витрат є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності платника.

Як встановлено матеріалами справи, господарські операції позивача з зазначеними вище страховими компаніями здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та підтверджені необхідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, в результаті чого донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 0000882200 від 23.12.2013 є протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000892200 від 23.12.2013, слід зазначити наступне.

Згідно акту перевірки, остання проводилась у період з 08.11 по 21.11.2013, термін проведення перевірки був продовжений з 22.11 по 28.11.2013.

Відповідно до п. 2.1 акту перевірки позивач листом від 11.11.2013 б/н повідомив контролюючий орган про втрату документів бухгалтерського та податкового обліку, а саме по взаємовідносинах з ТДВ «СК «Сяйво» (ТДВ «Страховик»), ПрАТ «Прогрес-Фонд», ТДВ «СК «Рада» (ТДВ «Відродження України») за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, яку виявлено 11.11.2013.

На думку контролюючого органу, позивачем не було надано до інспекції копію наказу про створення комісії для встановлення переліку первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, відсутність яких встановлено на підприємстві, та розслідування причин їх втрати, акту чи інших доказів, які б підтверджували факт втрати первинних документів.

Крім того, на думку відповідача, відповідно до отриманого листом від 21.11.2013 № 13864/23-00-09-020 від слідчого ОВС СУ ФР ГУ протоколу допиту свідка від 23.07.2013, головний бухгалтер про втрату документів дізнався 23.07.2013.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як встановлено матеріалами справи, наказом від 11.11.2013 № 18 призначено комісію для встановлення переліку первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, відсутність яких виявлено на підприємстві, та розслідування їх пропажі; строк проведення розслідування до 21.11.2013.

Повідомленням від 11.11.2013 відповідача було проінформовано про втрату документів (повідомлення зареєстровано відповідачем 11.11.2013).

Пунктом 6.10. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704), передбачено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Наказом від 21.11.2013 № 19 продовжено строк роботи комісії до 28.11.2013. 21.11.2013 позивач повідомив податковий орган про продовження строку роботи комісії (повідомлення отримано відповідачем 22.11.2013).

Листами від 21.11.2013 позивач запросив представників слідчого підрозділу Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області та представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій для участі в роботі комісії.

28.11.2013 актом про результати роботи комісії зокрема встановлено, що документи не знищувались працівниками або службовими особами ТОВ «ТЕП Транско», при розслідуванні причин пропажі вказаних документів, не встановлено факту недбалого ставлення до майна підприємства. Станом на момент складення акту вживались заходи для відновлення втрачених документів.

За встановлених обставин, здійснення позивачем всіх дій, передбачених законодавством України в разі втрати первинних документів, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0000892200.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий

В.В. Кошіль

Судді

І.В. Борисенко

О.А. Моторний