Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/18401/15-к
Провадження №: 1-кп/752/969/15
УХВАЛА
підготовчого судового засідання
02.12.2015 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 42014100010000240 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка, Донецької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої за ч.2 ст. 367 КК України,
з участю сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченої ОСОБА_5 ;
захисника ОСОБА_6 ,
В С Т А Н О В И В :
До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої за ч.2 ст. 367 КК України.
Прокурор зазначила, що кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва і є підстави призначити судовий розгляд.
Обвинувачена відмітила, що обставини відображені в обвинувальному акті не відповідають дійсності. Зокрема, зазначено, що вона завізувала розпорядження від імені голови, однак свій підпис на розпорядженні поставила як профільний зам.
Захисник наголосила, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК і повинен бути повернутий.
Зокрема, не відображено, чи взагалі виникало зобов`язання «Ліко-Холдінг» про сплаті внеску, оскільки відсутнє посилання на існування договору, який є обов`язковим. Відмітила також, що фактично слідчим не було встановлено і не відображено в обвинувальному акті обставини, які він зобов`язаний був встановити в ході досудового розслідування.
Ознайомившись з обвинувальним актом та додатками до нього, вислухавши сторони, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт слід повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК.
Так, згідно пункту 13 частини 1 статті 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 5, ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В той же час, як видно з обвинувального акта, обвинуваченій висунуто неконкретне обвинувачення в частині формулювання в чому полягає службова недбалість, та встановлено інші недоліки.
Так, з обвинувачення, яке в основному складається з переліку нормативних документів та обов`язків, можна зробити висновок, що наряду з ОСОБА_7 , злочин передбачений ст. 367 КК України вчинив також ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, однак рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання його винуватим, немає.
Слідчий, описуючи дії ОСОБА_8 , головного архітектора Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, відмітив, що останній продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, який характеризується злочинною самовпевненістю, подав проект розпорядження разом з листом погодження заступнику голови адміністрації ОСОБА_7 , яка була впевнена у належному виконанні своїх службових обов`язків ОСОБА_8 ставить свій підпис, чим погоджує видачу розпорядження.
Відображення того, що ОСОБА_7 була впевнена у належному виконанні своїх службових обов`язків ОСОБА_8 , ставить під сумнів, що остання, як сформульовано в обвинуваченні, вчинила службову недбалість, тобто будучи суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, діяла всупереч інтересам служби, недбало поставившись до виконання покладених на неї обов`язків та завізувала проект розпорядження.
На користь зазначено свідчить також та обставина, що, як відмічено в обвинувачені, саме ОСОБА_8 за відсутності підстав та неможливості присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси, повинен заявнику протягом 10 робочих днів надати вмотивовану відмову.
Крім того, як видно з обвинувального акта, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, в той же час зазначено, що кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду завдано на загальну суму 2391390, 37 грн., хоча не зрозуміло кому.
Більше того, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено що ОСОБА_5 здійснила підготовку та видачу розпорядження № 755 та №120 за відсутності довідки Департаменту економіки та інвестиції КМДА про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, що призвело до недоотримання коштів пайової участі до бюджету м. Києва у загальній суму понад 2391390, 37 грн.
Однак, у формулюванні обвинувачення відображено, що по розпорядженню № 755 недоотримано 1115847,15 грн., а по розпорядженню № 120 недоотримано 1003434,96 грн., що сумарно становить 2119282, 11 грн., і аж ніяк не відповідає вищезазначеній загальній сумі з розмитим формулюванням «понад», що є недопустимим при формулюванні обвинувачення.
Такі недоліки обвинувального акта виключають можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду, і повинні бути усунуті в порядку, визначеному ст. 314 КПК України, тобто обвинувальний акт слід повернути прокурору.
Керуючись ст.ст.314-317 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої за ч.2 ст. 367 КК України, повернути прокурору прокуратури Голосіївського району м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя _________
ОСОБА_1
