АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 22-ц/793/1820/15

по 1 інстанції

: 48,50

_1

в апеляційній інстанції

_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого

_2

_3 , ОСОБА_4

секретарі

_5

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, -

в с т а н о в и л а :

13 січня 2015 року позивач звернулася до суду позовом до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки.

Свій позов мотивувала тим, що відповідачі є її батьками, але проживає вона разом з бабусею ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1

На даний час вона продовжує навчатися і є студенткою Відокремленого структурного підрозділу - Канівського гуманітарного інституту Уманського державного педагогічного університету імені ОСОБА_11 3-4 рівнів, кафедри образотворчого мистецтва, на контрактній формі навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Зазначала, що будь-яких доходів вона не має, стипендію не отримує, а бабуся має мінімальну пенсію, з якої допомагає їй купувати продукти харчування. Крім того, згідно договору про навчання від 15 серпня 2014 року зобов’язана сплачувати кошти за навчання по 450 грн. щомісячно. За період з 01 грудня 2014 року по даний час нею сплачено 2250 грн.

Відповідачі добровільно не надають допомоги на її утримання. Вона неодноразово зверталась до відповідачів із проханням надати їй допомогу, так як вона має потребу в оплаті за навчання, придбанні продуктів харчування, одягу, канцелярських приладів, а також сплати частини комунальних послуг, однак вони відмовляються.

Уточнивши позовні вимоги остаточно просила суд стягнути з батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 аліменти на її користь, в розмірі 300 грн. з кожного щомісячно і до закінчення терміну навчання.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_8 аліменти на користь повнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно, починаючи з 13 січня 2015 року і до закінчення нею навчання - до 30 червня 2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_6, аліменти на користь повнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно, починаючи з 13 січня 2015 року і до закінчення нею навчання - до 30 червня 2016 року.

Вирішено питання щодо судових витрат.

ОСОБА_6 оскаржив рішення суду в апеляційному порядку. Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

Суд першої інстанції справу розглядав однобоко, не надав належної оцінки тим письмовим доказам, які він надавав під час судового засідання, порушив норми процесуального законодавства, тому просив ухвалити рішення, яким рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 травня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_8 залишити без змін, а в частині позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 змінити та ухвалити інше, яким відмовити повністю.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 травня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_8 не оскаржувалось.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відповідно до ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно копії свідоцтва про народження серії І-СР №277588, ОСОБА_7 народилася 28 січня 1995 р. про що в книзі актів громадянського стану про народження зроблений відповідний запис за № 42, а відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є її батьками (а.с.6).

Відповідно до довідки навчального закладу від 24 грудня 2014 року № 183 ОСОБА_7 дійсно навчається у Відокремленому структурному підрозділі - Канівського гуманітарного інституту Уманського державного педагогічного університету імені ОСОБА_11 з 01 вересня 2014 року по даний час на контрактній формі навчання, кафедра образотворчого мистецтва. Плата за навчання на ім’я цієї студентки надійшла в сумі 2 250 грн. (а.с. 8).

Довідкою навчального закладу від 02 березня 2015 року № 49 встановлено, що ОСОБА_7 дійсно є студенткою Відокремленого структурного підрозділу - Канівського гуманітарного інституту Уманського державного педагогічного університету імені ОСОБА_11 ІІІ-ІV рівнів з 13 січня 2015 року заочної форми навчання за кошти фізичних, юридичних осіб (Наказ №7 від 13 січня 2015 року)(а.с. 50).

Згідно довідки про доходи, виданої Відокремленим структурним підрозділом Канівським гуманітарним інститутом Уманського державного педагогічного університету імені: ОСОБА_11 ІІІ-ІV рівнів вбачається, що за період вересня-жовтня 2014 року студентка 3 курсу ОСОБА_7 стипендію не отримує у зв'язку з контрактною формою навчання(а.с.54).

У пп. 1 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу(ч.1 ст. 200 СК України).

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином(ч.2 ст. 200 СК України).

Тобто на відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання.

Відповідно до довідки Канівської районної лікарні від 06 березня 2015 року № 41595 та виписки № ВК – в 089/14 від 10 листопада 2014 року відповідач ОСОБА_9, має цукровий діабет типу 2, який сказався на погіршенні зору, за станом здоров’я потребує переводу на роботу, непов’язану з підняттям та переноскою тягарів масою більше 5 кг, дією токсичних речовин, перебуванні на сонці, нічними змінами, нервовим навантаженням терміном на 6 місяців (а.с.51-52).

Згідно довідки Канівського міськрайонного центру зайнятості від 03 березня 2015 року №06/564 ОСОБА_6 з 22 січня 2015 року перебуває на обліку в Канівському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний та отримав, за січень 2015 року 52,65 грн., а за лютий 2015 року 544,00 грн.(а.с.49).

Крім того, згідно довідки відділу ДВС Канівського МУЮ № 40 від 28 січня 2015 року, ОСОБА_6 повинен щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_12 аліменти на утримання дочки ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку і до досягнення повноліття дитиною згідно виконавчого листа № 2-265/05 Канівського міськрайонного суду Черкаської області. Аліменти сплачує добровільно щомісячно (а.с.24).

Згідно довідки виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області від 22 січня 2015 року №121 ОСОБА_6 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 та має склад сім'ї: ОСОБА_12 – дружина, ОСОБА_14 – син, ОСОБА_15- донька (а.с.25).

Отже, у ОСОБА_6 на утриманні є неповнолітня дочка ОСОБА_13.

В позовній заяві ОСОБА_7 посилається на ту обставину, що відповідач займається підприємницькою діяльністю, проте матеріали справи не містять даних про таку діяльність відповідача та про розмір його заробітку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_7 продовжує навчання, проте на заочній формі навчання, що дає можливість працювати та утримувати себе. Крім того, позивач не надала суду доказів про те, що відповідач ОСОБА_6 має можливість надавати дочці матеріальну допомогу.

Таким чином, задовольняючи позов суд першої інстанції не врахував положень чинного законодавства якими визначено обставини за яких можливе стягнення аліментів на повнолітніх дочку (сина).

Згідно вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, судова колегія уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає до задоволення, а рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 аліментів до скасування з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки – відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :