НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5399/15-к

Провадження № 1-кп/0182/606/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд у складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014040340000818 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Армавір , Вірменія, без громадянства, освіта середня, не одруженого, дітей не маючого, не працюючого, не маючого місця реєстрації, прож. АДРЕСА_1 , раніше судимого :

09.04.2009р. Нікопольським міськрайонним судом за ч.3 ст. 186 КК України до 4р. 3 м. позбавлення волі. Звільнився по відбуттю покарання 07.12.2011р.

у скоєнні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , 29.01.2013 року в денний час, за попередньою змовою, групою осіб з ОСОБА_5 , маючі єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння шляхом обману чужим майном, повідомивши ОСОБА_6 неправдиві відомості, що він, то б то ОСОБА_3 , є власником автомобіля «Москвич 2141» д/н. НОМЕР_1 , тим самим ввели ОСОБА_6 в оману, після чого під приводом внесення задатку за авто, яке ОСОБА_6 збирався придбати, переслідуючи корисливу мету, біля буд. № 10 по пр. Трубників в м. Нікополі Дніпропетровської області, умисно, шляхом обману, повтороно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 1000 грн., заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання згідно домовленостей.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зникли, а грошима отриманими шахрайським шляхом розпорядилися на власний розсуд.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою группою осіб.

До даного висновку суд прийшов аналізуючи наступні докази.

В судовому засіданні обвинувачений вину свою визнав повністю і показав, що 29.01.2013р. в денний час зі своїм знайомим ОСОБА_5 біля одного з домів в районі інтернату в м.Нікополі побачили автомобіль «Москвич» В автомобілі було відсутнє одне скло. Коли вони були біля автомобіля, до них підійшов незнайомий чоловік і спросив чий автомобіль. Він відповів що його і погодився на пропозицію чоловіка продати автомобіль. В той же день вони біля центрального Універмагу знову зустрілись з тим чоловіком і отримали від нього 1000 грн. завдатку. Взяв гроші вони пішли. В скоєному кається. .

ОСОБА_5 вироком Нікопольського міськрайонного суду від 03.08.2015р. визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 357 КК України, ст.. 71 КК України, йому остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці.

Враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні і у суду відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються, крім тих, що характеризують особу обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу обвинуваченого, його характеристику, обставини що пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає каяття в скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд вважає що покарання обвинуваченому повинно бути у вигляді позбавлення волі. але враховуючи, обставини що пом`якшують покарання, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування їм покарання, тому, суд вважає можливим призначити покарання з випробуванням.

Питання речових доказів вирішене судом при постановленні вироку у відношенні ОСОБА_7 .

Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.

Позов не заявлений.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки.

На підставі ст.. 76 КК України, забов`язати засудженого ОСОБА_3 , в період іспитового строку, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення, з поданням апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Головуючий :