Справа № 481/1439/15-ц

Провадж.№ 2/481/563/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

09.10.2015 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В. за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-

Встановив:

Позивач звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 003-14047-021007 в сумі 3100,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.10.2007 року ТОВ « Комерційний банк «Дельта» та відповідач ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 003-14020-100107 відповідно до якого ТОВ «Комерційний банк «Дельта» відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 3000,00 грн., а відповідач зобов’язався повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитними коштами і комісію у строки передбачені договором. Однак відповідачка ОСОБА_2 належним чином свої зобов’язання не виконувала у зв’язку із чим у неї з’явилась заборгованість перед позивачем у сумі 3100,00 грн., із яких : тіло кредиту – 3100,00 грн.

Позивач просив суд розглядати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та просила суд застосувати строки позовної давності.

Оскільки в судове засідання сторони не з’явились, суд відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.10.2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (далі-Банк), правонаступником якого згідно статуту АТ «Дельта Банк» затвердженого рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 30.01.2012 року №2 та погодженого Національним банком України 22.06.2012 року є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та відповідачем ОСОБА_2 (далі-Позичальник) був укладений кредитний договір №003-14047-021007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. Відповідно до якого Банк відкриває держателю картковий рахунок в національній валюті України - гривні, оформляє та надає в користування держателю картку платіжної системи «Visa Classik», а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті «Швидкі гроші», а саме зі сплатою за користування кредитною лінією 0,00001% річних, процент за недозволений овердрафт 50,00%, процент на позитивний залишок 1,00%, плата за обслуговування кредитного залишку 3,50% та штраф за прострочену заборгованість обов'язкового мінімального платежу 0,01%, але не менше та не більше 50 грн. за кожен факт прострочення. Тобто відповідно до умов договору Банк надає кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної ОСОБА_3 лінії на загальну суму 30 000, 00 грн. та на день укладення договору встановлює ліміт в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до п.3.6 кредитного договору, держатель зобов'язаний щомісяця до 15 числа кожного місяця, погашати частину заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, який складається із частки обов'язкового погашення тіла кредиту 3,5%, нарахованих процентів за кредит (тариф 1.1.1), плати за обслуговування ( тариф1.2 та 1.3), овердрафту, процентів за овердрафт (тариф 1.1.3), плати за прострочення заборгованості (тариф 3.1) та суми заборгованості минулих періодів.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

ОСОБА_3 договору вбачається, що вищевказаний загальний та спеціальний строк позовної давності не змінювався, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати відповідно трирічний і річний строки позовної давності.

Виходячи із системного аналізу норм ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України, у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу до закінчення строку виконання останнього зобов’язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-116 цс 13, де роз’яснено, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов’язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Таким чином, оскільки за умовами укладеного сторонами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного 15 числа місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.

Відповідно до п.7 ч.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв’язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Відповідно до п.30 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Враховуючи те, що відповідач порушив зобов’язання щодо сплати чергового обов’язкового мінімального платежу 15.03.2011 року, а позовна давність встановлюється законодавством тривалістю 3 роки, за такого позивач пропустив строк звернення до суду з заявою про стягнення з відповідача заборгованості, оскільки повинен був звернутися до суду не пізніше 15.03.2014 року.

Відповідно до ст. 268 ЦК України, вимоги позивача, не входять до вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

На підставі викладеного, у відповідності зі ст. 256, 260,268 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимоги позову не підлягають задоволенню - за спливом строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом 10 днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя