1-КП/ 359/19/2015

359/7282/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09» листопада 2015р. м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

перекладача ОСОБА_8 ,

при секретарі ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, з середньою спеціальною освітою, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню дитину інваліда 1996 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимої, у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.212 КК України;

ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Республіки Болгарія, уродженця м.Велікі-Преслав, Республіка Болгарія, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.212 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, уродженки м.Києва, з вищою освітою, розлученої, утриманців не маючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням гр.. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.212 КК України, а гр. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, скоєних за наступних обставин.

Згідно ст. 6 Податкового кодексу України в редакції 2010 р. (далі - ПК України) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПК України. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому ПК України порядку, становить податкову систему України.

При цьому, відповідно ст. 9 ПК України до системи загальнодержавних податків та зборів входять, в тому числі, податок на додану вартість (п. 9.1.3.) та мито (п. 9.1.16.).

Згідно ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно ПК України або податковими законами, і на яких докладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з ПК України.

Крім того, відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи.

Як вбачається з п. 180.1. ст. 180 ПК України, платником податку на додану вартість, в тому числі, є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Поряд з цим, згідно ст. 40 Митного кодексу України в редакції 2002 року (далі - МК України) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, а відповідно п. 4 ч. 2 ст. 96 МК України, не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, щодо яких не було здійснено митне оформлення.

Також, у відповідності до ст. 42 МК України вбачається, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Крім того, ст. 52 МК України передбачає, що з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів.

Також, ст. 11 МК України, закріплює, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують основні завдання, в тому числі:

- виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

- захист економічних інтересів України;

- забезпечення виконання зобов`язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

-здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

Водночас, згідно ч. З ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 р. (далі - Закону України «Про порядок ввезення в України, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України») - оподаткування товарів, які безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі, пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, надходять на адресу громадян у міжнародних експрес - відправленнях або у вантажних відправленнях, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення в порядку, передбаченому для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності у разі здійснення операцій з імпорту, з поданням дозволів (ліцензій) та сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання іноземного сертифіката, у випадках, установлених законодавством для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, відповідно до п. 14 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. № 1989 (далі - Типова технологічна схема), вбачається, що контроль осіб, транспортних засобів і товарів вважається закінченим, якщо в товарно - супровідних (товаротранспортних) документах на транспортний засіб і товари проставлено відповідні відмітки посадових осіб митного органу, інших контролюючих органів стосовно підконтрольних вантажів або якщо за результатами перевірки паспортних документів осіб у передбачених законодавством випадках (зокрема, проходження через «зелені коридори», зони спрощеного контролю) уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону і посадовими особами митного органу надано усний дозвіл на пропуск через державний кордон.

Відповідно до п. 1.2 «Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом», затверджених наказом Державної митної служби України № 137 від 18.02.2006 р. (далі - Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів) встановлено:

-«зелений» коридор - зона спрощеного митного контролю, яка є частиною зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, облаштована належним технічним та інформаційним обладнанням і призначена для здійснення в спрощеному порядку митного контролю товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон не встановлено заборон або обмежень»;

- «червоний» коридор - частина зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, призначена для здійснення в установленому законодавством порядку митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню чи на переміщення яких через митний кордон встановлено заборони або обмеження».

Згідно п. 1.5. Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів інформація про митні правила, потрібна громадянам для визначення можливості проходження митного контролю «зеленим» коридором, розміщується перед зоною митного контролю та в цій зоні.

Як вбачається з п. 1.8. Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, за рішенням посадової особи митного органу може здійснюватися вибірковий митний контроль предметів, що переміщуються громадянами в ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі, з розпакуванням місць багажу та/або із застосуванням технічних засобів митного контролю (метало детекторів, інтроскопів, тощо). На вимогу посадової особи митного органу громадянин зобов`язаний пред`явити вміст ручної поклажу та/або супроводжувального багажу.

Згідно п. 1.8 Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів митний контроль предметів громадян закінчується:

-з моменту переміщення цих предметів за межі зони митного контролю - у разі обрання громадянином «зеленого» коридору;

-після здійснення в повному обсязі митного оформлення цих предметів - у разі ввезення їх на митну територію України й обрання громадянином «червоного» коридору».

А також, відповідно до п. 1.9. Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів громадянин самостійно приймає рішення про проходження спрощеного митного контролю чи митного контролю з поданням митної декларації - «зеленим» чи «червоним» коридором.

Окрім вищевикладеного, згідно п. 2.2. Тимчасового порядку здійснення митного контролю й митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, затвердженого наказом Київської обласної митниці № 30 від 14.01.2011 р. (далі - Тимчасовий порядок), встановлено, що на початку робочої зміни начальник відділу митного оформлення (далі - ВМО) № 7-10 (особа, яка виконує його обов`язки) призначає відповідального за організацію роботи у термінах залів «Приліт» та/або «Відліт» терміналів «В», «С», «F» та ЗОД, який відповідно розподіляє посадових осіб ВМО № 7-10 по робочих місцях (стійки митного оформлення, рентген-апарати, тощо).

При цьому, згідно до п. 2.6 означеного Тимчасового порядку громадянин, який обрав проходження митного контролю «червоним» коридором, декларує предмети письмово із заповненням митної декларації. Одночасно з митною декларацією громадянин подає документи, необхідні для здійснення митного контролю й митного оформлення предметів.

Поряд з цим, як вбачається з п. 2.7 того ж Тимчасового порядку предмети громадянина, який помилково обрав «червоний» коридор, можуть бути оформлені відповідно до критеріїв «зеленого» коридору посадовою особою відділу митного оформлення ВМО № 7-10, до якої звернувся цей громадянин, за умови, що переміщувані ним предмети відповідають критеріям «зеленого» коридору.

При цьому, згідно із п. 2.8. вказаного вище Тимчасового порядку, під час проведення митного контролю посадова особа ВМО № 7-10 самостійно визначає форми та обсяги контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України.

Разом із цим, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Київської обласної митниці №733-К від 07.10.2010 р. на посаду головного інспектора ВМО № 7 Київської обласної митниці призначено ОСОБА_5 , яка з 1998 року обіймала різні посади в митних органах України.

Відповідно до посадової інструкції головного інспектора ВМО № 7 Київської обласної митниці, затвердженої 29.10.2011 р. начальником Київської обласної митниці (далі - Посадова інструкція), з якою була ознайомлена ОСОБА_5 під підпис, остання була зобов`язана:

2.1.здійснювати митний контроль переміщуваних предметів громадян у багажі та ручній поклажі з урахуванням принципу вибірковості, зокрема в межах компетенції здійснювати сукупність заходів з метою забезпечення норм МК України, законів та інших нормативних актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

2.2.чітко та сумлінно виконувати покладені на неї службові обов`язки, виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також розпорядження безпосереднього або прямого керівника;

2.9. здійснювати заходи, спрямовані на попередження, виявлення та припинення порушення митних правил та контрабанди;

2.12. здійснювати митний огляд (товарів і предметів, що переміщуються через митний кордон України, особистий огляд громадян);

2.28. дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Поряд із вищевикладеним, згідно ст. 407 МК України, посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких Митним кодексом України та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно - розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.

Крім того, як вбачається з п. «а» ч. 2 постанови Пленуму Верховного суду СРСР № 4 від 03.03.1990 р. «Про судову практику у справах про зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, халатність та службове підроблення» до представників влади відносяться працівників державних органів та установ, які наділені правом в межах своєї компетенції пред`являти вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання громадянами або підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх відомчої приналежності та підлеглості.

Однак, з матеріалів, зібраних у ході досудового слідства з урахуванням отриманих доказів, вбачається, що за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, громадянка України ОСОБА_3 вступила у злочину змову із громадянином Республіки Болгарія ОСОБА_4 з метою ухилення від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, шляхом переміщення через митний кордон України партії ювелірних виробів, виконаних із золота, срібла та ювелірних виробів із недорогоцінного металу (далі - «біжутерія»), у великих розмірах в пункті пропуску Державне підприємство міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП МА «Бориспіль») поза митним контролем.

Відповідно до розподілених ролей ОСОБА_3 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, повинна була організувати незаконне звільнення від митного контролю в пункті пропуску ДП МА «Бориспіль» переміщувану нею та ОСОБА_4 через митний кордон України велику партію, придбаних в Туреччині, ювелірних виробів із золота, срібла та «біжутерії», тобто їх переміщення поза митним контролем, не декларуючи та не сплачуючи податків, обов`язкових митних зборів і платежів, а також придбати в Туреччині із ОСОБА_4 означені товари і перемістити їх разом з останнім через митний кордон України зазначеним способом та в подальшому реалізувати ці ювелірні вироби на території України.

У свою чергу ОСОБА_4 , на виконання спільної злочинної домовленості із ОСОБА_3 , повинен був разом з останньою придбати у м. Стамбул (Туреччина) велику партію ювелірних виробів із золота, срібла та «біжутерії» для подальшого їх незаконного переміщення з Туреччини до України поза митним контролем з ухиленням від сплати податків, обов`язкових митних зборів та платежів, а також перемістити разом з ОСОБА_3 через митний кордон України вказані товари означеним способом.

Так, з метою ухилення від сплати податків, митних зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті під час переміщення в Україну товарів у разі митного оформлення, ОСОБА_3 у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці і спосіб, домовилась з представником державної влади, працівником правоохоронного органу, головним інспектором відділу митного оформлення № 7 (далі - ВМО № 7) Київської обласної митниці ОСОБА_5 , про незаконне звільнення останньою від митного контролю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та переміщувану ними через митний кордон України велику партію ювелірних виробів в терміналі «В» ДП МА «Бориспіль».

Надалі, 22.06.2011 р. ОСОБА_3 з метою реалізації злочинного умислу вилетіла до м. Стамбул (Туреччина) рейсом № VV 261 авіакомпанії «Аеросвіт» сполученням Київ Бориспіль-Стамбул, куди прибула у той же день приблизно о 09 годині.

Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на виконання спільного злочинного плану в період з 22.06.2011 р. по 23.06.2011 р. у м. Стамбул придбали ювелірні вироби із золота, срібла та «біжутерію», які в подальшому були поміщені до чотирьох дорожніх валіз.

Надалі, 23.06.2011 р. о 09 год. 00 хв. головний інспектор ВМО № 7 Київської обласної митниці ОСОБА_5 , відповідно до графіку розподілу особового складу ВМО № 7, складеного заступником начальника ВМО № 7 ОСОБА_14 на виконання вимог МК України, Закону України «Про порядок ввезення в України, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України», Тимчасового порядку та власної Посадової інструкції приступила до виконання своїх службових обов`язків в залі «Приліт» терміналу «В» ДП МА «Бориспіль» на лінії митного контролю «зелений» коридор.

Того ж дня, 23.06.2011 р. приблизно о 10 годині ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , маючи при собі придбані у м. Стамбул Туреччина ювелірні вироби, вилетіли з Туреччини до України рейсом № VV 262 авіакомпанії «Аеросвіт» сполученням Стамбул-Київ Бориспіль.

Далі, прибувши 23.06.2011 р. приблизно о 12 годині до терміналу «В» ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 обрали режим митного контролю «червоний» коридор за погодженням із ОСОБА_5 , яка на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_3 , в порушення плану розподілу особового складу ВМО № 7 Київської обласної митниці, перейшла з лінії митного режиму «зелений» коридор на лінію митного контролю «червоний» коридор.

Після цього, о 12 годині 38 хвилин ОСОБА_3 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_4 злочинний умисел, будучи обізнаною із порядком перетину митного кордону України, маючи при собі предмети, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню і не підпадають під критерії митного режиму «зелений» коридор, переміщення яких через митний кордон України зобов`язує до сплати податків та митних платежів, бажаючи ухилитися від їх сплати, порушуючи вимоги ст. 40, п. 4 ч. 2 ст. 96 МК України, ч. З ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України», п. 2.6 Тимчасового порядку, перетнула митний кордон України через зону митного контролю «червоний» коридор не декларуючи переміщувані предмети, не вносячи їх до письмової митної декларації, не пред`являючи до митного огляду в результаті незаконного звільнення їх від митного контролю головним інспектором ВМО № 7 Київської обласної митниці ОСОБА_5 , тобто перемістила їх через митний кордон України поза митним контролем, та в порушення вимог п. 16.1.4. ст. 16, п. 180.1. ст. 180 ПК України не сплатила до державного бюджету України податок на додану вартість і мито.

Далі, ОСОБА_5 повернулась на лінію митного режиму «зелений» коридор, а через 10 хвилин знову перейшла на лінію митного режиму «червоний» коридор.

Там, о 12 годині 48 хвилин ОСОБА_4 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_3 злочинний задум, будучи обізнаним із порядком перетину митного кордону України, маючи при собі предмети, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню і не підпадають під критерії митного режиму «зелений» коридор, переміщення яких через митний кордон України зобов`язує до сплати податків та митних платежів, бажаючи ухилитися від їх сплати, порушуючи вимоги ст. 40, п. 4 ч. 2 ст. 96 МК України, ч. З ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України», п. 2.6 Тимчасового порядку, перетнув митний кордон України через зону митного контролю «червоний» коридор не декларуючи переміщувані предмети, не вносячи їх до письмової митної декларації, не пред`являючи до митного огляду в результаті незаконного звільнення їх від митного контролю головним інспектором ВМО № 7 Київської обласної митниці ОСОБА_5 , тобто перемістив їх через митний кордон України поза митним контролем, та в порушення вимог п. 16.1.4. ст. 16, п. 180.1. ст. 180 ПК України не сплатив до державного бюджету України податок на додану вартість і мито.

Після цього, 23.06.2011 р. під час огляду місця події в кімнаті ретельного огляду багажу та ручної поклажі залу «Приліт» терміналу «В» ДП МА «Бориспіль», у дорожніх валізах ОСОБА_15 темно-синього кольору без бирки, темно-синього кольору із написом «LEGAN» з биркою № НОМЕР_1 та у дорожніх валізах ОСОБА_4 чорного кольору із написом «VERAGE» з биркою № НОМЕР_2 і з написом «FAITH» з биркою № НОМЕР_3 виявлені, переміщені поза митним контролем, ювелірні вироби із золота, срібла та «біжутерію».

Згідно висновку судово-хімічної експертизи КНДІСЕ МЮ

№№ 8092-8101/11-34 від 30.12.2011 р., кількість незаконно переміщених ОСОБА_16 та ОСОБА_4 ювелірних виробів виконаних із золота складає 3653 шт. загальною вагою 4559,01 г., із срібла - 19173 шт. загальною вагою 66315,37 г. та ювелірних виробів із недорогоцінного металу «біжутерія» - 2387 шт., загальною вагою 4926,4 гр. Загальна кількість усіх ювелірних виробів, незаконно переміщених ОСОБА_3 та ОСОБА_17 , виконаних із золота, срібла та «біжутерії» складає 25213 шт. загальною вагою - 75800,78 г.

Згідно висновків судово-товарознавчих експертиз КНДІСЕ МЮ № 9820-9829/11-16 від 19.10.2011 р., № 9810-9819/11-16 від 14.10.2011 р., № 9800-9809/11-16 від 20.10.2011 р., № 9890-9899/11-16 від 20.10.2011 р., № 9780-9789/11-16 від 17.10.2011 р., № 9790-9799/11-16 від 20.10.2011 р., № 9770-9779/11-16 від 17.10.2011 р., № 9760-9769/11-16 від 18.10.2011 р., № 9750-9759/11-16 від 28.10.2011 р., № 9740-9749/11-16 від 27.10.2011 р., № 9060-9069/11-16 від 31.10.2011 р., № 6049/11-16 від 20.10.2011 р., № 9850-9859/11-16 від 18.10.2011 р., № 9860-9869/11-16 від 18.10.2011 р., № 9870-9879/11-16 від 19.10.2011 р., № 9880-9889/11-16 від 19.10.2011 р., № 9890-9899/11-16 від 18.10.2011 р., № 8880-8889/11-16 від 25.01.2012 р., № 8770-8879/11-16 від 24.01.2011 р., № 8860-8869/11-16 від 24.01.2012 р., № 8850-8859/11-16 від 23.01.2012 р., № 9280-9289/11-16/13857-13866/11-53 від 28.12.2011 р., № 9270-9279/11-16 від 13.01.2012 р., № 9240-9249/11-16 від 12.10.2012 р., № 9040-9049/11-16/14197-14206/11-53 від 30.12.2011 р., № 9030-9039/11-16/14217-114226/11-53 від 29.12.2011 р., № 9020-9029/11-16 від 04.01.2012 р., № 9010-9019/11-16 від 04.01.2012 р., № 8970-8979/11-16 від 17.01.2012 р., № 8960-8969/11-16 від 18.01.2012 р., № 8950-8959/11-16 від 18.01.2012 р., № 8940-8949/11-16 від 25.01.2012 р., № 8890-8899/11-16 від 25.01.2012 р., № 9620-9629/11-16 від 18.01.2012 р., № 9360-9369/11-16/13794-13803/11-53 від 23.12.2011 р., № 9350-9359/11-16 від 16.01.2012 р., № 9340-9349/13784-13793/11-53 від 23.12.2011 р., № 9330-9339/13877-13886/11-53 від 28.12.2011 р., № 9320-9329/11-16/13897-13906/11-53 від 26.12.2011 р.,№ 9310-9319/11-16/13837-13846/11-53 від 26.12.2011 р., № 9300-9309/11-16/13917-13926/11-53 від 26.12.2011 р., № 9290-9299/11-16/13937-13946/11-53 від 20.12.2011 р., № 9480-9489/11-16/13174-13183/11-53 від 15.12.2011 р., № 9120-9129/11-16-12930-12939/11-53 від 12.12.2011 р., № 9110-9119/11-16/12890-12899/11-53 від 09.12.2011 р., № 9100-9109/11-16/12910-12919/11-53 від 09.12.2011 р., № 9160-9169/11-16 від 07.12.2011 р., № 9190-9199/11-53 від 05.12.2011 р., № 9170-9179/11-56 від 05.12.2011 р., № 9180-9189/11-16 від 05.12.2011 р., № 9640-9649/11-16 від 02.12.2011 р., № 9560-9569/11-16 від 30.11.2011 р., № 9915-9924/11-16 від 23.11.2011 р., № 9670-9679/11-16 від 23.11.2011 р., № 9710-9719/11-16 від 22.11.2011 р., № 9550-9559/11-53 від 23.11.2011 р., № 9690-9699/11-16 від 22.11.2011 р., № 9700-9709/11-16 від 22.11.2011 р., № 9680-9689/11-16 від 22.11.2011 р., № 9720-9729/11-16 від 22.11.2011 р., № 9660-9669/11-53 від 22.11.2011 р., № 9650-9659/11-53 від 22.11.2011 р., № 9570-9579/11-16 від 22.11.2011 р., № 9450-9459/13534-13543/11-53 від 19.12.2011 р., № 9070-9079/11-16 від 16.12.2011 р., № 9080-9089/11-16 від 20.12.2011 р., № 9540-9549/11-16 від 20.12.2011 р., № 9590-9599/11-16 від 20.12.2011 р., № 9600-9609/11-16/13608-13617/11-53 від 20.12.2011 р., №9400-9409/11-16/13588-13597/11-53 від 21.12.2011 р., № 9530-9539/11-16 від 21.12.2011 р., № 9130-9139/11-16/12970-12979/ від 12.12.2011 р., № 9140-9149/11-16/12990-12999/11-53 від 12.12.2011 р., № 9150-9159/11-16/12950-12959/11-53 від 13.12.2011 р., № 9090-9099/11-16/13279-13288/11-53 від 14.12.2011 р., № 9460-9469/11-16/13214-13223/11-53 від 15.12.2011 р., №№ 9470-9479/11-16/13194-13203/11-53 від 15.12.2011 р., № 9500-9509/13154-13163/11-53 від 14.12.2011 р., №№ 9510-9519/11-16/13134-13143/11-53 від 14.12.2011 р.,№ 9840-9849/11-16 від 21.12.2011 р.,№ 9830-9839/11-16 від 14.10.2011 р.,№ 8900-8909/11-16 від 30.01.2012 р., № 9370-9379/11-16 від 10.02.2012 р.,№ 8930-8939/11-16 від 26.01.2012 р., № 8920- 8929/11-16 від 26.01.2012 р., № 8910-8919/11-16 від 26.01.2012 р., № 9490-9499/11-16/13299-13308/11-53 від 15.12.2011 р., № 9630-9639/11-16 від 08.02.2012 р., № 9420-9429/11-16 від 27.01.2012 р., № 9380-9389/11-16 від 08.02.2012 р., № 9580-9589/11-16/13259-13268/11-53 від 15.12.2011 р., № 9200-9209/11-16 від 15.02.2012 р., № 9210-9219/11-16 від 13.02.2012 р., № 9220-9229/11-16 від 13.02.2012 р., № 8990-8999/11-16 від 28.02.2012 р., № 8980-8989/11-16 від 28.02.2012 р., № 1928/1929/12-53 від 28.02.2012 р., № 9730-9739/11-16 від 15.02.2012 р, № 9520-9529/11-16 від 21.02.2012 р., № 9610-9619/11-16 від 14.02.2012 р., № 9430-9439/11-16 від 14.02.2012 р., № 9440-9449/11-16 від 14.02.2012 р., № 9250-9259/11-16 від 15.02.2012 р., № 9230-9239/11-16 від 15.02.2012 р., № 9390-9399/11-16 від 2102.2012 р., № 9260-9269/11-16 від 14.02.2012 р., № 9410-9419/11-16 від 14.02.2012 р., № 8820-8829/11-16 від 16.02.2012 р., № 8830-8839/11-16 від 16.02.2012 р., № 8840-8849/11-16 від 17.02.2012 р., № 9000-9009/11-16 від 14.02.2011 р., № 9050-9059/11-16 від 14.02.2012 р., № 8810-8819/11-16 від 29.02.2012 р., та № 8092-8101/11-34 від 30.12.2011 р., загальна ринкова вартість переміщуваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ювелірних виробів із золота у кількості 3 653 шт. загальною вагою 4 559,01 г. та із срібла у кількості 19 173 шт. загальною вагою 66 315,37 г. , а також ювелірних виробів із недорогоцінного металу "біжутерія" у кількості 2387 шт. загальною вагою 4 926,4 гр., станом на 23.06.2011 р. становить 4090657,41 грн.

Згідно висновку експертів Київської обласної митниці № 1/13.03.2012 від 13.03.2012 р., громадянка України ОСОБА_3 та громадянин Республіки Болгарія ОСОБА_4 , в разі митного оформлення означених вище ювелірних виробів із золота, срібла та ювелірних виробів із недорогоцінного металу "біжутерія" загальної кількості 25 213 предметів, які 23.06.2011 р. незаконно, з приховуванням від митного контролю, перемістили через митний кордон України, повинні були сплатити митні платежі та збори на загальну суму 1309 010 грн. 37 коп., зокрема: мито на суму 409 065 грн. 74 коп., податок на додану вартість на суму 899 944 грн. 63 коп.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що нею вчинено умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, особою, яка зобов`язана їх сплачувати, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів, коштів у значних розмірах (1309010 грн. 37 коп.), тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 212 КК України.

Громадянин Республіки Болгарія ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що ним вчинено умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, особою, яка зобов`язана їх сплачувати, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів, коштів у значних розмірах (1309010 грн. 37 коп.), тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 212 КК України.

Громадянка України ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вона, будучи службовою особою, умисно, з метою отримання неправомірної вигоди іншими фізичними особами, використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України.

Враховуючи ту обставину, що зазначене кримінальне провадження знаходилось на розгляді іншого складу суду і було передано цьому складу суду у зв`язку з тимчасовим відстороненням від виконання обов`язків попереднього головуючого, ухвалою від 25.03.2015р. було визначено порядок та обсяг доказів, що підлягають дослідженню в цьому судовому засіданні, на підставі ст..319 КПК України.

Зокрема прокурором було заявлено дослідження наступних доказів: допит свідків, які не були допитані попереднім складом суду, а саме: ОСОБА_14 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 .

В судовому засіданні були оголошені та досліджені наступні матеріали, які не були оголошені в судовому засіданні у попередньому складі суду:

постанова про визнання речовими доказами, якою підтверджено наявність вилученого товару та здобуті під час досудового слідства речові докази;

речовий доказ електронний носій інформації «модуль флеш пам`яті», електронними даними які збережені на ньому доводиться факт знаходження Трокаль та ОСОБА_20 у митній зоні та їх короткочасне спілкування з ОСОБА_21 ;

протокол огляду місця події від 23.06.2011р. даними якого доводиться вилучення під час затримання у митній зоні у Трокаль і ОСОБА_20 товару, який приєднаний до матеріалів провадження у якості речових доказів;

постанову про визнання речовими доказами та передачу до кімнати зберігання речових доказів, якими підтверджено передачу на зберігання вилученого у Трокаль і ОСОБА_20 товару;

постанову про визначення долі речей, даними якої підтверджено наявність визнаних речовими доказами речей;

протоколи огляду та постанови про визначення долі речей даними яких підтверджено проведення огляду вилученого товару;

протокол впізнання за фотокарткою даними якого підтверджено упізнання фігурантів провадження;

довідку про судимість ОСОБА_22 , даними якої підтверджується відсутність судимості у ОСОБА_20 на території України;

матеріали та речові докази за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів, даними яких підтверджено наявність спілкування між фігурантами за допомогою електронних засобів;

постанову про визнання речовим доказом (диск за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів) даними якого підтверджено виконання дій фігурантами по переміщенню товарів через митний кордон України;

постанову про уточнення даних кількості ювелірних виробів даними якої уточнена кількість вилученого товару порівняно з попередньо складеними документами;

постанову про закриття кримінального провадження №4201200000000065 від 27.12.2012р. за ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю події правопорушення за заявою ОСОБА_3 даними якої підтверджено відсутність іншого складу злочину в діях ОСОБА_3 ;

Постанову Бориспільського міськрайонного суду від 19.10.2012р. в адміністративній справі щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.201 МК України даними якої ОСОБА_3 визнано винною та закрито провадження у зв`язку з закінченням строків давності накладення адміністративного стягнення.

Протокол тимчасового доступу до речей, виконаний на виконання ухвали суду в порядку ст.333 КПК України, якими доводиться наявність на збереженні товару вилученого у ОСОБА_23 та ОСОБА_20 та приєднаного до провадження у якості речових доказів.

Обвинувачені та інші свідки давали пояснення в судовому засіданні при іншому складі суду, до заміни головуючого судді.

Також були оголошені записи телефонних розмов між ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , якими доводиться наявність спілкування між особами.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні вину свою не визнала і пояснила, що вона дійсно 23.06.2011р. прилетіла з м.Стамбул в Бориспіль, де була затримана працівниками СБУ. Всі необхідні документи на речі у неї були. Вона скористалась телевізійною інформацією, якою зазначалось про існування нульової ставки оподаткування при переміщенні товарів. В кімнаті огляду митна процедура не розпочиналась, про сплату мита їй ніхто не говорив. Вона надала всі документи на товар, але її пояснення не слухали. Також вона не погоджується з висновками експертиз, оскільки вони проводились в одній установі за однією методикою, але дали різні висновки. З ОСОБА_20 і ОСОБА_21 у неї не було ніяких домовленостей. ОСОБА_24 їй допомагав лише у перенесенні валіз. Коли у неї виникли проблеми з квитком, її не було у списку вильоту, вона, через Одесу, зв`язалась з касою, їй сказали, що до неї підійде людина та допоможе. До неї підійшла ОСОБА_21 та допомогла отримати квиток. До цього вони знайомі не були. З ОСОБА_20 познайомилась у ОСОБА_25 ще раніше, звідти летіли разом. У неї дочка потребувала операцію і тому вона придбала в Туреччині лом срібла з відстрочкою платежу по ціні лому. На «червоний» коридор вона пішло того, що там було вільно. Коли її спитали про те, що вона перевозить, вона сказала, що везе особисті речі, бо так вважала. Щоб не переплачувати за багаж у літаку, вона попросила записати частину товару на ОСОБА_20 . В цей день вона з ОСОБА_21 не розмовляла. На той час у неї з ОСОБА_20 були близькі стосунки. Перед нею ніхто не ставив питання про сплату податків, товар у неї був вилучений. Вона готова сплатити податки по інвойсу, який повинна митниця врахувати при сплаті податків. Вона телефонувала ОСОБА_21 один чи два рази, хотіла передати турецькі солодощі до чаю, щоб віддячити за допомогу з квитком. Консультацію з приводу перетину кордону від ОСОБА_21 вона не отримувала. Явку з повинною вона вимушена була написати, оскільки її примусили до цього працівники СБУ, оскільки вона поспішала до дитини-інваліда, яка не може знаходитись без її догляду. Цивільний позов до себе не визнає. Всі документи у неї перевірили у Туреччині і запитань до неї не було.

Обвинувачений ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що він винним себе не визнає, цивільний позов не визнає. Товар йому не належить, він належить ОСОБА_23 . Вона попросила його допомогти їй у перевезенні товару, оскільки він був важкий. У нього з ОСОБА_23 були близькі стосунки, тому він погодився. З ОСОБА_21 він знайомий не був. Його було затримано у зоні митного контролю, не надали перекладача і адвоката, він не міг зрозуміти, що відбувається. Валізи вони оформляли з Трокаль на обох, щоб не переплачувати за вагу.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні вину свою не визнала і пояснила, що вона 23.06.2011р. знаходилась на своєму робочому місці. Її було розподілено на «зелений» коридор. Крім неї на місці знаходились ще три інспектори. Пасажир, який обрав «червоний» коридор може бути оформлений по «зеленому». Переміщення між коридорами їм було дозволено перед робочою зміною. Вона сама визначалась з видом огляду пасажирів. Того дня було багато пасажирів і тому вона, як і всі інші інспектори, переміщалась між коридорами. Того дня ніхто з інспекторів не ставив речі на рентгенівський апарат. З ОСОБА_23 вона познайомилась, коли їй зателефонувала ОСОБА_26 і попросила допомогти придбати білет, оскільки у неї виникли якісь проблеми. Трокаль взяла у неї номер телефону і їй телефонувала, але вона не приділяла цьому уваги, оскільки їй багато хто телефонував. Ніякої змови з ОСОБА_23 у неї не було. Їй було відомо, що наказ про митні зони не були зареєстровані, але вона не могла відмовитись від виконання своїх обов`язків. Вона опитувала ОСОБА_23 і ОСОБА_20 , після цього пропустила, бо їй сказали, що везли особисті речі. Вантаж не викликав жодних сумнівів. Вона підходила на їх оформлення, оскільки інші інспектори були зайняті. Щоб ОСОБА_23 отримала якусь вигоду у неї мети не було. З ОСОБА_20 вона знайома не була. Ніякої винагороди вона отримувати не була повинна.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що в Бориспільській митниці у 2012 році проводилось службове розслідування учасником якого він був, оскільки працював на митниці на посаді головного інспектора. Він підготовлював технологічні схеми, які не відрізнялись від існуючих та інструкції по проведенню огляду товарів для кожної посадової особи. Що було виявлено під час проведення службового розслідування він не пам`ятає. Без наявності зони митного контролю митний контроль здійснювати не міг. Наказ про створення зони митного контролю реєстрацію у управлінні юстиції не проходив. Зона митного контролю закінчувалась вихідними дверима залу відліт. Початок цієї зони позначався білою смугою. Якщо особа не вийшла за межі зони митного контролю, вважається, що вона знаходиться в зоні митного контролю. Оформлення в зоні митного контролю можливе, згідно до Митного Кодексу. Межі митної зони змінювались при призначенні кожного нового керівника митниці.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона на 23.06.2011р. працювала на посаді головного інспектора в Бориспільській митниці, але в терміналі, на зоні митного контролю не знаходилась. До подій до неї телефонувала її приятелька з ОСОБА_27 і попросила щоб вона допомогла забрати її приятельці авіаквитки, які були заброньовані. Коли вона прийшла до каси, квитки не були підтверджені. Куди мала летіти ОСОБА_3 вона не знала, ніяких стосунків з нею вона не підтримувала. У неї закінчувалась обідня перерва і тому вона попросила ОСОБА_5 , яку вона побачила в залі, показати місце придбання квитків, якщо їх підтвердять. Брусова з Трокаль також не підтримувала стосунків.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона станом на 23.06.2011 р. працювала на посаді заступника начальника пасажирського відділу на Бориспільській митниці. Вона, зокрема працювала на оформленні пасажирів на прильоті в терміналі «В» ДП МА «Бориспіль». Вся група митників яка працювала в цьому терміналі підпорядковувалась їй. Інспекторів розподіляв начальник відділу. ОСОБА_21 працювала на прильоті в терміналі «В». Інспектори могли самостійно переходити з «зеленого» на «червоний» коридор самостійно, при необхідності, якщо великий пасажиропотік, оскільки у них взаємозамінність. Ці питання обговорювались на нарадах перед роботою. Під час митного оформлення ОСОБА_23 і ОСОБА_20 вона в залі присутня не була, про ці обставини їй нічого не відомо. За її відсутності ОСОБА_21 мала виконувати її функції, як головний інспектор. Після затримання ОСОБА_23 і ОСОБА_20 вона бачила, що у них вилучено велику кількість срібла. Тоді ж оформлювались протоколи про порушення митних правил відносно цих осіб. Брусова провела опитування і пропустила пасажирів. Чи була знайома ОСОБА_21 з обвинуваченими до подій їй не відомо. Вона керувалась технологічною схемою від 14.01.2011р. Їй відомо, що наказ №697 29.10.2010р. Київської обласної митниці про затвердження тимчасового положення про зони митного контролю у пункті пропуску «Бориспіль» не було подано на Державну реєстрацію і тому юридично цієї зони не існувало. При проходженні пасажирів по «червоному» коридору інспектор може обмежитись усним опитуванням. До виходу з зони митного контролю пасажир може ще підійти до митників і задекларувати товар. Якщо пасажира затримано до виходу з дверей залу «Приліт», він не закінчив оформлення. Вони знали, що наказ не зареєстровано установленому законом порядку, але керівництво їх направляло на роботу.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснив, що він працівник СБУ і ними була отримана інформація про можливе порушення при перевезенні ювелірних виробів обвинуваченими. Вони затримали пасажирів і працівника митниці, який їх пропустив. Після цього виконувались дії по документуванню порушення. Він не знає. Чи повідомляло його керівництво до керівництва митниці про те, що можливе порушення митних правил. У них було завдання задокументувати факт незаконної діяльності працівника митниці. Яхова затримали безпосередньо після проходження стійки митного контролю. Перекладач і захисник при цьому не залучались, якісь документи складались. Питання про те, що затримані сплатити податки і збори після затримання, у його присутності, не ставилось. Брусова не знала, що конкретно вона мала пропускати. На його думку ОСОБА_21 неналежним чином провела митний контроль. Трокаль не вийшла з зони митного контролю.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що йому про переміщення товарів відомо в загальних рисах. Він на той час працював начальником відділу на Бориспільській митниці. Коли він прийшов до зони митного контролю то побачив відчинені валізи. В його обов`язки входило проведення організації та контролю митного оформлення інспекторами митниці. Розподіл інспекторів по робочих місцях проходив до початку робочого дня. Протягом дня інспектор, в залежності від пасажиропотоку, за усною вказівкою начальника відділу чи заступника начальника має право перейти з одного на інший коридор для проведення контролю. На той час, якщо по «зеленому» коридору було велике навантаження, пасажири мали право пройти по «червоному» коридору в режимі «зеленого» коридору. У цьому випадку інспектор мав можливість пропустити пасажира, якщо пасажир не викликає підозри. Чи перевіряла ОСОБА_21 речі на рентгенівському апараті йому не відомо. Чи працював апарат в цей момент він не знає. Коли не працює апарат достатньо мінімальної процедури опитування. Про те, що будуть проводитись заходи СБУ того дня, він письмового повідомлення не бачив. ОСОБА_21 і заступник начальника відділу не були поставлені до відому, що можливе перевезення контрабанди. У відсутності зони митного контролю митний контроль по законодавству проводитись не може. Після затримання працівниками СБУ митники до нього не мають відношення.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснила, що 23.06.2011р. вона складала протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 та оглядала багаж. Під час огляду були виявлені золоті та срібні ювелірні вироби. Про обставини переміщення цього товару їй нічого не відомо. Митний контроль закінчується з виходом пасажира за двері залу приліт. Колись була така технологія, що пасажирів, які йшли по «червоному» коридору можливо було оформити по правилах «зеленого» коридору. Чи затверджувався наказ про встановлення митних зон їй не відомо. Про те, що будуть проводитись заходи працівниками СБУ по виявленню контрабанди їй не повідомляли.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що 23.06.2011р. вона складала протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_4 та оглядала багаж. Про обставини переміщення товарів їй нічого не відомо. Перекладач не залучався. Поруч в кімнаті були працівники СБУ. Про належність цих товарів Трокаль їй нічого не відомо, багаж був окремо. Яким чином причетна до переміщення ОСОБА_21 їй не відомо. Вона робила свої висновки зі слів працівників СБУ. В іншому вона дала покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_30 , які були надані в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила, що 23.06.2011р. вона працювала разом з ОСОБА_21 на митному контролі. Вона була розподілена на червоний коридор, але оскільки була інструкція про взаємозамінність, то вони переходили між коридорами у випадку великого пасажиропотоку. Як була розподілена ОСОБА_21 вона не пам`ятає. Чи був на той день рентгенівський апарат вона не пам`ятає. Вона також переходила між коридорами. Вони знали, що наказ про митні зони не був зареєстрований у міністерстві юстиції, але виконували роботу.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_32 , які вона дала в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснив, що 23.06.2011р. він був присутній у пункті пропуску «Бориспіль» при самому затриманні він не був, можливо був присутній під час складання протоколу про порушення митних правил. Пам`ятає, що були ювелірні вироби. Він на той час був на посаді оперативного співробітника і виконував вказівки свого керівника. Всіх обставин він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснив, що він був присутній під час виконання оперативних заходів в аеропорту «Бориспіль». Затримання ОСОБА_23 і ОСОБА_20 відбулось у зоні митного контролю. Вони були затримані з ювелірними виробами. Він відбирав пояснення у ОСОБА_20 , обставини затримання ОСОБА_23 він не бачив. Ніякого тиску ні на кого не здійснювалось. З ОСОБА_21 він не спілкувався.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснив, що 23.06.2011р. він працював в зоні «приліт» в ДП МА «Бориспіль». Перед роботою був інструктаж. Його було призначено на «зелений» коридор. Був великий пасажиропотік. Коли прибув рейс Стамбул-Київ він проводив оформлення пасажирів, а на інших інспекторів не звертав уваги. Він побачив, як декілька осіб, які виявились працівниками СБУ, повернули двох осіб з валізами. До прибуття пасажирів зі ОСОБА_37 відходила до вікна і з кимось розмовляла по телефону. З ким вона розмовляла він не знає. Він з ОСОБА_21 був на «зеленому» коридорі. Якщо великий потік пасажирів, то інспектори можуть допомагати один одному на різних коридорах. Можливо була необхідність переходу інспектора з одного на інший коридор. Він ніколи не заміняв нікого на «червоному» коридорі оскільки у нього не було печатки. При догляді пасажирів досвідчені митники можуть обмежитись опитуванням. Ніякої участі у огляді вилученого товару він не приймав.

Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснив, що 23.06.2011р. він виконував свої обов`язки по забезпеченню пропуску громадян через прикордонний пункт в АП «Бориспіль». Його було запрошено в якості свідка для засвідчення факту переміщення через митний кордон України виробів зі срібла і золота. Він засвідчив цю обставину і повернувся до виконання своїх обов`язків. Це все зайняло у нього 5-10 хвилин. При ньому не виясняли того, кому належать вилучені речі.

Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні пояснила, що 23.06.2011р. вона працювала на посаді начальника відділу митного оформлення Київської обласної митниці. ЇЇ запросили в якості спеціаліста для проведення попередньої оцінки вартості речей, які були вилучені у пасажирів. Нею, як спеціалістом, по вилученому товару було зроблено висновок, що це були готові ювелірні вироби, ярликів на них не було. Попередню оцінку вона зробила на підставі розпорядження НБУ, яке діяло на той час. З пасажирами та ОСОБА_21 вона не спілкувалась. Перед проведенням оцінки їй інвойсів, або інших документів надано не було.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні пояснив, що 23.06.2011р. ОСОБА_24 та ОСОБА_23 прибули рейсом з Туреччини і перевозили з собою вироби з золота та срібла. Їх було затримано, складено протоколи і прибули співробітники СБУ для подальшого їх документування. Він не пам`ятає того, чи спілкувався з ними. ОСОБА_21 не здійснила відповідний контроль. Громадяни були затримані до виходу з зони митного контролю.

Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_42 .

Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні пояснив, що він проводив службове розслідування в якості члена комісії по діях ОСОБА_21 . Було встановлено, що на «червоному» коридорі знаходилась ОСОБА_21 . Вона опитала громадян і пропустила їх на вихід, де вони і були затримані. Були виявлені порушення у ОСОБА_21 , оскільки вона не провела повний митний контроль. Інспектор могла оглянути, а могла і не оглядати речі пасажирів. Він робив свій висновок на підставі протоколів про порушення митних правил та даних відеозаписів.

Свідок ОСОБА_44 в судовому засіданні пояснила, що по обставини справи їй нічого не відомо. На їх відділ було розписано лист СБУ щодо нарахування суми мита. Які були визначені суми вона не пам`ятає.

На підставі наведеного суд приходить до наступних висновків:

В судовому засіданні встановлено, що Наказом начальника Київської обласної митниці ОСОБА_45 від 29.10.2010 року № 697, самостійно було затверджено та запущено в роботу Тимчасове положення про зони митного контролю в пункті пропуску «Бориспіль». На підставі пункту 2 цього положення на території ДП МА «Бориспіль» створювалися зони митного контролю, межі яких були погоджені лише з начальником ОКПП «Київ» та генеральним директором аеропорту «Бориспіль».

Зазначений наказ Київської обласної митниціне мігбути застосований в роботі без належної державної реєстрації в Київському обласному управлінні юстиції, оскільки мав міжвідомчий характер, зачіпав особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, які прямуютьрейсами в Україну і з України.

Внаслідок цього Київською обласною митницею не були виконані прямі вимоги частини 2 статті 49 МК України, чинної на той час, згідно якої було визначено, що,зони митного контролю в межах пункту пропуску через державний кордон Українистворюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. Тобто, Наказ від 29.10.2010 року № 697, був виданий і став застосовуватися в роботі Київської обласної митниці в порушення цієї нормі закону, якою передбачалося створення зон митного контролюбезпосередньо ДМСУ.

Зазначена пряма норма закону не мала відсильний характер та не підлягала розширювальному тлумаченню, а тому не передбачала створення зон митного контролю митницею на підставі наказу ДМСУ «Про затвердження Примірного положення про створення зон митного контролю».

Згідно до вимог ст.. 48 МК України, чинної на той час, митним органам,було надано лише право визначати місця для створення зон митного контролю.

Так, Київська обласна митниця, з моменту видання свого наказу № 697 від 29.10.2010 року та на період його дії до 01.06.2012 року, коли набрав чинності новий Митний кодекс України, достовірно знаючи, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи на виконання частини 2 статті 49 МК України, не видавав відповідного наказу «про створення зон митного контролю у різних терміналах ДП МА Бориспіль в межах пункту пропуску через державний кордон України», не погоджував його із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України і центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, не направляв його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, розуміючи, що у неї немає відповідних повноважень для самостійного створення зон митного контролюв визначених місцях, в порушення закону створила їх.

Крім того, незважаючи на постанову КМУ від 25.12.2002 року№ 1947 та наказ ДМСУ від 26.05.2010 року № 521, Київська обласна митниця при самостійному створенні зон митного контролю, виключила процедуру погодження свогоПоложення про зони митного контролю в пункті пропуску "Бориспіль"з іншими органами та особами, направлення його на державну реєстрацію разом з наказом, на підставі якого воно й було прийнято, перш ніж вони могли бути застосовані в роботі.

Про це свідчить пункт 4 зазначеного вище наказу Київської обласної митниці, де було зазначено, щовін, (Наказ), набирає чинності з дня підписанняі діє до моменту державної реєстрації в Київському обласному управлінні юстиціїПоложення про зони митного контролю в пункті пропуску "Бориспіль".

Таким чином, у відсутність відповідного наказу Державної митної служби України, виданого на виконання прямих приписів частини 2 статті 49 МК України, Київська обласна митниця одноосібно, на свій розсуд, не могла вирішувати таки питання всупереч цим приписам.

Всупереч цьомутимчасовому положенню,у відриві і окремо від нього,погоджені були тільки плани-схем меж зон митного контролю,що виключало використання їх в роботі, оскільки це не відповідало приписаміншого підпункту - підпункту 6.2., з якого слідувало, щоплани-схеми меж зон митного контролю не могли існувати окремо від нього, а складати лише невід`ємну його частину(слугувати тільки додатками до нього).

Підтвердженням цього зокрема є і приписи підпункту 6.1. Прикінцевих положеньвказаногоТимчасового положенняКиївської обласної митниціпро зони митного контролю в пункті пропуску «Бориспіль». Незважаючи на те, що в ньому прямо було зазначено, що дане положенняпогоджується з іншими органами та особамита затверджується наказом митниці(перелік яких був визначений Порядком створення зон митного контролю та їх функціонування, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2002 року № 1947 (із змінами та доповненнями),цього зроблено не було.

Таким чином наказ Київської обласної митниці від 29.10.2010 року № 697 «Про затвердження Тимчасового положення про зони митного контролю в пункті пропуску «Бориспіль»,якіразом не були подані на державну реєстрацію та не пройшли її в Київському обласному управлінні юстиціїі не були погоджені з іншими органами та особами,незалежно від погоджених додатків до нього планів-схем меж зон митного контролю,були юридично безпідставними, не мали значення в роботі та не створювали юридичних наслідків.

Наведена обставина підтверджується даними листа - відповіді Головного управління юстиції у Київської області від 14.03.2013 року за № 195-2-20/8 на запит адвоката ОСОБА_6 від 18.02.2013 року, який був розглянутий в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» та досліджений в судовому засіданні.

Згідно до даних відповіді, в листопаді 2010 року Головним управлінням юстиції у Київської області проведено безвиїзну перевірку наказів Київської обласної митниці, прийнятих протягом жовтня 2010 року, за результатами якої виявлено розпорядчі документи, що застосовуються з порушенням законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Зокрема наказ Київської обласної митниці від 29 жовтня 2010 року № 697 «Про затвердження Тимчасового положення про зони митного контролю в пункті пропуску «Бориспіль», якій підпадає під дію Указу Президента від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та підлягає державній реєстрації відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами) та інших актів законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів.

Згідно пунктів 1, 3постанови КМУ від 25.12.2002 року № 1947зони митного контролю створювалисяз метою здійснення митними органами митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов`язаних з виявленням, запобіганням і припиненням контрабанди та порушень митних правил, щоне суперечилоприписам статті 48 МК України.

Пунктом 10 постанови КМУ від 25.12.2002 року № 1947 було встановлено, що декларанти допускаються у зони митного контролю на час здійснення митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, які пред`являються ними для митного оформлення, а пунктом 12 цієї постанови уряду було встановлено, що товари та транспортні засоби перебувають під митним контролем в зоні митного контролю з моменту ввезення на її територію і до моменту їх пропуску через митний кордон України або вивезення за її межі.

З наведеного суд робить висновок, що тільки в належно створеній та зареєстрованій зоні митного контролю, зокрема в залі "Приліт" терміналу "В" ДП МА Бориспіль, складовою частиною якої є "червоний і "зелений "коридори, які окремо не могли існувати без неї, декларанти формально разом з переміщуваними товарами могли бути допущені в її межі, і тільки при законному її створенні та наявності, вказані товари могли перебувати під митним контролем і щодо них могли бути здійснені митні процедури, зокрема утримання мита та НДС.

Київською обласною митницею зокрема були порушені підпункт 5.1. прикінцевих положень «Примірного положення про зони митного контролю», затвердженого наказом ДМСУ від 26.05.2010 року № 521, згідно з яким було передбачено, що положення митниці (йшлося про зони митного контролю) погоджується з іншими органами та особами, визначенимиПорядком створення зон митного контролю та їх функціонування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1947, та затверджується наказом митного органу.

Пунктом 2 постанови КМУ від 28.12.1992 р. № 731 (із змінами і доповненнями) прямо передбачено, що міністерствам, іншим органам виконавчої влади забезпечити постійний перегляд виданих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність зКонституцієюта законами України, іншими актами законодавства, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 рокуі протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку; надсилати щомісяця органам юстиції для проведення перевірки додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів переліки актів, прийнятих протягом місяця, крім актів персонального характеру, а у разі потреби та на вимогу органів юстиції - завірені в установленому законодавством порядку копії зазначених актів.

Таким чином, даною постановою уряду, не допускалося, що будь-який орган, що видав наказ, який би зачіпав права та інтереси громадян, може не направляти його на державну реєстрацію, а тому в неї передбачені лише випадки відмови у державній реєстрації нормативно-правового акту, який був направлений для цього але не пройшов її.

Пунктом 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого вказаною постановою уряду передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог, такі нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

На підставі наведеного слід дійти висновку, що, зона митного контролю в залі «Приліт» терміналу «В» в аеропорту Бориспіль станом на 23.06.2011 року під час перетинання державного кордону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до частини 2 статті 49 МК України, діючої постанови КМУ від 28.12.1992 р. № 731, частково постанови КМУ від 25.12.2002 року № 1947 та наказу ДМСУ від 26.05.2010 року № 521, діючих до 01.06.2012 року, юридично створена не була і не існувала.

У відсутність належно створеної, юридично оформленої та зареєстрованої у відповідному законом порядку зони митного контролю, в лише межах якої переміщувані товари могли перебувати під митним контролем, проводиться митний контроль, оформлення його результатів, у тому числі, утримуватись мито та НДС, які починаються та встановлюються в її межах, наказ Київської обласної митниці від 29 жовтня 2010 року № 697 «Про затвердження Тимчасового положення про зони митного контролю в пункті пропуску «Бориспіль», як і саме це положення, станом на 23.06.2011 року були такими, що суперечать закону, а тому, на думку суду, на них не можна було спиратися та керуватися в роботі, оскільки вони не породжували і несли юридичних наслідків.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що через відсутність належно створеної та зареєстрованої зони митного контролю, законного митного контролю не було, а тому не мало місця і незаконного звільнення від нього. Тому, допуск товарів в цю вільну площу і їх пропуск через неї, фактично відбувався у вільному режимі, що не могло примусити громадян до виконання певних юридичних дій під час її проходження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що без належно створеної та зареєстрованої у встановленому порядку зони митного контролю, складовою частиною якої вважаються «зелений» та червоний» коридори, здійснення законного митного контролю, митних процедур щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, у тому числі їх декларування, проведення заходів, пов`язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил в цих юридично не існуючих коридорах та зоні митного контролю, які, по суті, являли собою вільну площу, бути не могло.

Тому суд вважає, що ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 , які 23.06.2011 р. переміщували через термінал «В» аеропорту «Бориспіль» ювелірні виробі, прилетівши рейсом з Туреччини в Україну, формально не були зобов`язані заповнювати та подавати митну декларацію, проходити митний контроль та митні процедури щодо сплати передбачених законом та законодавством митних платежів (податку на додану вартість, мита і так інше), а головний інспектор Київської обласної митниці ОСОБА_5 формально та у законній спосіб здійснювати щодо них та їх багажу митний контроль, вимагати від них додержання відповідних митних правил та процедур.

Як наслідок, на той час у терміналі «В» аеропорту «Бориспіль» митний орган у своїй роботі не міг скористатися положеннями статті 86 МК України (в ред.2002 р.) для того, щоб прийняти митні декларації від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а, отже, з того моменту вважати їх документами, які б засвідчували факти, що мають юридичне значення.

На підставі наведеного, слід дійти висновку, що ОСОБА_3 не може та не повинна нести юридичної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших платежів, передбаченої статтею 212 КК України, у зв`язку, зокрема, з відсутністю не встановленням місця вчинення злочину, яке підлягає доказуванню на підставі вимог статті 64 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що неподанню митних декларацій Трокаль та Яховим сприяла інспектор митниці ОСОБА_5 .

Згідно до вимог підпункту 54.3.1., пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, матеріалів провадження, ОСОБА_5 , як представник контролюючого органу, зобов`язана була самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а також мита, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно пункту 54.5. статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

З цього суд робить висновок, що з наведених в обвинуваченні підстав ОСОБА_3 не може бути законно притягнута до кримінальної відповідальності за статтею 212 КК України.

Враховуючи наведене суд вважає, що, призначення по провадженню, по якому не було достатніх підстав для його порушення за статтею 212 КК України, товарознавчої експертизи було безпідставним. До висновків експертиз, які викликають сумніви, оскільки, методика її проведення, з посиланням на Харківський НДІ, яка використовується як алгоритм, не внесена у відповідний реєстр судових експертиз, що є обов`язковим, - ґрунтуються на неіснуючій методиці, суд ставиться критично і вважає їх такими, що не можуть бути прийняті в якості доказів вини обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст..212 ч.2 КК України.

Як наслідок, в ході судового розгляду вартість вилучених у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ювелірних виробів, яка була встановлена відповідно до висновків судово-товарознавчих експертиз, не знайшла свого підтвердження,

Крім того, у відповідності до постанови судді Бориспільського міськрайонного суду від 19.10.2012 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 482 МК України ОСОБА_3 , провадження по справі було закрите у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності. Вилучені згідно протоколу № 0852/125000001/12 від 17.10.2012 р. ювелірні вироби було вирішено повернути ОСОБА_3 .

Постановою Апеляційного суду Київської області від 20.11.2012р. вказана вище постанова була частково змінена, в частині кваліфікації дій Трокаль за ч.1 ст.351 МК України, та в іншій частині було закрите у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, а вилучені ювелірні вироби було вирішено повернути ОСОБА_3 .

В подальшому, 21.11.2014 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області своєю постановою виправив описку допущену в резолютивній частині в прийнятій ним постанові від 19.10.2012 р.

Наведені постанови долучені до матеріалів кримінального провадження, були досліджені в судовому засіданні і свідчать про те, що в діях ОСОБА_3 вбачались ознаки лише адміністративного правопорушення, яке полягало у порушенні митних правил.

Суд, даючи оцінку діям ОСОБА_22 , окрім зазначеного вище вважає, що в діях ОСОБА_4 , відсутній склад вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 212 КК України.

Зокрема, суд вважає доведеною ту обставину, що після його затримання працівниками СБУ ОСОБА_4 був позбавлений права на перекладача, що підтвердив у судовому засіданні сам обвинувачений, обвинувачена ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 ( ОСОБА_52 ). Покази даних свідків про те, що обвинувачений ОСОБА_4 вільно володіє і розуміє українську і російську мову, а тому перекладача не потребував є безпідставними і такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

За наведених обставин суд вважає, що під час затримання 23.06.2011р. громадянина Республіки Болгарія ОСОБА_4 працівниками СБУ були порушені вимоги ст..6 ч.3 п.п.а) , е) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині забезпечення перекладача. Тому, всі здобуті 23.06.2011р. первинні докази, які обвинувачення вважає такими, що доводять вину обвинуваченого ОСОБА_20 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст..212 ч.2 КК України суд вважає недопустимими.

Крім того, ОСОБА_4 не є суб`єктом злочину передбаченого ст.212 КК України, оскільки він не мав ні права, ні обов`язку сплачувати податки, тому що не був власником переміщуваних через кордон речей. Ювелірні вироби (брухт), згідно досліджених в судовому засіданні і наявних в матеріалах кримінального провадження договору з турецькою фірмою, інвойсу, належали громадянці України ОСОБА_3 , яка зареєстрована як фізична особа-підприємець і займалась підприємницькою діяльністю. Саме ОСОБА_3 і повинна була, за необхідності, сплати податки за отриманий під реалізацію товар.

Обвинувачення не довело суду тієї обставини, що вилучений у ОСОБА_4 товар належав йому особисто чи на праві спільної власності з ОСОБА_3 , і. як наслідок, не довело обов`язок ОСОБА_4 сплачувати такі податки чи збори.

Також, як вбачається з показів свідків, зокрема ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий у зоні митного контролю, тобто митна процедура оформлення багажу в зоні митного контролю була перервана їх оперативними діями, багаж та наявні у нього особисті речі, гроші вилучені, він затриманий і обмежений у вільному вчиненні своїх дій, що викликає сумнів у тому, яким чином ОСОБА_4 мав завершити свої дії по перетину зони митного контролю.

За таких обставин суд вважає, що оскільки, згідно до вимог ст..62 Конституції України всі сумніви по доведеності вини обвинуваченого мають тлумачитись на його користь, обвинуваченням і в цій частині не доведено наявності в діях ОСОБА_22 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..212 ч.2 КК України.

Розглядаючи суб`єктивну сторону злочину передбаченого ст..212 КК України, слід відмітити ту обставину, що вона має характеризуватись умислом на отримання певної матеріальної вигоди.

Досудовим слідством не доведено та не визначено взагалі тієї обставини, в чому конкретно полягала вигода для ОСОБА_4 в ухиленні від сплати податків, оскільки, згідно до його показів та показів обвинуваченої ОСОБА_3 , які вона дала в судовому засіданні, ніякої матеріальної чи іншої винагороди за допомогу в переміщенні багажу йому не обіцялось. Жодних інших доказів сторона обвинувачення суду не надала.

З об`єктивної сторона , склад кримінального правопорушення (злочину) у цьому провадженні характеризується суспільно-небезпечними наслідками у вигляді ненадходження до бюджету коштів. Стаття 212 КК України за своїм змістом є бланкетною, відсилочною статтею. З цих підстав оцінка діям ОСОБА_20 і ОСОБА_23 повинна надаватись в межах адміністративного та митного законодавства.

Як зазначалось вище, саме при здійсненні митної процедури виникає можливість нарахування, а у особи можливість сплати необхідних податків, зборів чи ухилення від такої сплати. Але ні для Трокаль, ні для ОСОБА_20 подія, з якої б у них виник обов`язок сплати податків, а тим більше можливість ухилення від такої сплати не настала, оскільки працівники СБУ затримали обох обвинувачених в зоні митного контролю і розпочали кримінально-процесуальні дії - затримання, обшук, огляд місця події, за ознаками злочину по ст.201 КК (контрабанда).

У відповідності до вимог ст. 69 МК України, митний контроль може продовжуватись, якщо цьому перешкодили певні обставини. Тому суд вважає, що розгляд кримінального провадження, вилучення ювелірних виробів з Київської обласної митниці і приєднання їх як речових доказів у кримінальному провадженню, перешкодили сплаті обвинуваченою ОСОБА_3 митних платежів.

Також Київською обласною митницею неодноразово до Бориспільського міськрайонного суду Київської області спрямовувались матеріали адміністративної справи про порушення ОСОБА_4 митних правил. Зокрема протоколи складені за різними датами вже після події 23.06.2011 р., але, оскільки жоден з них не відповідав вимогам закону, зазначені протоколи повертались на Київську обласну митницю для проведення додаткових перевірок. Після останнього повернення матеріали адміністративної справи про порушення ОСОБА_4 митних правил до суду не надходила.

Під час судового розгляду провадження, судом було встановлено наявність постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, винесеної слідчим на підставі пункту 2 статті 6 чинного КПК України (в ред. 1960 р.) з причини відсутності в діях громадянки ОСОБА_5 злочину, передбаченого статтею 212 КК України.

На підставі цього, дії ОСОБА_5 остаточно були кваліфіковані досудовим слідством за частиною 2 статті 364 КК України, і як зазначено в обвинувальному акті, вона будучи службовою особою, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими фізичними особами (при цьому не конкретизується якими саме), використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

З наведеного формулювання слідує наявність в діях ОСОБА_5 пособництва в умисному ухиленні від сплати податків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без змови з ними, що ставить під сумнів правильність кваліфікації звинувачення за частиною 2 статті 364 КК України, санкція якої до того ж передбачає більш сурове покарання.

Допитані у суді в якості свідків працівники СБУ ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 на підтвердження такого звинувачення показали, що головний інспектор митниці ОСОБА_5 знала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будуть переміщати ювелірні виробі, проте не знала в якої кількості.

З наведеного суд робить висновок про те, що ОСОБА_5 , знаючи про переміщення ювелірних виробів іншими обвинуваченими через зону митного контролю, не знаючи кількість і вартість цих виробів не мала умислу на спричинення тяжких наслідків, що є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.364 КК України.

Отже, враховуючи ту обставину, що станом на 23.06.2011 р., на думку суду, в терміналі «В» аеропорту «Бориспіль» законно не була створена і не існувала зона митного контролю, за наявності якої, можна було проводити законний митний контроль, здійснювати митні процедури з товарами, засвідчити про факти, що мають юридичне значення, за наявності якої можна було проводити законний митний контроль, здійснювати митні процедури з товарами, засвідчити про факти, що мають юридичне значення, суд робить висновок, що головним інспектором митниці ОСОБА_5 не було використане своє службове становище всупереч інтересам служби.

Крім того, неможливість здійснення станом на 23.06.2011 р. законного митного контролю, декларування, митних процедур з товарами за відсутністю належно створеної зони митного контролю, фактичнопідтвердили в судовому засіданні працівники митниці ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , допитані в якості свідків.

Також слід зазначити, що, в обвинувальному акті на аркуші 8, ОСОБА_5 зазначається, як працівник правоохоронного органу, однак зазначена ознака не є кваліфікуючій в диспозиції зазначеної статті і є зайвою. Також в обвинувальному акті відсутні посилання з повними назвами, датою прийняття наказів, інструкцій, ( окрім посадової), їх номерів, які, на думку обвинувачення порушила ОСОБА_5 .

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які фактично проявились у порушенні митних правил 23.06.2011р. відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст..212 ч.2 КК України, а в діях ОСОБА_5 23.06.2011р. відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

За наведених обставин у суду відсутні також підстави для задоволення цивільного позову.

Речові докази: ювелірні вироби згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду від 19.10.2012 р. та постанови Бориспільського міськрайонного суду від 21.11.2014 р. повернути ОСОБА_3 ; диски, флеш-накопичувачі та інші носії інформації, що містять дані про проведені слідчі дії та негласно зняту інформацію зберігати при матеріалах провадження; мобільні телефони повернути власникам.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, Суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_64 по пред`явленому обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.212 КК України визнати не винною та виправдати.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) по пред`явленому обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.212 КК України визнати не винним та виправдати.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

БРУСОВУ ОСОБА_65 по пред`явленому обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.364 КК України визнати не винною та виправдати.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В задоволенні цивільного позову відмовити.

Речові докази: ювелірні вироби згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду від 19.10.2012 р. та постанови Бориспільського міськрайонного суду від 21.11.2014 р. повернути ОСОБА_3 ; диски, флеш-накопичувачі та інші носії інформації, що містять дані про проведені слідчі дії та негласно зняту інформацію зберігати при матеріалах провадження; мобільні телефони повернути власникам.

На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.

Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.

Копія вироку вручається прокурору і обвинуваченим негайно, після оголошення.

Суддя ОСОБА_1