Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2015

№607/11423/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД», третя особа ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся в суд із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД», третя особа ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також моральної шкоди, посилаючись на те, позивач 04 жовтня 2012 року був прийнятий на посаду фахівця зв»язків із медичною громад кістю в місті Тернополі відділу безрецептурних препаратів. 09 лютого 2015 року згідно із наказом №16-к його було звільнено у зв»язку із скороченням чисельності або штату працівників, тобто за п.1 ст.40 КЗпП України. Про своє звільнення йому стало відомо 23 березня 2015 року. 31 березня 2015 року він приїхав до відповідача з вимогою отримати трудову книжку, після чого його було ознайомлено із наказом про звільнення та вручили його копію. Того ж дня він звернувся до відповідача з вимогою щодо виплати йому вихідної допомоги, а також компенсацію за невикористану відпустку. Відповідачем несвоєчасно було виплачено належних сум при звільненні позивача, а саме частинами 01.04, 03.04 та 15.04.2015 року. Тому вважає, що слід стягнути із відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.02 по 25.04.2015 року у розмірі 9 391,05 гривень. Також просить стягнути із відповідача завдано йому несвоєчасною виплатою належних сум при звільненні моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень, яка полягає у моральних стражданнях, оскільки позивач втратив нормальні життєві зв»язки та докладав додаткові зусилля для організації свого життя.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольни з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що позивач, після його звільнення 09.02.2015 року, неодноразово повідомлявся про необхідність отримання трудової книжки та копії наказу про звільнення, про що його було повідомлено рекомендованими листами та на адресу його електронної скриньки. 31 березня 2015 року, коли позивач прибув на офіс товариства йому було запропоновано отримати трудову книжку. Розрахункові кошти позивачу було виплачено 01 та 03 квітня 2015 року. 15 квітня 2015 року йому було виплачено частину коштів за листком непрацездатності за грудень 2014 року. У позові просить відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_3 позову не визнала, у його задоволенні просить відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив.

ОСОБА_1 04 жовтня 2012 року було прийнято на посаду фахівця із зв»язків з медичною громадськістю в місті Тернополі у товариство «Сінмедік ЛТД» (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД») згідно наказу №355/1-к від 04.10.2012 року.

09 лютого 2015 року позивача було звільнено із займаної посади у зв»язку із скороченням штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України згідно наказу №16-к від 09 лютого 2015 року.

31 березня 2015 року ОСОБА_1 прибувши на підприємство до позивача, звернувся із вимогою про виплату йому вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку, що підтверджено у судовому засіданні поясненнями позивача та відповідача.

Як вбачається із наданої відповідачем інформації про виплату коштів позивачу, ОСОБА_1 01.03.2015 року нараховано компенсацію за невикористану відпустку, а також вихідну допомогу при звільненні у розмірі 1105,60 та 4487,05 гривень відповідно. Зазначені суми перераховано позивачу 03 квітня 2015 року. Також 15.04.2016 року позивачу перераховано виплату лікарняних за рахунок фонду соціального страхування в розмірі 803,24 гривні.

У відповідності до вимог ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно із ст.10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Суд вважає, що за весь час затримки виплати позивачу належних при звільненні коштів, що становить 15 днів, з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 3 130,50 грн., із розрахунку : 208,70х15=3130,50, де 208,70 середньоденний заробіток позивача згідно довідки ТзОВ «Органосін ЛТД»

Таким чином, проаналізувавши докази в їх сукупності суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем трудових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення із відповідача 3130,50 гривень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому його позов у цій частині підлягає до часткового задоволення. Крім цього, суд зазначає, що позивач у день звільнення, тобто 09 лютого 2015 року був відсутній на підприємстві у ТзОВ «Сінмедик ЛТД» (правонаступник ТзОВ «Органосін ЛТД»), що підтверджено поясненнями позивача та визнання їх відповідачем, з»явився на ньому лише 31 березня 2015 року із вимогою про виплату належних йому сум при звільненні, а саме компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, а тому, суд вважає, що час затримки відповідачем виплати йому усіх належних сум при звільненні слід рахувати із 31.03.2015 року, тобто з моменту з»явлення ОСОБА_1 на підприємстві, по день фактичного із ним розрахунку, тобто по 15.04.2015 року. Крім цього, відповідачем, після звільнення позивача, на його адресу надсилались повідомлення рекомендованою кореспонденцію про необхідність з»явитись на підприємство та одержати трудову книжку, копію наказу про його звільнення.

Також суд вважає, що вимоги позивача про стягнення із відповідача моральної шкоди внаслідок невиплати йому належних сум при звільненні, не підлягають до задоволення, оскільки такі вимоги не підтвердженні відповідними доказами.

Крім цього, на підставі ст.88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача в користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 212-215, 367 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД», третя особа ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» на користь ОСОБА_1 3 130 (три тисячі сто тридцять гривень) гривень 50 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін» в користь держави 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя

_5