Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Доценко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Доценко Л.І.,

суддів – Заїкіна А.П., Кварталової А.М.,

за участю секретаря – Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 про визнання недійсним іпотечного договору, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА :

16.02.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 про визнання недійсним іпотечного договору, в якому просила суд визнати недійсним іпотечний договір від 05.05.2006 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсоцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі під № 1028; зняти заборону відчуження земельної ділянки площею 0,326 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Окружна, 18 кадастровий номер 5110136900:24:0047; виключити іпотечний договір від 05.05.2006 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсоцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі під № 1028 з реєстру іпотек.

Позивач обгрунтовує свій позов тим, що 05.05.2006 року укладений іпотечний договір між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсоцбанк», відповідно до якого в іпотеку було передано земельну ділянку площею 0,0326 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Окружна, 18, на якій знаходиться житловий будинок, що є об’єктом спільної часткової власності, 7\100 частин якого належить позивачу, порушує її права співвласника та на її думку є недійсним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився.

Представник відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду оскаржує представник ОСОБА_2 – ОСОБА_5

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстав, передбачених ст.ст.203, 215, 234 ЦК України, для визнання договору іпотеки від 05.05.2006 року недійсним позивачем не надано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.05.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який загальними зборами акціонерів АКБ «Укрсоцбанк» 14.06.2010 року перейменований на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7, укладено договір кредиту №2006/670/40, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 120 000,00 доларів США, з графіком повернення кредиту, передбаченим пунктом 1.1.1. договору кредиту та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за договором кредиту до 04.05.2016 року зі сплатою 11,5 процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було 05.05.2006 року укладено іпотечний договір, який було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1028, згідно з яким іпотекодавець передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,0326 га, за адресою:, м. Одеса, вул. Окружна, 18.

Вищевказана земельна ділянка належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку ОД № 085246, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 16 березня 2005 року на підставі рішенням Одеської міської ради від 20.01.2003 року № 1007–ХХIV зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010550502137.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилається на те, що в іпотеку було передано земельну ділянку площею 0,0326 га, що розташована за адресою м. Одеса, вул.. Окружна, 18, на якій знаходиться житловий будинок, що є об’єктом спільної часткової власності, 7\100 частин якого належить їй.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником 7/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами, за адресою: м. Одеса, вул. Окружна, 18, який в цілому складається з однієї кам’яної житлової будівлі літ. «А», загальна житлова площа якої становить 111,2 кв.м. та надвірних споруд «Б»- сарай, «В»- сарай, «Г» - гараж, на підставі договору дарування частини житлового будинку від 25.04.1997 року посвідчений державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1563.

Відповідач ОСОБА_4 є власником 13/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що складає квартиру № 3 та знаходиться в місті Одесі, вулиця Окружна, №18 та складається в цілому з однієї кам’яної житлової будівлі. Загальна площа якої становить 111,2 кв.м. та надвірних споруд: «Б»- сарай, «В» - сарай, «Г»- гараж, «И» - літня кухня, «М» - сарай, «Р» - сарай, «У» сарай, «Ф» – сарай, «Ш»- вбиральня, «Щ» - вбиральня, «Э» - душ, № 1 огородження, розташованих на земельній ділянці, розміром 2673 кв.м.

Крім того, з технічного паспорту від 28.06.2012 року вбачається, що житловий будинок № 18 по вул. Окружна в м. Одесі є об’єктом спільної часткової власності, власниками якого крім вищезгаданих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Юрієвича, є також: ОСОБА_9 (17/100 частин); ОСОБА_10 (23/600 частин); ОСОБА_11 (13/100 + 23/600 частин); ОСОБА_12 (23/600 частини); ОСОБА_13 (23/600 частини); ОСОБА_14 (23/600 частини); ОСОБА_15 (27/100 частини).

На заперечення позовних вимог представник відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Укрсоцбанк» надав письмові документи, з яких вбачається, що перед укладенням договору іпотеки була проведена експертна грошова оцінка ПП «Земконсалт», відповідно до витягу із звіту якої зазначено, що на даній земельній ділянці відсутні будь-які будови.

27.04.2006 року Державний комітет земельних ресурсів Одеського міського управління земельних ресурсів було надано довідку №677 відповідно до якої, також було вказано, що відсутні будь-які обтяження щодо використання та передачі даної земельної / ділянки іпотеку.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що при укладенні договору іпотеки була проведена перевірка наявності будов на земельній ділянці як експертом при складанні звіту оціночної діяльності, так і приватним нотаріусом ОСОБА_6 при посвідченні договору.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги в якості доказу технічний паспорт на будинок по вул. Окружна, 18 від 28.06.2012 року, оскільки він був виданий пізніше ніж було укладено договір іпотеки, оскільки договір іпотеки укладено 05.05.2006 року. Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на земельній ділянці, яка була передана ОСОБА_4 в іпотеку були забудови спростовуються матеріалами справи, а технічні паспорти від 31.10.2007року та від 28.06.2012року на житловий будинок № 18 по вул. Окружна в м. Одесі видані після укладання договору іпотеки, тобто 05.05.2006року. З технічного паспорту на квартиру ОСОБА_16 за адресою : АДРЕСА_1 від 22.02.2002року відображено зовсім іншу форму будинку та його розташування. Тому є підстави вважати, що після укладання договору іпотеки були зроблені перебудови будинку.

В апеляційній скарзі вказується на те, що уклавши договір іпотеки, визначивши предметом іпотеки лише земельну ділянку, не зважаючи на наявність розташованих на ній об;єктів свідчить про те, що банк уклав іпотечний договір земельної ділянки, який не спрямований на реальне настання правових наслідків обумовлених ним, тобто фіктивний правочин.

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки позивач не довів наявність умислу всіх сторін правочину на його фіктивність. Крім того, на виконання правочину було передано в іпотеку земельну ділянку і приватним нотаріусом було проведено заборону відчуження земельної ділянки, переданої в іпотеку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді А.П. Заїкін

ОСОБА_17