Копія

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/981/15-ц

Провадження № 2/542/556/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Гавриленко Т.Г.,

з секретарем – Янко Л.О.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської центральної районної лікарні Полтавської області про зобов’язання надати клопотання про виключення житла з числа службових та надання дозволу на приватизацію кімнати в гуртожитку, –

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Новосанжарської центральної районної лікарні, в якому просила зобов’язати відповідача надати клопотання до Новосанжарської селищної ради про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових приміщень для надання дозволу на приватизацію вищевказаної квартири в гуртожитку.

Позов обґрунтовувала тим, що з червня 2004 року по теперішній час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яку отримала як службову на підставі рішення Новосанжарської селищної ради від 29.06.2004 року, у зв’язку з тим, що працювала на посаді лікаря-педіатра Новосанжарської центральної районної лікарні. У зв’язку з тим, Новосанжарська ЦРЛ відмовила їй в зверненні до Новосанжарської селищної ради з клопотанням про виключення зазначеної квартири з числа службових, передачу її в комунальну власність з подальшою можливістю її приватизувати, вважає, що її права порушено, і відповідно звертається за захистом до суду.

Позивач та представник позивача, позов просили задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, проти позову заперечувала, надала до суду письмові заперечення, просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши і проаналізувавши представлені докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пунктів 2, 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР затвердженого ОСОБА_4 Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення» службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця). Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення № 14 виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 04 березня 2004 року було придбано службове житлове приміщення для лікаря-педіатра Новосанжарської центральної районної лікарні (а.с. 20).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП ПБТІ «Інвентаризатор» від 04.08.2004 року власником квартири АДРЕСА_2 є Новосанжарська селищна рада, форма власності комунальна (а.с. 9).

Пунктами 21, 26 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР встановлено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. На підставі спеціального ордера між наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією, а в разі її відсутності – відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем – громадянином, на ім’я якого виданий ордер, укладається договір найму службового жилого приміщення.

Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 29 червня 2004 року лікарю-педіатру Новосанжарської центральної районної лікарні ОСОБА_1 надано однокімнатну службову квартиру № 5, житловою площею 17,0 кв.м, по вул. Шевченка, 55, в смт. Нові Санжари (а.с.6). ОСОБА_1 вселилася у відповідну квартиру на підставі ордеру на житлове приміщення № 1427 від 29 червня 2004 року (а.с. 5).

Також, між, позивачкою та Новосанжарським селищним комбінатом комунальних підприємств на підставі рішення виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 29 червня 2004 року було укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, а саме квартири АДРЕСА_2 (а.с. 46).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачка проживає в службовій квартирі, отриманою у встановленому законом порядку.

Пункт 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР передбачає, що жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів.

Як свідчить акт № 1 засідання житлово-побутової комісії Новосанжарської ЦРЛ від 24.09.2014 року після розгляду звернення ОСОБА_1 про надання згоди адміністрацією лікарні на приватизацію службового житла, члени комісії одноголосно висловили думку залишити квартиру в статусі службового житла (а.с. 26).

Посилання позивачки на порушення щодо неї вимог Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» суд вважає безпідставним, оскільки сфера дії цього закону поширюється на перелік громадян які не мають власного житла, більше п’яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них, позивачка проживає у службовій квартирі, а тому дія вказаного закону на неї не поширюється.

Також в судовому засіданні, позивачем не обґрунтовано за яких підстав Новосанжарська ЦРЛ зобов’язана подавати клопотання про виключення житла із службового, доводи про фактичне проживання більше десяти років, в службовій квартирі гарантують право, що особу не може бути виселено з службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення (ст. 125 ЖК України), а не обов’язок установи виключати житло з числа службових.

Доводи позивача, про проведення поточного ремонту квартири, відповідають вимогам договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 29 червня 2004 року, згідно п.1.3.2 якого наймач зобов’язується своєчасно вживати заходів до усунення виявлених у квартирі несправностей (а.с. 46), та пункту 31 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, який передбачає, що Наймач службового жилого приміщення і члени його сім’ї зобов’язані бережно ставитися до наданого жилого приміщення і його обладнання, провадити на умовах і в порядку, що визначаються законодавством Української РСР, за свій рахунок поточний ремонт займаного приміщення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а тому у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 120-125 Житлового кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Новосанжарської центральної районної лікарні Полтавської області про зобов’язання надати клопотання про виключення житла з числа службових та надання дозволу на приватизацію кімнати в гуртожитку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_5