open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 910/17391/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Норик М.В. (дов. віл 27.08.2014 р.)прокуратуриСуходольський С.М. (посв. від 05.09.2013 р. №020273)третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р.у справі № 910/17391/14 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДержавне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києвіпростягнення 48804, 75 грн.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" про стягнення 48 804,75 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шляхом забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.09.2012 р. по 26.12.2013 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує приписами ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України, ст. ст. 37, 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. ст. 222 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у даній справі (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В.), позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві 48 804,75 грн. збитків. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" в дохід Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В своїй касаційній скарзі скаржник посилається на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків судів цим обставинам, а також порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 19 Конституції України, ст.ст. 50, 55, 56 Водного кодексу України, ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 35, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття судами невірних рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.09.2015 р. касаційну скаргу у справі №910/17391/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У своїх поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" наголошує на тому, що 24.09.2012 р. звернулось до ДП"Українська геологічна компанія" з необхідними документами для подальшого отримання дозволу на спеціальне водокористування, однак відповіді у встановлений законом строк не отримало, що дало підстави для застосування принципу мовчазної згоди, про яку йдеться у постанові Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 р. №77 "Про деякі питання застосування принципу мовчазної згоди".

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" зазначає про те, що при здійсненні забору води з 25.09.2012 р., на виконання вимог законодавства, сплачувало податки, та лише 27.04.2015 р. отримало дозвіл на спеціальне водокористування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 07.10.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією у міста Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000".

Під час перевірки встановлено, що на підприємстві знаходиться свердловина (адреса: м. Київ, вул. Радистів, 73), підприємством здійснюється спеціальне водокористування на підставі дозволу №УКР-738 Кіє, виданого 25.09.2009 р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, термін дії якого закінчився 25.09.2012 р. та не поновлений в установленому законом порядку, чим порушено вимоги ст.ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища ", ст.ст. 44, 49, 93, 110 Водного кодексу України.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у м. Києві складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №05/2168а від 27.12.2013 р., яким зафіксовано здійснення самовільного ТОВ "МАГ-2000" забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.09.2012 р. по 26.12.2013 р.

Судами встановлено, що Державною екологічною інспекцією у місті Києві директору ТОВ "МАГ-2000" вручено припис №05/1110п від 27.12.2013 р. про усунення виявлених порушень законодавства, згідно якого відповідача зобов'язано в строк до 04.02.2014 р. отримати дозвіл на спеціальне водокористування свердловиною або розробити робочий проект ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу свердловини, надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо забору підземних вод за період з 26.09.2009 р. по 27.12.2013 р., а в строк до 17.01.2014 р.- здійснювати первинний облік за формою ПОД-11.

Крім того, відносно керівника ТОВ "МАГ - 2000" Державною екологічною інспекцією у м. Києві складено протокол №004015 про адміністративне правопорушення від 27.12.2013 р., та винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення штрафу у розмірі 136,00 грн.

31.12.2013 р. відповідачем сплачено штраф в розмірі 136,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції 6832.564.1 від 31.12.2013 р.

Державною екологічною інспекцією у місті Києві відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 389 від 20.07.2009 р., та згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 320 від 30.06.2011 р. "Про затвердження Змін до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 881/19619 від 15.07.2011 р., здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного ТОВ "МАГ-2000" забору підземних вод при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.09.2012 р. по 26.12.2013 р., у розмірі 48 804,75 грн.

В подальшому, Державною екологічною інспекцією у м. Києві надіслано на адресу відповідача претензію №43 від 24.03.2014 р. з пропозицією у місячний строк сплатити в добровільному порядку нараховану суму завданих державі збитків у розмірі 48 804,75 грн., яку було отримано відповідачем 26.03.2014 р.

Однак, відповідач завдані збитки державі не відшкодував, що і стало підставою для звернення Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві до суду з позовом про стягнення 48 804,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначали про те, що відповідач не звернувся за місяць до закінчення терміну дії дозволу на спеціальне водокористування до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, а також встановили наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, у зв'язку із здійсненням спеціального водокористування без відповідного на те дозволу у період з 26.09.2012 р. по 26.12.2013 р.

Вищевикладене, на думку судів попередніх інстанцій свідчить про наявність обставин для стягнення з відповідача збитків у розмірі 48 804,75 грн.

Своє рішення суди попередніх інстанцій обґрунтовували приписами ст.ст.1, 4, 5, 40, 49, 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1, ч. 4 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", ст.ст. 2, п. 9 ч. 1 ст. 44, 49, 50, 110, 111 Водного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №321, Положенням, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 р. №429, Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2009 р. №389, ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного судів, покладені в основу прийнятих у справі судових рішень, передчасними, непереконливими та такими, які не можна вважати прийнятими за повного встановлення та оцінки усіх істотних обставин справи в їх сукупності, з огляду на наступне.

Так, приписами ст. 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води-процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснювати лише за наявності дозволу, який видається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

З огляду на матеріали справи, 25.09.2009 р. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві надало Товариству з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-738-Кіє.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно п. 2 ст. 55 Водного кодексу України право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі закінчення строку спеціального водокористування.

Як вбачається з дозволу на спеціальне водокористування №УКР-738-Кіє, термін його дії закінчується 25.09.2012 р.

У відповідності до ст. 56 Водного кодексу України припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Процедуру погодження та видачі юридичним та фізичним особам дозволів на спеціальне водокористування визначає Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №321.

Так, п. 3 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування визначено, що видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін. У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обгрунтуванням причини відмови (п. 4 Порядку).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 24.09.2012 р. відповідач звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві для отримання дозвілу на спеціальне водокористування.

До вказаного листа відповідачем було додано: заяву на отримання дозволу; заяву згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 р. №1176 зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 р. №340; клопотання; нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення; погодження "Українська геологічна компанія"/ДБУВР; результати аналізів якості підземних вод; водно-балансова схема; динаміка водоспоживання та водовідведення; умови на скид стічних вод у міськканалізацію/договір на вивіз рідких побутових відходів; результати аналізів якості стічних вод, що скидаються системами каналізації та дощової мережі від очисних споруд; паспорт свердловини; звіт про виконання умов дозволу на спец. водокористування; протокол дослідження питної води та дозвіл на спеціальне водокористування.

Однак, Державним управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві у встановлений законодаством місячний строк відповіді про відмову у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надано не було.

Дані обставини судами попередніх інстанцій враховані не були.

Також, судами попередніх інстанцій були залишені поза увагою норми права, якими врегульовано правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності та порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру.

Відповідно до п. 5 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності " підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.

Пунктом 6 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, у разі, якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Таким чином, за змістом Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", принцип мовчазної згоди визначено як принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 р. № 77 "Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди" встановлено, що у разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору були залишені поза увагою норми права, якими врегульовано порядок отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Також, судами попередніх інстанцій не було встановлено чи мав право відповідач користуватися підземними водами без відповідного дозволу, та чи є вина відповідача в неотриманні спеціального дозволу на водокористування, відсутність якого в деяких випадках є підставою для звільнення його від відповідальності.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що при здійсненні забору води з 25.09.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000", відповідно до вимог чинного законодавства сплачувались податки.

Враховуючи вищевикладене, у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави визнати судові рішення попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства, адже, з'ясування вказаних питань має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Так, при новому розгляді даної справи, місцевий господарський суд повинен врахувати положення Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а також перевірити правильність нарахування збитків, завданих державі внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства при відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. у справі №910/17391/14 та рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова

Джерело: ЄДРСР 52240934
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку