Провадження № 33/1390/441/12 Доповідач: Данко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року. Апеляційний суд Львівської області в складі:

судді судової палати у кримінальних справах ОСОБА_1

прокурора Пітка А.Я.,

захисника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за апеляцією ОСОБА_3 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2012 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, с.м.т. Шкло, вул. П.Орлика,8 /ос./

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення –штраф у розмірі дві тисячі гривень.

Вилучені товари згідно з протоколом № 1082/20910/12 від 23 червня 2012 року, а саме: 150 кг свіжих помідорів, 100 кг сиру твердого конфісковано в дохід держави

ОСОБА_3 23 червня 2012 року близько, 10 год. 00 хв., прямуючи в Україну з ОСОБА_4 через митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці автомобілем "Форд Гелексі", намагався перемістити через митний кордон України, шляхом недекларування, тобто незаявленням за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, що підлягають обов'язковому декларуванню, а саме 150 кг свіжих помідорів, 100 кг сиру твердого, загальною вартістю 8216 грн. 50 коп.

На постанову судді Божик Я.Ю. подав апеляцію, в якій просить змінити постанову районного судді, звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адмінправопорушення. Зокрема вважає, що судом першої інстанції призначено занадто суворе стягнення без врахування ряду важливих обставин по справі. Вказане правопорушення вчинив у зв'язку з тяжким матеріальним становищем його сім'ї. На його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, одному з яких 1 рік 7 місяців, іншому - 13 років, а також непрацездатна мати. Його дружина - вчителька на даний час не працює, оскільки перебуває в відпустці по догляду за дитиною. Станом на сьогодні немає постійного місця роботи, стабільного доходу у нього немає, а якщо є, то не великий. Вперше притягується до адміністративної відповідальності. Свою вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому. Вчинене ним правопорушення жодних збитків державі та суспільству не заподіяло. Також просить врахувати те, що вартість незадекларованого товару є значно меншою ніж визначена в протоколі та постанові, що підтверджується доданими до апеляційної скарги копіями квитанцій вартості даного товару. Як наслідок, сума накладеного на мене штрафу є значно завищеною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України: Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до квитанцій про придбання товару вартість сиру становила 1100 польських злотих, що за курсом НБУ станом на 17 липня 2012 року становило 2558 грн. 60 коп., вартість помідорів становила 300 польських злотих, що за курсом НБУ станом на 17 липня 2012 року становило 697 грн. 80 коп. Загальна вартість вказаних продуктів складає 1400 польських злотих, що за курсом НБУ станом на 17 липня 2012 року становило 3256 грн. 40 коп.

Таким чином, при накладенні на нього штрафу у розмірі 8216 грн.50 коп. його було необґрунтовано завищено на 4960 грн. 10 коп.

Вказані квитанції він пред'являв при складанні протоколу, а також намагався подати їх в суді першої інстанції, проте вони не були враховані, а ціна штучно завищена. Як наслідок на нього накладено штраф, розмір якого є в два рази більшим, ніж розмір встановлений Законом.

Відповідно до ст.22 КУпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до п. 17. Постанови пленуму Верховного суду № 8 від 03.06.2005 року "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил": Згідно з МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень МК, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Тому суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КпАП. При цьому слід враховувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши виступ захисника ОСОБА_2 на підтримку внесення апеляції та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про необґрунтованість та незаконність постанови, оскільки висновок судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, підтверджується доказами у справі, а саме:

протоколом про порушення митних правил № 1082/20910/12 від 23 червня 2012 року, згідно з яким 23 червня 2012 року, близько 10 год., ОСОБА_3 автомобілем, прямував з РП в Україну з приватної поїздки , через митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці по смузі "червоний коридор". В ході проведення декларування ОСОБА_3 подав митну декларацію, в якій він заявив про наявність в нього 300 польських злотих і наявності особистих речей та відсутність будь якого іншого товару. Після завірення декларації штампом, під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділенні автомобіля було виявлено товар, відомості про який відсутні у поданій митній декларації, і який, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №434 від 21.05.2012 року обмежений до переміщення через митний кордон України, а саме: 150 кг свіжих помідорів, вартістю 1822 грн. 50 коп., сиру твердого 100 кг, вартістю 6394 грн. Про наявність у нього даного товару ОСОБА_3, в процесі декларування не заявив. Отже ОСОБА_3 було здійснено недекларування товарів, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар у частині його наявності.;

митною декларацією, згідно з якою задекларовано 300 злотих та особисті речі (а.с.4);

копією контрольного талону для проходження по "червоному коридору" транспортного засобу з реєстраційним номером ЮА 21416 (а.с.5);

довідкою про вартість товару вилученого по справі ПМП № 1082/20910/12, згідно з якою вартість вилученого товару становить: сиру твердого - 6394 грн., помідорів - 1822,5 грн. (а.с.8);

актом огляду транспортного засобу від 23.06.2012 року, згідно з яким в результаті проведення огляду автомобіля було виявлено товар, відомості про який відсутні в митній декларації, а саме: помідори свіжі - 150 кг, сир твердий (без маркування) - 100 кг (а.с.10);

поясненнями ОСОБА_3 від 23.06.2012 року (а.с.11).

Покликання апелянта про те, що вчинене ним правопорушення є малозначним не відповідає дійсності, а спрямоване на уникнення відповідальності за вчинене та спростовується наведеними вище доказами по справі.

Апеляційний суд вважає, що стягнення накладене на ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст.33, ст.36 КУпАП: відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, який до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягався, ступеню його вини, з врахуванням його скрутного матеріального становища, вартості переміщуваного товару, відсутності обставин, які обтяжують відповідальність.

Накладене на ОСОБА_3 адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети –виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_3 нових правопорушень.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.

Керуючись ст. 529 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2012 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 472 МК України залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_3 –без задоволення.

Постанова остаточна оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал постанови.