ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 вересня 2015 р. Справа № 2-а-153/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Волощук А.М.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підпримця ОСОБА_1

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1З.) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі – ДПІ у м. Вінниці), правонаступником якої є Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі – Вінницька ОДПІ), від 31.12.2008 року № 0017661721/0 та № 0017651721/0 та від 16.04.2009 року № 0018651721/0 та № 0018641721/0.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач провів перевірки з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року, оформлені актами № 3211/17 від 26.12.2008 року ат № 1067/17 від 15.04.2009 року. За результатами цих перевірок були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які, на думку позивача, є протиправними, оскільки ФОП ОСОБА_1 не здійснював підприємницької діяльності у період, що перевірявся, та не був учасником тих господарських операцій, що відображені в актах перевірок. При цьому позивач зазначає, що згідно з висновком спеціаліста Вінницького відділення Київського НДІ СЕ № 190 від 16.02.2009 року по результатам дослідження почерку та підписів на документах усі фінансові документи, при перевірці яких було виявлено порушення, виконані від імені ФОП ОСОБА_1, але не ним, а іншими особами. Водночас за фактом підробки таких документів порушена кримінальна справа і проводиться досудове слідство.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, однак вважають, що на даний час розгляд цієї адміністративної справи неможливий і провадження у ній слід зупинити, оскільки слідчим відділенням Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному за заявою ОСОБА_1 від 31.12.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014020010009321 за фактом підробки та використання завідомо підроблених офіційних документів, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Результати цього розслідування мають безпосереднє значення для вирішення спору по суті, а тому до його завершення постановлення судом законного та обґрунтованого рішення неможливе.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 33-35). Вважає, що при проведенні перевірок дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та валютного законодавства і прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці діяла відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а також на підставі та в межах повноважень контролюючого органу. Зазначає, що досудове розслідування, яке проводиться правоохоронними органами, немає визначального значення для розгляду цієї адміністративної справи, оскільки воно стосується підроблення тих податкових накладних, які власне і не були взяті до уваги під час перевірок як такі, що виписані та оформлені неналежними особами, а отже вважаються недійсними. Крім того, підроблення цих документів здійснювалося в інтересах позивача, оскільки податок на додану вартість за вказаними податковими накладними включався до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 Також просить врахувати, що ОСОБА_4, яка виписувала накладні, була уповноваженою особою позивача і діяла на підставі виданого ним доручення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 16.06.2005 року та взятий на податковий облік у ДПІ м. Вінниці 21.06.2005 року під № 1664.

Згідно із свідоцтвом № 52774373 від 17.08.2005 року у спірний період ФОП ОСОБА_1 був платником податку на додану вартість.

Як слідує з матеріалів справи, на підставі направлення на перевірку від 04.12.2008 року № 1827/17 та від 18.12.2008 року № 2063/17 головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу контрольно-перевіричної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_5 була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007 року по 01.07.2008 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 3211/17 від 26.12.2008 року (а.с. 48-57), яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 19 970,67 грн. за 2007 рік, а також порушення вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 87 051 грн. за червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2007 року.

З актом перевірки № 3211/17 від 26.12.2008 року ФОП ОСОБА_1 був ознайомлений особисто, про що свідчить його підпис, проставлений на останній сторінці акту (а.с. 57).

31.12.2008 року на підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0017661721/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в сумі 19 970,67 грн. за основним платежем;

- № 0017651721/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в сумі 87 051 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 525 грн. (а.с. 13-14).

Вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці отримані ФОП ОСОБА_1 особисто 31.12.2008 року.

Також судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 02.04.2008 року № 1080/17 головним державним ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу контрольно-перевіричної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_5 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами цієї перевірки відповідачем складено акт № 1067/17 від 15.04.2009 року (а.с. 37-43), яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 54 217,36 грн. за 2008 рік, а також порушення вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 203 270 грн. за травень, листопад 2007 року, лютий-травень, липень-жовтень, грудень 2008 року.

З актом перевірки № 1067/17 від 15.04.2009 року ФОП ОСОБА_1 був ознайомлений особисто, про що свідчить його підпис, проставлений на останній сторінці такого акту (а.с. 43).

16.04.2009 року на підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0018651721/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в сумі 203 270 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 101 542 грн.;

- № 0018641721/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в сумі 54 217,36 грн. за основним платежем (а.с. 11-12).

Вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниця отримані ФОП ОСОБА_1 особисто 16.04.2009 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд керується такими мотивами.

З актів перевірок вбачається, що у період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування за єдиним податком. При цьому у 2007 році позивач отримав виручку в загальній сумі 863 625 грн. та у 2008 році – в сумі 943 869,08 грн.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, позивачем перевищено граничний рівень виручки за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року на загальну суму 363 625 грн. та за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на суму 443 869,08 грн., що вірно встановлено проведеними перевірками.

Водночас в силу положень ст. 5 зазначеного вище Указу Президента України в разі порушення вимог, визначених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування обліку та звітності для суб'єкта малого підприємництва може застосовуватись поряд з діючою системою оподаткування, передбаченою законодавством.

Відтак, нарахування з перевищеної суми виручки податку з доходів фізичних осіб повинно здійснюватись за правилами, встановленими розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13 від 26.12.1992 року (далі – Декрет).

Згідно із ст. 13 Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Крім того, статтею 14 Декрету передбачено, що обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці – за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.

Як встановлено проведеною перевіркою, валовий дохід ФОП ОСОБА_1 з перевищення понад 500 000 грн. за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року становив 303 020,83 грн., а документально підтверджені витрати – 169 883 грн. Отже, чистий дохід позивача у вказаний період становив 133 137,83 грн. Відтак, сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає донарахуванню позивачу за 2007 рік складає 19 970,67 грн. (133 137,83?15%).

Крім того, відповідно до поданої декларації про доходи за 2008 рік валові витрати ФОП ОСОБА_1 становлять 582 420 грн. (без ПДВ), отримана виручка за цей ж період становить 943 869,08 грн., відповідно сума чистого доходу – 361 449,08 грн. Отже, сума донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2008 рік складає 54 217,36 грн. (361 449,08?15%).

Надаючи оцінку вищевказаним висновкам податкового органу за результатами проведених перевірок суд враховує, що позивач не наводить жодних обґрунтувань в частині помилковості чи незаконності таких висновків та фактично по суті їх не заперечує.

З огляду на викладене правові підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ м. Вінниця № 0017661721/0 від 31.12.2008 року та № 0018641721/0 від 16.04.2009 року відсутні.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем інших оскаржуваних рішень, а саме щодо визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), суд виходить із наступних мотивів.

Так, під час проведення планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007 року по 01.07.2008 року податковим органом виявлено завищення податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Дарті", ТОВ "Реферанс" та ТОВ "Керінея Гранд" за червень 2007 року на суму 12 575 грн., за липень 2007 року на суму 11 330 грн., за вересень 2007 року на 28 045 грн., за жовтень 2007 року на 17 634 грн. та за грудень 2007 року на 17 647 грн. за рахунок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які в силу вимог закону вважаються недійсними.

У зв'язку з цим суд зазначає, що особливості справляння податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин визначались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168-97.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Законом право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до положень пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.26 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Водночас згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 року № 165 (далі – Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Копія податкової накладної залишається у продавця товарів (послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку (пункт 6 Порядку).

Як вбачається з акту перевірки № 3211/17 від 26.12.2008 року, у період з 01.04.2007 року по 01.07.2008 року позивачем ФОП ОСОБА_1 податковий кредит було сформовано, зокрема, по господарських операціях з ТОВ "Дарті" на підставі податкових накладних № 40 від 02.07.2007 року на суму 46 776 грн., в тому числі ПДВ – 7796 грн., № 41 від 02.07.2007 року на суму 14904 грн., в тому числі ПДВ – 2484 грн., № 42 від 02.07.2007 року на суму 6300 грн., в тому числі ПДВ – 1050 грн., № 91 від 03.12.2007 року на суму 48 432 грн., в тому числі ПДВ – 8072 грн., № 92 від 04.12.2007 року на суму 56 370 грн., в тому числі ПДВ – 9395 грн., а також по господарських операціях з ТОВ "Реферанс" на підставі податкових накладних № 80 від 04.06.2007 року на суму 75 450 грн., в тому числі ПДВ – 12 575 грн., та № 304 від 02.10.2007 року на суму 105 804 грн., в тому числі ПДВ – 17 634 грн.

Проте згідно з висновком спеціаліста НДКЦ УМВС України у Вінницькій області № 365-п від 19.12.2008 року (а.с. 66-73), наданого за результатами експертного дослідження почерку та підписів на вищезазначені податкових накладних, такі накладні виписані ОСОБА_4, яка є представником ФОП ОСОБА_1 за дорученням.

Таким чином, податкові накладні від імені контрагентів позивача ТОВ "Дарті" та ТОВ "Реферанс" були заповнені іншими особами, ніж вказані у пункту 2 Порядку, а отже в силу положень пункту 5 Порядку вважаються недійсними.

Крім того, у вересні 2007 року ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту включено податок на додану вартість згідно з податковими накладними ТОВ "Керінея Гранд" за № 59 від 04.09.2007 року на суму 72 114 грн., в тому числі ПДВ – 12 019 грн., № 73 від 10.09.2007 року на суму 79 056 грн., в тому числі ПДВ – 13 176 грн., та № 35 від 13.09.2007 року на суму 17 100 грн., в тому числі ПДВ – 2850 грн.

Разом із тим, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2007 року по справі № 2-2479/07р., яке набрало законної сили 11.06.2007 року, визнано недійсним Статут, установчий договір та реєстраційні документи ТОВ "Керінея Гранд" від дати державної реєстрації 25.11.2005 року, визнано недійсною реєстрацію ТОВ "Керінея Гранд" як платника ПДВ від дати реєстрації свідоцтва платника ПДВ № 37705807 від дня його видачі 30.11.2005 року та виключено ТОВ "Керінея Гранд" з реєстру платників ПДВ з дати внесення в реєстр, а саме з 28.11.2005 року. Копію відповідного рішення витребувано судом та приєднано до матеріалів справи (а.с. 221, 226-227).

Відтак, усі господарські операції, які вчинялись ТОВ "Керінея Гранд", в тому числі з ФОП ОСОБА_1, є нікчемними та не породжують жодних правових наслідків, а виписані від імені цього товариства податкові накладні визнаються недійсними.

З огляду на викладене суд погоджується з висновками податкового органу про те, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Дарті", ТОВ "Реферанс" та ТОВ "Керінея Гранд" на загальну суму 87 051 грн. за червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2007 року.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем ОСОБА_1 на спростування таких висновків відповідача не надано жодних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували витрати звітного періоду по господарських операціях з названими контрагентами, а також правомірність формування податкового кредиту по цих операціях.

Як пояснив позивач у судовому засіданні, про вищевказані господарські операції йому нічого не відомо. Проте суд такі твердження позивача оцінює критично, адже згідно з актом перевірки № 3211/17 від 26.12.2008 року при проведенні перевірки були використані документи, які в тому числі надані ФОП ОСОБА_1, зокрема свідоцтво про держану реєстрацію № 21740000000005264 від 16.06.2005 року, видане виконавчим комітетом Вінницької міської ради; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 52774373 від 17.08.2005 року, видане ДПІ у м. Вінниця; декларації по податку на додану вартість за період з квітня 2007 року по червень 2008 року; Книга обліку доходів та витрат № 0004818/2474216474/Е-1 від 24.06.2005 року; звіти платника єдиного податку, декларації про доходи за ІІ-ІV квартали 2008 року, І-ІІ квартали 2008 року; податкові накладні, накладні чеки, рахунки, акти виконаних робіт, надані згідно опису СПД ОСОБА_1; банківські документи ВФ АППБ "Аваль", договори купівлі-продажу, господарські угоди надані згідно опису СПД ОСОБА_1; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період з квітня 2007 року по червень 2008 року; особова справа підприємця, що включає заяви, звіти, декларації, акти, пояснення тощо (а.с. 49-50).

Більше того, на останній сторінці акту перевірки ФОП ОСОБА_1 підтверджено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про його підприємницьку діяльність за період, що перевірявся, немає (а.с. 57).

Отже, на думку суду, позивач не міг не знати про господарські операції з ТОВ "Дарті", ТОВ "Реферанс" та ТОВ "Керінея Гранд", оскільки самостійно надав первинні документи, які стосуються цих операцій.

Також не переконливими слід вважати посилання позивача на те, що усі неправомірні дії від його імені вчинялись виключно ОСОБА_4 і до вчинення таких дій він не причетний, адже судом встановлено, що ОСОБА_4 у спірний період була уповноваженим представником ФОП ОСОБА_1 і діяла відповідно до виданої їй довіреності, чого позивач не заперечує.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що операції з придбання ФОП ОСОБА_1 товарів у ТОВ "Дарті", ТОВ "Реферанс" та ТОВ "Керінея Гранд" не спричинили реального настання правових наслідків і єдиною метою їх вчинення було отримання податкової вигоди у вигляді незаконного формування податкового кредиту.

У свою чергу позивач не мав підстав для відображення господарських операцій із цим контрагентами у власному податковому обліку і до податкового кредиту червня, липня, вересня, жовтня та грудня 2007 року включив податок на додану вартість за податковими накладними, які вважаються недійсними.

Відтак, контролюючим органом позивачу правомірно збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 87 051 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 43 525 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0017651721/0 від 31.12.2008 року.

Крім того, як вбачається з акту перевірки № 1067/17 від 15.04.2009 року, ФОП ОСОБА_1 сформовано податковий кредит за травень, листопад 2007 року, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Шамбер", ТД "Лілея та партнери+", ТОВ "Спікула", ТОВ "Геотекс", ПП "Менсон", ТОВ "Фортіс" та ТОВ "Ровензор".

Однак, відповідно до висновку спеціаліста Вінницького відділення Київського НДІ СЕ № 190 від 16.02.2009 року почерк, яким виконані рукописні записи у податкових накладних № 22 від 04.02.2008 року, № 24 від 04.02.2008 року, № 23 від 04.02.2008 року, № 21 від 04.02.2008 року, № 74 від 18.02.2008 року, № 75 від 18.02.2008 року, № 311 від 18.02.2008 року, № 214 від 04.02.2008 року, а також запис "ОСОБА_6К.", які виписані ТД "Лілея та партнери+", у податкових накладних № 101 від 02.04.2008 року, № 102 від 03.04.2008 року, № 65 від 03.03.2008 року, № 287 від 05.05.2008 року, № 288 від 06.05.2008 року, а також запис "ОСОБА_7Н.", у податкових накладних № 302 від 05.05.2008 року, № 303 від 06.05.2008 року, № 186 від 03.04.2008 року, № 184 від 02.04.2008 року, № 70 від 03.03.2008 року, які виписані ТОВ "Спікула", у податковій накладній № 12 від 14.05.2007 року, а також запис "Мельник", в накладній № 10-147 від 14.05.2007 року, які виписані ТОВ "Ровензор", у податкових накладних № 544 від 04.01.2008 року, №43/а від 02.07.2008 року, № 480 від 02.07.2008 року та запис "Кульчицький Ю.И. ", які виписані ТОВ "Геотекс", рукописні записи в податковій накладній № 59 від 04.09.2007 року і запис "Орков" у податкових накладних №188 від 04.09.2007 року, № 73 від 10.09.2007 року, № 274 від 10.09.2007 року, № 95 від 14.09.2007 року, № 231 від 14.09.2007 року, № 18-122 від 01.10.2008 року, № 144 від 01.10.2008 року і запис "Гном Ю", які виписані ТОВ "Фортіс", у податкових накладних № 132/8 від 02.11.2007 року і запис "Козир", в накладній № 12-132 від 10.11.2007 року, № 141/2 від 13.11.2007 року, № 12-141 від 13.11.2007 року, які виписані ТОВ "Шамбер" і рукописні записи в накладній № 142 від 03.09.2008 року в податковій накладній № 318 від 03.09.2008 року і запис "Волейко", які виписані ПП "Менсон", виконані ОСОБА_8 зі зміною будови свого почерку (а.с. 5-9).

При цьому, ОСОБА_8, чоловік довіреної особи ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_4, виписував податкові накладні, не маючи на це законних підстав.

Таким чином, оскільки податкові накладні ТОВ "Ровензор", ТОВ "Шамбер", ТОВ ТД "Лілея та партнери+", ТОВ "Спікула", ТОВ "Геотекс", ПП "Менсон", ТОВ "Фортіс" не виписувались посадовими особами цих підприємств або відповідальними на це особами, в силу положень пункту 5 Порядку вони вважаються недійсними.

Крім того, до перевірки не надано податкові накладні, які підтверджують податковий кредит за грудень 2008 року на суму 1867 грн., що зафіксовано в акті перевірки № 1067/17 від 15.04.2009 року (а.с. 42).

З огляду на викладене суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по господарських операціях з вищевказаними контрагентами на загальну суму 203 270 грн. за травень, листопад 2007 року, лютий-травень, липень-жовтень, грудень 2008 року.

Водночас позивачем суду не надано жодних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували витрати звітного періоду по господарських операціях з названими вище підприємствами, а також правомірність формування податкового кредиту по цих операціях.

Як і у попередньому випадку, позивач також стверджує, що йому нічого не відомо про такі господарські операції. Проте згідно з актом № 1067/17 від 26.12.2008 року при перевірці використані документи, які в тому числі надані ОСОБА_1, зокрема свідоцтво про держану реєстрацію № 21740000000005264 від 16.06.2005 року, видане виконавчим комітетом Вінницької міської ради; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 52774373 від 17.08.2005 року, видане ДПІ у м. Вінниця; декларації по податку на додану вартість за період з квітня 2007 року по червень 2008 року; Книга обліку доходів та витрат № 0004818/2474216474/Е-1 від 24.06.2005 року; звіти платника єдиного податку, декларації про доходи за ІІ-ІV квартали 20078 року, І-ІІ квартали 2008 року; податкові накладні, накладні чеки, рахунки, акти виконаних робіт, надані згідно опису СПД ОСОБА_1; банківські документи ВФ АППБ "Аваль", договори купівлі-продажу, господарські угоди надані згідно опису СПД ОСОБА_1; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період з квітня 2007 року по червень 2008 року; особова справа підприємця, що включає заяви, звіти, декларації, акти, пояснення тощо (а.с. 37-38).

Більше того, на останній сторінці такого акту перевірки ФОП ОСОБА_1 підтверджено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про підприємницьку діяльність за період, що перевірявся, немає (а.с. 43).

Таким чином, оскільки позивач самостійно надав до перевірки первинні документи, які стосуються господарських операцій з ТОВ "Ровензор", ТОВ "Шамбер", ТОВ ТД "Лілея та партнери+", ТОВ "Спікула", ТОВ "Геотекс", ПП "Менсон" та ТОВ "Фортіс", на переконання суду, він не міг не знати про їх вчинення.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що операції з придбання ФОП ОСОБА_1 товарів у вказаних контрагентів не мали реального характеру і єдиною метою їх вчинення було отримання податкової вигоди.

Відтак, контролюючим органом правомірно встановлено порушення позивачем вимог п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а отже правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ м. Вінниця № 0018641721/0 від 16.04.2009 року немає.

Надаючи оцінку доводам позивача про необхідність зупинення провадження у даній адміністративній справі, суд зазначає, що відповідне клопотання вирішене судом ухвалою від 11.09.20015 року, якою у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у цій адміністративній справі відмовлено із зазначенням мотивів, з яких виходив суд при прийнятті такого рішення (а.с. 214-215).

При цьому суд зауважує, що предметом кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014020010009321, є факт підробки та використання завідомо підроблених офіційних документів, а саме податкових накладних, виписаних від імені контрагентів ФОП ОСОБА_1, які в подальшому використовувались для формування податкового кредиту позивача у спірні звітні періоди.

Вказане кримінальне провадження стосується лише двох (з чотирьох) оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці, а саме за № 0017651721/0 від 31.12.2008 року та за № 0018651721/0 від 16.04.2009 року, якими позивачу збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Водночас згідно з актами перевірок № 3211/17 від 26.12.2008 року та № 1067/17 від 15.04.2009 року, на підставі яких відповідачем було прийнято оскражувані рішення, донарахування ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість здійснено контролюючим органом у зв'язку із встановленням факту завищення податкового кредиту за червень, липень, вересень, жовтень та грудень 2007 року по господарських операціях позивача з контрагентами ТОВ "Дарті", ТОВ "Реферанс" та ТОВ "Керінея Гранд" та за травень, листопад 2007 року, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Шамбер", ТД "Лілея та партнери+", ТОВ "Спікула", ТОВ "Геотекс", ПП "Менсон", ТОВ "Фортіс" та ТОВ "Ровензор". У свою чергу висновки відповідача про завищення податкового кредиту по господарських операціях з названими контрагентами обґрунтовані тим, що податкові накладні не виписувались посадовими особами цих підприємств або відповідальними на це особами, а оформлялись або довіреною особою ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_9, або її чоловіком ОСОБА_8, які не мали на це законних підстав.

Відтак, підтвердження факту підробки офіційних документів (податкових накладних) вироком чи іншим судовим рішенням додатково свідчитиме про безпідставність включення таких податкових накладних до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1, а отже навпаки лише підтвердить правомірність висновків контролюючого органу про заниження позивачем своїх грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період, що перевірявся, а не спростує їх, як помилково вважає позивач.

Окрім того, позивач не заперечує наявності правових відносин між ним та ОСОБА_4 у спірний період, зокрема тієї обставини, що він видав довіреності, відповідно до яких ОСОБА_4 уповноважувалась на вчинення від його імені юридично значимих дій, що виникають з адміністративно-правових відносин, в тому числі на представництво його інтересів як фізичної особи-підприємця. Документального підтвердження визнання нечинними таких довіреностей суду не надано, так само як і доказів визнання фіктивною підприємницьку діяльність ОСОБА_4 від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014020010009321, немає визначального значення для вирішення даної справи та постановлення законного і обґрунтованого рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), за згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці від 31.12.2008 року № 0017661721/0 та № 0017651721/0 та від 16.04.2009 року № 0018651721/0 та № 0018641721/0. Тому у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 належить відмовити.

З урахуванням вимог ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович