АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/28/15

Єдиний унікальний № 333/9736/14-п Головуючий в 1-й інстанції – Герасименко С.Г.

Категорія - ст. 124 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю порушника ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року стосовно нього,

в с т а н о в и в:

постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого у ТОВ “Лука” збірником, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 19/66, із застосуванням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36,54 грн.

Як зазначено в постанові, 29.11.2014 року о 22 год. 23 хв., ОСОБА_2 по вул. Малиновського в м. Запоріжжі, керуючи автомобілем НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП постраждалих немає, автомобілі пошкоджено.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови через однобічність, неповноту, необ’єктивність з’ясування усіх обставин справи зазначає, що суд залишив поза увагою його пояснення щодо невинуватості у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та наявності вини у її вчиненні іншого учасника пригоди, який неправильно обрав дистанцію та швидкісний режим, внаслідок чого за наявності поганих погодних умов, допустив зіткнення з його автомобілем. Крім того, проігнорував його клопотання та не опитав в судовому засіданні іншого учасника пригоди, працівника ВДАІ, що складав протокол про адміністративне правопорушення, свідків – очевидців події ДТП, не витребував результати перевірки за його скаргою на дії працівника ВДАІ, та не призначив автотехнічну експертизу. Тому просить постанову скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Також ОСОБА_2 подав клопотання про виклик та допит в судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідків події ДТП та долучення письмових пояснень свідків, а також свої письмові пояснення.

Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції порушника ОСОБА_2, який змінив свої апеляційні вимоги і просив застосувати до нього більш м’яке адміністративне стягнення; потерпілого ОСОБА_3, який не заперечував проти задоволення зміненої апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що змінена апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Доводи ОСОБА_2 у апеляційній скарзі щодо порушення суддею фактично норм матеріального і процесуального права, та як наслідок необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за відсутності в її діях складу цього правопорушення, є безпідставними і спростовуються дослідженими суддею доказами у справі.

Так, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29.11.2014 року серія АП1 № 797880, згідно до якого саме порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України призвело до настання події дорожньо-транспортної пригоди (а.с.2); схемою до протоколу, в якому відображені дані щодо фактичних обставин події дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, а також фотознімками (а.с. 4, 5); письмовими поясненнями ОСОБА_3, згідно до яких він рухаючись по вул. Малиновського зі сторони вул. Чумаченка в напрямку вул. Олімпійської в м. Запоріжжі зі швидкістю 30 – 40 км/г, в районі будинку № 19, побачив, як без будь-яких впізнавальних знаків, та без включення сигналу повороту, справа від бордюру різко вліво виїхав автомобіль ОСОБА_2, внаслідок чого сталося зіткнення (а.с. 7), ці пояснення він підтвердив і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Таким чином, суддя відповідно до вимог ст. 252 КУпАП надав належну оцінку цим доказам, оскільки вони узгоджуються між собою і доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення і спростовують його твердження щодо дотримання вимог ПДР України при здійсненні маневру заїзду у двір свого будинку.

Посилання апелянта у скарзі про те, що у вчиненні ДТП винуватий інший учасник пригоди – ОСОБА_3, який порушив вимоги п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, неправильно обрав дистанцію та швидкісний режим, внаслідок чого за наявності поганих погодних умов, допустив зіткнення з його автомобілем, є безпідставними, т.я. суперечать наведеним вище доказам, з яких встановлено, що саме недотримання ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди.

Безпідставними є і доводи ОСОБА_2 у скарзі стосовно того, що суд проігнорував його клопотання та не опитав в судовому засіданні іншого учасника пригоди, працівника ВДАІ, що складав протокол про адміністративне правопорушення, свідків – очевидців події ДТП, не призначив автотехнічну експертизу, оскільки з огляду на матеріали справи ним такі клопотання не заявлялися.

З огляду на вказане, апеляційний суд не вбачає підстав і для задоволення клопотання ОСОБА_2 щодо виклику та опиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також дослідження письмових пояснень свідка ОСОБА_4, оскільки апелянтом не наведено, передбачених частиною 7 статті 294 КУпАП підстав, за яких апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше (якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхиленням їх місцевим судом).

Аргументи ж апелянта щодо не витребування судом результатів перевірки за його скаргою на дії працівників ВДАІ, то відсутність цих результатів не впливає на правильність прийнятого судом рішення. Крім того, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції результати цієї перевірки апелянтом надані також не були.

Таким чином, суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Разом з тим, враховуючи відповідно до вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП характер вчиненого правопорушення та його наслідки, обставини, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди (погодні умови та інше), дані про особу порушника, який позитивно характеризується, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність, а також, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, апеляційний суд вважає необхідним постанову змінити та пом’якшити ОСОБА_2 адміністративне стягнення, призначивши його у вигляді штрафу в мінімальному його розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

змінену апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із застосуванням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік – змінити в частині призначеного адміністративного стягнення.

Пом’якшити ОСОБА_2 адміністративне стягнення, застосувавши до нього, передбачене ст. 124 КУпАП стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, стягнувши його на користь держави.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає, та повинна бути звернута до виконання не пізніше трьох місяців з дня її винесення, тобто до 04.05.2015 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у п’ятнадцятиденний строк з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1