open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
2-а/0301/4850/11

Справа № 2-а/0301/4850/ 11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року м. Володимир-Волинський

Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Сарапін Г.С.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Володимирі-Волинському Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,

встановив:

03.08.2011 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни”, покликаючись у позовній заяві на те, що вона народилась 13.08.1941 року і відповідно до ст. 1 цього Закону має статус “дитина війни”, а тому має право на отримання підвищення до пенсії за віком як дитина війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, всупереч вимогам Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Конституції України, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року і 22.05.2008 року, зазначене підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідачем їй не нараховується і не виплачується, в зв’язку з чим позивач просить визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати їй підвищення до пенсії як дитині війни в передбаченому законом розмірі протиправною та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за невиплачений період 6 місяців, що передували дню звернення до суду з адміністративним позовом і до виникнення обставин, за яких закон пов'язує зміну чи припинення спірних правовідносин, з урахуванням абзацу 1 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням виплачених сум.

У визначений законом строк відповідачем не подано ні заперечення проти позову, ні заяви про визнання позову.

Розглянувши справу в скороченому провадженні, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють зокрема, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач має статус “дитина війни” та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області, що підтверджується його пенсійним посвідченням та довідкою відповідача.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування мінімального розміру за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно із ст.ст. 7, 13 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати віднесені до основних соціальних гарантій і не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму доходів громадян, а відповідно до ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум встановлюється для визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

3 наявної в справі довідки відповідача вбачається, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалося та виплачувалося в розмірі 49, 80 грн., тобто 10 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивача застосуванню підлягає не постанова Кабінету Міністрів України “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, а ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, в разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та про зобов'язання його вчинити певні дії.

Враховуючи, що відповідно до п. 7 Закону України від 14.06.2011р. № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” у 2011 році положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, що набрала чинності 23 липня 2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 49, 80 грн., тому відповідач зобов’язаний здійснити нарахування та виплату позивачу як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України “Про прожитковий мінімум”, за період з 03.02.2011 року по 22 липня 2011 року, до набрання чинності зазначеною вище постановою КМУ, з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і виплачених сум.

На підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, п. 7 Закону України від 14.06.2011р. № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, керуючись ст.ст. 9 ч.4, 18 ч.1 п.4, 71 ч. 2, 86,94 ч.1, 99 ч. 2, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 03.02.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і виплачених сум, та виконати постанову негайно.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 судові витрати в справі в розмірі 3 ( три ) грн.. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або за наслідками апеляційного провадження.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 50955366
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку