open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 11-1508/12

Головуючий у І інстанції Бабіш

Провадження № 11/1090/7944/12

Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 34

15.11.2012

УХВАЛА

Іменем України

15 листопада 2012 року колегія суддів судової плати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого – судді ЛЕВЧУКА О.Д.,

суддів - ДРИГИ А.М. та ЗАГОРУЙКА В.В.,

прокурора - КРАСКІВСЬКОГО В.П.,

захисника-адвоката - ПАГОР Б.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України – 5 (п’яти) років та 3 (трьох) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено повністю, стягнено на його користь з підсудного ОСОБА_3 витрати на поховання сина 21 865 грн. та 400 000 грн. моральної шкоди. Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено частково, стягнено на його користь з підсудного ОСОБА_3 400 000 грн. моральної шкоди. Позовні вимоги ОСОБА_5 щодо стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» страхового відшкодування залишено без розгляду.

Колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_3 16.02.2012 року близько 13 години 00 хвилин, керуючи на підставі довіреності автомобілем «ГАЗ 3302-415», державний номерний знак НОМЕР_1, із завідомо несправною гальмівною системою, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.10, 12.1, 18.4 ОСОБА_6 дорожнього руху, не врахував технічний несправний стан транспортного засобу, перевищив максимально допустиму швидкість та, рухаючись із швидкістю 65-70 км/год. у правій смузі автодороги «Київ-Одеса» через с. Ксаверівка Васильківського району Київської області, в напрямку м. Одеса, на 55 км + 650 м даної автодороги, виявивши, що попереду в лівій та правій смугах перед пішохідним переходом зупинилися транспортні засоби, не зміг вчасно зупинити керований автомобіль, а, здійснюючи їх об’їзд, частково по розділювальній смузі, а частково по лівій смузі руху, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які перетинали проїзну частину по пішохідному переходу з права на ліво відносно напрямку руху транспортних засобів і в момент наїзду вже перебували на розділювальній смузі.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер по дорозі в лікарню, а пішохід ОСОБА_5 отримала тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції захисник ОСОБА_2, просить вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року відносно засудженого ОСОБА_3 змінити; призначене ОСОБА_3 покарання пом’якшити, визнати винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки; застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням на 3 (три) роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 150000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_5 150000 грн. моральної шкоди. Не заперечуючи проти доведеності вини засудженого ОСОБА_3 в скоєнні злочину та кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України захисник ОСОБА_2 вважає, що призначене судом покарання за своїм видом та розміром є домірним, але є всі підстави для застосування щодо нього ст. 75 КК України. ОСОБА_3 вперше має проблеми з кримінальним законом, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно. Злочин, на його думку, є явною життєвою помилкою людини та відноситься до категорії злочинів з необережності. ОСОБА_3 визнав вину повністю, давав визнавальні покази, щиросердечно розкаявся; після вчинення злочину усвідомив свою помилку, критично оцінив свої дії та зробив для себе певні висновки, обіцяючи в майбутньому вести добропорядний спосіб життя; потерпілому ОСОБА_5 повністю відшкодовано матеріальні збитки. На думку захисника вирок, в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3, повинен бути також змінений на підставі того, що суми моральної шкоди не доведено в позовних заявах та потерпілими під час слухання справи по суті.

В запереченнях прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Васильківського міськрайонного суду від 30.08.2012 року у кримінальній справі щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України – без змін.

Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, заперечення прокурора проти задоволення апеляції захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого задоволенню не підлягає виходячи із наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого злочину доведена сукупністю наведених у вироку та досліджених у судовому засіданні доказів, в тому числі і тим, що засуджений свою вину визнав повністю та показав, що 16 лютого 2012 року приблизно о 13 годині він їхав з с. Зелений Бір Васильківського району на автомобілі Газель в напрямку м. Біла Церква. Заїхавши в с. Ксаверівка, рухався в правому ряді, попереду нього рухався автомобіль. Покриття дороги було сухе. Приблизно за метрів 70, проїжджаючи поворот на с. Мар’янівку, він, ОСОБА_3, побачив, що вказаний автомобіль зупинився, а в цей момент в лівому ряді перед пішохідним переходом стояв інший автомобіль, який перегнав його ОСОБА_3, на даному участку дороги. Зрозумівши, що вони пропускають пішоходів, почав гальмувати, вважав, що автомобіль зупиниться, але зупинити його не зміг. Виїхавши в ліву смугу, щоб не бити машини, які стояли перед пішохідним переходом, частково виїхав на роздільну смугу. В той момент пішоходів він не бачив, вважав, що вони перейшли пішохідний перехід. Через декілька секунд з-за машини, яка стояла в лівому ряді, вийшли пішоходи і відбувся удар, через 7-10 метрів він зупинився. Вийшовши з машини, він побачив, що дитина, яка проходила з матір’ю, лежала на роздільній смузі, а жінка – між відбійниками. Вчинив вказані дії він не навмисно. Про те, що гальмівна система автомобіля, яким керував, була в несправному стані, йому було відомо ще за тиждень до вчинення даної ДТП, але він цю несправність не усунув через відсутність часу.

Крім особистого визнання вини його вина у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_4 про те, що 16.02.2012 року йому зателефонувала племінниця ОСОБА_7 і повідомила, що машина збила дружину і сина, і їх відвезли до лікарні в м. Васильків;

- показами свідка ОСОБА_8 про те, що приблизно о 12 годині 16 лютого 2012 року до нього зателефонував ОСОБА_3 і повідомив йому про ДТП. Прибувши на місце ДТП, він побачив, що за пішохідним переходом стояла його машина, якою користувався ОСОБА_3 на протязі року. ОСОБА_3 повідомив йому, що ним було збито жінку і дитину, яких він не бачив.

Покази вищенаведених потерпілих та свідків суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку оскільки вони взаємоузгоджуються як між собою, так і з об’єктивними доказами по справі, а саме:

- даними протоколів огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з схемою та ілюстрованою таблицею, згідно якого місце ДТП знаходиться в межах населеного пункту Ксаверівка, на місці події виявлено осип пластику та скла в лівій смузі руху в напрямку м. Одеса /а.с.6-15/, актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги М-05 від 16.02.2012 року, відповідно до якого на вказаній ділянці дороги проїзна частина суха, оброблена протиожеледними матеріалами /а.с.16/, протоколом огляду транспортного засобу від 16.02.2012 року, відповідно до якого при огляді автомобіля було виявлено деформований капот, розбите лобове скло, передній бампер, розбита ліва передня протитуманні фара /а.с.17/, довідкою від 16.02.2012 року про те, що в цей день до приймального відділення Васильківської ЦРЛ було доставлено ОСОБА_5 /а.с.24/, висновком щодо результатів виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, відповідно до якого у ОСОБА_3 ознак сп’яніння не виявлено /а.с.25/, довідкою КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», № 509 від 23.03.2012 року відповідно до якої станом на 23.03.2012 року ОСОБА_5 знаходиться на лікуванні /а.с.33/, висновком експерта № 079 від 19.03.2012 року, який провів судово-медичну експертизі трупа ОСОБА_4 /а.с.43-44/, висновком експерта № 105 м/д від 21.03.2012 р. /а.с.50-52/, висновком експерта № 130 А від 12.03.2012 року, відповідно до якого рульове керування автомобіля НОМЕР_2 на момент огляду знаходився в працездатному стані, система робочого гальма перебуває в технічно несправному стані, через несправність гальмівних циліндрів задніх коліс, яка виникла до ДТП /а.с.58-68/, довідкою про причину смерті від 17.02.2012 року, відповідно до якої причиною смерті ОСОБА_4 16.02.2012 року є закрита травма грудей та живота /а.с.116/, довідкою до акта огляду МСЕК, відповідно до якої ОСОБА_5 встановлено з 30.07.2012 року другу групу інвалідності.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що порушення засудженим ОСОБА_6 дорожнього руху України, а саме п. 1.10, п. 12.1, п. 18.4. ПДР знаходиться в прямому причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і спричиненими наслідками, внаслідок яких пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер, а пішохід ОСОБА_5 отримала тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України дана вірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При призначенні засудженому покарання суд в достатній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який повністю визнав свою вину, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває. Також суд першої інстанції врахував думку потерпілих з приводу міри покарання. Обставинами, що пом’якшують покарання засудженому, суд першої інстанції обґрунтовано визнав визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину. Обставин, що обтяжує покарання засудженого, судом не встановлено. Таким чином, суд 1-ї інстанції врахував саме ті дані, на які посилається адвокат в апеляції, і саме з їх урахуванням призначив покарання, що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, та яке колегія суддів вважає справедливим, а тому підстав для задоволення апеляції захисника в цій частині не знаходить.

Колегія суддів вважає, що вирок в частині задоволення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди також не підлягає зміні. До цього висновку колегія суддів прийшла на підставі обставин справи, а саме: ОСОБА_3, якому на протязі досить тривалого часу було відомо про несправність гальмівної системи керованого ним автомобілю, тим не менш, у зимовий час виїхав у рейс. При цьому, усвідомлюючи наявність зазначеної вище технічної несправності автомобілю, він в межах населеного пункту перевищив дозволену максимальну швидкість, та не проявив належної уваги, під’їжджаючи до пішохідного переходу. Внаслідок його дій загинула малолітня дитина, а його мати отримала, в тому числі, тяжки тілесні ушкодження, внаслідок яких визнана інвалідом 2 групи. Всі ці обставини в їх сукупності, на переконання колегії суддів, свідчать про вірність прийнятого судом 1-ї інстанції рішення і щодо задоволення цивільного позову потерпілих, а тому і в цій частині не знаходить підстав для задоволення апеляції адвоката.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на прийняте рішення, підстав для скасування вироку чи направлення справи на додаткове розслідування, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2012 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ

Джерело: ЄДРСР 50554308
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку