У Х В А Л А

16.09.2015 Справа №607/15515/15-к

Тернопільський міськрайонний суд у м.Тернополі в залі суду в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 під час підготовчого судового засідання за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 про обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України,-

встановив:

Прокурор просить, на підставі обвинувального акта, призначити судовий розгляд.

Потерпілий пояснив, що він примирився з обвинуваченим, йому частково відшкодовано шкоду. Він просить звільнити ОСОБА_5 з-під варти і закрити кримінальне провадження стосовно нього.

Захисник заявила клопотання змінити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою на інший більш м`який, зокрема домашній арешт, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого.

Прокурор заперечила клопотання потерпілого і захисника пояснивши, що кримінальне провадження не відноситься до приватного обвинувачення і продовжують існувати ризики, які були враховані під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Із змісту обвинувального акта вбачається, що він відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Отже, на підставі даного обвинувального акта необхідно призначити судовий розгляд.

Кримінальне провадження про обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України, згідно з ст.477 КПК України не є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, закриттю не підлягає, а тому в задоволенні клопотання потерпілого в цій частині необхідно відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 17 вересня 2015 року.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненню іншого кримінального правопорушення. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачена особа може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

З обвинувального акта слідує, що обвинувачений раніше судимий за вчинення умисних злочинів. Його обвинувачено у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення. За вчинення цього злочину законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Отже, обвинувачений може продовжити вчиняти нові злочини.

Згідно з ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 листопада 2008 року в справі «Єлоєв проти України» обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання обвинуваченого під вартою.

Отже, наявність лише переліку законодавчих стандартних підстав для продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, без встановлення їх наявності та обґрунтованості до нього та ризиків наведених у ст.177 КПК України, не можуть бути єдиними і достатніми мотивами, тому що це буде порушенням вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що вказав Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року в справі «Харченко проти України».

Суд вважає, що з метою запобігання спробам вчиненню обвинуваченим іншого кримінального правопорушення і для запобігання іншим ризикам передбаченим ст.177 КПК України до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор, в порядку Глави 18 КПК України, письмове клопотання не заявив.

Крім цього, прокурор не надала суду доказів наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України і того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти.

Отже, з врахуванням наведеного і того, що в обвинуваченого є постійне місце проживання його недоцільно утримувати під вартою, тому йому необхідно змінити запобіжний захід на домашній арешт цілодобово на строк два місяці.

Також, суд вважає за доцільне покласти на нього відповідні обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Отже, ОСОБА_5 необхідно доставити до місця його проживання, де встановити електронний засіб контролю і звільнити з-під варти.

Керуючись Розділом ІІ, статтями 314 316 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-

постановив:

На підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_5 про обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України призначити судовий розгляд в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду за адресою м.Тернопіль вул.Котляревського, 34 у відкритому судовому засіданні на 22 вересня 2015 року в 16 год. 30 хв.

В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 про обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України відмовити.

Клопотання потерпілого і захисника задовольнити.

Змінити ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт цілодобово за адресою АДРЕСА_1 з 16 вересня 2015 року до 14 листопада 2015 року, тобто на 60 днів.

ОСОБА_5 негайно доставити до місця його проживання в АДРЕСА_1 , де встановити йому електронний засіб контролю і звільнити з-під варти.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки: прибувати до Тернопільського міськрайонного суду за викликом; повідомляти суду про зміну свого місця проживання; здати на зберігання в Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області паспорт для виїзду за кордон та інші наявні у нього документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалу передати для виконання до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, якому негайно поставити на облік ОСОБА_5 , про що повідомити Тернопільському міськрайонному суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити ОСОБА_5 і прокурору та направити в ІТТ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, СІЗО №26 м.Чорткова Тернопільської області, Конвойній службі ВЧ №3002-Ж.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя ОСОБА_1