Справа № 2-а-762/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Шенцевої О.П., при секретарі Ющенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи Управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання рішення виконавчого комітету протиправним та його скасування, про визнання рішення міської ради протиправним та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулися до суду з позовом до Одеської міської ради (далі - міськрада), у якому просять визнати протиправним та скасувати рішення міськради №2291-V від 22.01.2008 року, яким третій особі - Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради (далі - УКБ) надано в оренду земельну ділянку площею 0,9720 га заАДРЕСА_1, для проектування та будівництва 3-х секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-виставковими приміщеннями, приміщеннями загального призначення й підземним паркінгом.

Позивачі мотивують позовні вимоги тим, що зазначене рішення міськради порушує їх права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно-правових відносин як ч.1енів територіальної громади м.Одеси, оскільки воно не відповідає вимогам законодавства і направлено на незаконне розпорядження комунальною власністю. Позивачі зазначили, що всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.124 ЗК України, згідно якого набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, земельна ділянка площею 0,9720 га заАДРЕСА_1 була передана в оренду УКБ без проведення аукціону.

У судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, просив його задовольнити, обґрунтовуючи позовні вимоги доводами викладеними в адміністративному позові, положеннями ч.2 ст.59 Закону України «Про землеустрій», згідно з якими врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю. Крім того представник позивачів зазначив, що передача в оренду земельної ділянки, яка не продана з аукціону, призвело до зменшення надходжень до бюджету, призведе до зменшення та погіршення обсягу та умов надання послуг ч.1енам територіальної громади м.Одеси.

16.12.2008 року позивачі доповнили позов, залучивши до участі відповідача - виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - виконавчий комітет), просять суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету від 22.08.2006 року від №392, яким було надано дозвіл на проектування об'єкту та згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись на те, що при прийняті цього рішення, УКБ до свого клопотання про відведення земельної ділянки не надали матеріали, передбачені ч.15 ст.151 ЗК України , які обґрунтовують її розмір, призначення і місце забудови. Представник позивача вважає, що згідно до п.7 Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року №427, який визначає механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об'єктів, акт вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів підписується головою і ч.1енами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської

держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

Представник відповідача міської ради позов не визнав, пояснив, що зміни до ст.124 ЗК України були внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», який набрав чинності з 1 січня 2008 року, в той час коли матеріали і документи, які стали підставою для прийняття міськрадою оскаржуваного рішення №2291-V від 22.01.2008 року, були розроблені, складені та погодженні до змін в ст.124 ЗК України. При цьому земельна ділянка, яка передана в оренду УКБ для забудови за своїм правовим статусом не була вільною від забудови, так як на ділянці розташовувалися будівлі та споруди. Крім того, відповідач вважає, що УКБ є бюджетною установою, органом місцевого самоврядування, тому аукціони щодо передачі в оренду земельних ділянок таким суб'єктам на момент прийняття оскаржуваного рішення проводити заборонялося.

Представник відповідача міської ради зазначив, що УКБ було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 року, що в силу положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 року (набрав чинності 14.10.2008 року) не потребує проведення аукціону.

Щодо оскарження рішення виконавчого комітету від 22.08.2006 року від №392 представник міської ради та представник виконавчого комітету пояснили, що позивачами пропущений строк позовної давності в один рік, який передбачений ч.2 ст.99 КАС України, і наведена позивачами причина пропуску цього строку не є поважною; доповнення, надані позивачами до позову, не є зміною підстав або предмету адміністративного позову, його збільшення або зменшення в розумінні положень ст.51 КАС України, так як позивачами оскаржено інше рішення іншого відповідача - виконавчого комітету.

Представник третьої особи позов не визнав, вважає, що оскаржувані позивачами рішення відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті в межах повноважень міської ради та виконавчого комітету.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 січня 2008 року Одеською міською радою прийнято рішення №2291-V «Про надання Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради в оренду земельної ділянки площею 0,9720 га заАДРЕСА_1, для проектування та будівництва 3-х секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-виставковими приміщеннями, приміщеннями загального призначення й підземним паркінгом».

Згідно наведеного рішення міськрада вирішила, зокрема: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надати УКБ земельну ділянку площею 0,9720 га заАДРЕСА_1 в короткострокову оренду терміном на 3 роки, для проектування та будівництва 3-х секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-виставковими приміщеннями, приміщеннями загального призначення й підземним паркінгом; затвердити договір оренди землі між Одеською міськрадою та УКБ.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, до отримання земельної ділянки у короткострокову оренду УКБ одержало цілий ряд необхідних висновків та погоджень щодо передачі земельної ділянки для проектування та будівництва житлового будинку.

При цьому такі дії УКБ були проведені на підставі згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та дозволу на подальше проектування об'єкту на підставі рішення виконавчого комітету від 22.08.2006 року від №392.

Так на виконання рішення виконкому від №392 від 22.08.2006 року на підставі договору №29 від 12.12.2006 року з третьою особою УКБ ліцензованим підприємством ПП «Балекс» (ліцензія Держкомзему України АВ №188644) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при розробці якого було отримано, зокрема, висновок Управління архітектури та містобудування про можливість надання в оренду земельної ділянки для

проектування і будівництва об'єктів №81/681 від 04.04.2007 року та висновок по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №49 пз/1684 від 27.04.2007 року; висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області №1546/03-06-12; погодження державної СЕС м.Одеси №3/153-731 від 19.04.2007 року; висновок Управління охорони об'єктів культурної спадщини №04/07-2264; висновок Одеського обласного головного управління земельних ресурсів №694/В від 11.06.2007 року по проекту відведення земельної ділянки; висновок №647/06 Управління архітектури та містобудування 21.07.2006 року №2814.

Таким чином, правовідносини між міськрадою та УКБ щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,9720 га заАДРЕСА_1 виникли до набрання чинності змін до пункту другого ч.1 ст.124 ЗК України, до 1 січня 2008 року. При цьому згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що процедура набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній і комунальній власності, шляхом проведення аукціонів, введена в дію Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» (набрав чинності з 1 січня 2008 року), не поширюється на відносини з передачі в оренду УКБ земельної ділянки площею 0,9720 га заАДРЕСА_1 для проектування та будівництва 3-х секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-виставковими приміщеннями, приміщеннями загального призначення й підземним паркінгом.

Крім того, зміни до пункту другого ч.1 ст.124 ЗК України, на яку позивачі посилаються як на обґрунтування своїх позовних вимог, не поширювалися на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Натомість третьою особою УКБ були вирішені в установленому законом порядку майново-правові питання щодо знесення-перенесення капітальних та металевих гаражів, встановлених на території, що проектується, частина земельної ділянки якої знаходилася у оренді у ТОВ «Віст» для експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки. При цьому частина гаражів знаходилася у власності фізичних осіб.

Відмовляючи в задоволені позову суд виходить також з того, що підпунктом 2 пункту 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих органів України» від 03 червня 2008 року Кабінету Міністрів України було доручено визначити особливості оформлення права оренди земельної ділянки без проведення аукціону громадянам чи юридичним особам, які звернулись із заявою (клопотанням) про передачу земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності, якщо станом на 1 січня 2008 року відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про погодження місця розташування такого об'єкта або про надання дозволу на розробку проекту її відведення. В подальшому пунктом 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих органів України щодо сприяння будівництву» від 16 вересня 2008 року, який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, пункт 1 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України доповнено абзацом третім, згідно якого у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Вищенаведене підтверджує правову позицію суду щодо не поширення на правовідносини з передачі в оренду УКБ земельної ділянки за рішенням міськради №2291-V від 22.01.2008 року положень ст.124 ЗК України щодо проведення аукціону.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету від 22.08.2006 року від №392 суд дійшов наступного висновку.

Стаття 151 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення), на яку позивачі посилаються як на обґрунтування позовних вимог, передбачає порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок, зокрема, погодження із власниками

землі і землекористувачами до початку проектування, вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів, погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення.

Виходячи з положень земельного законодавства (ст.ст.140,141,143,146,149,150,151 ЗК України) під викупом розуміється - викуп земельних ділянок, що є у приватній власності, під вилученням із земель державної та комунальної власності - вилучення земельних ділянок, які надані у постійне користування. В даному ж випадку рішення виконавчого комітету від 22.08.2006 року від №392 не стосувалося вилучення (викупу) земельної ділянки, що спростовує доводи позивачів.

В підтвердження правомірності прийняття рішення виконкому представниками відповідачів надано суду містобудівне обґрунтування забудови мкр.10 жилого району 111-2 жилмасиву ім.Котовського, погоджене 21.07.2006 року висновком №647/06 відповідно до вимог ДБН Б. 1.1- 4 - 2002; акт вибору земельної ділянки від 16.05.2006 року для розміщення об'єкту - багатоповерхового жилого будинку із підземним паркінгом по вул.Героїв Сталінграду.

Крім того, суд вважає, що наведена позивачами причина пропуску встановленого ст.99 КАС України строку позовної давності в один рік, не є поважною з причин її необґрунтованості та підстав, наведених представником міськради в заперечені на позов.

Відмовляючи в задоволенні позову суд також виходить з того, що доводи позивачів стосовно того, що прийняття оскаржуваних ними рішень порушує їх прав та охоронювані законом інтересів у сфері публічно-правових відносин як ч.1енів територіальної громади м.Одеси, є безпідставними виходячи з нижченаведеного.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, матеріали справи не дають підстав для висновку щодо порушення суб'єктивних цивільних прав ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., яке потребує правового захисту саме з приводу прийняття виконкомом рішення №392 від 22.08.2006 року та прийняття міськрадою рішення №2291-V від 22.01.2008 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що будь-які противоправні дії, які б порушували б права, свободи та інтереси позивачів у сфері публічно-правових відносин з боку відповідачів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.15 ЦК України, ст.ст. 124, 140,141,143,146,149,150,151 ЗК України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст.3,17,94,99,162,163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи Управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання рішення виконавчого комітету протиправним та його скасування, про визнання рішення міської ради протиправним та його скасування - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України