-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №2-2656/10
Провадження № 2-2656/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.08.2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - Куліш Ю.В.
при секретарі - Чайка М.А.
за участю представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 міської ради – ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6
представника відповідача ОСОБА_2 ОДА – ОСОБА_7
відповідача – ОСОБА_8
представників третіх осіб – ОСОБА_3 А,Ф., ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, обласної державної телерадіокомпанії «Лтава», Інтернет видання «Полтавщина», ОСОБА_8, треті особи ОСОБА_2 міська рада, приватне підприємство «Полтавасервісінвест», Управління капітального будівництва ОСОБА_2 міськвиконкому про спростування недостовірної інформації, -
та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 міського голови ОСОБА_11, ОСОБА_2 міської ради, Редакції щотижневої газети ОСОБА_2 вісник, Інтернет видання «Полтавщина», ОСОБА_8, начальника управління капітального будівництва ОСОБА_2 міськвиконкому ОСОБА_12 про спростування недостовірної інформації., -
В С Т А Н О В И В :
Виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради 19 Лютого 2010 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, обласної державної телерадіокомпанія «Лтава», Інтернет видання «Полтавщина», ОСОБА_8 про спростування недостовірної інформації
В поданій до суду заяві з уточненнями позивач посилався на те, що 11 лютого 2010 року о 18 годині під час прямого ефіру на телеканалі «Лтава» в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5 розповсюдив неправдиву інформацію стосовно будівництва адміністративної будівлі по вул. Конституції, 4 в м. Полтаві. Зокрема, на 17-19 хвилинах свого виступу він заявив наступне: «ОСОБА_2 міськвиконком ще 16 грудня рішенням своїм № 380 передав цю будівлю приватній фірмі», «...назва якої: «Полтавасервісінвест». Що це за фірма - незрозуміле. І ця фірма має компенсувати ОСОБА_2 міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об'єкт побудовано», «...це 1 млн. 600 тис. грн.» «...згідно проектно-кошторисної документації загальна площа об'єкта 1137 метрів кв.» «...це десь орієнтовно, 1400 грн. за кв. м.». «...всі в місті знають, що навіть вартість житла в місті менше 4 тис. за 1 м. кв. не буває, а у центрі міста - 8-10 тис. грн.». «...до того ж вартість офісних приміщень інколи в 2-3 рази вище житлових», «...я хочу запитати у міського голови: шановний пане голово, чому так мало коштів приватна фірма компенсує ОСОБА_2 громаді?» «...цей факт (зміна замовника будівництва адмінбудівлі) був скритий від депутатів міської ради, бо міська рада не приймала цього рішення - це одноосібне рішення міськвиконкому...».
15 лютого 2010 року в 16 год. 57 хв. на сайті Інтернет-видання «Полтавщина» розміщено статтю під назвою: «ОСОБА_11 звинувачують в обмані», автором якої є прес-служба ОСОБА_2 облдержадміністрації. В преамбулі цієї статті йдеться про те, що «під час нещодавнього прямого ефіру в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» (ОДТРК «Лтава») заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5 повідомив, що міський голова ОСОБА_11, говорячи про ситуацію з краєзнавчим музеєм, свідомо обманює полтавців».
В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 ОСОБА_2 міської ради просив суд визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать честь і принижує ділову репутацію ОСОБА_2 міського голови ОСОБА_13 ОСОБА_11 та виконкому ОСОБА_2 міської ради, а самевідомості, розповсюджені
-заступником голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5 під час прямого ефіру 11.02.10 року о 18-00 год. в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» на каналі Обласної державної телерадіокомпанії «Лтава», обласною державною телерадіокомпанією «Лтава» під час прямого ефіру 11.02.2010 року, Інтернет виданням «Полтавщина», 15.05.2010 року, а саме: «ОСОБА_2 міськвиконком ще 16 грудня рішенням своїм № 380 передав цю будівлю приватній фірмі», «...назва якої: «Полтавасервісінвест». Що це за фірма - незрозуміле. І ця фірма має компенсувати ОСОБА_2 міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об'єкт побудовано», «...це 1 млн. 600 тис. грн.» «...згідно проектно-кошторисної документації загальна площа об'єкта 1137 метрів кв.» «...це десь орієнтовно, 1400 грн. за кв. м.». «...всі в місті знають, що навіть вартість житла в місті менше 4 тис. за 1 м. кв. не буває, а у центрі міста - 8-10 тис. грн.». «...до того ж вартість офісних приміщень інколи в 2-3 рази вище житлових», «...я хочу запитати у міського голови: шановний пане голово, чому так мало коштів приватна фірма компенсує ОСОБА_2 громаді?» «...цей факт (зміна замовника будівництва адмінбудівлі) був скритий від депутатів міської ради, бо міська рада не приймала цього рішення - це одноосібне рішення міськвиконкому...».
Просив суд зобов’язати заступника голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5, обласну державну телерадіокомпанію «Лтава», Інтернет видання «Полтавщина» спростувати недостовірні відомості що порочать честь і принижує ділову репутацію ОСОБА_2 міського голови ОСОБА_13 ОСОБА_11 та виконкому ОСОБА_2 міської ради. Крім того позивач просив стягнути солідарно судовий збір у сумі 102 грн. державного мита та 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
30 березня 2010 року ОСОБА_5 звернувся в Київський районний суд м. Полтави із зустрічним позовом до ОСОБА_2 міського голови ОСОБА_11, ОСОБА_2 міської ради, Редакції щотижневої газети ОСОБА_2 вісник, Інтернет видання «Полтавщина», ОСОБА_8, начальника управління капітального будівництва ОСОБА_2 міськвиконкому ОСОБА_12 про спростування недостовірної інформації та захист честі, гідності та ділової репутації.
В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що в щотижневій газеті «ОСОБА_2 вісник», засновником якої є ОСОБА_2 міська рада, від 19 лютого 2010 року №8 на 3 сторінці в статті під назвою: «Що відбувається навколо краєзнавчого музею?» міський голова ОСОБА_11 допустив в своїх коментарях негативне висловлювання, а, по суті, образу щодо ОСОБА_5, а саме: «... І ще одне питання... Якби ОСОБА_5 був нормальним чоловіком і прямо запитав: «це ваш об'єкт?», я б відповів. І навіть радий з того, що свого часу відмовився від спорудження будинку для особистих прийомів. Тому я чітко можу сказати: ні я, ні моя сім'я до цього об'єкта жодного відношення не маємо. Це звичайний інвестиційний проект підприємців міста. А щодо брехні заступника голови обласної державної адміністрації, то я уже звернувся до суду. То ж за рахунок відшкодувань моральних збитків у місті може з'явитися ще один дитячий майданчик...». Вважає, що таке висловлювання ОСОБА_11 у публічній заяві фактично стверджує, що заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5 є ненормальним чоловіком, а також розповсюджує брехню, що є образою та приниженням його гідності.
Крім цього зазначає, що 03 лютого 2010 року в 16 год. 05 хв. на сайті Інтернет-видання «Полтавщина» розміщено статтю під назвою: «Начальник УКБ міськвиконкому ОСОБА_12 прокоментував інформацію заступника голови обласної державної адміністрації ОСОБА_5 щодо прозорості у питанні зведення новобудови біля Краєзнавчого музею», автором якої є прес-служба Прес-служба ОСОБА_2 міської ради.
Зокрема, автором статті - прес-службою ОСОБА_2 міської ради - наводиться така інформація «...ОСОБА_12 зазначив: у міськвиконкомі здивовані необізнаністю та агресією обласного чиновника, з якою той намагається звернути на себе увагу, думаючи, скоріш за все, про майбутні вибори та своє працевлаштування. Міськвиконком останні роки працює відкрито та прозоро, на кожній будівлі, яка споруджується в місті, встановлений паспорт об'єкта, де розміщена необхідна інформація відповідно до чинного законодавства. З додатковою інформацією стосовно умов виділення земельної ділянки під будівництво та залучення інвестицій можна ознайомитись на офіційному сайті ОСОБА_2 міської ради у розділі «Документи» — «Рішення ради» та «Рішення міськвиконкому». Якщо ж пан ОСОБА_5 шукає приміщення для офісу партії «Єдиний центр» або для однієї з численних своїх аптек, то потрібно звертатися не до міського виконавчого комітету, а в агенцію нерухомості».
Просив суд визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать його честь і гідність відомості,
-розповсюджені міським головою ОСОБА_11у щотижневій газеті «ОСОБА_2 вісник», засновником якої є ОСОБА_2 міська рада, від 19 лютого 2010 року №8 в статті під назвою: «Що відбувається навколо краєзнавчого музею?»
-розповсюджені 03 лютого 2010 року в 16 год. 05 хв. на сайті Інтернет-видання «Полтавщина» в статті під назвою: «Начальник УКБ міськвиконкому ОСОБА_12 прокоментував інформацію заступника голови обласної державної адміністрації ОСОБА_5 щодо прозорості у питанні зведення новобудови біля Краєзнавчого музею», автором якої є прес-служба Прес-служба ОСОБА_2 міської ради.
Крім того просив зобов’язати відповідачів спростувати поширену недостовірну інформацію.
Просив суд стягнути солідарно судовий збір у сумі 17 грн. державного мита та 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2010 року позов ОСОБА_11 залишено без розгляду оскільки сам позивач а також його представник в судові засідання 16.04.2010 року, 12.05.2010 року, 10.06.2010 року, 17.08.2010 року не з’явились, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.
В судовому засіданні представники ОСОБА_1 ОСОБА_2 міської ради повністю підтримали подані до суду позовну заяву та уточнення до неї, посилаючись на викладені в них обставини. Просили суд задовольнити позовні вимоги та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5
Представник відповідача ОСОБА_5 в судових засіданнях підтримав свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в поданій до суду заяві. Позовні вимоги виконкому ОСОБА_2 міської ради вважає безпідставними та просив відмовити в їх задоволенні.
Інші представники в судовому засіданні поклались на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на час існування спірних по справі відносин виконавчий комітет ОСОБА_2 ради є органом виконавчої влади, а ОСОБА_5 - публічною особою, про що безпосередньо вказують в поданих до суду позовних заявах.
ОСОБА_5 на час існування спірних правовідносин був заступником голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації
У ст. 1 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII поняття інформації визначено як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі.
Судом встановлено, що 11 лютого 2010 року о 18 годині під час прямого ефіру на телеканалі «Лтава» в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5 висвітлив інформацію стосовно будівництва адміністративної будівлі по вул. Конституції, 4 в м. Полтаві. Під час свого виступу він заявив наступне: «ОСОБА_2 міськвиконком ще 16 грудня рішенням своїм № 380 передав цю будівлю приватній фірмі», «...назва якої: «Полтавасервісінвест». Що це за фірма - незрозуміле. І ця фірма має компенсувати ОСОБА_2 міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об'єкт побудовано», «...це 1 млн. 600 тис. грн.» «...згідно проектно-кошторисної документації загальна площа об'єкта 1137 метрів кв.» «...це десь орієнтовно, 1400 грн. за кв. м.». «...всі в місті знають, що навіть вартість житла в місті менше 4 тис. за 1 м. кв. не буває, а у центрі міста - 8-10 тис. грн.». «...до того ж вартість офісних приміщень інколи в 2-3 рази вище житлових», «...я хочу запитати у міського голови: шановний пане голово, чому так мало коштів приватна фірма компенсує ОСОБА_2 громаді?» «...цей факт (зміна замовника будівництва адмінбудівлі) був скритий від депутатів міської ради, бо міська рада не приймала цього рішення - це одноосібне рішення міськвиконкому...».
15 лютого 2010 року на сайті Інтернет-видання «Полтавщина» розміщено статтю під назвою: «ОСОБА_11 звинувачують в обмані», автором якої є прес-служба ОСОБА_2 облдержадміністрації. В преамбулі цієї статті йдеться про те, що «під час нещодавнього прямого ефіру в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» (ОДТРК «Лтава») заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5 повідомив, що міський голова ОСОБА_11, говорячи про ситуацію з краєзнавчим музеєм, свідомо обманює полтавців».
Крім того, у щотижневій газеті «ОСОБА_2 вісник», засновником якої є ОСОБА_2 міська рада, від 19 лютого 2010 року №8 на в статті під назвою: «Що відбувається навколо краєзнавчого музею?» міський голова ОСОБА_11 зазначив: «... І ще одне питання... Якби ОСОБА_5 був нормальним чоловіком і прямо запитав: «це ваш об'єкт?», я б відповів. І навіть радий з того, що свого часу відмовився від спорудження будинку для особистих прийомів. Тому я чітко можу сказати: ні я, ні моя сім'я до цього об'єкта жодного відношення не маємо. Це звичайний інвестиційний проект підприємців міста. А щодо брехні заступника голови обласної державної адміністрації, то я уже звернувся до суду. То ж за рахунок відшкодувань моральних збитків у місті може з'явитися ще один дитячий майданчик...».
Крім цього, 03 лютого 2010 року на сайті Інтернет-видання «Полтавщина» розміщено статтю під назвою: «Начальник УКБ міськвиконкому ОСОБА_12 прокоментував інформацію заступника голови обласної державної адміністрації ОСОБА_5 щодо прозорості у питанні зведення новобудови біля Краєзнавчого музею», автором якої є прес-служба Прес-служба ОСОБА_2 міської ради», автором статті - прес-службою ОСОБА_2 міської ради - наводиться така інформація «...ОСОБА_12 зазначив: у міськвиконкомі здивовані необізнаністю та агресією обласного чиновника, з якою той намагається звернути на себе увагу, думаючи, скоріш за все, про майбутні вибори та своє працевлаштування. Міськвиконком останні роки працює відкрито та прозоро, на кожній будівлі, яка споруджується в місті, встановлений паспорт об'єкта, де розміщена необхідна інформація відповідно до чинного законодавства. З додатковою інформацією стосовно умов виділення земельної ділянки під будівництво та залучення інвестицій можна ознайомитись на офіційному сайті ОСОБА_2 міської ради у розділі «Документи» — «Рішення ради» та «Рішення міськвиконкому». Якщо ж пан ОСОБА_5 шукає приміщення для офісу партії «Єдиний центр» або для однієї з численних своїх аптек, то потрібно звертатися не до міського виконавчого комітету, а в агенцію нерухомості».
Сторонами по справі не заперечувалася наявність зазначених статей з відповідною інформацією. Вказані статті не є редакційними.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» в п. 15. роз’яснив, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких дій і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи з’ясовуються судом на підставі змагальності, на підставі наданих сторонами та іншими особами доказів.
Представником відповідача ОСОБА_5 під час розгляду справи не надано до суду жодного доказу про те, що інформація, поширена ОСОБА_5 11 лютого 2010 року під час прямого ефіру на телеканалі «Лтава» в програмі «Виконавча влада: щоденні будні», а саме:
«ОСОБА_2 міськвиконком ще 16 грудня рішенням своїм № 380 передав цю будівлю приватній фірмі», «...назва якої: «Полтавасервісінвест». Що це за фірма - незрозуміле. І ця фірма має компенсувати ОСОБА_2 міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об'єкт побудовано», «...це 1 млн. 600 тис. грн.» «...згідно проектно-кошторисної документації загальна площа об'єкта 1137 метрів кв.» «...це десь орієнтовно, 1400 грн. за кв. м.». «...всі в місті знають, що навіть вартість житла в місті менше 4 тис. за 1 м. кв. не буває, а у центрі міста - 8-10 тис. грн.». «...до того ж вартість офісних приміщень інколи в 2-3 рази вище житлових», «...я хочу запитати у міського голови: шановний пане голово, чому так мало коштів приватна фірма компенсує ОСОБА_2 громаді?»В частині його висловлювання «...цей факт (зміна замовника будівництва адмінбудівлі) був скритий від депутатів міської ради, бо міська рада не приймала цього рішення - це одноосібне рішення міськвиконкому...» відповідає дійсності та викладена правдиво.
Також представником відповідача ОСОБА_5 під час розгляду справи не надано до суду жодного доказу про те, що інформація, поширена 15 лютого 2010 року на сайті Інтернет-видання «Полтавщина» розміщено статтю під назвою: «ОСОБА_11 звинувачують в обмані», автором якої є прес-служба ОСОБА_2 облдержадміністрації, а саме:
«під час нещодавнього прямого ефіру в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» (ОДТРК «Лтава») заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5 повідомив, що міський голова ОСОБА_11, говорячи про ситуацію з краєзнавчим музеєм, свідомо обманює полтавців» відповідає дійсності та викладена правдиво.
В той же час, дослідженими в справі доказами не встановлено, що інформація, поширена ОСОБА_5 11 лютого 2010 року під час прямого ефіру на телеканалі «Лтава» в програмі «Виконавча влада: щоденні будні», а саме:
«ОСОБА_2 міськвиконком ще 16 грудня рішенням своїм № 380 передав цю будівлю приватній фірмі», «...назва якої: «Полтавасервісінвест». Що це за фірма - незрозуміле. І ця фірма має компенсувати ОСОБА_2 міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об'єкт побудовано», «...це 1 млн. 600 тис. грн.» «...згідно проектно-кошторисної документації загальна площа об'єкта 1137 метрів кв.» «...це десь орієнтовно, 1400 грн. за кв. м.». «...всі в місті знають, що навіть вартість житла в місті менше 4 тис. за 1 м. кв. не буває, а у центрі міста - 8-10 тис. грн.». «...до того ж вартість офісних приміщень інколи в 2-3 рази вище житлових», «...я хочу запитати у міського голови: шановний пане голово, чому так мало коштів приватна фірма компенсує ОСОБА_2 громаді?»В частині його висловлювання «...цей факт (зміна замовника будівництва адмінбудівлі) був скритий від депутатів міської ради, бо міська рада не приймала цього рішення - це одноосібне рішення міськвиконкому...»
та 15 лютого 2010 року на сайті Інтернет-видання «Полтавщина» розміщено статтю під назвою: «ОСОБА_11 звинувачують в обмані», автором якої є прес-служба ОСОБА_2 облдержадміністрації, а саме:
«під час нещодавнього прямого ефіру в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» (ОДТРК «Лтава») заступник голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_5 повідомив, що міський голова ОСОБА_11, говорячи про ситуацію з краєзнавчим музеєм, свідомо обманює полтавців»
порочать честь і принижує ділову репутацію саме другого позивача у справі - виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради.
Розглядаючи зустрічний позов ОСОБА_5 на підставі досліджених доказів, суд приходить до наступних висновків
За нормами ст. 2 Закону України „Про друковані засоби масової інформації” свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації.
Згідно зі ст. 47-1 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Такими судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, які містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Стаття 34 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка за нормами ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визнають за особою право на свободу висловлювати свою думку, що включає в себе свободу дотримуватись своєї думки, свободу одержувати і поширювати інформацію та ідеї. Стаття 10 Конвенції захищає не тільки інформацію та дії, що сприймаються як бажані або оцінюються як нешкідливі чи сприймаються байдуже, а й ті, які ображають, шокують або викликають турботу з боку держави або будь-якої частини населення (справа Обершлік проти Австрії 1991 рік).
Як встановлено дослідженими судом по справі доказами, інформація, вказана ОСОБА_2 міським головою ОСОБА_11, та начальником УКБ міськвиконкому ОСОБА_12, з огляду на характер використання мовних засобів, містить оціночні критичні судження щодо діяльності ОСОБА_5, як публічної особи.
Суд приходить до висновку, що в них ОСОБА_11 та ОСОБА_12, використовуючи мовні засоби, стилістичні фігури, алегорії, скористалися гарантованим Конституцією України правом на свободу вираження думок.
Тому підстави для відповідальності авторів чи редакції газети, інтернет-видання «Полтавщина» відсутні, позовні вимоги ОСОБА_5 такими, що не відповідають дійсності, порочать честь і гідність, спростування відомостей є безпідставними та не підлягають задоволенню.
При постановленні рішення суд враховує, що право на наявність і можливість висловлювати власне судження, оцінку є гарантованим ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та ст. 34 Конституції України.
Керуючись ст.ст. 209, 213 – 215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради залишити без задоволення.
Позовні вимоги ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.
Головуючий Ю.В.Куліш
скопійовано
-
скопійовано
-
