open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 810/2298/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Ганечко О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу фермерського господарства «Лорак» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області до фермерського господарства «Лорак» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області (далі - позивач, УПФУ в Кагарлицькому районі Київської області) звернулось до суду з адміністративним позовом до фермерського господарства «Лорак» (далі - відповідач, ФГ «Лорак») про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п.п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), за квітень-травень 2015 року в загальному розмірі 1758,82 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФГ «Лорак» є юридичною особою, яка з 01.08.2005 р. зареєстрована як платник єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку УПФУ в Кагарлицькому районі Київської області.

Крім того, до 31.12.2014 р. відповідач був платником фіксованого сільськогосподарського податку, а з 01.01.2015 р. - платником єдиного податку 4-ї групи.

У період з квітня по травень включно 2015 року УПФУ в Кагарлицькому районі Київської області були понесені витрати на виплату і доставку пільгової пенсії колишньому працівнику ФГ «Лорак» - ОСОБА_2 у розмірі 1758,82 грн.

Зазначена особа працювала в ФГ «Лорак» і отримала право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

22.04.2015 р. та 08.05.2015 р. позивач направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 за квітень-травень 2015 року №2846/02-11 і №3317/0211.

Відповідач у добровільному порядку такі витрати УПФУ не відшкодував, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2015 р. ФГ «Лорак» фіксований сільськогосподарський податок не сплачує та є платником єдиного податку 4-ї групи, а для платників єдиного податку законодавством не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №1-VIII), Порядком призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 р. №244 (далі - Порядок №244), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція №21-1).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. «ж» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1, 2 Порядку № 244, жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до абз. 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

У п. 1 ст. 1 та абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР закріплено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Законом № 71-VIII, який набрав чинності 01.012015 р., були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.4, 6.8 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

Розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам, що є підставою для відшкодування коштів Пенсійному фонду України.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що законодавством для суб'єктів господарювання - платників фіксованого сільськогосподарського податку регламентовані пільги з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, однак, з 01.01.2015 р. із законодавства виключено такий вид податку, а для платників єдиного податку, незалежно від групи, зазначені пільги жодною законодавчою нормою не передбачені.

Отже, з 01.01.2015 р. правовою підставою для виникнення у фермерського господарства зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної його колишньому працівнику на підставі п. «ж» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, є сукупність наступних умов: 1) факт роботи такого пенсіонера в цьому фермерському господарстві, незалежно від тривалості стажу; 2) фермерське господарство є платником єдиного податку.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_2 дійсно працювала в ФГ «Лорак» та вийшла на пенсію саме на підставі п. «ж» ст. 13 Закону №1788-ХІІ, а відповідач є платником єдиного податку 4-ї групи.

Зазначені обставини вбачаються з матеріалів справи, визнаються обома сторонами, в суду не виникає сумніву щодо їх достовірності, а тому колегія суддів вважає їх такими, що у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України, не підлягають доказуванню.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та викладені обставини справи, судова колегія вважає, що ФГ «Лорак» було зобов'язане у період з квітня по травень 2015 року відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2, як своїй колишній працівниці, що отримує пенсію на підставі п. «ж» ст. 13 Закону №1788-ХІІ.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень-травень 2015 року в загальному розмірі 1758,82 грн. та задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта про те, що виплата пільгових пенсій здійснюється з Державного бюджету України, а тому фермерське господарство не повинно відшкодовувати витрати на їх виплату і доставку, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а саме п. 1 ст. 1 та абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, п.п. 6.1, 6.4, 6.8 Інструкції № 21-1.

Посилання апелянта на те, що фактично фіксований сільськогосподарський податок було не скасовано з 01.01.2015 р., а лише трансформовано в єдиний податок 4-ї групи, що на його думку, свідчить про збереження пільг фермерського господарства на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, є безпідставними, оскільки, як було зазначено вище, Законом №71-VIII, що набув чинності 01.012015 р., з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, а не трансформовано його, як помилково вважає апелянт, в єдиний податок 4-ї групи.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Лорак» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Губська Л.В.

Ганечко О.М.

Джерело: ЄДРСР 49083882
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку