ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Завод „Іллічівський”

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен-Агронатурпродукт”

Про відшкодування збитків в сумі 89507,92 грн.

Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: Борисенко С.О. дов. №б/н від 12.09.2006р.

Від відповідача: Лук’ян С.Г. дов. №107 від 15.03.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач ВАТ "Завод "Іллічівський" звернувся до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ірен-Агронатурпродукт" з позовом про відшкодування збитків в сумі 89507,9 грн.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 13.12.2006р. по 22.12.2006р., з 12.02.2007р. по 21.02.2007р., з 21.02.2007р. по 27.02.2007р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору купівлі-продажу №55 від 27.05.2005р., укладеного між
ВАТ “Іллічівський" та СТОВ „Ірен-Агронатурпродукт”, позивачем було отримано мішки асептичні поліетиленові у кількості 1 626 шт. вартістю 18 грн. за 1 шт. (видаткова накладна №ИА-0000067 від 30.05.2005р.) та мішки асептичні з металевим покриттям у кількості 2206 шт. вартістю 19 грн. за 1 шт. (видаткова накладна №ИА - 0000065 від 30.05.2005р.) Вартість всього товару складає 71 182 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем було доставлено товар з порушенням вимог законодавства, тобто без відповідних документів, що призвело до того, що позивач не має можливості використовувати вказані асептичні мішки для пакування в них харчових продуктів, що призвело до збитків ВАТ „Завод „Іллічівський”.

Свою правову позицію позивач обґрунтовує наступним.

Ст.662 ЦК України встановлено обов'язок продавця одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Якщо продавець не передає покупцю приналежності товару й документи на товар, покупець має право встановити розумний термін для їх передачі. Якщо документи на товар не передаються продавцем, то покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар (ст. 666 ЦК України).

Ст.268 ГК України зобов'язує постачальника засвідчити якість товару, який поставляється належним товаросупровідним документом, який направляється разом з товаром.

Поставлені Відповідачем асептичні мішки не виготовляються в Україні, про що йде напис на мішках італійською мовою, що дає можливість стверджувати, що вони імпортовані в Україну з Італії.

Харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали, що ввозяться в Україну, повинні відповідати вимогам безпеки для здоров'я, життя і майна людей, тварин та довкілля, встановленим законодавством України. Супутні матеріали до харчових продуктів (мішки) ввозяться в Україну за умови виконання постачальником правил їх реєстрації та підтвердження відповідності (або сертифікації).

Крім того, продаж товарів, що не мають належного товарного вигляду та із закінченим терміном придатності, або на яких строк придатності не зазначено, а також товарів що надійшли без документів які засвідчують їх якість та безпеку забороняється (ст.7 Закону України «Про захист прав споживачів», п.29, п.37 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. №108).

Стосовно якості товару застосовується також ст.673 ЦК України, відповідно до якої продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Мішки асептичні поліетиленові та мішки асептичні з металевим покриттям можуть використовуватися тільки на асептичному обладнанні ЕLPО для пакування харчових продуктів (фруктові концентрати, томатна та інша плодово-овочева паста), в т.ч. продуктів дитячого харчування. Такі мішки повинні відповідати вимогам промислової стерильності та іншим встановленим медичним критеріям безпеки/показникам, що встановлюються Державною санітарно-епідеміологічної службою Міністерства охорони здоров'я України.

Крім того, асептичні мішки повинні відповідати технічним умовам: межа міцності на розрив, розтягання на ушкодження, міцність на пробій, міцність з'єднання, міцність спайки, прохідність кисню, висота й тиск горловини клапана, внутрішня ізоляція, тощо.

Позивач стверджує, що товар був доставлений на завод з порушенням вимог законодавства до тари та упакування, та без документів, що підтверджують якість товару.

Так, товар був доставлений без упакування - розсипом, що порушує частково цілісність товару (утворяться механічні ушкодження) і ускладнює його зберігання й використання. Відсутність документів, що підтверджують якість товару, а саме його стерильність, дає підставу вважати його таким, який не відповідає вимогам.

Перед початком експлуатації зазначених мішків були зроблені іспитові роботи, про що складений Акт №5 від 30.08.2005р., відповідно до п.9 Інструкції №7 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання щодо якості (у редакції Постанов Держарбітража СССР від 29.12.73р. №81, від 14.11.74р. №98). За результатами випробувань встановлено, що при приєднанні мішків до клапану не відбувалося їхнє розкриття, тому що мішок має специфічну форму складок, а саме клеєвих і палних швів. Ця особливість мішків робить не прогнозоване укладання наповнюваних мішків у контейнер (бочку).

В ході розгляду справи позивачем було зроблено запит до Одеської регіональної Торгово-промислової палати України, щодо можливості використання асептичних мішків у виробництві. Листом за вих. № 41 від 23.01.2007 р. повідомлено про результати огляду 20.01.2007 р. експертами Одеської регіональної торгово-промислової палати та представниками ВАТ “Завод Іллічівський” двох типів асептичних мішків, згідно яких встановлено непридатність їх для використання у виробництві.

Таким чином, поставлені відповідачем мішки не можуть використовуватися позивачем на асептичному обладнанні ЕLРО. Акт від 30.08.2005 р. було відправлено відповідачеві 30.08.2005р. факсимільним способом і повідомлено в усному порядку про відмову в прийняті та сплати товару (мішків) та прохання вивезти товар.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.688 ЦК України позивач двічі (лист вих. №2659 від 07.10.05р., лист вих. №459 від 10.05.2006р.), звертався до відповідача з повідомленням про порушення умов договору (щодо якості товару), відмову в прийнятті та сплаті поставленого відповідачем товару, а також з проханням відвезти товар на свою адресу. Але не яких дій з приводу відвезення товару не було вчинено, а також і відповіді на вимоги позивача від відповідача не надійшло.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем було порушено права і законні інтереси ВАТ «Завод „Іллічівський”, що призвело до збитків підприємства.

На підставі ст. 225 ГК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати, понесені стороною, що зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на яку сторона, що понесла збитки, мала право розраховувати при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.

Додаткові витрати, позивач обґрунтовує наступним.

Так, позивач був вимушений укласти інший контракт купівлі-продажу №29/06/05 від 29.06.2005р. з „Fгеs - со Sistem Poland Sp.zo.o.” , та купувати необхідні для виробничої діяльності асептичні мішки(банківська виписка від 14.07.2005г.). Згідно контракту купівлі-продажу (додатку до нього) та вантажної митної декларації від 03.08.05р. позивачем було одержано 14548 шт. асептичних мішків та сплачено за них всього 43278,52 EURO.

Із загальної кількості куплених асептичних мішків 3 832 шт. (з 4-мі звареними сторонами 220 л. з клапаном) за ціною 2,99 EURO за 1 шт. було куплено замість мішків, поставлених відповідачем. Усього було сплачено 11 457,68 EURO (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім EURO шістдесят вісім центів), що складає 70 569,9 грн. згідно курсу EURO (100 EURO = 615,9012 грн.) до української гривні, встановленого Національним банком України на дату сплати (14.07.2005г.).

Позовні вимоги про неодержаний прибуток позивач обґрунтовує наступним.

01.06.2005р. між Приватним підприємством «Фірма «Агрокомсервіс» та ВАТ «Завод „Іллічівський” було укладено договір купівлі-продажу №88, згідно якого відповідач (продавець) зобов’язаний передати покупцеві кабачкове пюре розфасоване у 200 асептичних мішків кожен з яких вагою по 185 кг за ціною 94,69 грн. за 1 мішок. Ціна договору всього складає 18 938 грн. Термін дії договору 1 місяць з дня його підписання до 30.06.05р.

Однак, ВАТ «Завод «Іллічівський»як продавець не зміг виконати своїх зобов'язань щодо передачі товару, у результаті того, що на складі не було мішків, в які наповнюється кабачкове пюре.

Отже, продавець (ВАТ «Завод «Іллічівський») вимушений був надіслати листа 24.06.05р. до покупця з пропозицією продовжити термін дії договору купівлі-продажу на 1 місяць. Але покупець, відмовив на прохання продавця (листом від 30.06.05р.) та виступив ініціатором щодо розірвання договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу було розірвано згідно додаткової угоди про розірвання договору від 30.06.2005р.

Таким чином, ВАТ «Завод «Іллічівський»не одержав прибутки у розмірі 18 938 грн.

Відповідно до п.7.1. договору купівлі-продажу за невиконання або неналежне виконання обов'язків, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України,

У ст. 216 ГК України закріплено, що господарсько-правова відповідальність базується на таких принципах: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків не залежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність за недоброякісні продукції застосовується так само незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Згідно ст.623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, що порушив господарське зобов’язання або встановлені вимоги по здійсненню господарської діяльності, повинен відшкодувати заподіяні цим збитки суб’єктові, права або законні інтереси якого порушені.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, загальна сума заподіяних позивачу збитків складає 89507,9 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.

На виконання рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2006р. по справі № 12/215-06-5550 ВАТ „Завод „Іллічівський” сплатив за товар грошову суму, передбачену п. 2.1. договору № 55 від 27.05.2005р., а також штрафні санкції за неналежне виконання умов договору

Тобто своє право, передбачене ч.2 ст. 666 ЦК України, позивач не використав. Позивач надсилав листи з проханням вивезти товар на адресу продавця (лист від 07.10.2005р. № 2659 - отримано 14.10.2005р., вхідний № 550, та лист від 10.05.2006р. № 459 - отримано 17.05.2006р., вхідний № 210), але сам товар продавцеві не повертав, як того вимагає норма вказаної статті.

Частина 1 ст. 688 ЦК України визначає обов'язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Оскільки товар був переданий згідно видатковим накладним № ИА-0000067 від 30.05.2005р. і № ИА-0000065 від 30.05.2005р. та складено акт прийому-передачі, дату 14.10.2005р. (отримання відповідачем першого листа від позивача) не можна вважати розумним строком повідомлення про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки.

Окрім іншого, відповідач зазначає, що відповідно до п. 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7 зі змінами, акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, проте не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки. При цьому, Інструкція (п.16) вимагає від отримувача продукції при складанні акту про приховані недоліки виконання обов'язку щодо участі представника виготовлювача (відправника).

В акті № 5 від 30.08.2005р., на який посилається позивач, не вказано на те, що поставлені мішки не відповідають вимогам законодавства щодо належного товарного вигляду, що термін їх придатності прострочений або взагалі не зазначений, що вони надійшли без документів, які засвідчують їх якість та безпеку. Акт № 5 від 30.08.2005р. складений з порушенням п. 16 Інструкції щодо обов'язкового залучення представника виготовлювача (відправника).

Твердження позивача стосовно порушення вимог чинного законодавства щодо промислової стерильності, іншим встановленим медичним критеріям безпеки та ін. з боку відповідача, останнім не приймаються, оскільки вказані вимоги відомі як представникам ВАТ „Завод „Іллічівський”, так і представникам СГТОВ "Ірен-Агронатурпродукт", документи, які підтверджують якість та термін придатності асептичних мішків, були передані разом із товаром, про що свідчить підписаний акт прийому-передачі товару. Тобто вказані порушення, якщо б вони мали місце, не були б прихованими недоліками, та взагалі виключали б можливість підписання акту прийому-передачі товару - СГТОВ "Ірен-Агронатурпродукт" не мало б права передавати неякісний товар, а ВАТ „Завод „Іллічівський” в свою чергу - приймати його.

Посилання позивача на те, що передані за договором мішки асептичні з металевим покриттям та мішки асептичні поліетиленові можуть використовуватися тільки на асептичному обладнанні ЕLРО для пакування харчових продуктів з застосуванням ст. 673 ЦК України, відповідно до якої продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, що у свою чергу не було зроблено відповідачем, спростовуються фактом підписання акту прийому-передачі товару за договором № 55 від 27.05.2005р.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди/ ст.16 ЦК України/.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В ході розгляду справи суд неодноразово просив відповідача надати оригінали документів, що підтверджують якість та термін придатності (гарантійний термін) асептичних мішків поліетиленових та з металевим покриттям, що були поставлені згідно договору купівлі-продажу № 55 від 27.05.2005 р., укладеного між сторонами, але відповідач не виконав вимоги суду та не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність його вини.

Відповідно до п.6 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 224, п.3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Посилання відповідача на рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2006 р. по справі № 12/215-06-5550, як на доказ належного виконання з його боку умов договору купівлі-продажу № 55 від 27.05.2005 р., та припинення провадження у даній справі, не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, у даних справах різний предмет спору, по-друге, при прийнятті рішення по справі № 12/215-06-550 суд не надав оцінку діям сторін при виконанні умов договору-купівлі продажу, крім того, ЗАТ “Завод Іллічівський” не приймав участь у судовому засіданні та був позбавлений можливості надати свої заперечення.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Ірен-Агронатурпродукт” (67668 Одеська область Біляївський район с. В.Дальник, вул. Б.Хмельницького, 54, код 308188907, р/р 260093189 в ТОВ „Фінростбанк” м. Одеси МФО 328599) на користь Відкритого акціонерного товариства „Завод „Іллічівський” (67806 Одеська область Овідіопольський район с.м.т. Авангард, код 05529001, р/р 26002212251 у АКБ „МТБ” МФО 328168) збитки в сумі 89507 /вісімдесят дев’ять тисяч п’ятсот сім/ грн. 90 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 895 /вісімсот дев’яносто п’ять/ грн. 10 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бакланова Н.В.